Ухвала

від 04.02.2025 по справі 757/49672/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001170 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, яке відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» (юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 31746996), а саме:

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища з прибудовою (літ. «Д») загальною площею 282,8 м2, реєстраційний номер 833269180361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля теплого сховища (літ. «Е») загальною площею 320,3 м2, реєстраційний номер 833263080000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища - складу магазину (літ. «Ж») загальною площею 359,1 м2, реєстраційний номер 833262480361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля головного корпусу (літ. «А») загальною площею 958,8 м2, реєстраційний номер 833253480000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля майстерні-гаражу (літ. «В») загальною площею 74,7 м2, реєстраційний номер 833250780361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля складу (літ. «Б») загальною площею 1 342,6 м2, реєстраційний номер 833246680000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, директор ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.

Вказує на те, що ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» є добросовісним набувачем арештованого нерухомого майна. Всі правочини, за якими товариством придбало зазначені об`єкти нерухомого майна, не визнавались судом недійсними та ніким не оспорювались та не оспорюються.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 триває з 2019 року - тобто п`ять років.

В рамках даного кримінального провадження підозра службовим та посадовим особам товариства не повідомлялась, цивільний позов не заявлено.

ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» не є юридичною особою щодо якої здійснюється кримінальне провадження чи стороною у даному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим необґрунтовано було визнано вказане майна речовим доказом.

Враховуючи обставини, які розслідуються, незрозуміло, які саме сліди чи відомості містять на собі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Максимовича, 6, які належать ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ».

Слідчий суддя в своїй ухвалі необгрунтував, яким чином нерухоме майно відноситься до кримінального провадження і з яких міркувань воно є речовим доказом.

Як вважає автор апеляційної скарги, накладаючи арешт на нерухоме майно, слідчим суддею проігноровано той факт, що товариство є власником майна майже вісім років. За цей період жодних претензій зі сторони правоохоронних органів чи держави не надходило. ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» використовує це майно у своїй підприємницькій діяльності, яку здійснює у відповідності до чинного законодавство, із дотриманням всіх вимог закону, сплачує податки.

Відтак накладення арешту на належне ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» нерухоме майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, що, у свою чергу, нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

В оскаржуваній ухвалі відсутня будь-яка оцінка розумності і спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

Враховуючи, що про наявність оскаржуваної ухвали стало відомо лише 25.11.2024, то, як вважає апелянт, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді ним не пропущено.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 20.01.2022 вказане майно визнано в кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 речовим доказом.

28.10.2024 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001170 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотання про арешт майна із забороною відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном, яке відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» (юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 31746996), а саме:

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища з прибудовою (літ. «Д») загальною площею 282,8 м2, реєстраційний номер 833269180361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля теплого сховища (літ. «Е») загальною площею 320,3 м2, реєстраційний номер 833263080000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища - складу магазину (літ. «Ж») загальною площею 359,1 м2, реєстраційний номер 833262480361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля головного корпусу (літ. «А») загальною площею 958,8 м2, реєстраційний номер 833253480000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля майстерні-гаражу (літ. «В») загальною площею 74,7 м2, реєстраційний номер 833250780361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля складу (літ. «Б») загальною площею 1 342,6 м2, реєстраційний номер 833246680000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року клопотання прокурора задоволено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів також не заслуговують на увагу, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Твердження апелянта про відсутність повідомленої підозри у даному кримінальному провадженні, то з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Решта доводів апеляційної скарги також є недоведеними, тому не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019100000001170 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, яке відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» (юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 31746996), а саме:

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища з прибудовою (літ. «Д») загальною площею 282,8 м2, реєстраційний номер 833269180361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля теплого сховища (літ. «Е») загальною площею 320,3 м2, реєстраційний номер 833263080000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля холодного сховища - складу магазину (літ. «Ж») загальною площею 359,1 м2, реєстраційний номер 833262480361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля головного корпусу (літ. «А») загальною площею 958,8 м2, реєстраційний номер 833253480000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля майстерні-гаражу (літ. «В») загальною площею 74,7 м2, реєстраційний номер 833250780361, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- об`єкт нерухомого майна - будівля складу (літ. «Б») загальною площею 1 342,6 м2, реєстраційний номер 833246680000, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ» ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/607/2025 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 757/49672/24-к

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1