Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/463/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/463/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка, Одеської області Петрова А.М., на підставі ордеру;

від Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області - Кобак Р.М., на підставі ордеру.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Невінгловська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 12.08.2024 року

у справі №916/463/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області

до відповідача: Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області

про стягнення 1 399 185 грн. 42 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області, звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області, якою просило стягнути з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на свою користь суму основної заборгованості 1 728 136 грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 726 грн. 40 коп. та 3% річних у розмірі 17 646 грн. 02 коп..

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівк, Одеської області задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС» місто Ізмаїл Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області, основний борг у розмірі 1 100 555 грн. 93 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 726 грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 17 509 грн. 85 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 701 грн. 51 коп.

22.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», село Стара Некрасівка Одеської області надійшла заява про розподіл судових витрат (вх. № 2-1222/24), в якій заявник просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. Вказана заява обґрунтована вимогами ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2024 до суду від Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області надійшли заперечення проти заяви про розподіл судових витрат (вх. № 28119/24). У вказаних запереченнях відповідач зауважив, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області ані у заяві про розподіл судових витрат, ані в судовому засіданні не було наведено жодних обґрунтувань наявності поважних причин неможливості подати докази, що підтверджували розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів.

При цьому відповідач звернув увагу, що надана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 01 січня 2024 року, а також складений на її виконання акт виконаних робіт не можуть бути визнані належними, достовірними та допустимим доказами понесення витрат на правничу допомогу, оскільки на дату укладення додаткової угоди, зокрема на 01.01.2024, сторони не могли погодити розмір оплати правової допомоги щодо представництва інтересів в суді першої інстанції по справі № 916/463/24, оскільки такої справи ще не існувало, позовна заява була подана Товариством з обмеженою «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області 07.02.2024 року та лише після подання такої позовної заяви була сформована справа № 916/463/24.

Також відповідач зазначив, що через відсутність детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, зокрема із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, є сумніви, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі № 916/463/24 (суддя Невінгловська Ю.М.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області (вх.№2-1222/24 від 22.07.2024) про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», місто Ізмаїл Одеської області 24 481 грн. 21 коп., витрат на правову допомогу

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, суд вважає, що витрати у розмірі 24 481 грн. 21 коп. на оплату послуг адвоката є співмірними із рівнем складності справи і виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг) та підлягають стягненню пропорційно задоволеним судом вимогам по основному рішенню суду. В іншій частині заяви судом відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Комунальне підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі №916/463/24 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області від 22.07.2024 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та вимог процесуального закону.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, апелянт вказує, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області ані у заяві про розподіл судових витрат, ані в судовому засіданні не було наведено жодних обґрунтувань наявності поважних причин неможливості подати докази, що підтверджували розмір судових витрат до закінчення судових дебатів.

Отже, відповідач вважає, що у зв`язку з відсутністю обґрунтування Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області поважних причин неможливості до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджували розмір судових витрат, заява про розподіл судових витрат підлягала залишенню без задоволення.

Також, скаржник зауважує, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області докази в частині понесення витрат на правничу допомогу суперечать один одному. Підсумовуючи зазначене, відповідач вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначені обставини та задовольнив частково заяву позивача, виходячи виключно із пропорційності до розміру задоволених позовних вимог, без належної оцінки наданих доказів на їх допустимість та достовірність.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі №916/464/24, справу призначено до розгляду.

27.09.2024 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача у справі надійшов відзив (вх. №3137/24/Д1), у якому просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Комунального підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року залишити без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Зокрема, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини у даній справі та вимоги ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві наголосив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області має право на відшкодування витрат, понесених на правову допомогу, а доводи відповідача в цій частині вважає не обґрунтованими.

Щодо дати додаткової угоди, позивач вказує, що в суді першої інстанції з цього приводу вже подавались пояснення із додатковим обґрунтуванням реальності понесення витрат.

Так, позивач зазначає, що після подачі заяви, у додатковій угоді до договору про надання професійної правової допомоги від 01 січня 2024 року, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області та АО «Грищенко та партнери Одеса», було виявлено помилку у даті її підписання. Зокрема, замість 07.02.2024 року в документі зазначено 01.01.2024 року. З урахуванням зазначеного, між сторонами була підписана додаткова угода щодо уточнення дати укладення угоди, з метою виправлення описки. На підтвердження того, що угода укладена 07.02.2024 надавались додатково підтвердження оплати правової допомоги, що починається з цієї дати (оплата здійснювалась поетапно). А саме: лист керівника АО «Грищенко та партнери Одеса», додаткова угода до договору про надання професійної правової допомоги, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області та АО «Грищенко та партнери Одеса» 31.07.2024, копії рахунків, копії платіжних доручень.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених письмово, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, додаткове рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/463/24 скасувати та відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував з мотивів, викладених письмово у відзиві. Просив суд у її задоволенні відмовити, оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників присутніх учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємство Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області задоволення не потребує, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі №916/463/24 не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області до Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС» місто Ізмаїл Одеської області про стягнення грошових коштів задоволено частково.

22.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», село Стара Некрасівка Одеської області надійшла заява про розподіл судових витрат (вх. № 2-1222/24), в якій заявник просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. Вказана заява обґрунтована вимогами ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження факту надання адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області правничої допомоги заявником до заяви про розподіл судових витрат було додано документи, з яких вбачається наступне.

07.07.2021 між Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнери Одеса» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, згідно умов п. 1.1. якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених в цьому договорі.

За умовами п. 1.2. договору, клієнт доручає. а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу у наступному обсязі:

- надавати клієнтові усні і письмові юридичні консультації з будь-яких питань цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та іншого законодавства України;

- представляти інтереси клієнта в усіх судах будь-якої інстанції та юрисдикції. державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в усіх підприємствах, установах та організаціях та перед будь-якими третіми особами;

- складати та підписувати необхідні процесуальні документи, складати аналізувати договори, претензії, відповіді на претензії, скарги та інші документи;

У п. 1.3 договору, у Адвокатського об`єднання немає обмежень у повноваженнях щодо вчинення будь-яких дій, як представника клієнта.

Відповідно до п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди від 07.02.2024 (з урахуванням додаткової угоди від 31.07.2024), оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів виконаних робіт та рахунків. Оплата правової допомоги щодо представництва інтересів в суді першої інстанції по справі №916/463/24 здійснюється у фіксованій сумі в розмірі 30 000 грн., незалежно від обсягу виконаних робіт (вчинених дій).

Згідно п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди, факт та обсяг надання виконавцем послуг замовнику, підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Положеннями п. 4.3. договору передбачено, що всі додаткові витрати (судовий збір, державне мито, послуги нотаріуса, телефонні, факсимільні, копіювальні, на відрядження, оплата послуг третіх осіб організацій). що пов`язані з виконанням цього договору, включатимуться в щомісячний рахунок у тому випадку, коли клієнт не сплатить їх самостійно.

За умовами п. 4.4. договору в редакції додаткової угоди, замовник має право сплачувати вартість робіт частками, повна оплата має бути здійснена на протязі 30 календарних днів з дня проголошення рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/463/24.

Даний договір укладений на п`ять років та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.2. договору).

Згідно Акту виконаних послуг від 16.07.2024, виконавець на підставі договору про надання правової допомоги від 07.07.2021 надав наступну правову допомогу, а саме: правова допомога щодо представництва інтересів в суді першої інстанції по справі №916/463/24 - 30 000 грн. Правова допомога надана у повному обсязі, згідно вимог клієнта. Винагорода за надану правову допомогу складає 30 000 (тридцять тисяч) грн. без ПДВ.

Згідно пояснень позивача, у додатковій угоді до договору про надання професійної правової допомоги від 01 січня 2024 року, укладеній між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області та АО «Грищенко та партнери Одеса», було виявлено помилку у даті її укладання. Зокрема, замість 07.02.2024 в документі зазначено 01.01.2024. З урахуванням зазначеного, з метою виправлення описки між сторонами була підписана додаткова угода щодо уточнення дати укладання цієї угоди,.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем до матеріалів справи додано додаткову угоду від 31.07.2024, у якій сторони узгодили, що додаткова угода до договору про надання професійної правової допомоги від 01 січня 2024 року, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області та АО «Грищенко та партнери Одеса» 07.02.2024 (помилково датована «від 01.01.2024»), та набрала чинності з моменту її укладення 07.02.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, АО «Грищенко та партнери Одеса» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області рахунки на оплату правової допомоги: №55 від 07.02.2024, №102 від 08.04.2024, №152 від 04.06.2024, №88 від 18.03.2024, №171 від 19.07.2024.

На підтвердження оплати правової допомоги у розмірі 30 000 грн, матеріали справи містять платіжні інструкції: №1414 від 22.07.2024 на суму 7000 грн, №1371 від 10.06.2024 на суму 4000 грн, №1266 від 11.04.2024 на суму 3000 грн, №1229 від 20.03.2024 на суму 9000 грн, №1188 від 08.02.2024 на суму 7000 грн.

Також представником позивача на підтвердження повноважень адвокатами Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнери Одеса» на надання правової допомоги до матеріалів справи додано ордери: серії ВН №1326513, серії ВН №1394504.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Надалі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.

У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 922/2749/19.

З матеріалів справи вбачається, що представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області в суді першої інстанції були адвокати Петрова А.М., Коротнян П.В. відповідно до ордерів серії ВН №1326513, серії ВН №1394504, виданого Адвокатським об`єднанням «ГРИЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ ОДЕСА» адвокатам Петровій А.М., Коротнян П.В.

Як вже зазначалося вище за текстом постанови, 07.07.2021 між Адвокатським об`єднанням «Грищенко та партнери Одеса» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с. Стара Некрасівка Одеської області (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, згідно умов п. 1.1. якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди від 07.02.2024 ( з урахуванням додаткової угоди від 31.07.2024), оплата наданих послуг здійснюється на підставі актів виконаних робіт та рахунків. Оплата правової допомоги щодо представництва інтересів в суді першої інстанції по справі №916/463/24 здійснюється у фіксованій сумі в розмірі 30 000 грн., незалежно від обсягу виконаних робіт (вчинених дій).

Згідно п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди, факт та обсяг надання виконавцем послуг замовнику, підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно Акту виконаних послуг від 16.07.2024 виконавець на підставі договору про надання правової допомоги від 07.07.2021 надав наступну правову допомогу, а саме:

Правова допомога щодо представництва інтересів в суді першої інстанції по справі №916/463/24 - 30 000 грн.

Правова допомога надана у повному обсязі, згідно вимог клієнта. Винагорода за надану правову допомогу складає 30 000 (тридцять тисяч) грн. без ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи АО «Грищенко та партнери Одеса» було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с.Стара Некрасівка Одеської області рахунки на оплату правової допомоги: №55 від 07.02.2024, №102 від 08.04.2024, №152 від 04.06.2024, №88 від 18.03.2024, №171 від 19.07.2024.

На підтвердження оплати правової допомоги у розмірі 30 000 грн, матеріали справи містять платіжні інструкції: №1414 від 22.07.2024 на суму 7000 грн, №1371 від 10.06.2024 на суму 4000 грн, №1266 від 11.04.2024 на суму 3000 грн, №1229 від 20.03.2024 на суму 9000 грн, №1188 від 08.02.2024 на суму 7000 грн.

Проаналізувавши вказані докази, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази є достатніми для підтвердження фактичного понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС», с. Стара Некрасівка Одеської області витрат на професійну правничу допомогу по даній справі, є правомірними.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що дата укладання додаткової угоди від 01.01.2024 яку надав представник позивача, сформована до подання позовної заяви до суду першої, а саме до 07.02.2024 року, що є суперечливим, оскільки в суді першої інстанції з цього приводу вже надавались пояснення із додатковим обґрунтуванням реальності понесених витрат позивачем саме у визначені дати. Наданими доказами, які перелічені судовою колегією вище за текстом постанови, позивачем підтверджено факт помилки в даті укладання додаткової угоди, яка насправді була укладена сторонами 07.02.2024 року.

Щодо доводів відповідача про необхідність відмови у задоволенні клопотання про розподіл витрат на правову допомогу з огляду на відсутність детального опису робіт, виконаних адвокатом позивача при надані професійної правничої допомоги, оскільки за змістом цієї норми, вона запроваджена для визначення розміру витрат, який не встановлено фіксовано в умовах договору. В той час, як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договором про надання правової допомоги від 07.07.2021 в редакції додаткової угоди від 07.02.2024, у фіксованому розмірі, а отже є визначеним, а факт їх надання підтверджується наявними у справі доказами.

Отже, у зв`язку із розглядом даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНТРАНС» с.Стара Некрасівка Одеської області фактично та обґрунтовано понесло витрати на правничу (правову) допомогу адвоката, виплативши винагороду за представництво його інтересів в суді відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням у загальній сумі 30 000 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог за основним рішенням по даній справі, ухвалюючи додаткове рішення у справі, місцевий господарський суд правомірно частково задовольнив заяву позивача про відшкодування судових витрат, а саме, пропорційно задоволеним позовним вимогам та стягнув з позивача у справі витрати на правничу допомогу у розмірі 24 481 грн. 81 коп. з відмовою в іншій частині

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції вірно, з урахуванням процесуальних норм, надано оцінку усім доказам у справі та зроблено висновки щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення на його користь з позивача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують вірного висновку суду.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області не підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі № 916/463/24 відповідає вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування з доводів та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «ЖИТСЕРВІС», м. Ізмаїл Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі №916/463/24 залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 року у справі №916/463/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 04.11.2024 року.

Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.М. Принцевська

А.І. Ярош