Постанова

від 07.11.2024 по справі 320/26192/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/26192/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Вівдиченко Т.Р.

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ» - адвоката Якімлюк Наталії Олексіївни щодо ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС) у м. Києві (далі - відповідач-1), ДПС України (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) №8621859/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01 березня 2023 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 01 березня 2023 року датою її фактичного надходження;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 8621862/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 10 березня 2023 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №20 від 10 березня 2023 року датою її фактичного надходження;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621860/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 10 березня 2023 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №22 від 10 березня 2023 року датою її фактичного надходження;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621861/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13 березня 2023 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №23 від 13 березня 2023 року датою її фактичного надходження;

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621863/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 13 березня 2023 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №24 від 13 березня 2023 року датою її фактичного надходження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621859/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01 березня 2023 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 01 березня 2023 року датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621862/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 10 березня 2023 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №20 від 10 березня 2023 року датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621860/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 10 березня 2023 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №22 від 10 березня 2023 року датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621861/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13 березня 2023 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №23 від 13 березня 2023 року датою її фактичного надходження.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8621863/36300896 від 13 квітня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 13 березня 2023 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №24 від 13 березня 2023 року датою її фактичного надходження.

Стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 13420 гривень на користь ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - залишено без змін.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року заяву ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №320/26192/23 - задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ"" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишено без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №320/26192/23 - залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на користь ТОВ «ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ» витрати на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та заяви з додатками про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за належне заяву представника позивача ТОВ «ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ» про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково, мотивуючи це слідуючим.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2023 року між ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" (Клієнт) та адвокатом Адвокатським об`єднанням "ЕС.ЕЛ.ЕЙ." (Адвокатське об`єднання) укладено Договір №07/07 про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для доручення.

Відповідно до пункту 4.2. розділу 4 Договору розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом, визначається за згодою Сторін та вказується в акті про надання правової допомоги, з розрахунку одна година роботи адвоката становить 5000 (п`ять тисяч) гривень без податку на додану вартість (далі - ПДВ), і година роботи помічника адвоката становить 3000 (три тисячі) гривень без ПДВ, якщо інший розмір винагороди не визначений в Додаткових угодах/Додатках до цього Договору.

Попередньо узгоджений Сторонами розмір гонорару може зазначатись у додатках до Договору. Остаточний розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом, вказується в актах про надання правової допомоги, які формуються в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням (пункту 4.3 Договору).

Згідно пункту 3 Додатку №2 до Договору №07/07 про надання правової допомоги від 07 липня 2023 року загальна вартість правової допомоги Адвокатського об`єднання складає 30000 (тридцять тисяч) гривень без ПДВ.

Представником позивача на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень надано до суду: копію договору №07/07 про надання правової допомоги від 07 липня 2023 року; копію Додатку №2 до Договору №07/07 про надання правової допомоги від 19 лютого 2024 року; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 09 серпня 2024 року; копію акту про надання послуг №3 від 29 вересня 2023 року; копію акту надання послуг №1 від 09 серпня 2024 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке видане Михайловському Р.В.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1607032.

Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду досліджено матеріали справи та встановлено, що апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві є ідентичною відзиву представника відповідача на позовну заяву, а отже написання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 30000,00 гривень.

Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №813/1966/18.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що зазначені представником ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" витрати на професійну правничу допомогу є дещо завищеними щодо ГУДПС у м. Києві і, врахувавши критерій реальності таких витрат, вважає за належне відшкодувати позивачу 7000 (сім тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, що буде співмірним зі складністю цієї справи і наданим обсягом послуг та виконаних робіт.

Керуючись статтями 139, 241, 242, 243, 252, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного суду України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ» - адвоката Якімлюк Наталії Олексіївни про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011), за рахунок державних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ» (код ЄДРПОУ 36300896) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Ю.К. Черпак