Постанова

від 05.11.2024 по справі 918/454/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05 листопада 2024 року Справа № 918/454/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.08.2024

(ухвалене о 15:55 год. у м. Рівному, повний текст складено 09.09.2024)

у справі № 918/454/24 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"

до Рівненської міської ради

про визнання протиправним відхилення Рівненською міською радою звернення щодо припинення права користування землею та про припинення права користування земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивача - Сибірьов А.А.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Рівненської міської ради про визнання протиправним відхилення Рівненською міською радою звернення щодо припинення права користування землею та про припинення права користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на сесії Рівненської міської ради 25.05.2024 проект рішення, підготовлений Управлінням земельних відносин РМР "Про припинення ПрАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)", не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення. Так "За" проголосувало 5 депутатів, "Проти" - 3 депутати, "Утрималися" - 20 депутатів, не голосували - 7 депутатів, про що свідчить роздруківка протоколу із офіційного сайту Рівненської міської ради.

Позивач вважає, що вказаним рішенням Рівненської міської ради порушені його права, оскільки на підставі договорів відчуження нерухомого майна частки будівлі по вул. Княгині Ольги, 8 у м. Рівне були передані у власність різним юридичним та фізичним особам.

На теперішній час на частці території земельної ділянки по вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне під будівлею Княгині Ольги, 8 у м. Рівне відсутнє будь - яке нерухоме майно, що належить позивачу, про що свідчить інформаційна довідка за № 351390218, що була сформована 23.10.2023 приватним нотаріусом Усик С.І.

Відтак, просить визнати протиправним відхилення Рівненською міською радою заяви ПрАТ "Рівнебуд" щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 2 440 кв. м. (під будівлею по вул. Княгині Ольги, 8 у м. Рівне) з числа земельної ділянки загальною площею 6000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:039:0370 (надалі земельна ділянка), яка перебуває в постійному користуванні позивача, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії РВ № 00004 від 23.05.1995, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2. Визнати припиненим право користування ПрАТ "Рівнебуд" земельною ділянкою площею 2 440 кв. м. (під будівлею по вул. Княгині Ольги, 8 у м. Рівне) з числа земельної ділянки загальною площею 6000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:039:0370 (надалі земельна ділянка), яка перебуває в постійному користуванні позивача, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серії РВ № 00004 від 23.05.1995, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 27.08.2024 у справі № 918/454/24 в позові відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивач не звертався до Рівненської міської ради із клопотанням про вилучення на користь інших фізичних чи юридичних осіб земельної ділянки площею 2440 кв. м. зі складу земельної ділянки загальною площею 6 000 кв. м. (кадастровий номер 5610100000:01:039:0370);

- позивач звертався до Рівненської міської ради із заявами "Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки по сул. Степана Бандери, 41 та вул. Княгині Ольги, 8 ПрАТ "Рівнебуд" (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)" від 19.01.2022 та 29.09.2022, однак проєкти рішень не набрали достатньої кількості голосів, у зв`язку з чим їх було відхилено і матеріали справи не містять доказів та позивачем не підтверджено, що вказані рішення Рівненської міської ради (щодо неприйняття рішень на надання дозволу на розроблення технічної документації для вилучення частини земельної ділянки) скасовані чи оскаржені в судовому порядку;

- позивач оскаржує рішення Рівненської міської ради щодо відмови в частковому припиненні права постійного користування земельною ділянкою в розмірі 2440 кв. м., яка є частиною єдиної сформованої земельної ділянки, проте, відсутні будь - які документи на підтвердження можливості поділу вказаної земельної ділянки.

Суд виснував, що позивачем не надано доказів дотримання положень земельного законодавства щодо поділу земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать різним власникам та не доведено, що приймаючи оскаржуване рішення від 25.04.2024 про відхилення проєкту рішення Рівненської міської ради, відповідачем порушено порядок його підготовки чи прийняття.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. ст. 3, 12, 22, 23, 24, 79-1, 92, 120, 140-149, 152, 186 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25, 31, 50, 56 Закону України "Про землеустрій", ст. ст. 24, 27, п. п. 2, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд", у якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 27.08.2024 у справі № 918/454/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Судом не враховані положення п.п. "а", "е" ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України.

Після припинення права на постійне користування позивачем земельною ділянкою площею 2 440 кв. м. з числа земельної ділянки загальною площею 6 000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:039:0370 Рівненська міська рада, як орган місцевого самоврядування та землевласник або власники приміщень будівлі по вул. Княгині Ольги, 8 у м. Рівне Рівненської обл. мали право на замовлення із технічної документації землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за цією адресою.

Господарським судом Рівненської області не надана належна оцінка, як доказу пояснювальній записці Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради до проекту рішення Рівненської міської ради "Про припинення ПрАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)", відповідно до якої фахівці управління надали позитивний висновок щодо заяви позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою та підготували відповідний проєкт рішення.

При ухваленні оскаржуваного рішення не врахована правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 та необґрунтований відступ від цієї позиції.

Крім того, судом першої інстанції не взята до уваги усталена судова практика Господарського суду Рівненської області та Північно-західного апеляційного господарського суду з цього питання (справа № 918/67/20).

За наведеного скаржник вважає, що судом першої інстанції було помилково встановлено обставини справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до незаконної відмови в позові.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив, у якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, з таких підстав.

Земельна ділянка за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 41 загальною площею 6 000 кв. м., яка перебуває у користування ПрАТ "Рівнебуд" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00004, є сформованою, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 5610100000:01:039:0370.

Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" звертаючись до Рівненської міської ради із зверненням від 21.02.2024, просило припинити право користування земельною ділянкою площею 2 440 кв. м. з числа земельної ділянки загальною площею 6 000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне.

Однак, припинити право користування на сформовану земельну ділянку площею 6 000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 з кадастровим номером 5610100000:01:039:0370 лише в частині 2 440 кв. м., яка не виділена та не сформована, як окремий об`єкт цивільних прав є неможливим та суперечитиме чинному законодавству.

Проєкт рішення Рівненської міської ради "Про припинення ПрАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)" було підготовлено Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі заяви ПрАТ "Рівнебуд".

В подальшому вищезазначений проєкт рішення виносився на розгляд профільної постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування 03.04.2024.

За результатами розгляду питання про припинення ПрАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) членами постійної комісії було рекомендовано відмовити.

Розпорядженням Рівненського міського голови № 498-ОПД від 08.04.2024, продовжено роботу чергової двадцять першої сесії Рівненської міської ради восьмого скликання та призначено шосте пленарне засідання на 25.04.2024 (копія розпорядження є в матеріалах справи). Згідно додатку до вищезазначеного розпорядження, до переліку питань, які пропонувалися до розгляду було внесено проєкт рішення Рівненської міської ради "Про припинення ПрАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)", якому було присвоєно № 673, та ставилось на голосування (копія проєкту порядку денного шостого пленарного засідання чергової двадцять першої сесії Рівненської міської ради від 25.04.2024 з відміткою порядкового номера питання ПрАТ "Рівнебуд" є в матеріалах справи).

Під час шостого пленарного засідання чергової двадцять першої сесії Рівненської міської ради восьмого скликання, яке відбулося 25.04.2024, вищезазначений проєкт рішення, за результатами його розгляду та голосування депутатами Рівненської міської ради не набрав необхідної кількості голосів на підтримку, тому відповідно до норм Регламенту вважається відхиленим.

Відсутній факт бездіяльності Рівненської міської ради щодо розгляду заяви ПрАТ "Рівнебуд" щодо припинення права користування земельною ділянкою.

ПрАТ "Рівнебуд" обрано невірний спосіб захисту права.

Вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення, дійшов правильного висновку та обґрунтовано відмовив ПрАТ "Рівнебуд" у задоволенні позовних вимог.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 05.11.2024 представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Просив оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судове засідання 05.11.2024 представник відповідача не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач подав відзив в котрому висловив свої заперечення проти доводів апеляційної скарги позивача, був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 143), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області № 503 від 30.11.1993 затверджено перелік об`єктів згідно з додатком до цього наказу, що підлягають приватизації шляхом викупу працівниками підприємств, що приватизуються (а. с. 7).

Також, вказаним наказом вирішено укласти договір купівлі - продажу з товариством покупців державної виробничо-будівельної фірми "Рівнебуд" на умовах затвердженого плану приватизації.

На виконання зазначеного наказу, 30.11.1993 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та товариством покупців державної виробничо-будівельної фірми "Рівнебуд" укладено Договір купівлі - продажу державного майна, що посвідчений державним нотаріусом 1-ї Рівненської державної нотаріальної контори Олинець Т.І. за реєстровим № 3-7900 (а. с. 8-13).

Згідно п. 1.1. зазначеного Договору товариство покупців державної виробничо-будівельної фірми "Рівнебуд" придбало державне майно цілісного майнового комплексу державної виробничо-будівельної фірми "Рівнебуд", який знаходиться за адресою: 266014, м. Рівне, вул. С. Бандери, 41 на земельних ділянках площею 8,52 га.

Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору, право власності на відчужене майно підтверджується цим договором купівлі - продажу.

Право власності товариства покупців державної виробничо-будівельної фірми "Рівнебуд" на цілісний майновий комплекс державної виробничо-будівельної фірми "Рівнебуд" підтверджується Свідоцтвом про власність № 50 від 18.01.1994 (а. с. 16).

На підставі рішення Рівненської міської ради народних депутатів № 28 від 16.03.1995 у постійне користування зазначеному землекористувачу надано 4,53 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель.

Відтак, землекористувачу видано Державний акт на право постійного користування землею серії РВ 00004 (а. с. 17-22).

В подальшому, земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 5610100000:01:039:0370 (а. с. 35-341).

21.02.2024 Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" (як зазначає позивач - правонаступник АТЗТ фірми "Рівнебуд") звернулось до Рівненської міської ради зі зверненням про припинення права користування земельною ділянкою площею 24 40 кв. м. з числа земельної ділянки загальною площею 6 000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:039:0370, яка перебуває в постійному користуванні позивача (а. с. 5).

Позивач зазначає, що на цій земельній ділянці знаходиться будівля за адресою: вул. Княгині Ольги, 8 у м. Рівне, для обслуговування якої потребується 2 440 кв. м. згідно плану поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:039:0370, що перебуває у постійному користуванні ПАТ "Рівнебуд".

На сесії Рівненської міської ради 25.05.2024 проект рішення, підготовлений Управлінням земельних відносин Рівненської міської ради "Про припинення ПАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)", не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення (а. с. 63).

Так, "За" проголосувало 5 депутатів, "Проти" - 3 депутати, "Утрималися" - 20 депутатів, не голосували - 7 депутатів (а. с. 67).

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до статей 22, 23, 24 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року, який діяв на момент прийняття рішення про надання у постійне користування позивачеві земельної ділянки) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форм державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (в редакції, чинній на момент видачі Державного акту позивачеві) установлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають зміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI, установлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України (в чинній редакції) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з підстав, закріплених у законодавстві, перелік яких є вичерпним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18).

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у чинній редакції) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України (в чинній редакції) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, слід врахувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Із вище встановлених обставин справи вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 41 загальною площею 6 000 кв. м., яка перебуває у користування ПрАТ "Рівнебуд" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії РВ 00004, є сформованою, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 5610100000:01:039:0370.

Відповідно до частин 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України (в чинній редакції) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" звертаючись до Рівненської міської ради із зверненням від 21.02.2024, просило припинити право користування земельною ділянкою площею 2440 кв. м. з числа земельної ділянки загальною площею 6 000 кв. м. на вул. Степана Бандери, 41 у м. Рівне.

Положеннями частин 1 та 2 статті 79-1 Земельного кодексу України (в чинній редакції) визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1). Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (ч. 2).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4 статті 79-1 вказаного Кодексу в чинній редакції).

Відповідно до частини 5 статті 79-1 Земельного кодексу України (в чинній редакції) формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині 6 вказаної статті визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

За змістом положень ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в чинній редакції) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

За приписами ч. 8 ст. 120 Земельного кодексу України (в чинній редакції) істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт.

Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера (абз. 2 ч. 8 ст. 120 Земельного кодексу України в чинній редакції).

Тобто, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача (власника) об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Правовий аналіз вищенаведених положень земельного законодавства дає підстави для висновку, що виділення зі сформованої земельної ділянки окремої частини у разі її поділу здійснюються за технічною документацією із землеустрою, оскільки така земельна ділянка є зареєстрованою як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України (в чинній редакції) земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, поділу або об`єднання земельних ділянок.

Згідно з пунктом б) частини 1 статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою.

Відповідно до пункту й) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (частина 1 статті 26 Закону України "Про землеустрій").

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про землеустрій" зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

За змістом п. 2 ч. 5 статті 186 Земельного кодексу України (в чинній редакції) технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Положеннями частин 1, 2 статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Зазначені норми права вказують на те, що у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому законом порядку на підставі Державного акта на право постійного користування землею, не змінюється.

В той же час, суд враховує, що Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" не зверталось до Рівненської міської ради із клопотанням про вилучення на користь інших фізичних чи юридичних осіб земельної ділянки площею 2 440 кв. м. зі складу земельної ділянки загальною площею 6 000 кв. м. (кадастровий номер 5610100000:01:039:0370).

Проте, 19.01.2022 позивач звертався до Рівненської міської ради із заявою "Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки по сул. Степана Бандери, 41 та вул. Княгині Ольги, 8 ПрАТ "Рівнебуд" (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)". Однак, вказаний проєкт рішення не набрав достатньої кількості голосів, у зв`язку з чим його відхилено.

Також, 29.09.2022 позивач звертався до Рівненської міської ради із заявою "Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки по сул. Степана Бандери, 41 ПрАТ "Рівнебуд" (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна)". Вказаний проєкт рішення також не набрав достатньої кількості голосів, у зв`язку з чим його відхилено.

Матеріали справи не містять доказів та позивачем не підтверджено, що вказані рішення Рівненської міської ради (щодо неприйняття рішень на надання дозволу на розроблення технічної документації для вилучення частини земельної ділянки) скасовані чи оскаржені в судовому порядку.

Крім того, враховуючи імперативні положення наведених норм закону, право користування земельною ділянкою іншими особами, до яких перейшло право власності лише на частину нерухомого майна, виникає лише після здійснення її поділу шляхом виділення зі сформованої земельної ділянки окремої частини.

В цьому випадку, позивач оскаржує рішення Рівненської міської ради щодо відмови в частковому припиненні права постійного користування земельною ділянкою в розмірі 2 440 кв. м., яка є частиною єдиної сформованої земельної ділянки. Проте, відсутні будь - які документи на підтвердження можливості поділу вказаної земельної ділянки, не надано технічної документації на поділ та не вказано яким чином та в якій конфігурації має відбутись виділення 2 440 кв. м. із всієї ділянки, відсутній дозвіл власника на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 97 засідання постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування від 03.04.2024 за результатами розгляду питання про припинення ПрАТ "Рівнебуд" права користування земельною ділянкою на вул. Степана Бандери, 41 та віднесення її до земель запасу Рівненської міської ради (на земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна) членами постійної комісії було рекомендовано відмовити (а. с. 65).

Більше того, позивачем не доведено, що ним, як землекористувачем, замовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та такі документи погоджено власником земельної ділянки.

Відтак, в цьому випадку, позивачем не надано доказів дотримання положень земельного законодавства щодо поділу земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать різним власникам.

Також, позивачем не підтверджено, що приймаючи оскаржуване рішення від 25.04.2024 про відхилення проєкту рішення Рівненської міської ради, відповідачем порушено порядок його підготовки чи прийняття.

Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги посилання скаржника на судову практику, зокрема викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин.

Одночасно суд вказує, що в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому послання на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 918/67/20 відхиляються судом.

Крім того, у справі №918/67/20, на відміну від цієї справи, предметом спору було визнання протиправною відмови органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою та припинення право постійного користування всією земельною ділянкою, а не її окремою частиною.

За наведеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Рівненської області від 27.08.2024 у справі № 918/454/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 27.08.2024 у справі №918/454/24 - без змін.

2. Справу № 918/454/24 надіслати Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.