Рішення

від 07.11.2024 по справі 300/6661/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. справа № 300/6661/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправними дії і зобов`язання надати статус особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та видати посвідчення встановленого зразка, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Лісодід Олег Валентинович (надалі по тексту також - представник позивача), звернулася в суд з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (надалі по тексту також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 23.04.2024 за №52 в частині відмови внутрішньо переміщеній особі, зазначеній в додатку до рішення (№ п/п 8), а саме ОСОБА_1 , в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка;

- зобов`язати Виконавчий комітет Яремчанської міської ради Івано-Франківської області видати ОСОБА_1 , посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №345 від 19.03.1996 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Виконавчим комітетом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області рішенням №52 від 23.04.2024 протиправно відмовлено ОСОБА_1 в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка, а тому слід зобов`язати відповідача видати позивачу вказане посвідчення відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №345 від 19.03.1996 (надалі по тексту також - Положення №345).

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та з квітня 2022 року постійно проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, що підтверджується довідкою №2618-7500101152 від 20.04.2022. Так, ОСОБА_1 , звернувся до Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області із заявою про видачу посвідчення громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту.

Однак, рішенням відповідача №52 від 23.04.2024 відмовлено у видачі такого посвідчення, оскільки позивач, як внутрішньо переміщена особа, лише тимчасово проживає на території відповідного населеного пункту. Зазначено, що в пункті 7 Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №345 від 19.03.1996, серед переліку осіб, які мають право на отримання посвідчення, внутрішньо переміщені особи відсутні.

Представник позивача вказав, що відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" позивач має право на отримання статусу особи, яка проживає на території населеного пункту, якій надано статус гірського, оскільки довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.15).

Судом 02.09.2024 направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скеровано до електронного кабінету відповідача, яка в той же день отримана останнім 02.09.2024 (а.с.16).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач, не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 06.09.2024.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Дана обставина засвідчується довідкою за №2618-7500101152 від 20.04.2022 про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи (а.с.11).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, щодо встановлення статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та видачі посвідчення встановленого зразка.

Рішенням Виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 23.04.2024 за №52 Про відмову в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту відмовлено внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в додатку до рішення в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка. Згідно додатку до вказаного рішення виконавчого комітету міської ради від 23.04.2024, ОСОБА_1 внесено до списку (за номером 8) внутрішньо переміщених осіб, яким відмовлено в наданні статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі посвідчення встановленого зразка.

Рішення Виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 23.04.2024 за №52 мотивоване тим, що внутрішньо переміщені особи відсутні у переліку осіб, які мають право на отримання посвідчення. До Положення №345 не внесено змін, які врегульовували можливість надання статусу осіб, які проживають, працюють (навчаються) на території населеного пункту на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Довідка про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт її внутрішнього переміщення та містить відомості про фактичне місце проживання, однак місцем постійного проживання внутрішньо переміщених осіб є "покинуте постійне місце проживання" (а.с.9).

При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами. Висновки суду:

З фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано зокрема Законом України від 15.02.1995 за №56/95-ВР "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та Законом України від 20.10.2014 за №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон №56/95-ВР встановлює критерії, за якими населені пункти набувають статусу гірських, визначає основні засади державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів та гарантії соціального захисту громадян, що у них проживають, працюють або навчаються.

До гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність (стаття 1 Закону № 56/95-ВР).

Відповідно до статті 2 Закону № 56/95-ВР перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання постанови Верховної Ради України від 15.02.1995 за №57 "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" Кабінет Міністрів України постановою від 11.08.1995 № 647 затвердив перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, до якого включено місто Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Статтею 5 Закону № 56/95-ВР передбачено, що:

Статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.

У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.

Посвідчення видається також окремим громадянам інших населених пунктів та тим, які проживають за межами населених пунктів, умови проживання яких відповідають критеріям, передбаченим у статті 1 цього Закону, а також громадянам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометеорологічних станціях, заставах, обсерваторіях, інших об`єктах, що розташовані поза межами населених пунктів в місцевостях, що відповідають критеріям, передбаченим у статті 1 цього Закону.

Рішення виконавчого органу місцевої ради про відмову у наданні (припиненні) громадянинові статусу особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пільги громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського визначені статтею 6 Закону №56/95-ВР.

Суд зазначає, що Закон №56/95-ВР встановлює гарантії соціального захисту громадян, які проживають, працюють або навчаються на території населеного пункту, якому надано статус гірського, та не визначає обмежень за професійною ознакою чи видами соціального захисту. Вказаний Закон спрямований виключно на підтримку населення, яке проживає і працює у гірській місцевості, шляхом формування системи матеріальної підтримки осіб та стимулювання розвитку гірських населених пунктів.

Відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" Кабінет Міністрів України постановою № 345 від 19.03.1996 затвердив Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту (надалі по тексту також - Положення №345).

Це Положення регулює правила видачі посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому в установленому порядку надано статус гірського. Посвідчення є документом, який підтверджує, що громадянину (громадянці) надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на підставі якого надаються пільги, встановлені статтями 3 і 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні (пункти 1, 2).

Згідно пунктом 4 Положення №345 посвідчення видаються громадянам відповідними місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевої ради.

Відповідно до пунктом 7 Положення №345 посвідчення видаються таким категоріям громадян:

а) особам, які постійно проживають на території населених пунктів, яким надано статус гірських;

б) особам, які постійно працюють на території населених пунктів, яким надано статус гірських (у тому числі працівникам, які постійно працюють у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах і на робочих місцях в населених пунктах, що мають статус гірських, у разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського);

в) особам, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів, розташованих у населених пунктах, яким надано статус гірських;

г) окремим громадянам інших населених пунктів та тим, які проживають за межами населених пунктів і умови проживання яких відповідають критеріям, передбаченим у статті 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", а також громадянам, які постійно працюють або несуть службу на лісогосподарських підприємствах, гідрометеорологічних станціях, заставах, в обсерваторіях та на інших об`єктах, розташованих поза межами населених пунктів у місцевостях, що відповідають критеріям, передбаченим у статті 1 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 8 Положення №345 посвідчення видаються на підставі паспорта громадянина України, свідоцтва про народження (для осіб у віці до 16 років), посвідки на проживання в Україні (для іноземних громадян та осіб без громадянства), і таких документів:

а) громадянам, які постійно проживають у гірському населеному пункті (у тому числі дітям), - довідки про постійне проживання у гірському населеному пункті, виданої уповноваженим органом;

б) громадянам, які постійно працюють у гірському населеному пункті, - довідки з місця роботи;

в) громадянам, які навчаються на денних відділеннях навчальних закладів, розташованих у гірському населеному пункті, - довідки навчального закладу.

Разом із зазначеними документами громадяни (крім осіб у віці до 16 років) подають дві фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів.

Згідно пунктом 10 Положення № 345 дія посвідчення припиняється за рішенням органу, який його видав, у разі:

а) зміни громадянином місця постійного проживання та/або постійного місця роботи у гірському населеному пункті;

б) зміни умов постійного проживання громадянина (підпункт "г" пункту 7 цього Положення);

в) закінчення навчання на денному відділенні навчального закладу, розташованого у гірському населеному пункті.

Посвідчення, дію якого припинено, підлягає вилученню органом, який прийняв таке рішення.

Суд зазначає, що Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 за №1706-VII, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Як визначено статтею 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з приписами частини першої-третьої статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (частина перша статті 5 Закону № 1706-VII).

Так, Президентом України 24.02.2022 прийнято Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року №3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року №734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-IX, Указом від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 06 лютого 02.2024 року №3564-ІХ, Указом від 06 травня 2024 року за №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684, Указом від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 за № 3891-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого продовжена з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто до 10 листопада 2024 року.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 за №389-VІІІ визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, частиною 3 статті 7 Закону № 1706-VII встановлено, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як встановлено судом, рішенням від 23.04.2024 за №52 Виконавчий комітет Яремчанської міської ради відмовив ОСОБА_1 у видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) в гірському населеному пункті, зазначивши, що внутрішньо переміщені особи проживають/перебувають на території відповідного населеного пункту тимчасово, і у зв`язку із таким вимушеним тимчасовим перебуванням у відповідному населеному пункті отримують ряд прав та гарантій з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" не містить положень про постійний характер проживання внутрішньо переміщених осіб за місцем взяття на облік.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні урегульовані Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Згідно з пунктом 10 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", на період тимчасової окупації російською федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій російською федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (надалі по тексту також Перелік №390).

Відповідно до розділу 2.9. Переліку №390 вся територія Харківської міської територіальної громади (UA63120270000028556) в період з 24.02.2022 по 15.09.2022 відносилась до районів з активними бойовими діями.

Таким чином, станом на момент прийняття рішення у цій адміністративній справі Немишлянський район міста Харкова не відноситься до районів з можливими бойовими діями, передбаченими Переліком № 390.

Також, відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , та згідно довідки ВПО від 20.04.2022 за №2618-7500101152 зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 .

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів щодо реєстрації місця проживання позивача у місті Яремче, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Водночас згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже, із аналізу положень Закону №1706-VII слідує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не може підтверджувати постійне проживання у гірському населеному пункті, оскільки лише підтверджує тимчасовий характер проживання цієї категорії осіб на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону №1706-VII.

Водночас, як суд вже зазначив вище, посвідчення громадянам, які постійно проживають у гірському населеному пункті (у тому числі дітям), видається, серед іншого, на підставі довідки про постійне проживання у гірському населеному пункті, виданої уповноваженим органом (пункт 8 Положення №345).

Довідка про постійне проживання у гірському населеному пункті не є тотожною довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Позивач не надала суду довідки про постійне проживання у гірському населеному пункті, а лише довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 за №2618-7500101152.

Проте надана позивачем відповідачу разом із заявою довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не визначає тривалість проживання позивача у гірському населеному та не може слугувати підставою видачі посвідчення громадянина, який постійно проживає у гірському населеному пункті.

Такий висновок суду узгоджується з усталеною судовою практикою щодо в подібних правовідносинах (постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №300/4700/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119375638), від 25.04.2024 у справі №380/18212/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118633586), від 04.04.2024 у справі №380/21331/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118147431), від 11.01.2024 у справі №300/4999/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116241518), від 07.09.2023 у справі №380/4467/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113308014).

Отже, в спірному випадку ОСОБА_1 не підтвердив постійне проживання у гірському населеному пункті, а тому у відповідача не було правових підстав для надання позивачу статусу особи, яка проживає на території гірського населеного пункту та у видачі відповідного посвідчення.

Таким чином, рішення від 23.04.2024 за №52 щодо відмови внутрішньо переміщеній особі, зазначеній у додатку до рішення під №п/п 8 - ОСОБА_1 , прийнято Виконавчим комітетом Яремчанської міської ради на підставі закону, обґрунтовано, без порушення критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Сторонами справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

Керуючись статтями 241-246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач Виконавчий комітет Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04054286), вул. Свободи, 266, м. Яремча, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78401.

Суддя Чуприна О.В.