Рішення

від 07.10.2024 по справі 640/20566/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/20566/18 Провадження № 2/636/34/24

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором суборенди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до фізичної особи підприємця (ФОП) ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 729893 грн. за договором суборенди приміщення від 01 лютого 2018 року, яка складається з: орендної плати за користування нежитловим приміщенням та компенсацію вартості комунально-експлуатаційних послуг та послуг з обслуговування об`єкту оренди 60071 грн. та штрафу на загальну суму 669822 грн. за період з березня 2018 року по жовтень 2018 року включно. Позов обґрунтований тим, що 01 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_3 (орендар) уклала з ФОП ОСОБА_2 ( суборендар) договір суборенди приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі будівлі корпуса Ж-2 загальною площею 53,8 кв.м для організації перукарні, строк дії договору до 31 грудня 2020 року. Відповідно до п.1 додатку №2 цього договору суборенди розмір орендної плати щомісячно складає 19000 грн., а відповідно до п.6.5 договору у випадку порушення суборендарем умов п.2.4 договору без додаткових погоджень з орендарем, суборендар сплачує орендарю штраф за прострочення понад 14 днів до 10% від суми боргу за кожень день прострочення. Оскільки суборендар станом на 17.10.2018 року не сплатив в належному розмірі орендну плату за користування вказаним приміщенням та компенсацію вартості комунально-експлуатаційних послуг та послуг з обслуговування об`єкту оренди в розмірі 60071 грн., нарахований штраф в розмірі 669822 грн. 17 жовтня 2018 року між ФОП ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 ( новий кредитор) підписано договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає , а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за зобов`язанням до ФОП ОСОБА_2 (боржник) згідно договору суборенди приміщення від 01 лютого 2018 року, а саме: орендну плату за користування вказаним приміщенням та компенсацію вартості комунально-експлуатаційних послуг та послуг з обслуговування об`єкту оренди в розмірі 60071 грн., та штраф в розмірі 669822 грн. за період з березня 2018 року по жовтень 2018 року включно. Позивач вважає, що у зв`язку з зазначеним та відповідно до ст.ст. 512,514 ЦК України у нього виникло право вимоги до відповідача в розмірі 729893 грн., які просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь. Також позивач просить розглянути справу за його відсутністю.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Ніколаєнко І.В. від 26.11.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження, та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчуження об`єкту нерухомості у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.06.2019 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором суборенди направлено за територіальною підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.07.2019 року зазначена цивільна справа прийнята до провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.11.2019 року до суду на підставі ст. 43 ЦПК України представником відповідача ФОП ОСОБА_2 адвокатом Бреславець М.Г. надані письмові пояснення, в яких міститься посилання на заперечення позову у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю позовних вимог. Представник відповідача вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження укладення між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 договору суборенди , т.я. відповідно до п.5.3.3. вказаний договір підлягав нотаріальному посвідченню, яке проведено не було, тому договір є неукладеним. Крім того, ОСОБА_1 не надано належних доказів щодо укладення між ним та ФОП ОСОБА_3 договору про відступлення права вимоги від 17.10.2018 року, що надавало б позивачу право звернення до суду з цим позовом. В договорі про відступлення права вимоги зазначено у п. 1.1., що позивач набуває право вимоги до ОСОБА_2 згідно договору суборенди приміщення від 01.02.2018 року, який був укладений з ФОП ОСОБА_2 , а не з фізичною особою. Договір відступлення права вимоги не містить обов`язкових реквізитів сторін (ст.ст. 626,656, 632 ЦК України), що свідчить про його фіктивність, викликає сумнів в особі позивача. Крім того, позивачем не надано підтвердження оплати договору відступлення права вимоги, який також не містить обов`язкової умови - ціни договору, який також не відповідає вимогам ч.2 ст. 516, 517, 418 ЦК України.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області було змінено на територіальну підсудність Глобинського районного суду Полтавської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 65 від 17.11. 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області відновлено з 23.11.2022 року.

Ухвалою Чугуївського міськогосуду Харківськоїобластівід 06.03.2024 року підготовче провадження закрито, і справа призначена до судового розгляду по суті.

Учасники справи до суду не з`явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Відповідачка та її представник заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи зазначене, суд відповідно до приписів ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.ст. 247, 280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ( ст. ст. 15,16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2018 року між ФОП ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 ( новий кредитор) підписано договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає , а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за зобов`язанням станом на 17.10.18 до ОСОБА_2 (боржник) згідно договору суборенди приміщення від 01 лютого 2018 року на загальну суму 729893 грн., зокрема: орендну плату за користування приміщенням та компенсацію вартості комунально-експлуатаційних послуг та послуг з обслуговування об`єкту оренди 60071 грн., та штраф на загальну суму 669822 грн. за період з березня 2018 року по жовтень 2018 року включно (п.1.1 договору). Згідно пунктів 1.2, 1.3 договору за цим договором новий кредитор одержує замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів за всіма зобов`язаннями, передбаченими п.1.1 даного договору. Факт наявності зобов`язання боржника перед первісним кредитором підтверджується договором суборенди приміщення від 01 лютого 2018 року. Згідно пункту 2.2. договору За відступлення права вимоги новий кредитор зобов`язується сплатити первісному кредитору кошти у розмірі та у строк, погоджений сторонами у додатку №1 до даного договору. Згідно пункту 3.2 договору первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором. Відповідно до пункту 5.4 додаткові угоди та додатки до цього договору є йоггог невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні перелічені в частині 1 статті 512 ЦК України, в тому числі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як зазначено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, провадження № 12-1гс21, п. 57; від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181цс20, п. 23, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Зазначений договірпро відступленняправа вимоги від17.10.2018року засвоїм змістом відповідаєдоговору купівлі-продажуправа вимоги в розумінні ст. 655, ч.3 ст. 656 ЦК України.

Між тим всупереч вимогам ст.ст. 691,692 ЦК України та пунктів 2.2, 5.4 договору про відступлення прав вимоги позивачем ОСОБА_1 не надано до суду ні додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги, де визначений розмір плати та строк її виконання за цим договором, ні інші належні та допустимі докази того, що позивачем як новим кредитором сплачені відповідні грошові кошти за договором відступлення прав вимоги ( квитанції, розписки тощо).

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не доведений факт переходу до нього матеріальних прав попередника ФОП ОСОБА_3 за договором про відступлення прав вимоги від 17.10.2018 року.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Вирішуючи даний спір, суд враховує наведені вище норми матеріального права, оцінюючи правові підстави заявленого позову та зібрані у справі докази, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких позивач ОСОБА_1 зобов`язаний був довести обставини, на які посилався на підтвердження позову, дійшов висновку про недоведеність факту переходу до нього прав вимоги, яке належить первісному кредитору ФОП ОСОБА_3 за договором про відступлення прав вимоги від 17.10.2018 року, тому у задоволенні його позову слід відмовити.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 638/18879/18, провадження № 61-11179св22 «Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів».

Оскільки позивач ОСОБА_1 на час звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором суборенди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , поштова адреса: АДРЕСА_4

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса листування: АДРЕСА_5 .

Представник відповідача адвокат АБ «Марини Бреславець» -Бреславець Марина Григорівна, адреса: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2024 року.

Суддя: І.В. Карімов