Ухвала

від 07.11.2024 по справі 380/11032/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/11032/24

адміністративне провадження № К/990/40677/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/11032/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 380/11032/24 повернуто скаржнику.

Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 03 вересня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги у зв`язку з обмеженим фінансуванням коштів, призначених для сплати судового збору.

Відмовляючи в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору суд вказав, що скаржником не додано належних доказів на підтвердження доводів, заявлених у своєму клопотанні.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року у справі № 380/11032/24 повернуто скаржнику.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліку апеляційної скарги зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 0 вересня 2024 року.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/11032/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Соколов

Судді А. Г. Загороднюк

Л. О. Єресько