Ухвала

від 04.11.2024 по справі 584/1310/23

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1310/23

Провадження 2/574/188/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Буринь

Буринський районний суду Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Буринськогорайонного судуСумської областів режимівідеоконференції клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом Державного професійно технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Буринського районного суду Сумської області перебуває справа за позовом Державного професійно технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Під час судового розгляду даної справи представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Цурканом В.І. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке він обґрунтовував тим, що сторона позивача на етапі підготовчого судового провадження приєднала до матеріалів судової справи копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.02.2015р. по справі №584/568/14-ц стосовно виселення з того самого гуртожитку іншого мешканця - ОСОБА_4 . За клопотанням сторони відповідача були витребувані копії рішень суду першої та апеляційної інстанції у вказаній справі , які надійшли до суду 29.10.2024р. Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 31.07.2014р. у справі № 584/568/14-ц задоволено позов Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» про виселення ОСОБА_4 з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення. Рішення суду обгрунтовується тим, що мало місце вселення в гуртожиток з відома адміністрації позивача на підставі цивільно-правової угоди, а не у відповідності з положеннями Глави 4 ЖК України, тобто право користування приміщенням у гуртожитку виникло не з підстав, передбачених ст.128 ЖК України та розділом II Примірного положення про гуртожитки, що підтверджується відсутністю спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ДПТНЗ «Путивльського професійного ліцею» про надання житлового приміщення в гуртожитку та спеціального ордеру, що визнали сторони в судовому засіданні.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.02.2015р. по справі № 584/568/14-ц залишено в силі рішення Путивльського районного суду Сумської області від 31.07.2014 року. Касаційний суд послався на те, що згідно з ч.2 ст.128, ст.129 ЖК Української РСР, ч.1 п.10 Примірного положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Отже, законом установлено, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку.

Разом з цим в провадженні Буринського районного суду Сумської області знаходиться судова справа № 584/282/24 за позовом ОСОБА_3 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» про захист житлових прав, в якій позовні вимоги спрямовані на визнання протиправною бездіяльність Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей», що полягає у невидачі заселеному мешканцю гуртожитку ОСОБА_3 ордеру (спеціального ордеру) на жилу площу в гуртожитку та зобов`язання відповідача видати заселеному мешканцю гуртожитку ОСОБА_3 ордер (спеціальний ордер) на жилу площу в гуртожитку Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» за адресою за адресою по АДРЕСА_1 .

Покликаючись на те, що вирішення справи про виселення ОСОБА_3 з гуртожитку є неможливим до розгляду справи за її позовом, в якому вона просить зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Путивльський професійний ліцей» видати їй ордер (спеціальний ордер) на жилу площу в гуртожитку, представник відповідачки ОСОБА_2 просив зупинити судове провадження у справі №584/1310/23 за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, до набрання законної сили судовим рішенням Буринського районного суду Сумської області у справі №584/282/24 за позовом ОСОБА_3 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» про захист житлових прав.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки воно могло бути подано лише під час підготовчого провадження, а не під час судового розгляду справи по суті, та є намаганням затягнути розгляд справи.

Заслухавши доводи представника відповідача та думку представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 (провадження №61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Відповідно до ч. 3 ст.210ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-3, 4-1 частини першої статті 251ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації.

Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 252ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні.

Отже, з аналізу указаних процесуальних норм слідує, що на стадії розгляду справи по суті зупинення провадження у справі з підстав передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не допускається.

З огляду на те, що на даний час триває стадія судового розгляду справи по суті, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 210, 251, 252, 279 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за позовом Державного професійно технічного навчального закладу «Путивльський професійний ліцей» до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Р. Гук