Ухвала

від 06.11.2024 по справі 375/1212/24

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1212/24

Провадження№ 2/375/527/24

УХВАЛА

06 листопада 2024 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області під головуванням судді Банах-Кокус Олена Володимиріна, за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду селище Рокитне Білоцерківського Київської області, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву представника позивачів ОСОБА_1 про виключення співвідповідача у цивільній справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання частково незаконним рішення сільської ради та визнання права власності на земельну ділянку.

8 жовтня 2024 року від представника позивачів надійшла уточнена позовна про визнання права власності на земельну ділянку в якій позивачі просять суд вважати остаточною позовну вимогу "Визнати за ОСОБА_2 право власності в розмірі 1/2 частини, за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини та за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223784501:02:003:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Заявою від 8 жовтня 2024 року сторона позивача просить приєднати до матеріалів справи уточнену позовну заяву із зменшенням позовних вимог та вважати дійсними позовні вимоги згідно уточненої позовної заяви, що додається до вказаної заяви.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, на адресу суду від представника позивачів адвоката Заліського Б.С. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Представник відповідача Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою, у судове засідання свого представника не направила, клопотань не подано.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду, з огляду на наступне.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

подання іншого (ще одного) позову;

збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

об`єднання позовних вимог;

зміну предмета або підстав позову.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ним випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета й підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, в статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, в такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Також у вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що заміна позовних вимог іншими вимогами та / або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

У даному випадку позивачем здійснено вилучення деяких із позовних вимог, тобто змінено предмет позову, що не суперечить вимогам ч. 5 ст. 49 ЦПК України.

10 жовтня 2024 року від представника позивачів - адвоката Заліського Б.С. надійшла заява про виключення відповідача Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області з числа співвідповідачів у справі.

Згідно із ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач, при цьому, позивач - це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої порушується цивільна справа в суді, в свою чергу, відповідачем в цивільному процесі є особа, до якої позивачем пред`явлено матеріально-правову вимогу, при цьому, позивач вважає, що саме ця особа, як відповідач, порушила охоронювані законом права та інтереси позивача.

Відповідно до ст. 46-47 вказаного Кодексу, сторони повинні володіти цивільною процесуальною правоздатністю та цивільною процесуальною дієздатністю.

Положеннями ч. 2 ст. 50 ЦПК України передбачено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні в цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов`язку.

Важливою ознакою співучасті є наявність у декількох позивачів чи відповідачів у справі однакових за спрямованістю матеріально-правових вимог чи юридичних обов`язків.

Статтею 51 ЦПК України передбачено можливість здійснення заміни неналежного відповідача, у випадку, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідно ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За ч. 3 ст. 51 ЦПК України після спливу цих строків, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

У зв`язку з поданням заяви про зміну предмету позову на даний час відпала необхідність в участі Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області як співвідповідача у справі, оскільки жодна з позовних вимог зміненої позовної заяви не заявляється до вказаного відповідача.

Згідно із ч. 4 ст. 51 ЦПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:

остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

з`ясування заперечень проти позовних вимог;

визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

вирішення відводів;

визначення порядку розгляду справи;

вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного й безперешкодного розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду та дійшов висновку про задоволення заяви представника позивачів про виключення Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області з кола співвідповідачів у справі, оскільки ним фактично визнано, що співвідповідач Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області є неналежним відповідачем у даній справі.

Керуючись ст. 49,51, 258,260,261ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання частково незаконним рішення сільської ради та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Прийняти до розгляду заяву представника позивачів про зміну предмету позову в редакції, що надійшла до суду 8 жовтня 2024 року.

Клопотання представника позивачів про виключення відповідача Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області з числа співвідповідачів- задовольнити.

Визнати Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області неналежним відповідачем та виключити його з кола відповідачів у цивільній справі №375/1212/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання права власності на земельну ділянку.

В підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 10.00 год. 9 грудня 2024року.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, що згідно з ч. 6 ст. 53 ЦПК України вона має права та обов`язки, визначені у статті 43 цього Кодексу та її право подати письмові пояснення щодо зміненого предмету позову, в яких слід викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена БАНАХ-КОКУС