Рішення

від 06.11.2024 по справі 300/7935/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. справа № 300/7935/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю представника відповідача - Личсенчук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Оріана" про визнання дій протиправними та скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 76183091 від 03.10.2024,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось до суду з позовом до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Оріана" про визнання дій протиправними та скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 76183091 від 03.10.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням положень статті 8, частині 2 статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України в частині обов`язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення. Як наслідок, позивач вважає дії щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій протиправними, а оскаржувану постанова такою, що підлягає до скасування.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

30.10.2024 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судовий розгляд на 06.11.2024 о 10:00 год.

04.11.2024 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Відповідач своїм правом на подання відзиву, не скористався.

В судове засідання прибула представник позивача Коваль Т.І., надавши суду на підтвердження повноважень представника, довіреність видану керівником позивача.

Зважаючи на те, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України), а також те, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України допускається самопредставництво суб`єкта владних повноважень, тобто звернення керівника суб`єкта владних повноважень який визначений в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань, судом відмовлено в допуску вказаного представника до участі у даній справі.

Відтак, судом констатовано факт неявки в судове засідання повноважного представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів правомірності оскаржуваної постанови. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомляв.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, скорочені строки розгляду справ даної категорії, оскільки згідно положень ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу за відсутності представників позивача та третьої особи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи у відповідності до вимог статті 287 КАС України, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено таке.

На виконанні в Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист за №300/8587/23 виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з АТ "Оріана" заборгованості в розмірі 516851,14 гривень (виконавче провадження ВП № 76183091).

03.10.2024 заступником начальника Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенчук О.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 76183091, якою, на підставі п.12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа за №300/8587/23 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з АТ "Оріана" заборгованості в розмірі 516851,14 гривень, до вирішення питання по суті (а.с.7).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, станом на час винесення оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ), відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На виконання положень статті 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону № 1404-VІІІ.

За приписами пункту 12 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України (ч.10 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТ "Оріана" є держава в особі Фонду державного майна України (а.с.86-94).

Наказом Фонду державного майна України від 08.06.2018 за № 769 прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності - державного пакета акцій розміром 99,9988% статутного капіталу відкритого акціонерного товариства "Оріана".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 за №36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, а також продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році. До затвердженого переліку об`єктів також внесено АТ "Оріана".

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.08.2024 за №723-р змінено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, в якому серед інших, й надалі міститься АТ "Оріана".

Отже, приймаючи постанову ВП № 76183091 від 03.10.2024, якою, зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа за №300/8587/23, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з АТ "Оріана" заборгованості в розмірі 516851,14 гривень, до вирішення питання по суті, заступник начальника Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лисенчук О.С. діяла у відповідності до вимог п.12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Як наслідок, суд доходить висновку щодо правомірності дій відповідача по зупиненню вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 76183091.

Відтак, й відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи позивача щодо того, що того, що оскаржувана постанова суперечить принципу права на судовий захист, складовою якого є обов`язкове виконання судових рішень, на думку суду є необґрунтованими, позаяк, оскаржувана постанова жодним чином не вказує на невиконання рішення суду чи неможливість такого виконання в майбутньому, а є лише одним із законодавчо визначених інструментів здійснення виконавчого провадження.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 38472755, просп. Л. Українки, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Оріана" (код ЄДРПОУ 05743160, вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301) про визнання дій протиправними та скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 76183091 від 03.10.2024 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 07 листопада 2024 р.