Постанова

від 07.11.2024 по справі 460/6229/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/6229/24 пров. № А/857/23660/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року, головуючий суддя Гудима Н.С., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ДП «Зірненський спиртовий завод» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо неприведення у відповідність даних інтегрованих карток згідно з постановою Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі №9/10 та зобов`язати виключити з інтегрованих карток нарахування з податку на прибуток на суму 1 107 520 грн, податку на додану вартість на суму 7 285 126 грн та акцизному податку на суму 32 000 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що за весь час перебування ДП «Зірненський спиртовий завод» у процедурі банкрутства податковим органом неправильно здійснювався облік платежів до бюджету, а саме: в порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року та Податкового кодексу України, не було зафіксовано борг підприємства, який виник до порушення провадження справи про банкрутство та не застосовано положення мораторію на задоволення вимог кредиторів. За всі роки перебування державного підприємства у процедурі банкрутства, податковий орган спрямовував добровільно сплачені суми поточних податкових зобов`язань на погашення сум податкового боргу, які набули статусу конкурсних вимог. Так, за результатами перевірки ДП «Зірненський спиртовий завод» податковим органом 24.03.2004 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000262342/0 з податку на прибуток на суму 1 107 520 грн, №0000272342/0 з податку на додану вартість на суму 7 285 126 грн, №0000282342/0 по акцизному податку на суму 32 000 000 грн. Саме ці суми заборгованості на час порушення провадження справи про банкрутство становили конкурсні вимоги, на які поширювався мораторій на задоволення вимог кредиторів. Так, 10.02.2006 року Господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 29.11.2006 року ухвалою суду першої інстанції у вказаній справі затверджено реєстр вимог кредиторів. Строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався. 19.06.2007 року ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №9/10 відмовлено Костопільській міжрайонній державній податковій інспекції в прийнятті заяви про визнання кредитором по справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» з вимогами до боржника в розмірі 40 495 895,88 грн з підстав того, що позивачем пропущено строк для заявлення вимог кредиторів, встановлений ст.14 Закону Україну «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зазначена ухвала залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. 31.12.2021 року Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника ДП «Зірненський спиртовий завод» у розмірі 48 329 125,68 грн, а 16.06.2022 року - із уточненою заявою, у якій просило визнати конкурсні кредиторські вимоги до боржника в сумі 25 563 056,45 грн заборгованості зі сплати акцизного податку, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство. Судами першої та апеляційної інстанції господарської юрисдикції такі вимоги відхилено з підстав визнання таких зобов`язань поточними, а відтак і безпідставність їх заявлення на певній стадії процедури банкрутства. Податковий орган подав касаційну скаргу, яку розглянуто Верховним Судом 09.11.2023 року. У постанові у справі №9/10 від 09.11.2023 року Верховний Суд визнав такі вимоги конкурсними, одночасно зазначивши, що вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області до ДП «Зірненський спиртовий завод» в силу закону є погашеними. Оскільки податковий орган в добровільному порядку дані інтегрованих карток у відповідність до рішень судів у справі №9/10 не привів, то позивач вважає, що ефективним способом захисту його прав при наявності встановленого факту погашення податкового боргу буде зобов`язання відповідача в судовому порядку виключити з інтегрованих карток позивача нарахування з: податку на прибуток (11021000) на суму 1107520,00 грн, податку на додану вартість на суму 7 285 126,00 грн, акцизного податку (14020100) на суму 32 000 000,00 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо неправильного відображення сум грошових зобов`язань та бездіяльність щодо неприведення у відповідність даних інтегрованих карток платника податків Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" згідно з постановою Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі №9/10; зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з інтегрованих карток платника податків Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» грошові зобов`язання в загальному розмірі 40 392 646 грн., з яких: податок на прибуток 1 107 520 грн., нарахований за податковим повідомленням-рішенням №0000262342/0 від 24.03.2004 року; податок на додану вартість 7 285 126 грн., нарахований за податковим повідомленням-рішенням №0000272342/0 від 24.03.2004 року; акцизний податок на суму 32 000 000 грн., нарахований за податковим повідомленням-рішенням №0000282342/0 від 24.03.2004 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постановою Господарського суду Рівненської області від 09.08.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 року, було задоволено позов податкового органу та стягнуто з ДП «Зірненський спиртовий завод» податковий борг в сумі 40 495 895,88 грн., в т. ч.: з податку на прибуток - в сумі 1 109 596,16 грн., з податку на додану вартість - в сумі 7 399 690,46 грн., з акцизного збору - в сумі 31 986 609,26 грн. (справа 20/249 (22а-1128/08). Відтак діяв у повній відповідності до вимог законодавства та прав платника податків не порушував.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24.03.2004 року Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією за результатами перевірки державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» було винесено податкові повідомлення рішення:

- №0000262342/0, яким вказаному платнику податків визначено податкове зобов`язання в сумі 663900 грн. податку на прибуток та 443620 грн штрафних санкцій за несплату донарахованої суми цього податку, а разом 1 107 520 грн;

- №0000272342/0, яким вказаному платнику податків визначено податкове зобов`язання в сумі 3642563 грн. податку на додану вартість та 3 642 563 грн. штрафних санкцій за несплату донарахованої суми цього податку, а разом 7 285 126 грн;

- №0000282342/0, яким вказаному платнику податків визначено податкове зобов`язання в сумі 16000000 грн. акцизного збору та 16 000 000 грн. штрафних санкцій, а разом 32 000 000 грн.

Загальна сума донарахувань склала 40 392 646 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.07.2004 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2004 року у справі №18/80, позовні вимоги державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Березнівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ №№0000262342/0, 0000272342/0, 0000282342/0 від 24 березня 2004 року були задоволені в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2005 року рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду скасовані, а справа №18/80 направлена на новий розгляд.

В цей же час, 10.02.2006 року ухвалою господарського суду Рівненської області прийнято до розгляду заяву ТОВ «Бастіон Клас» та порушено провадження у справі №9/10 про банкрутство Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод».

Під час нового розгляду справи №18/80, Господарський суд Рівненської області постановою від 18.12.2006 року відмовив державному підприємству «Зірненський спиртовий завод» у позові до Державної податкової інспекції у Березнівському районі про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 від 24.03.2004 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 року зазначена постанова господарського суду залишена без змін.

24.07.2006 Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією за результатами перевірки державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» та процедури адміністративного узгодження було винесено податкове повідомлення-рішення №0000032342/3, яким визначено податкове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 114 584,00 грн, в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32 863,00 грн., та податкове повідомлення-рішення за №0000022342/3, яким визначено податкове зобов`язання по податку на прибуток в сумі 3 008 грн, в т.ч. штрафних санкцій в сумі 658 грн.

Постановою Господарського суду Рівненської області №18/188 від 02.10.2006 року в задоволенні позову ДП «Зірненський спиртовий завод» було відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 року зазначене рішення залишене без змін.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 09.08.2007 року в справі №20/249 задоволено позов Костопільської МДПІ до ДП «Зірненський спиртовий завод» про стягнення податкової заборгованості в сумі 40 495 895,88 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 від 24.03.2004 року та на підставі податкових повідомлень-рішень №0000032342/3, №0000022342/3 від 24.07.2006 року, в тому числі: з податку на прибуток - в сумі 1 109 596,16 грн., з податку на додану вартість - в сумі 7 399 690,46 грн., з акцизного збору - в сумі 31 986 609,26 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 зазначене рішення залишене без змін.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.06.2006 року у справі №9/10 введено процедуру розпорядження майном боржника ДП «Зірненський спиртовий завод» терміном на шість місяців. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Хомишина І.Г., зобов`язано кредитора ТОВ «Бастіон-Клас» у десятиденний строк з дня винесення ухвали подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство - ДП «Зірненський спиртовий завод». Оголошення про порушення господарським судом справи про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» №112 від 17.06.2006 року. А ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2006 року у справі №9/10 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «Зірненський спиртовий завод».

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 року Костопільській міжрайонній державній податковій інспекції відмовлено в прийнятті заяви про визнання кредитором по справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» з вимогами до боржника в розмірі 40 495 895,88 грн. (в тому числі 40392646 грн., що ґрунтуються на податкових повідомленнях-рішеннях №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 від 24.03.2004) на підставі того, що позивачем пропущено граничний строк для заявлення вимог кредиторів, встановлений ст. 14 Закону Україну «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вказана ухвала залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зауважив, що у відповідності до частини першої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Частина друга статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Заява Костопільської МДПІ про визнання кредитором по справі №9/10 за вих. №3116/10-12 від 13.06.2007 року, зареєстрована судом 14.06.2007 року, з порушенням строків, встановлених ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і обґрунтовано судом не прийнята до розгляду. При цьому, суд відхилив покликання скаржника на ту обставину, що на час опублікування оголошення про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод», податковий борг не був узгоджений, так як розглядався судами різних інстанцій, і вказав, що Костопільська МДПІ на підставі наявних у неї доказів (податкових повідомлень-рішень, тощо) могла звернутись із заявою про визнання її кредитором у встановлений термін. Про включення, чи відмову у включенні її в реєстр кредиторів із заявленими вимогами судом в установлений Законом термін виноситься ухвала. В зв`язку з відсутністю заяви Костопільської МДПІ про визнання її кредитором боржника, вимоги останньої не могли бути предметом розгляду при затвердженні реєстру вимог кредиторів і такий був затверджений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2006 (https://reestr.court.gov.ua/Review/980502).

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2007 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року залишено без змін.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що виходячи зі змісту ст.14 Закону №2343-ХІІ, конкурсний кредитор зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою, яка містить усі грошові зобов`язання боржника у повному обсязі, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. При зверненні до суду із заявою про грошові вимоги до боржника, кредитор не повинен надавати докази безспірного характеру грошових вимог. Стаття 14 Закону №2343-ХІІ не передбачає зобов`язання Державної податкової інспекції звертатись з грошовими вимогами до боржника лише у зв`язку з наявністю податкового боргу платника податків, цей факт має значення для з`ясування факту наявності безспірних вимог кредитора лише при порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції. В даному випадку Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція була зобов`язана звернутися до господарського суду із заявою про грошові вимоги, які мають характер у тому числі і неузгодженого податкового зобов`язання платника податків - боржника, та які виникли до порушення провадження у справі про його банкрутство, у порядку визначеному Законом №2343-ХІІ. Колегія суддів Вищого господарського суду України зауважила, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992 року є спеціальним по відношенню до інших законів.

Також, постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/4340/13-а від 13.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року, ДП «Зірненський спиртовий завод» відмовлено в задоволенні позову до Костопільської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання податкового боргу в сумі 40 495 895,88 грн. безнадійним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 залишено без змін.

31.12.2021 року Головне управління ДПС у Рівненській області у справі №9/10 звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника - Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» у розмірі 48 329 125,68 грн, з яких: 31 748 601,19 грн - основний платіж, 16 023 682,25 грн - штрафні санкції, 556 842,24 грн - пеня. У розрізі податків і зборів дана заборгованість складалася з: податку на прибуток підприємств у державній власності 1 761 929,78 грн; з акцизного податку на спирт 31 969 972,33 грн; з податку на додану вартість 9 071 200,34 грн; з частини чистого прибутку 5 526 023,23 грн.

16.06.2022 Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до господарського суду із уточненою заявою про визнання кредиторських вимог, у якій просило визнати конкурсні кредиторські вимоги до боржника в сумі 25 563 056,45 грн, у тому числі основний платіж - 9563057,45 грн, штрафні санкції 10 498 552 грн, та включити їх до реєстру вимог кредиторів, зазначаючи при цьому, що за боржником обліковується заборгованість зі сплати акцизного податку, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Зірненський спиртовий завод» - станом на 09.06.2006 року. Вказана заборгованість виникла за результатами проведеної перевірки 24.03.2004 року Костопільською МДПІ, за якими, зокрема, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282342/0.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 року, у справі №9/10 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про визнання кредиторських вимог щодо ДП «Зірненський спиртовий завод» у розмірі 25 563 056,45 грн.

У вказаних судових рішеннях суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області до боржника з акцизного податку на спирт мають статус поточної заборгованості, оскільки податкове зобов`язання в розмірі 40 495 895,88 грн. набуло статусу узгодженого 25.04.2007 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство. Отже, ГУ ДПС у Рівненській області помилково вважає їх конкурсними. Судами також зауважено, що вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури, водночас, постанова про визнання ДП «Зірненський спиртовий завод» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 9/10 місцевим господарським судом не виносилась. Тому, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви ГУ ДПС у Рівненській області про визнання кредиторських вимог щодо ДП «Зірненський спиртовий завод» у розмірі 25563056,45 грн. Відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Рівненській області, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що заявлені податковим органом вимоги мають статус поточної заборгованості, оскільки податкове зобов`язання набуло статусу узгодженого 25.04.2007 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, так як рішенням господарського суду Рівненської області від 18.12.2006 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2007 року, в задоволенні позову ДП "Зірненський спиртовий завод" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000262342/0, №0000272342/0 та №0000282342/0 від 24.03.2004 відмовлено повністю.

Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 року та ухвала Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі №9/10 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду їх мотивувальні частини були змінені з викладенням в новій редакції постановою Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №9/10.

Верховний Суд, у постанові від 09.11.2023 року відзначив, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Також вказав, що у справі №904/1693/19, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення моменту виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів за неузгодженими податковими повідомленнями-рішеннями, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 року висловила правову позицію про те, що «неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013 року). Відповідно ж до частини першої статті 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон про банкрутство не містить».

Тут же Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок про те, що «з огляду на положення статей 23 - 25 Закону про банкрутство, чинного на момент відкриття провадження у цій справі, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу».

Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 року вказав, що заявлені податковим органом грошові вимоги, які виникли на підставі на підставі проведеної перевірки 24.03.2004 року та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2004 року, є конкурсними незалежно від їх узгодження, оскільки очевидно виникли до порушення провадження у цій справі про банкрутство (пункт 40 постанови ВС від 09.11.2023 року).

Також Верховний Суд констатував, що провадження у справі про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» було порушено 10.02.2006 року за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року. Враховуючи вимоги пункту 1-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство у редакції з 19.01.2013 року, за якою положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом, а також пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018 року, що введений в дію 21.10.2019 року і поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, Верховний Суд вказав, що в цій справі, щодо заявлених Головним управлінням ДПС у Рівненській області конкурсних кредиторських вимог до боржника, враховуючи дату порушення щодо боржника справи про банкрутство, слід застосовувати положення Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року (пункт 48 вказаної постанови ВС).

На дату порушення провадження у справі про банкрутство порядок та умови виявлення кредиторів були регламентовані статтею 14 Закону про банкрутство у редакції до 19.01.2013 року, відповідно до частин 1 та 2 якої конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (п.49-51 постанови ВС від 09.11.2023 року).

Верховний Суд у постанові №9/10 від 09.11.2023 року вказав, що юридичний аналіз приписів частин 1, 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції на період здійснення процедури розпорядження майном щодо боржника у даній справі, який завершився затвердженням реєстру вимог кредиторів, дозволяє зробити висновок про те, що конкурсний кредитор, який пропустив 30-денний строк на заявлення своїх вимог у справу про банкрутство втрачає таке право, оскільки такий строк є пресічним та в силу зазначеної норми закону припиняє існування грошового зобов`язання, за яким може бути заявлена така грошова вимога (пункт 52 постанови від 09.11.2023 року).

Оскільки у цій справі оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство було 10.02.2006 року, реєстр затверджено 29.11.2006 року, то звертаючись із заявою про визнання конкурсних вимог до боржника 31.12.2021 року, Головним управлінням ДПС у Рівненській області було пропущено граничний строк на заявлення своїх вимог у справу про банкрутство. При цьому, суд не може застосовувати зміни у законодавстві про банкрутство з метою захисту прав кредитора та на користь останнього у випадку, якщо на час звернення до суду відповідне право вже було втрачене кредитором в силу закону. Звернення особи із заявою про визнання вимог конкурсного кредитора до боржника, які є погашеними в силу статті 14 Закону про банкрутство у редакції до 19.01.2013 року, що підлягав застосуванню та був чинний у період часу, коли заявник мав вчинити процесуальні дії по заявленню до боржника вимог конкурсного кредитора, не є обґрунтованим, оскільки матиме наслідком визнання і включення до реєстру вже погашених вимог кредитора, а відтак порушення прав боржника та інших кредиторів (пункти 53-55 постанови ВС від 09.11.2023 року).

У пункті 56 постанови від 09.11.2023 року суд касаційної інстанції виснував, що рішення судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні конкурсних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області до ДП «Зірненський спиртовий завод» є правильним, оскільки такі вимоги в силу закону є погашеними.

Водночас, Верховний Суд відхилив доводи про визнання судами у справах №2-а-2095/08/1770, №817/4340/13-а правомірним обліку податкового боргу та звернув увагу, що такі доводи спрямовані на переоцінку наявних у справі доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

За наведеного, постановою від 09.11.2023 року у справі №9/10 Верховний Суд змінив мотивувальні частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 року та ухвали Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі № 9/10, виклавши їх в редакції цієї постанови, і залишив без зміни резолютивну частину цих судових рішень, якими в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання грошових вимог до боржника ДП «Зірненський спиртовий завод» відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2023 року у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» встановлено, що грошові вимоги податкового органу, які виникли на підставі винесених 24.03.2004 податкових повідомлень-рішень є конкурсними, незалежно від дати їх узгодження, оскільки виникли до порушення провадження у цій справі, і такі вимоги, в силу положень частин 1, 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, чинній на період здійснення процедури розпорядження майном боржника, який завершився затвердженням реєстру вимог кредиторів, вважаються погашеними.

Ці ж обставини, встановлені і ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод», що залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2007.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2023 року у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» і ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 року у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод», що залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2007 року, грошові зобов`язання ДП «Зірненський спиртовий завод» в загальному розмірі 40 392 646 грн. (1 107 520 грн по податку на прибуток, 7 285 126 грн. податку на додану вартість, і 32 000 000 грн. по акцизного збору), які нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 від 24.03.2004 підлягали виключенню з обліку в ІКП даного платника податків, як такі, що визнані судом погашеними в силу вимог частини 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII від 14.05.1992 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до приписів статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приписами статті 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", зокрема щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті.

За змістом статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за № 321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який є чинним на час розгляду справи (далі - Порядок № 5), згідно із пунктом 2 розділу І якого інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Розділом I цього Порядку визначено, що метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямками роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Відповідно до пунктів 4, 5 глави 5 розділу VI даного Порядку, станом на дату постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП банкрута здійснюється остаточний розрахунок податкового боргу (сум заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, на які поширюється дія мораторію) та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості). Остаточний розрахунок боргу (заборгованості) станом на день постановлення ухвали складається із: суми несплачених податкових зобов`язань (основного платежу); суми несплачених штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); суми несплаченої пені; суми несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням); пені, нарахованої на несплачені станом на день постановлення ухвали грошові (податкові) зобов`язання. Податковий борг (суми заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, на які поширюється дія мораторію), що обліковувався в територіальному органі ДПС на дату ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, фіксується та погашається виключно після зазначення в платіжному дорученні спрямування коштів на таке погашення. Грошові зобов`язання платника податків, строк виконання яких настав протягом дії процедури банкрутства (після дати реєстрації в податковому органі ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), погашаються у порядку черговості, передбаченому пунктом 87.9 статті 87 розділу II Податкового кодексу України.

Як підтверджується матеріалами справи, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2023 року у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод» встановлено, що грошові вимоги податкового органу, які виникли на підставі винесених 24.03.2004 року податкових повідомлень-рішень №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 є конкурсними, незалежно від дати їх узгодження, оскільки виникли до порушення провадження у цій справі, і такі вимоги, в силу положень частин 1, 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції на період здійснення процедури розпорядження майном боржника, який завершився затвердженням реєстру вимог кредиторів, вважаються погашеними. Водночас конкурсний кредитор, який пропустив 30-денний строк на заявлення своїх вимог у справу про банкрутство втрачає таке право, оскільки такий строк є пресічним та в силу зазначеної норми закону припиняє існування грошового зобов`язання, за яким може бути заявлена така грошова вимога.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2023 року у справі №9/10 та вимоги ч. 4 ст. 78 КАС України колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що податкові зобов`язання ДП «Зірненський спиртовий завод» за податковими повідомленнями-рішеннями №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 є погашеними.

При цьому, суд попередньої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на судові рішення у справах №20/249, №817/4340/13-а та №2-а-2095/08/1770, як такі, що суперечать висновкам суду у справі №9/10, при розгляді справи про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод», і наділений прерогативою у наданні оцінки тому, чи вимоги кредиторів до даного боржника є конкурсними, чи поточними.

Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2023 року у справі №9/10 про банкрутство ДП «Зірненський спиртовий завод», грошові зобов`язання ДП «Зірненський спиртовий завод», які нараховані за податковими повідомленнями-рішеннями №0000262342/0, №0000272342/0, №0000282342/0 від 24.03.2004 року підлягали виключенню з обліку в ІКП даного платника податків, оскільки визнані судом погашеними, однак в добровільному порядку податковим органом вчинено не було, то платник податків підставно просить покласти на відповідача такий обов`язок в судовому порядку.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №816/2042/16, наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигід та податкових зобов`язань платника податків, є правомірними, оскільки у випадку, коли неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред`явлена вимога про повне перерахування податкових платежів.

Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці суми податку порушує права позивача, оскільки відображає несплату неіснуючих податкових зобов`язань.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі №460/6229/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич