Постанова

від 10.12.2024 по справі 300/7935/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7935/24 пров. № А/857/30111/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Іванів О.В.;

від відповідача - Лисенчук О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024р. в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство «Оріана», про визнання дій протиправними, скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій (суддя суду І інстанції: Матуляк Я.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 34 хв. 06.11.2024р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 07.11.2024р.),-

В С Т А Н О В И В:

14.10.2024р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Головне управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Івано-Франківській обл. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії заступника начальника Калуського відділу державної виконавчої служби /ВДВС/ у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління /ЗМУ/ Міністерства юстиції /МЮ/ Лисенчук О.С. щодо винесення постанови ВП № 76183091 від 03.10.2024р. про зупинення вчинення виконавчих дій;

скасувати постанову заступника начальника Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ Лисенчук О.С. ВП № 76183091 від 03.10.2024р. про зупинення вчинення виконавчих дій (а.с.1-4, 10).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.101-105).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив позивач ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.107-113).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що підставою прийняття постанови ВП № 76183091 від 03.10.2024р., якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 300/8587/23, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. з AT «Оріана» заборгованості в розмірі 516851 грн. 14 коп., до вирішення питання по суті, слугувало розпорядження Кабінету Міністрів /КМ/ України № 723-р від 02.08.2024р.

Також судом не здійснено розгляд строків зупинення виконавчого провадження, оскільки такі можуть бути скорочені судом. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а також вживати заходи до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану (ч.4 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом не враховано, що стягувачем за рішенням суду в розглядуваному випадку є держава, територіальний орган ПФ України. Обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено під час судового розгляду, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024р. в справі № 300/8587/23 позов ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. задоволено; стягнуто із АТ «Оріана» на користь ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. заборгованість по штрафних санкціях та пені в сумі 516851 грн. 14 коп.

16.09.2024р. позивач ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. направив заяву про примусове виконання виконавчого листа № 300/8587/23 від 09.09.2024р. до Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ.

03.10.2024р. державний виконавець Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

03.10.2024р. заступник начальника Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ виніс постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження та про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.7-8).

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірну постанову ВП № 76183091 від 03.10.2024, якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа за № 300/8587/23, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. з АТ «Оріана» заборгованості в розмірі 516851 грн. 14 коп., до вирішення питання по суті, заступник начальника Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ діяв у відповідності до вимог п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків, з огляду на наступне.

Ключовим питанням під час вирішення розглядуваного спору є з`ясування правильності рішення державного виконавця про зупинення виконавчих дій на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» та КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст.129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону № 1404-VІІІ.

За приписами п.12 ч.1 ст.34 цього Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

В силу приписів ч.2 ст.34 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.

Державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України (ч.10 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником АТ «Оріана» є держава в особі Фонду державного майна України (а.с.86-94).

Наказом Фонду державного майна України № 769 від 08.06.2018р. прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності - державного пакета акцій розміром 99,9988% статутного капіталу ВАТ «Оріана».

Розпорядженням КМ України № 36-р від 16.01.2019р. затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, а також продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році; до затвердженого переліку об`єктів також внесено АТ «Оріана».

Крім того, розпорядженням КМ України № 723-р від 02.08.2024р. змінено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, в якому серед інших, міститься АТ «Оріана».

Із врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи постанову ВП № 76183091 від 03.10.2024р., якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 300/8587/23, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. з АТ «Оріана» заборгованості в розмірі 516851 грн. 14 коп., до вирішення питання по суті, заступник начальника Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ Лисенчук О.С. діяла у відповідності до вимог п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова відповідача суперечить принципу права на судовий захист, складовою якого є обов`язкове виконання судових рішень, слід визнати помилковими, оскільки оскаржувана постанова жодним чином не вказує на невиконання рішення суду чи неможливість такого виконання в майбутньому, а є лише одним із законодавчо визначених інструментів здійснення виконавчого провадження.

Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу в контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб`єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включеним до переліку підприємств, що підлягають приватизації.

До того ж позивач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення від відповідача тоді, коли приватизація завершиться. До того часу за наявності необґрунтованої затримки державою з таким виконанням позивач може претендувати на компенсацію за порушення гарантії розумного строку виконання рішення суду (п.1 ст.6 Конвенції).

Також згідно з ч.7 ст.35 Закону № 1404-VІІІ у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Отже, чинним законодавством визначені граничні строки зупинення виконавчого провадження у випадку, передбаченому п.12 ч.1 ст.34 Закону № 1404-VІІІ, через що доводи апелянта про перегляд строку зупинення виконавчого провадження не ґрунтуються на вимогах закону.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що останній не підлягає до задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодуванню на користь ГУ ПФ України в Івано-Франківській обл. не підлягають.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024р. в адміністративній справі № 300/7935/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор

Дата складання повного тексту судового рішення: 11.12.2024р.