Ухвала

від 06.11.2024 по справі 757/49672/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49672/24-к

пр. 1-кс-42449/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001170 Офісу Генерального прокурора - прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001170 Офісу Генерального прокурора - прокурор Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту.

У судове засідання прокурор подав заяву про розгляд даного питання без його участі, вимоги підтримав.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у віданні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.

Зокрема, прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2016-2017 років ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» продала на користь ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» майновий комплекс нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 6 на загальну суму 5 949 999 (п`ять мільйонів дев`ятсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок відчуження протягом 2016-2017 років ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на користь ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 6, охоронюваним законом державним інтересам завдано тяжких наслідків, що полягають у вибутті з державної власності вказаного комплексу нежитлових будівель та споруд, загальна ринкова вартість яких станом момент відчуження становила 23 408 513,00 (двадцять три мільйони чотириста вісім тисяч п`ятсот тринадцять) гривень.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.10.2022 у справі № 757/28080/22-к передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, арештоване ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.02.2022 провадження по справі № 757/5429/22-к, як речовий доказ у даному кримінальному провадженні, у вигляді заборони відчуження та розпорядження нерухоме майно власником якого є ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ».

Також, у ході досудового розслідування досліджуються факти можливих незаконних дій окремих службових осіб ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що після придбання вищевказаного майнового комплексу у ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», 26.02.2019 між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» (код ЄДРПОУ 31746996), в особі директора ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір іпотеки, відповідно до якого ТОВ «УКРПРОММЕНТТОРГ» поручається нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці ділянки розміром 0,5708 га, з кадастровим номером 8000000000:79:351:0008 за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності підприємства, а саме: будівля головного корпусу (літ. «А») площею 958,8 м2, будівля складу (літ. «Б») площею 1 342,6 м2, будівля холодного сховища з прибудовою (літ. «Д») площею 282,8 м2, будівля теплого сховища (літ. «Е») площею 320,3 м2, будівля холодного сховища - складу магазину (літ. «Ж») площею 359,1 м2, будівля майстерні-гаражу (літ. «В») площею 74,7 м2, за усі вимоги АТ «Банк Альянс», які випливають з Кредитного договору на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) № 19-024/ЮК від 26.02.2019, укладеного між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «ГІДРО-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37236008), відповідно до якого останнє не пізніше 25.02.2023 повинно повернути кредит у розмірі 1 000 000,00 євро.

Водночас установлено, що кредитні кошти ТОВ «ГІДРО-ІНВЕСТ» повернуті не були, а заставне майно зруйноване.

Разом з тим, допитаний в ході досудового розслідування, як свідок, директор ТОВ «ГІДРО-ІНВЕСТ» ОСОБА_5 відмовився надавати будь-які відомості слідчому, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Зібрані під час досудового слідства докази вказують на те, що вищезазначені об`єкти нерухомості є об`єктом протиправного посягання службових осіб правоохоронних органів, працівників Федерації професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) та інших фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, право власності держави Україна після розпаду СРСР, історії створення спірного майна та створення ПрАТ «Укрпрофоздоровниці», з проголошенням незалежності України 24.08.1991 право власності на майно набула держава, тому відповідно до постанови Верховної ради України №2268ХІІ від 10.04.1992 та №3943-ХІІ від 01.02.1994 орган, якому надані повноваження прийняти та розпоряджатись спірним об`єктом до визначення суб`єктів його права, є Фонд державного майна України.

З врахуванням зазначеного, майно не могло на законних підставах перейти у власність Федерації незалежних профспілок України, яке згодом остання передала до статутного фонду ПрАТ «Укрпрофоздоровниці» (код ЄДРПОУ 02583780), оскільки майно перейшло у державну власність.

Зазначене свідчить про те, що усе майно, передане Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та у подальшому інших фізичних та юридичних осіб є державною власністю.

Оскільки, об`єктом кримінально протиправних дій службових осіб є вищезазначене нерухоме майно, постановою слідчого у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання такого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Підставою для накладення арешту на майно є те, що вказане нерухоме майно являється речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відтак, прокурор вказує, що метою накладення арешту на майно, відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 170 КПК України, є збереження речових доказів.

Таким чином, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, яке відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ».

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.

Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно статті 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися "згідно із законом", воно повинне мати "легітимну мету" та бути "необхідним у демократичному суспільстві".

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання "справедливого балансу" між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Недоторканість права власності забезпечується у всіх сферах суспільного життя. Разом з тим право власності не є абсолютним. В інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що зможе одночасно забезпечити запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, яке відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» (юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 31746996), а саме:

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища з прибудовою (літ. «Д») загальною площею 282,8 м2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля теплого сховища (літ. «Е») загальною площею 320,3 м2, реєстраційний номер 833263080000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища - складу магазину (літ. «Ж») загальною площею 359,1 м2, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля головного корпусу (літ. «А») загальною площею 958,8 м2, реєстраційний номер 833253480000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля майстерні-гаражу (літ. «В») загальною площею 74,7 м2, реєстраційний номер 833250780361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля складу (літ. «Б») загальною площею 1 342,6 м2, реєстраційний номер 833246680000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6