Рішення

від 16.05.2024 по справі 947/10168/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10168/23

Провадження № 2/947/1767/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби у м.Одеса Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Пчелінцева звернулася до суду з даним позовом, у якому просила звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що остання є її матір`ю, і 03.04.2021р. вона померла. Зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем спадщини, відкритої після смерті її матері.Спадкове майно складається з зазначеної квартири. Вказує, що вона зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини і їй було повідомлено про неможливість видачу свідоцтва, у звя`зку з тим, що, квартира знаходиться під обтяженням, у зв`язку з чим вона звернулась з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.03.2024 відкрито провадження у справі.

Представник відповідача надіслав відзив у якому зазначив, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки заборона відчуження майна АА №655716 накладалася у рамках виконавчого провадження відкритого за виконавчим листом виданим Приморським районним судом м.Одеси у справі №2-2112/10, стягувачем по якому був ВАТ «Кредитпромбанк», який і повинен бути відповідачем у справі. Крім того відсутні докази щодо виконання вказаного рішення суду.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача у засідання не прибув.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , дочкою якої є позивачка (а.с.60).

На підставі постанови В-3 серія та номер: АА655716 від 31.12.2010р. Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ зареєстроване обтяження майна боржника ОСОБА_2 . Зазначене обтяжене вносилося у виконавчому провадженні №21540516 яке відкрито на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси у справі №2-2112/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк».

Доказів звернення позивачки до відповідного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та неможлиовсті видчі відповідного свідоцтва про право на спадщину, стороною позивача суду не надавалося.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до пункту 5 частини третьоїстатті11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIVдержавний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19)).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21 (провадження № 61-945св22) зазначено, що: «У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Центрального ВДВС у м. Черкаси, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому, ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв».

У даній справі предметом спору є вимога Пчелінцевої про звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , при цьому, позов пред`явлено лише до відділу виконавчої служби.

Клопотаннь про заміну неналежного відповідача до суду не надходило.

Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову, як до неналежного відповідача, що узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними в постанові №208/9810/21від 29.06.2023.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає, у зв`язку зі зверненням до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст.2,12,13,81,141,259,263-265,273,279,354 ЦПК України, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бескровний Я. В.