РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 листопада 2024 року м. Рівне№460/7538/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 21.06.2024 №UA204020/2024/000044/1.
Мотивуючи вимоги позову, представник позивача зазначала, що 21.06.2024 декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" до Рівненської митниці була подана митна декларація на автомобіль за заявленою митною вартістю за ціною договору на загальну суму 9300,00 фунтів. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані усі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначеністаттею 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару, відповідачем виявлені неточності у документах, що не є ні підставою для витребування додаткових документів, ні для коригування митної вартості. Покликання посадової особи на наявність іншої (вищої) цінової інформації на аналогічні товари саме по собі не може бути підставою для коригування та не свідчить про неправильне декларування митної вартості позивачем. За наведеного, представник позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 26.07.2024, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що за результатами перевірки наданих декларантом документів встановлено ряд розбіжностей та неточностей, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані не були. Крім того, зауважив, що Рівненська митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 07.08.2024 вирішено відмовити в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи №460/7538/24.
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
12.03.2024 між фірмою "FLЕЕТСОМ LTD" (далі - Продавець) та ТОВ "Грандмоторос" (далі Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №GM-458 (далі - Контракт).
Згідно з предметом Контракту Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, які були у вжитку, сідельні тягачі, причепи, напівпричепи, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислові автомобільні деталі, устаткування, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів (далі - Товар). Товар згідно з цим Контрактом поставляється партіями. Перелік найменувань кожного виду Товару в Партії Товару, одиниця виміру кожного виду Товару, ціна за одиницю найменування кожного виду Товару, вартість кожного виду і Товару всієї Партії Товару, кількість кожного виду Товару в Партії Товару, вказується в інвойсах за одиницю Товару.
Загальна вартість цього контракту становить 100 000,00 (сто тисяч) GВР. Загальна вартість контракту визначається на умовах DAP-Rivne, DAP-Zhytomyr, DAP-Bila Krynytsia, DAP-Lutsk, згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів "Інкотермс-2000", і вказується по кожному виду Товару в інвойсах.
Відповідно до п.2.3. Контракту ціна Товару включає вартість доставки і розвантаження Товару.
Пунктом 3.1. Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару шляхом післяоплати.
В рамках даного Контракту Продавцем було поставлено Покупцеві Товар "Автомобіль вантажний марки ІVЕСО, модель DАIY 70С18, номер кузова НОМЕР_1 " за ціною договору за 9300,00 фунтів.
Відповідно до експортної митної декларації №24GВ6ДWВ6МАQ1FАА2 від 09.06.2024 товар був відправлений Продавцем Покупцеві. Покупцеві був також виставлений інвойс на оплату товару №330 від 05.06.2024, який оплачений згідно платіжної інструкції №12 від 20.06.2024.
21.06.2024 декларантом ТОВ "Грандмоторс" до Рівненської митниці подана митна декларація №24UA204020016286U7 на товар "Автомобіль вантажний марки ІVЕСО, модель DАIY 70С18, номер кузова НОМЕР_1 " за ціною договору за 9300,00 фунтів.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості:
-зовнішньоекономічний контракт №GМ-458 від 12.03.2024; митна декларація країни відправлення MRN: 24GB6DWB6N1АQ1FAA2 від 09.06.2024, інвойс №330 від 05.06.2024, технічний паспорт на автомобіль від 19.04.2024 №41109260423, платіжна інструкція №12 від 20.06.2024 про оплату товару згідно інвойсу №330 від 05.06.2024, довідкове повідомлення експерта №9635 від 14.06.2024 тощо.
Разом з тим, у процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Рівненської митниці повідомленням №2019018 від 21.06.2024 вказано на виявлення неточностей і запропоновано декларанту надати: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи; виписку із бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що стосуються заявленого до митного оформлення товару; копію митної декларації країни відправлення.
Стороною позивача повідомлено, що імпортером надані всі документи, які передбачені ст.53 Митного кодексу України.
У свою чергу, 21.06.2024 Рівненською митницею повідомлено імпортера про наявність цінової інформації про рівень митної вартості аналогічного за технічними характеристиками транспортного засобу, митна вартість якого визначена митним органом за митною декларацією від 08.05.2024 №24UA2040020012182U9, від 02.05.2024 №24UА205100003813U8 21000 EUR.
У результаті, відповідачем 21.06.2024 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000044/1 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204020/2024/000456.
Підставою для коригування стало виявлення "неточностей":
- в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.04.2024 №41109260423 зазначено особу, на яку зареєстровано транспортний засiб HEXAGON LEASING LIMITED, що не кореспондуєтъся з продавцем (FLЕЕТСОМ LTD) та покупцем (ТОВ "ГРАНДМОТОРС"); - в гр.70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 20.06.2024 №12 не вказано реквізити яких саме документів зазначені, що не дає можливості однозначно поширити зазначений документ на заявлений до митного оформлення товар; - внаслідок перевірки додатково наданої копії митної декларації від 09.06.2024 №24GB6DWB6N1AQ1FАA2 встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu). Вищевказане, на думку відповідача, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
У відповідності до вимог ст.55 Митного кодексу України, 21.06.2024 товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №24UA204020016352U4.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України (далі також МК України) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст.50 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
За правилами ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з вимогами ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
В силу приписів п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до положень ст.54 МК України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 МК України встановлено що, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Стаття 57 глави 9 МК України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Частиною 9 статті 58 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд зауважує, що митний орган має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.
Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.
Як встановлено судом, позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч.2 ст.53 МК України.
Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товарів, експертних висновків, відповідачем надано не було.
При цьому судом щодо виявлених митним органом розбіжностей та неточностей, то суд зазначає таке.
Щодо твердження відповідача, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.04.2024 №41109260423 зазначено особу, на яку зареєстровано транспортний засiб HEXAGON LEASING LIMITED, що не кореспондуєтъся з продавцем (FLЕЕТСОМ LTD) та покупцем (ТОВ "ГРАНДМОТОРС"), то суд зазначає, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.04.2024 №41109260423 однозначно вказано, що цей документ не є підтвердженням права власності; вказано хто несе відповідальність за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу.
Щодо покликання відповідача на те, що в гр.70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 20.06.2024 №12 не вказано реквізити яких саме документів зазначені, що не дає можливості однозначно поширити зазначений документ на заявлений до митного оформлення товар, то суд зауважує, що дана графа платіжної інструкції містить наступний запис: "330 05.06.2024; №GM-458 12.03.2024" тобто вказані документи, які подані до митного оформлення , зазначені у митній декларації та однозначно ідентифікуються за своїм змістом як інвойс та зовнішньоекономічний договір.
Щодо твердження митного органу про те, що внаслідок перевірки додатково наданої копії митної декларації від 09.06.2024 №24GB6DWB6N1AQ1FАA2 встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu), то суд звертає увагу на те, що відповідно до графи 54 вказаної митної декларації вона була оформлена у Нортемптоні, тобто у Великій Британії, яка 31.01.2020 перестала бути членом Європейського Союзу.
За наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що відомості, визначені митним органом як "неточності" є безпідставними та повністю спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами, а жодних об`єктивних підстав неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом, окрім наявності цінової інформації із бази даних митниці, відповідачем не наведено.
Суд враховує, що за практикою Верховного Суду, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними.
Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено,сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.
Як встановлено судом, для митного оформлення митної декларації позивача декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.
Не зазначення митним органом у рiшенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Висновки аналогічного характеру містяться в постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №804/7761/15, вiд 10.10.2019 у справі №809/1469/16 та вiд 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин рішення про визначення митної вартості за резервним методом є безпідставним та протиправним.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого ним рішення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.3-8ст.137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.
У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської мови на українську мову були надані позивачу ПП "Бюро перекладів "АДВАНС".
На підтвердження отриманих послуг, суду надано: рахунок №64-24 від 08.07.2024 на суму 1400,00 грн., платіжну інструкцію №1230 від 09.07.2024 на суму 1400,00 грн. із призначенням платежу: "Оплата за послуги письмового перекладу, згідно рахунку №64-24 від 08 липня 2024 р. без ПДВ".
Таким чином, витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 1400,00 грн., було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджено долученими до матеріалів справи документами.
Відповідачем не надано заперечень проти зазначеного позивачем розміру витрат на оплату із залучення перекладача та не наведено обґрунтування з наданням відповідних доказів на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Відповідно, такі витрати також підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2024 №UA204020/2024/000044/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" понесені ним судові витрати, пов`язані із залученням перекладача, в сумі 1400,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 07 листопада 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" (вул. Кавказька, буд. 9А, оф. 216, м. Рівне, Рівненська обл., 33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 44687558)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя С.А. Борискін
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122878696 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
С.А. Борискін
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні