Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/463/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/463/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області Петрова А.М., на підставі ордеру;

від Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області Кобак Р.М., на підставі ордеру.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Невінгловська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 25.07.2024 року

у справі №916/463/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області

до відповідача: Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області

про стягнення 1 399 185 грн. 42 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішення суду першої інстанції.

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області, в якій просив стягнути з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на свою користь грошові кошти у загальній сумі 1 765 508, 46 грн., з яких сума основної заборгованості 1 728 136 грн. 04 коп, інфляційні втрати у розмірі 23 726 грн. 40 коп. та 3% річних у розмірі 17 646 грн. 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність оплати відповідачем отриманих послуг із захоронення безпечних побутових відходів.

Позивач зазначає, що Рішеннями Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 19.12.2014 № 1027, від 15.01.2016 № 48 (зі змінами) Комунальне підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області визначено виконавцем послуг зі збору та вивезення твердих побутових відходів у територіальних межах м. Ізмаїл Одеської області строком на 10 років.

Крім того, позивач повідомляє, що на виконання вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи», 23.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області («виконавець», суб`єкт господарювання, що надає послуги із захоронення) та Комунальним підприємством Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області («замовник», виконавець комунальних послуг із вивезення відходів) був укладений договір надання послуг з захоронення безпечних побутових відходів №1. Договір підписано із додатками №1 та №2 та з урахуванням протоколу розбіжностей.

Позивач звертає увагу, що п.9.1. договору №1 від 23.01.2023, з врахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2023, сторони визначили, що строк дії договору закінчується 28.02.2023. Умови договору №1 від 23.01.2023 не передбачають його автоматичної пролонгації за мовчазної згоди сторін або іншим шляхом без дотримання письмової форми його продовження.

Отже, строк дії договору №1 від 23.01.2023 року закінчився, однак, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивач фактично продовжував надавати відповідачу послуги із захоронення безпечних побутових відходів, а відповідач продовжує користуватись ними і частково оплачує.

Також позивач зауважує, що в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні щодо завезення відходів на полігон позивача із зазначенням кількісних показників відходів, та сам відповідач у відповідях на претензії та за фактом здійснення часткових оплат послуг не заперечує того, що продовжує отримувати послуги із захоронення безпечних побутових відходів.

Позивач звертає увагу суду, що оплата послуг здійснюється із посиланням на номер рахунків, виставлених позивачем із зазначенням реквізитів договору №1 від 23.01.2023.

Тому, на думку позивача, сторони своїми конклюдентними діями підтверджують, що і надалі продовжують виконувати умови договору після дати закінчення його дії.

Щомісячно позивачем на адресу відповідача направлялись: супровідний лист, акт виконаних робіт та рахунок на оплату наданих послуг.

Однак позивач зазначає, що у відповідь відповідач не підписував акти виконаних робіт, зазначаючи, що у випадку залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року за результатами остаточного вирішення справи, ними будуть підписані Акт надання послуг та в подальшому будуть сплачені виставлені рахунки в повному об`ємі.

Позивач повідомляє, що 11 лютого 2022 Виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області прийнято рішення «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області.

Так, позивач наголошує, що, зокрема, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано та прийнято по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області про визнання протиправним та нечинним цього рішення, а отже, судове рішення (постанова) вступило в законну силу 08 лютого 2023 року.

Отже, на думку позивача, в судовому порядку було підтверджено правомірність нового тарифу, визначеного органом місцевого самоврядування, а відмова оплачувати належним чином отримані послуги з підстав касаційного оскарження постанови суду є неправомірною.

У зв`язку із вищевикладеним позивач стверджує, що загальна вартість наданих відповідачу послуг із захоронення безпечних побутових відходів за період квітень-грудень 2023 року складає 3 896 218 грн. 56 коп., однак відповідач здійснив розрахунки за період квітень-грудень 2023 року на загальну суму 2 168 082 грн. 52 коп. Отже, несплаченою відповідачем є сума вартості наданих у період квітень-грудень 2023 року послуг в розмірі 1 728 136 грн. 04 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року закрито провадження у справі №916/463/24 в частині стягнення 370 322 грн. 56 коп. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», село Стара Некрасівка Одеської області до Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», місто Ізмаїл Одеської області з тих мотивів, що під час розгляду даної справи відповідачем було сплачено частину заявленої до стягнення суми основної заборгованості у розмірі 370 322 грн. 56 коп., що підтверджується платіжними інструкціями.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі № 916/463/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівк, Одеської області задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», місто Ізмаїл, Одеська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», село Стара Некрасівка Одеської області, основний борг у розмірі 1 100 555 грн. 93 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 726 грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 17 509 грн. 85 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 701 грн. 51 коп.

Частково задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області місцевий господарський суд зазначив, що позивачем доведено належними та допустимими доказами по справі факт несплати відповідачем вартості наданих послуг позивачем у квітні-грудні 2023 року у розмірі 1 110 555 грн. 93 коп.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 23 726 грн. 40 коп., судом першої інстанції встановлено про обґрунтованість та арифметичну правильність здійсненого позивачем розрахунку. В той же час, здійснюючи перерахунок нарахованих позивачем 3% річних, судом першої інстанції встановлено його хибність, оскільки позивачем при розрахунку 3% річних щодо наданих позивачем у листопаді 2023 року послуг, не враховано здійснені відповідачем проплати згідно платіжних інструкцій: №9281 від 26.01.2024 на суму 70000,00 грн, №8785 від 26.01.2024 на суму 55000,00 грн, №8471 від 29.01.2024 на суму 132 257,55 грн., у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а тому задовольнив їх частково на загальну суму 17 509 грн. 85 коп. з відмовою в іншій частині

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року у справі № 916/463/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області у його позовних вимогах у повному обсязі. Крім того, скаржник просив скасувати протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.05.2024, якою було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження та вирішити питання про зупинення провадження по справі №916/463/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду по справі №420/8007/22.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, апелянт наголошує, що у письмовій формі додаткова угода щодо продовження строку дії договору з 01.03.2023 не укладалася, а отже, спірні правовідносини щодо надання послуг з 01.03.2023, на думку відповідача, діють поза межами дії договору №1 від 23.01.2023.

Скаржник стверджує, що дійсно, Комунальне підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області з 01.03.2023 користувалося послугами Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області, проте вказане, на думку відповідача, не свідчить про продовження договору шляхом вчинення конклюдентних дій, а тим більше, на умовах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області.

Скаржник зауважує, що конклюдентними діями може бути укладено саме новий договір.

Крім того, скаржник зазначає, що надаючи з 01.03.2023 послуги з захоронення твердих побутових відходів та за результатами місячного надання послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівк, Одеської області направило на адресу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області акт наданих послуг та рахунок на оплату, що фактично у відповідності до положень ст. 641 Цивільного кодексу України було офертою на укладення договору у спрощений спосіб.

Скаржник повідомляє, що в подальшому, Комунальне підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області відповідними листами повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області про незгоду з ціною, визначеною позивачем самостійно, та пропонували нові ціни, які визначаються за фактом настання певної події (остаточного вирішення спору у справі № 420/8007/22 та факту визнання нечинним відповідного рішення органу місцевого самоврядування одна ціна, чи залишення чинним такого рішення інша ціна).

Направляючі такі листи, на думку скаржника, Комунальне підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області у відповідності до положень ст. 646 Цивільного кодексу України, на оферту Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області надало відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах, тобто, висловила відмову від одержаної пропозиції і водночас заявила нову пропозицією Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області, яка зробила попередню пропозицію.

Скаржник наголошує, що після отримання такої пропозиції, викладеної у листах, позивач продовжив надавати послуги, тобто, вчинив дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчила його бажання укласти договір на умовах відповідача.

Отже, на думку відповідача, з 01.03.2023 між сторонами було укладено новий договір у спрощений спосіб, а вартість послуг та порядок її визначення, сторони встановили за офертою Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області.

Скаржник, звертає увагу, що відповідно до рішення виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому на полігон та захороненню твердих побутових відходів, здійснюваних Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області», було затверджено для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області наступні тарифи: прийом на полігон та захоронення твердих побутових відходів для населення, зокрема 1 т = 189,32 грн., для інших споживачів, зокрема 1 т = 207,35 грн.

Також скаржник наголошує, що рішенням виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року було затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка, Одеська область тариф на прийом на полігон та захоронення твердих побутових відходів, зокрема 1 т = 266,06 грн.

Згідно тверджень скаржника, розглядаючи листи Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області, акти виконаних робіт та рахунки за надані послуги після 01.03.2023, Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області зазначало Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області кожного разу про те, що:

1) у випадку залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року за результатами остаточного вирішення справи, відповідачем будуть підписані надані акти надання послуг та сплачені виставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області рахунки;

2) у випадку визнання нечинним вищевказаного рішення, вартість наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області буде іншою, ніж це було зазначено у відповідних рахунках та актах (за тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45 «Про затвердження цін на послуги з прийому на полігон та захороненню твердих побутових відходів, здійснюваних Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області».

Між тим скаржник звертає увагу, що ухвалою Верхового Суду від 01.05.2023 по справі №420/8007/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №420/8007/22 за позовом Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення.

Скаржник повідомляє, що станом на сьогодні Верховним Судом у справі № 420/8007/22 ще не було прийнято остаточного рішення.

Так, на думку скаржника у випадку залишення в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 420/8007/22, яким було визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області», на спірні правовідносини поширюватиме дію тариф (ціна) на послуги, встановлений рішенням виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45 «Про затвердження цін на послуги з прийому на полігон та захороненню твердих побутових відходів, здійснюваних Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області.

Отже, скаржник зазначає, що це пов`язано з тим, що у випадку визнання нечинним та скасування нормативно-правового акту, такий нормативно-правовий акт не створює жодних правових наслідків для будь-яких осіб саме з моменту його прийняття. Отже, остаточно спір між сторонами по справі № 420/8007/22 ще не вирішений.

При цьому скаржник стверджує, що підлягають відхиленню доводи позивача про те, що вартість наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області послуг Комунальному підприємству Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області є державно врегульованою та повинна бути встановлена виключно на підставі рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11.02.2022 року.

Отже, апелянт наголошує, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно надав оцінку доказам, неправильно визначив відповідно до обставин правовідносини, а також не застосував до спірних правовідносин положення пункту 6 частини 1 статті 3 та статті 212 Цивільного кодексу України.

Крім того, скаржник наголошує на тому, що відмова місцевим господарським судом протокольною ухвалою у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом справи № 420/8007/22 є незаконною та призвела до передчасного ухвалення судового рішення у справі № 916/463/24 та незабезпечення справедливого та ефективного захисту прав та інтересів відповідача.

Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що провадження по справі № 916/463/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду по справі № 420/8007/22 (адміністративне провадження №К/990/12056/23) підлягає зупиненню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 року у справі №916/463/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року у справі №916/463/24, справу призначено до судового розгляду.

27.09.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області, в якому позивач просив рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Відзив колегією суддів долучено до справи.

Зокрема, позивач зазначає, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом, У контексті відносин, що склались між сторонами, жоден із перелічених відповідачем документів не може розцінюватись як пропозиція укласти новий договір та прийняття цієї пропозиції. Адже зміст цих документів зводиться до того, що обидві сторони підтверджують фактичне надання послуг згідно до договору надання послуг з захоронення безпечних побутових відходів №1 від 23.01.2023. При цьому, відповідач не погоджується сплачувати повну вартість наданих послуг до закінчення касаційного розгляду справи №420/8007/22, що є незаконним.

Зокрема, позивач звертає увагу на те, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано та прийнято по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області, судове рішення (постанова) вступило в законну силу 08 лютого 2023 р.

У зв`язку із чим позивач вважає, що в судовому порядку було підтверджено правомірність нового тарифу, визначеного органом місцевого самоврядування, а тому, на думку скаржника, відповідач поводить себе недобросовісно і по суті ухиляється від виконання рішення суду.

Отже, позивач вважає, що відповідач не може на власний розсуд встановлювати іншу ціну на послуги позивача, всупереч рішенню Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11.02.2022, тим паче, вважати, що на занижену та нечинну ціну погодився позивач.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав свої доводи, викладені письмово в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі, а у разі відмови - його вимоги задовольнити, рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області у його позовних вимогах у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення як клопотання про зупинення провадження у справі, так і апеляційної скарги відповідача з мотивів, викладених письмово у відзиві, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року у справі №916/463/24 є правомірним та таким, що не потребує скасування, виходячи з такого.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

23.01.2023 між Комунальним підприємством Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м.Ізмаїл Одеської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області (виконавець) було укладено договір №1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів, відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із захоронення безпечних побутових відходів (ДК 021:2015:90510000-5), а замовник прийняти і оплатити ці послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором.

За умовами п. 1.2. договору, орієнтовний обсяг послуг складає 2500 тон.

Згідно п. 2.1. договору послуга, передбачена в п.1.1, вважається такою, що надана виконавцем якісно, якщо в момент її надання замовник не заявив про наявність своїх обґрунтованих заперечень в письмовому вигляді.

Відповідно до п.3.1. договору, з врахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2023, вартість послуг по захороненню відходів на дату укладення цього договору визначена на підставі рішення виконкому Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11.02.2022 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області» у додатку №1 до договору Специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орієнтовна ціна договору становить 665 150,00 грн. Загальна вартість послуг за цим договором (ціна договору) складає суму вартості всіх фактично наданих послуг, відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортних накладних за цим договором протягом строку його дії.

За умовами п. 3.3. договору, вартість послуг із захоронення відходів та орієнтовна ціна договору визначаються відповідно до умов цінової пропозиції, яка зазначена у додатку №1 до договору Специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору, зміна розміру вартості послуг оформлюється додатковою угодою, яка підписується представниками сторін, скріплюється печатками та є невідємною частиною цього договору. Якщо замовник у 10-ти денний термін письмово надішле свої зауваження, новий розмір вартості послуг вважається погоджений сторонами з дати, що вказана у додатковій угоді.

Одиницею виміру обсягу надання послуг захоронення відходів є тони (т) (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури та акту наданих послуг, підписаного представниками обох сторін, протягом 10 робочих днів від дня узгодження (підписання) акту.

У п. 4.3. договору сторони погодили, що фактичний обсяг наданих послуг із приймання та захоронення відходів визначається виконавцем згідно відомостей щодо обсягів прийнятих відходів, зазначених у товарно-транспортних накладних.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.4. договору).

За умовами п. 4.5. договору, акт про виконані роботи (надані послуги) складається виконавцем і передається замовнику поштою рекомендованим листом або кур`єром не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним.

Положеннями п. 4.6. договору передбачено, що підписаний замовником акт або письмова відмова від його підписання із вказівкою на причину відмови надається/надсилається поштою рекомендованим листом або кур`єром протягом 5 робочих днів від дня отримання акту.

У випадку неповернення замовником акту здачі-прийняття робіт, або необґрунтованої відмови від його підписання протягом 5 робочих днів з моменту його отримання, він вважається узгодженим (4.7. договору).

За умовами п.9.1. договору з врахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2023, умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01.02.2023, строк дії договору закінчується 28.02.2023.

Також до договору №1 від 23.01.2023 підписано сторонами додаток №1 - Специфікацію, де зазначено, що вартість послуг за тону складає 266,06 грн.

У додатку №2 до договору сторони погодили перелік транспортних засобів та механізмів замовника, що заїжджають на полігон.

Рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11.02.2022 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с.Стара Некрасівка Одеської області» затверджено для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с.Стара Некрасівка Одеської області відповідні тарифи.

Однак, в червні 2022 року Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м.Ізмаїл Одеської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с.Стара Некрасівка Одеської області, в якому позивач просив визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с.Стара Некрасівка Одеської області».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року позов задоволено. Проте, Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано та прийнято по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області.

На підтвердження обсягу переданих твердих побутових відходів за квітень-грудень 2023 позивач надав до справи товарно-транспортні накладні. Також в матеріалах справи є такі докази направлення щомісячно на адресу відповідача:

супровідний лист №К-20 від 02 травня 2023 р. із доданими до нього рахунком №53 від 28.04.2023 та актом наданих послуг№4 від 28.04.2023;

супровідний лист №К-21 від 08 травня 2023 р. із доданими до нього виправленим рахунком №53 від 28.04.2023 та актом наданих послуг №4 від 28.04.2023 на суму 368 180 грн.48 коп.;

супровідний лист №К-23 від 02 червня 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №59 від 31.05.2023 та актом наданих послуг №5 від 31.05.2023 на суму 436 612 грн. 44 коп.;

супровідний лист №К-27 від 03 липня 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №71 від 30.06.2023 та актом наданих послуг №6 від 30.06.2023 на суму 419 001 грн. 93 коп.;

супровідний лист №К-28 від 02 серпня 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №81 від 31.07.2023 та актом наданих послуг №7 від 31.07.2023 на суму 414 164 грн. 96 коп.;

супровідний лист №К-31 від 04 вересня 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №94 від 31.08.2023 та актом наданих послуг №8 від 31.08.2023 на суму 450 446 грн. 23 коп.;

супровідний лист №К-33 від 06 жовтня 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №116 від 30.09.2023 та актом наданих послуг №9 від 30.09.2023 на суму 432 496 грн. 49 коп.;

супровідний лист №К-34 від 02 листопада 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №152 від 31.10.2023 та актом наданих послуг №10 від 31.10.2023 на суму 430 995 грн. 92 коп.;

супровідний лист №К-42 від 04 грудня 2023 р. із доданими до нього рахунком на оплату №173 від 30.11.2023 та актом наданих послуг №176 від 30.11.2023 на суму 428 214 грн. 26 коп.;

супровідний лист №К-1 від 02 січня 2024 р. із доданими до нього рахунком на оплату №212 від 31.12.2023 та актом наданих послуг №12 від 31.12.2023 на суму 516 105 грн. 85коп..

Між тим, на адресу позивача від відповідача скеровувались листи із повідомленням, що за умови залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року за результатами остаточного вирішення справи, відповідачем будуть підписані Акти надання послуг та в подальшому будуть сплачені виставлені рахунки в повному об`ємі: №419 від 05.05.2023; №9 від 05.01.2024; №1358 від 08.12.2023; №1141 від 06.11.2023; №1061 від 10.10.2023; №918 від 11.09.2023;№803 від 06.07.2023; №736 від 06.07.2023; №572 від 07.06.2023.

На підтвердження проведення часткової оплати по договору №1 від 23.01.2023 за послуги, надані у квітні-грудні 2023 в матеріалах справи містяться наступні платіжні інструкції:

№8637 від 18.06.2023 на суму 50000 грн; №8351 від 19.06.2023 на суму 50000 грн; №8357 від 20.06.2023 на суму 50000 грн; №8365 від 21.06.2023 на суму 50000 грн; №8383 від 23.06.2023 на суму 114181 грн. 39 коп.; №8342 від 26.06.2023 на суму 50000 грн; №8390 від 27.06.2023 на суму 50000 грн; №8400 від 28.06.2023 на суму 50000 грн; №8399 від 30.06.2023 на суму 62000 грн; №8416 від 03.07.2023 на суму 50000 грн; №8426 від 04.07.2023 на суму 51283 грн.51 коп.; №8438 від 17.07.2023 на суму 50000 грн; №8508 від 18.07.2023 на суму 50000 грн; №8511 від 19.07.2023 на суму 82800 грн; №19/07/2023 від 19.07.2023 на суму 17200 грн; №8515 від 20.07.2023 на суму 50000 грн; №8521 від 21.07.2023 на суму 50647 грн. 49 коп.; №15/08/2023 від 15.08.2023 на суму 50000 грн; №8655 від 17.08.2023 на суму 50000грн; №8652 від 18.08.2023 на суму 50000 грн; №8660 від 21.08.2023 на суму 97176 грн. 80 коп.; №8845 від 20.09.203 на суму 50000 грн; №8848 від 21.09.2023 на суму 150000 грн; №22/09/2023 від 22.09.2023 на суму 30809 грн. 69 коп.;№8856 від 22.09.2023 на суму 92400грн; №9052 від 27.10.2023 на суму 56000 грн; №9057 від 30.10.2023 на суму 50000 грн; №9067 від 31.10.2023 на суму 50000 грн; №9079 від 01.11.2023 на суму 50000 грн; №9080 від 02.11.2023 на суму 50000 грн; №03/11/2023 від 03.11.2023 на суму 54330 грн. 21 коп.; №8616 від 22.12.2023 на суму 54400 грн; №9282 від 22.12.2023 на суму 45600 грн; №9331 від 25.12.2023 на суму 145000 грн; №9333 від 26.12.2023 на суму 64253 грн. 43 коп.; №9328 від 01.01.2024 на суму 50000 грн; №9281 від 26.01.2024 на суму 70000 грн; №8785 від 26.01.2024 на суму 55000 грн; №8471 від 29.01.2024 на суму 132 257 грн. 55 коп.; №9212 від 01.04.2024 на суму 33000 грн; №9215 від 02.04. 2024 на суму 27922 грн.56 коп.; №9637 від 04.03.2024 на суму 30000 грн;№9647 від 05.03.2024 на суму 40000 грн; №9079 від 06.03.2024 на суму 26000грн; №9650 від 07.03.2024 на суму 11000 грн; №9702 від 27.03.2024 на суму 44350грн;№9191 від 27.03.2024 на суму 24050 грн; №9663 від 28.03.2024 на суму 40500 грн; №9196 від 28.03.2024 на суму 9500 грн; №9209 від 29.03.2024 на суму 17000 грн; №9789 від 29.03.2024 на суму 33000 грн; №9786 від 01.04.2024 на суму 17000 грн; №9804 від 02.04.2024 на суму 17000 грн.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, матеріали господарської справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за договором надання послуг та нарахованих позивачем у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань сум 3% річних та інфляційних втрат.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

Статтею 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати беззаперечне виконання договірних зобов`язань.

Переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області, колегією суддів встановлено, що 23.01.2023 між Комунальним підприємством Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м.Ізмаїл Одеської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області (виконавець) було укладено договір №1 надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів, відповідно до умов п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги із захоронення безпечних побутових відходів (ДК 021:2015:90510000-5), а замовник прийняти і оплатити ці послуги у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.3.1. договору, з врахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2023, вартість послуг по захороненню відходів на дату укладення цього договору визначена на підставі рішення виконкому Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11.02.2022 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області» у додатку №1 до договору Специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орієнтовна ціна договору становить 665 150,00 грн. Загальна вартість послуг за цим договором (ціна договору) складає суму вартості всіх фактично наданих послуг, відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг) та товарно-транспортних накладних за цим договором протягом строку його дії.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області надавались, а Комунальним підприємством Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м.Ізмаїл Одеської області отримувались послуги із захоронення безпечних побутових відходів, після чого виконавцем були скеровані на адресу замовника вимоги щодо оплати отриманих відповідачем послуг, а саме: супровідні листи із доданими до них рахунками на оплату та актами надання послуг.

Проте, вказані послуги були частково оплачені відповідачем на суму 2 795 662 грн. 63коп.

У листах, які направлялись відповідачем позивачу, а саме: №419 від 05.05.2023, №9 від 05.01.2024, №1358 від 08.12.2023, №1141 від 06.11.2023, №1061 від 10.10.2023, №918 від 11.09.2023, №803 від 06.07.2023, №736 від 06.07.2023, №572 від 07.06.2023, Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області посилалось на п. 3.1. договору та повідомило , що остаточне рішення по справі №420/8007/22 не прийнято, а за умови залишення чинним рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року за результатами остаточного вирішення справи, відповідачем будуть підписані Акти надання послуг та в подальшому будуть сплачені виставлені рахунки в повному об`ємі.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що відповідачем не заперечувався сам факт надання послуг позивачем, проте, відповідач вказував, що оплата буде здійснена у повному обсязі після вирішення справи №420/8007/22.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі № 420/8007/22 встановлено правомірність та чинність рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11.02.2022 «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області», за яким і нараховував позивач вартість послуг.

Вказана постанова набрала законної сили 08.02.2023. Мало місце касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі №420/8007/22, наразі касаційне провадження не завершене, але постанова є чинною з моменту її прийняття і повинна вмконуватися.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно було нараховано вартість послуг відповідно до тарифів, встановлених у рішенні Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №10 від 11.02.2022, чинних на момент надання послуг, що робить необґрунтованою і неправомірною відмову відповідача від оплати наданих йому без заперечень та зауважень в частині обсягу послуг.

Тобто, з вищезазначеного вбачається, що між позивачем та відповідачем, незважаючи на закінчення строку договору про надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів №1 від 23.01.2023 року, шляхом вчинення конклюдентних дій продовжились господарські правовідносини, за якими позивач надавав послуги, а відповідач отримував такі послуги із захоронення безпечних побутових відходів, про що свідчать наявні у матеріалах господарської справи докази.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, належних та допустимих доказів оплати у повному обсязі за надані послуги відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було, що останнім при розгляді справи Господарським судом Одеської області та апеляційному перегляді оскаржуваного рішення Південно-західним апеляційним господарським судом не заперечувалось.

У зв`язку із чим колегія суддів зазначає, що за квітень - грудень 2023 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 3 896 218 грн. 56 коп., при цьому відповідач факт та обсяг наданих у квітні - грудні 2023 послуг не заперечує. Загальна сума вартості оплачених відповідачем послуг складає 2 795 662 грн. 63 коп., несплаченою відповідачем є сума вартості наданих у квітні - грудні 2023 послуг в розмірі 1 110 555 грн. 93 коп.

З огляду на наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази у їх сукупності, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок Господарського суду Одеської області, викладений в оскаржуваному рішенні від 15.07.2024 року, щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на користь позивача основного боргу у розмірі 1 100 555 грн. 93 коп. у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе господарських зобов`язань щодо оплати у повному обсязі наданих йому послуг..

При цьому судовою колегією розглянуті та відхилені доводи відповідача щодо того, що такі правовідносини сторін склалися за нібито новим договором, бо це не підтверджено належними, допустимим та вірогідними доказами у справі. Так, всі докази у справі містять посилання сторін саме на договір про надання послуг із захоронення безпечних побутових відходів №1 від 23.01.2023 року, доказів того, що позивач погодився, а відповідач запропонував останньому укладення нового договору, матеріали справи не містять.

Апелянт зазначає про те, що рішення суду першої інстанції є передчасним, оскільки ухвалою Верхового Суду від 01.05.2023 по справі №420/8007/22, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №420/8007/22 за позовом Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, а у випадку залишення в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 по справі № 420/8007/22, яким було визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 10 від 11 лютого 2022 року «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні твердих побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с.Стара Некрасівка Одеської області», на його думку, на спірні правовідносини буде поширено дію тарифу (ціни) на послуги, встановленого рішенням виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 24.10.2019 № 45 «Про затвердження цін на послуги з прийому на полігон та захороненню твердих побутових відходів, здійснюваних Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС».

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

11 лютого 2023 року Виконавчим комітетом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення «Про затвердження тарифів на послуги з прийому та захороненню на полігоні побутових відходів для Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року про задоволення вимог відповідача скасовано та прийнято по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області щодо оскаржуваного ним рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинство України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, колегія суддів зазначає, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення (постанова) вступило в законну силу 08 лютого 2023 року.

У зв`язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо того, немає остаточного рішення по даній справі і тому він не буде сплачувати заявлену до нього суму боргу, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2024 року було незаконно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним судом справи №420/8007/22, а тому, на думку апелянта, зазначена ухвала підлягає скасуванню, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте, як вже зазначалось вище, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року по справі №420/8007/22 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано та прийнято по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог відповідача, зазначена постанова вступила в законну силу 08 лютого 2023 року.

Отже, колегія суддів зазначає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для обов`язкового зупинення розгляду даної справи до закінчення її касаційного перегляду, і відсутні підстави для скасування протокольної ухвали місцевого господарського суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач у випадку закінчення розгляду Верховним Судом справи №420/8007/22 не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд оспорюваного рішення за нововиявленими обставинами відповідно до вимог ст.320 Господарського процесуального кодексу України, а тому клопотання Комунального підприємства «ЖИТСЕРВИС», м. Ізмаїл, Одеська область про зупинення апеляційного провадження по справі 916/463/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду по справі №420/8007/22 апеляційний суд також відхиляє з вищевикладених підстав.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати за прострочку виконання грошового зобов`язання, що не було здійснено відповідачем після направлення йому вимог за нормами ст. 530 Цивільного кодексу України та просив суд стягнути їх з відповідача.

З приводу цього колегія суддів зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Крім того, в постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про правильне застосування норм права, зазначивши, що стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України).

Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.

При перевірці здійсненого позивачем та судом першої інстанції розрахунку інфляційних втрат у сумі 23 726 грн. 40 коп., за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання колегією суддів встановлено їх обґрунтованість та арифметичну правильність.

Водночас, судом першої інстанції, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, встановлено його хибність, оскільки позивачем при розрахунку 3% річних щодо наданих позивачем у листопаді 2023 року послуг, не враховано здійснені відповідачем проплати згідно платіжних інструкцій: №9281 від 26.01.2024 на суму 70000 грн, №8785 від 26.01.2024 на суму 55000 грн, №8471 від 29.01.2024 на суму 132 257 грн. 55 коп., у зв`язку із чим судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно було задоволено позовні вимоги про стягнення 3% річних за спірний період в загальній сумі 17 509 грн. 85 коп. з відмовою в іншій частині цих позовних вимог.

Отже, колегія суддів вважає, правомірним стягнення з відповідача Господарським судом Одеської області відповідних сум 3% річних та інфляційних втрат з огляду на вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки, як вже було зазначено раніше колегією суддів, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, зважаючи на відсутність оплати у повному обсязі з боку відповідача за надані з прийому та захороненню на полігоні побутових відходів, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, викладеною у оскаржуваному рішенні по справі №916/463/24 про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних вищезазначеному розмірі, оскільки, уклавши в добровільному порядку, без заперечень та зауважень договір надання послуг, виходячи з принципу свободи договору, зазначеному вище, сторони у справі прийняли на себе передбачені зазначеним договором зобов`язання як щодо порядку надання послуг, так і щодо умов оплати за надані послуги.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Як вже зазначалося раніше за текстом постанови, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що докази, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області на підтвердження обставини несплати відповідачем за надані позивачем послуги із захоронення побутових відходів є такими, що відповідають таким стандартам.

Тому колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вірно застосував положення національного законодавства, надав вірну оцінку спірним правовідносинам у контексті зазначених норм, у зв`язку із чим оскаржуване рішення, яке переглядається в апеляційному порядку, є правомірним, а доводи апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі, є такими, що фактично зводяться лише до незгоди з судовим рішенням, що не може бути обґрунтованою підставою для його скасування або зміни.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року у справі №916/463/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року, у справі №916/463/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 року у справі №916/463/24 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 04.11.2024 року.

Повний текст постанови складено 06.11. 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І.Ярош