Постанова

від 29.10.2024 по справі 320/8244/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8244/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Аштон" до Головного управління ДПС у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області, ГУ ДКС України, в якому просив, з урахуванням змін, стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 35905223 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.08.2021 №9240030740 за липень 2021 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з моменту фактичного виконання судового рішення щодо прийняття декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2021 року контролюючим органом у визначений законодавством строк проведено перевірку вказаної декларації, за результатами якої визначено, що спірна сума бюджетного відшкодування є безпідставною, що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення на відповідну суму.

ГУ ДКС України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що внаслідок прийняття ГУ ДПС у Київській області податкових повідомлень-рішень від 29.06.2023 №113930705 та №113920705 стягнення бюджетного відшкодування є передчасним.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що сума бюджетного відшкодування, що заявлена у податковій декларації з ПДВ за липень 2021 року, є узгодженою, а тому підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, явку свого представника у судові засідання 15.10.2024 та 29.10.2024 не забезпечив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа з кодом ЄДРПОУ 42221189, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6 т.1).

19.08.2021 позивачем подано до ГУ ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 року, у рядку 20.1 цієї декларації задекларовано до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 35905223,00 грн (а.с.28-32 т.1).

У зв`язку з відмовою ГУ ДПС у Київській області у прийнятті вказаної податкової декларації, позивач оскаржив таку відмову в судовому порядку та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 у справі №320/13278/21 адміністративний позов ТОВ «ТД Аштон» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Київській області про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 №9240030740 викладеного у формі листа від 25.08.2021 №30906/6/10-36-18-13. Визнано такою, що подана у день її фактичного отримання ГУ ДПС у Київській області, а саме 19.08.2021, податкову звітність ТОВ «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 №9240030740. Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області прийняти податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 №9240030740 днем її фактичного отримання - 19.08.2021. Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області вилучити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо надіслання товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, викладеного у формі листа від 25.08.2021 №30906/6/10-36-18-13 (а.с.36-42 т.1).

За результатами апеляційного оскарження вказаного рішення постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 в задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області відмовлено, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 залишено без змін (а.с.9-13 т.1).

Таким чином, судове рішення у справі №320/13278/21 набрало законної сили 12.10.2022 у відповідності до ст.255 КАС України.

Оскільки відповідачем не було вжито відповідних дій з метою повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки по закінченню граничного строку проведення камеральної перевірки поданої позивачем декларації рішення про проведення документальної перевірки контролюючим органом прийнято не було, то сума бюджетного відшкодування, що заявлена у податковій звітності ТОВ «ТД Аштон» з ПДВ за липень 2021 року є узгодженою та право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підтвердженим.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.п.200.8-200.10 ст.200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п.п.200.12-200.13 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

В силу пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно з абз.1 п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

З аналізу наведених положень податкового законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, вбачається, що період, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка податкової декларації складає 30 календарних днів, що настають за днем її фактичного подання, якщо її було подано після завершення граничного строку.

У разі, якщо у встановлений законодавством строк камеральну перевірку податкової декларації проведено не було, то визначена у ній сума бюджетного відшкодування набуває статусу узгодженої.

Колегія суддів зазначає, що податкова декларація з ПДВ за липень 2021 року була подана позивачем 19.08.2021, однак ГУ ДПС у Київській області відмовило у її прийнятті.

Разом з тим, судовим рішенням у справі №320/13278/21, яке набрало законної сили 12.10.2022, податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 № 9240030740 визнано такою, що подана у день її фактичного отримання Головним управлінням ДПС у Київській області, а саме 19.08.2021 року. Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області прийняти податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 року № 9240030740 днем її фактичного отримання - 19.08.2021.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.

За таких обставин, з моменту набрання законної сили судовим рішення у справі №320/13278/21 декларація позивача з ПДВ за липень 2021 року вважається поданою до ГУ ПС у Київській області та має бути прийнята контролюючим органом.

Разом з тим, як стверджує скаржник, вказана податкова звітність була прийнята та зареєстрована 27.04.2023.

В судовому засіданні представник апелянта зазначив, що перевірку проведено у відповідності до норм законодавства - з моменту проведення реєстрації податкової декларації, однак не зміг послатися на конкретну норму закону, якою це передбачено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені вище положення Податкового кодексу України пов`язують початок перебігу строку для проведення камеральної перевірки податкової звітності з моментом її подання, а не з моментом її прийняття контролюючим органом чи моментом проведення реєстрації податкової декларації.

Враховуючи, що судове рішення, яким визнано податкову звітність «ТД Аштон» з податку на додану вартість за липень 2021 року від 19.08.2021 № 9240030740 поданою та зобов`язано ГУ ДПС у Київській області її прийняти набрало законної сили 12.10.2022, то граничний строк для проведення камеральної перевірки такої звітності становить 12.11.2022.

Враховуючи, що у вказаний період ГУ ДПС у Київській області не було призначено та проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2021 року, визначена у ній сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.

Разом з тим, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом через підсистему «Електронний суд» (20.01.2023) ГУ ДПС у Київській області не було вжито належних дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у розмірі 35905223,00 грн за липень 2021 року.

При цьому, у постанові від 12 лютого 2019 року № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника ПДВ на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зазначила, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь платника податку заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 35905223,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.08.2021 №9240030740 за липень 2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання апелянта на проведення документальної позапланової перевірки позивача в період з 15.05.2023 по 17.05.2023, за результатами якої складено акт від 18.05.2023 №9719/10-36-07-05/42221189 та на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 29.06.2023 №113920705 та №113930705, колегія суддів зазначає наступне.

В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В судовому порядку досліджуються правовідносини та обставини справи, які мали місце на момент звернення за судовим захистом.

Станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, положення законодавства та фактичні обставини визначали наявність у нього з 12.11.2022 права на повернення йому узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ по податковій декларації за липень 2021 року.

В той же час, проведення ГУ ДПС у Київській області документальної позапланової перевірки позивача в період з 15.05.2023 по 17.05.2023, складання акту від 18.05.2023 №9719/10-36-07-05/42221189 та подальше прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.06.2023 №113920705 та №113930705 не змінюють суті спірних правовідносин на момент звернення позивача до суду з даним позовом, не відміняють факту порушення його прав та інтересів і в жодному разі не спростовують необхідність їх захисту в судовому порядку.

При цьому, в даному судовому розгляді суд не наділений повноваженнями щодо перевірки правомірності проведеної ГУ ДПС у Київській області перевірки позивача та прийнятих за її наслідками податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain» пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма