Ухвала

від 07.11.2024 по справі 560/5018/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №560/5018/24

адміністративне провадження № К/990/40225/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування окремих положень постанови та визнання бездіяльності протиправною,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати окремі положення постанови заступника начальника ВРЗСТ Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області Романа Лисака, про закриття кримінального провадження №12023243000004417;

- визнати протиправною бездіяльність комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка полягає у непризначені та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю її сина ОСОБА_2 , смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини.

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2024.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2024, залишеною без змін постановою постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування окремих положень постанови про закриття кримінального провадження №12023243000004417.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд, проаналізувавши характер спірних правовідносин, зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування своїх вимог позивачка просить визнати протиправними та скасувати окремі положення постанови заступника начальника ВРЗСТ Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області Романа Лисака про закриття кримінального провадження №12023243000004417, в частині встановлення перебування 29.12.2024 її сина на автодорозі Т2321 в алкогольному, наркотичному чи іншому сп`янінні або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлені позивачкою вимоги мають розглядатись за правилами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Разом з тим, у позовній заяві позивачка не погоджується з окремими положеннями постанови заступника начальника ВРЗСТ Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області про закриття кримінального провадження ЄРДР за №12023243000004417.

Даний спір не належить до компетенції адміністративних судів, адже оскаржувані дії відповідача, які за своїм змістом не є управлінською діяльністю, а спірні правовідносини, які виникли не є публічно-правові.

Тобто, правовідносини, що склались між позивачкою і відповідачем, регулюються нормами кримінально-процесуального Закону.

Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 роз`яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.

Враховуючи викладене, дана справа не підсудна адміністративним судам, а повинна вирішуватися місцевим загальним судом в порядку КПК України.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки суду першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження та розгляду даної справи в порядку кримінального судочинства є обґрунтованим.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування окремих положень постанови та визнання бездіяльності протиправною.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя А.І. Рибачук