Справа № 375/1212/24
Провадження № 2/375/527/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду селищі Рокитне Білоцерківського Київської області, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого 29 липня 2011 року зареєстрованого у реєстрі за № 2944, звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просять визнати за ними право власності на частки земельної ділянки площею 0,2500 га, яка надана для обслуговування житлового будинку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначають, що житловий будинок розташований на земельній ділянці 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 3223784501:02:003:0012. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 10 квітня 2000 року власником земельної ділянки зазначено ОСОБА_4 , який раніше був власником розташованого на ній житлового будинку та на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого 29 липня 2011 року зареєстрованого у реєстрі за № 2944 подарував житловий будинок позивачам .
Посилаючись на те що у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок від ОСОБА_4 до позивачів, останні просять визнати незаконним державний акт на право власності на земельну ділянку серії IIКВ №025784 виданий 10 квітня 2000 року та скасувати його державну реєстрацію, визнати частково незаконним рішення Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 21 грудня 1999 за №142 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки та затвердження матеріалів технічної документації по складанню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_2 , площею 0,333 га та 0,250 га., цільове призначення для ведення підсобного господарства та для будівництва і обслуговування будинку і господарських будівель відповідно та визнати за ними право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частини, за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини та за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини, що відповідає часткам житлового будинку.
Ухвалою від 12 серпня 2024 року було відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
8 жовтня 2024 року від представника позивачів надійшла заява про зменшення позовних вимог та просить суд вважати остаточною позовну вимогу "Визнати за ОСОБА_1 право власності в розмірі 1/2 частини, за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини та за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223784501:02:003:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
Ухвалою від 6 листопада 2024 року, за клопотанням представника позивачів, прийнято до розгляду заяву представника позивачів про зміну предмету позову в редакції, що надійшла до суду 8 жовтня 2024 року та визнано відповідача Рокитнянську селищну раду Київської області неналежним відповідачем.
В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, на адресу суду від представника позивачів адвоката Заліського Б.С. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача та про підтримання зменшених позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати у його відсутність, уточнені позовні вимоги визнає у повному обсязі та щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа, будучи належним чином повідомленою, у судове засідання свого представника не направила, інших клопотань не подано.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
Згідно з вимогами частин 3, 4 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Подана відповідачем заява про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог та визнання позовних вимог враховується судом при прийнятті рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, суд вважає можливим прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог позивача.
Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Рокитнянського району Київської області від 29 липня 2011 року зареєстрованого у реєстрі за № 2944.
У власність ОСОБА_1 перейшла 1/2 (одна друга) частина житлового будинку, ОСОБА_5 перейшла 1/4 (одна четверта) частина житлового будинку, ОСОБА_2 перейшла 1/4 (одна четверта) частина житлового будинку.
Кожному із співвласників будинку видано на руки витяг про державну реєстрацію прав, зокрема ОСОБА_1 видано витяг № 33828245 від 13.04.2012 року на 1/2 частину майна у спільній частковій власності, ОСОБА_2 видано витяг № 33828370 від 13.04.2012 року на 1/4 частину майна у спільній частковій власності та ОСОБА_5 - витяг № 33828460 від 13.04.2012 року на 1/4 частину майна у спільній частковій власності.
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, що призначена для обслуговування та будівництва житлового будинку і господарських споруд, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №025784 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 13, належить на праві власності ОСОБА_4 .
Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4600362042024 від 12.04.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223784501:02:003:0012, вид цільового призначення 01.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ; Державний акт від 10.04.2000 року серії ІІ-КВ №025784, документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу місцевого самоврядування Острівська сільська рада від 21.12.1999 року № 142.
Згідно з витягом №НВ-3200893402024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3223784501:02:003:0012 станом на дату формування витягу 24.07.2024 року становить 80678,94 грн.
Як зазначено в позовні заяві, на час посвідчення договору дарування житлового будинку 29 липня 2011 року окремої угоди щодо відчуження земельної ділянки, наданої для його обслуговування, укладено не було.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 24 червня 2014 року встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 25червня 2014 року укладено шлюб. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу " ОСОБА_8 ".
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників житлового будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом (ч. 3 ст. 89 ЗК України).
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при визначенні частки спільної земельної ділянки, право на користування якою мають особи, слід виходити з розміру їх часток у будинку, господарських будівель та споруд на час виникнення спільної сумісної власності.
У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Одночасно, відповідно до статті 377 ЦК України, ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції чинній на момент посвідчення договору дарування 29 липня 2011 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною 4 статті 120 ЗК України (в редакції чинній на момент посвідчення договору дарування 29 липня 2011 року) визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (правова позиція Верховного Суду в постанові від 19 листопада 2020 року в справі №686/9580/16-ц, постанові від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16).
За такого, з урахуванням принципу цілісності об`єкта нерухомості, коли збудоване на землі слідує за нею, викладених обставин позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачами прав на частку земельної ділянки під належного їм на праві власності житлового будинку, яка нерозривно зв`язана із цим будинком та необхідна для його обслуговування, ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Відтак зазначена норма визначає об 'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушене право пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Способи захисту порушеного права або інтересу передбачені ст. 16 ЦК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачами права власності на земельну ділянку пропорційно до часток їх у праві власності жилого будинку.
Керуючись ст. 12, 13, 49, 200, 206, 258-259, 263-265, 268ЦПК України, ст. 120 ЗК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в розмірі 1/2 частини, за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини та за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3223784501:02:003:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Позивач 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14.
Повний текст рішення складено 9 грудня 2024 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС
Суд | Рокитнянський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123666639 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Цивільне
Рокитнянський районний суд Київської області
Банах-Кокус О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні