Постанова

від 05.11.2024 по справі 904/4338/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4338/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Буршаєвський К.Л. - посвідчення №069934 від 01.03.2023р.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 р.

( суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 12.07.2024 р.),

прийнятої за результатами розгляду заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант",

про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р.

у справі

за позовом

Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі

Дніпровської міської ради,

Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Відповідача-1:

Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс",

м. Київ

Відповідача-2:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант",

м. Дніпро

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Відповідача-2

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет",

Волинська область, м. Луцьк

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору,

на стороні Відповідача-2

Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд,

м. Дніпро

про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та

демонтаж тимчасових споруд

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

28.06.2024 р. через "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" подав заяву, в якій просив суд роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 щодо наступного: Який саме Відповідач - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант" зобов`язаний знести АЗС? Якщо обов`язок по знесенню АЗС лежить на двох Відповідачах - ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант", то які конкретні дії зобов`язаний вчинити кожен із Відповідачів - ТОВ "АЗС-Будсервіе" та ТОВ "Атлант"? За чий рахунок має бути здійснено знесення АЗС - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант"? Чи необхідно отримувати дозвіл органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання підготовчих та будівельних робіт зі знесення автозаправної станції? Які саме ідентифікуючі ознаки тимчасових споруд, які підлягають демонтажу - мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля, а саме: на якій саме земельній ділянці знаходяться такі тимчасові споруди, яка їхня площа та інші ознаки?

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант", через систему "Електронний суд", подало апеляційну скаргу, в якій Скаржник просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 р. у справі № 904/4338/21 - скасувати. Заяву ТОВ "Атлант" від 28.06.2024 р. про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 задовольнити. Роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 щодо наступного: Який саме Відповідач - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант" зобов`язаний знести АЗС? Якщо обов`язок по знесенню АЗС лежить на двох Відповідачах - ТОВ "АЗС- Будсервіс" та ТОВ "Атлант", то які конкретні дії зобов`язаний вчинити кожен із Відповідачів - ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант"? За чий рахунок має бути здійснено знесення АЗС - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант"? Чи необхідно отримувати дозвіл органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання підготовчих та будівельних робіт зі знесення автозаправної станції? Які саме ідентифікуючі ознаки тимчасових споруд, які підлягають демонтажу - мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля, а саме: на якій саме земельній ділянці знаходяться такі тимчасові споруди, яка їхня площа та інші ознаки?

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 р. у справі № 904/4338/21, вважає її незаконною.

При цьому, Скаржник зазначає, що чинним законодавством встановлена імперативна норма, що обов`язок знесення самочинного будівництва - це обов`язок особи, яке здійснила таке будівництво. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 встановлено, що самовільне будівництво автозаправної станції, яка знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро здійснено саме ТОВ «АЗС- Будсервіс». Відтак, враховуючи положення ст. 376 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме на ТОВ «АЗС-Будсервіс» покладається обов`язок здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна. Водночас, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 зобов`язано ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант" знести самочинно збудоване нерухоме майно.

На думку Скаржника, у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 є невизначеність, яка полягає в наступному: Який саме Відповідач - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант" зобов`язаний знести АЗС? Якщо обов`язок по знесенню АЗС лежить на двох Відповідачах - ТОВ "АЗС- Будсервіс" та ТОВ "Атлант", то які конкретні дії зобов`язаний вчинити кожен із Відповідачів - ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант"? За чий рахунок має бути здійснено знесення АЗС - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант"?

Скаржник наголошує на тому, що відмовивши в роз`ясненні рішення в даній частині, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст. 238 ГПК України. Також, судом першої інстанції не дотримано вимог застосування норм Господарського процесуального кодексу України, які визначені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення", зокрема: п. 9.2., зокрема судом не роз`яснено як вирішено спір щодо кожного відповідача у справі; п. 9.10, зокрема судом не роз`яснено які ідентифікуючі ознаки тимчасових споруд.

На переконання Скаржника у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 є невизначеність, яка полягає в наступному: Які саме ідентифікуючі ознаки тимчасових споруд, які підлягають демонтажу - мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля, а саме: на якій саме земельній ділянці знаходяться такі тимчасові споруди, яка їхня площа та інші ознаки?

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, міська рада посилається на те, що сам зміст заяви ТОВ "Атлант" про роз`яснення судового рішення стосується порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, що не відповідає умовам роз`яснення судового рішення.

Сторони та треті особи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4338/21.

Матеріали справи № 904/4338/21 надійшли Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 16.10.2024 р..

15.10.2024 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. на лікарняному, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся.

У зв`язку із усуненням обставин, пов`язаних з неможливістю проведення судового засідання 16.10.2024 р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 р. у справі № 904/4338/21 призначено в судове засідання на 05.11.2024 р..

Сторони та Треті особи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Сторін та Третіх осіб.

У судовому засіданні 05.11.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

У квітні 2021 року Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант", в якій просив суд: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант" знести самочинно збудоване нерухоме майно - автозаправну станцію, яке знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро та складається з: операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару №1, та демонтувати тимчасові споруди: мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля; скасувати державну реєстрацію права власності на автозаправочну станцію, яка складається з операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару №1, що розташована на проспекті Слобожанському, 1I у м. Дніпро, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант", проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є.В. № 30342890 від 06.07.2016 р. з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 15272615).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що всупереч вимогам статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України ТОВ "АЗС-Будсервіс" як забудовником та ТОВ "Атлант" як фактичним власником об`єкта самочинного будівництва (будівельних матеріалів) самовільно зайнято земельну ділянку на пр. Слобожанський, 1-І у м. Дніпро. Відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпропетровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 р. у справі № 904/4338/21 в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 р. у справі № 904/4338/21 апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 р. у справі № 904/4338/21 було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 р. у справі № 904/4338/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2022 р. у справі № 904/4338/21 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2021 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022 р. у справі № 904/4338/21 було скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

На новому розгляді, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 позов Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ АЗС-Будсервіс та ТОВ Атлант задоволено частково: зобов`язано ТОВ АЗС-Будсервіс та ТОВ Атлант знести самочинно збудоване нерухоме майно - автозаправну станцію, яке знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро та складається з: операторської літ. З-1 площею 90,5 кв. м., навісу літ. И-1, резервуару № 1, та демонтувати тимчасові споруди: мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля; скасовано державну реєстрацію права власності на автозаправочну станцію за ТОВ Атлант, яка складається з операторської літ. З-1 площею 90,5 кв. м., навісу літ. И-1 та резервуару №1, що розташована на проспекті Слобожанському в м. Дніпро, проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рудкевича Є.В. № 30342890 від 06.07.2016 р.; стягнуто з ТОВ АЗС-Будсервіс на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2270,00 грн судового збору; стягнуто з ТОВ Атлант на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 2270,00 грн судового збору; в решті позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 р. у справі № 904/4338/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атлант залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. по справі № 904/4338/21 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р., 22.08.2023 р. видано накази про примусове виконання.

Постановою Верховного Суду від 14.11.2023 р. у справі № 904/4338/21 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ" задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023 р. у справі № 904/4338/21 скасовано, справу № 904/4338/21 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

20.03.2024 р. постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. по справі №904/4338/21 залишено без змін.

11.06.2024 р. постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21.

28.06.2024 р. через "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" подав заяву, в якій просив суд роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 щодо наступного: Який саме Відповідач - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант" зобов`язаний знести АЗС? Якщо обов`язок по знесенню АЗС лежить на двох Відповідачах - ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант", то які конкретні дії зобов`язаний вчинити кожен із Відповідачів - ТОВ "АЗС-Будсервіе" та ТОВ "Атлант"? За чий рахунок має бути здійснено знесення АЗС - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант"? Чи необхідно отримувати дозвіл органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання підготовчих та будівельних робіт зі знесення автозаправної станції? Які саме ідентифікуючі ознаки тимчасових споруд, які підлягають демонтажу -мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля, а саме: на якій саме земельній ділянці знаходяться такі тимчасові споруди, яка їхня площа та інші ознаки?

Подану заяву про роз`яснення судового рішення, Відповідач - 2 ( ТОВ «Атлант» ), обґрунтовував наступним: Відповідачами у справі № 904/4338/21 є дві юридичні особи. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 встановлено, що автозаправна станція, яка знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро ( надалі АЗС ) є самочинно збудованим нерухомим майном. Забудовником зазначеної автозаправної станції суд визначив ТОВ «АЗС-Будсервіс», а ТОВ «Атлант» - фактичним власником, за яким зареєстровані речові права на АЗС. Чинним законодавством встановлена імперативна норма, що обов`язок знесення самочинного будівництва - це обов`язок особи, яке здійснила таке будівництво. Рішенням суду встановлено, що самовільне будівництво автозаправної станції, яка знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро здійснено саме ТОВ «АЗС- Будсервіс», а зобов`язано знести самочинно збудоване нерухоме майно - ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 р. в задоволенні заяви ТОВ "Атлант" про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що заява про роз`яснення рішення господарського суду задоволенню не підлягає, оскільки фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, що не відповідає умовам роз`яснення судового рішення.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а судове рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволенні заяви Відповідача про роз`яснення рішення суду.

Аналіз приписів статей 13, 14, 42, 169 ГПК України дозволяє дійти висновку, що процесуальному праву учасників справи на подання заяв та клопотань щодо процесуальних питань, які виникають під час провадження у справі, кореспондується обов`язок господарського суду щодо їх розгляду в порядку, встановленому ГПК України, в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

За змістом ст. 245 ГПК України вбачається право учасників справи на подання до господарського суду заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, за умови, що таке роз`яснення не матиме наслідком зміни змісту судового рішення. Процесуальним документом, яким суд оформляє роз`яснення судового рішення, є ухвала суду.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що: - роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення; роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Зокрема, така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 15.11.2023 р. у справі N 905/2199/20; від 19.06.2023 р. у справі N 925/632/19; від 06.07.2022 р. у справі N 904/766/21, від 27.04.2022 р. у справі N 925/1499/17, від 09.02.2022 р. у справі N 904/4380/21, від 01.06.2021 р. у справі N 911/2581/14, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 р. та від 29.08.2018 р. у справі N 911/2050/16, від 10.07.2018 р. у справі N 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 р. у справі N 638/11634/17, від 18.06.2019 р. у справі N 903/922/17, від 06.10.2020 р. у справі N 233/3676/19.

Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Звертаючись із заявою про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21, ТОВ "Атлант" просило суд роз`яснити щодо наступного: Який саме Відповідач - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант" зобов`язаний знести АЗС? Якщо обов`язок по знесенню АЗС лежить на двох Відповідачах - ТОВ "АЗС-Будсервіс" та ТОВ "Атлант", то які конкретні дії зобов`язаний вчинити кожен із Відповідачів - ТОВ "АЗС-Будсервіе" та ТОВ "Атлант"? За чий рахунок має бути здійснено знесення АЗС - ТОВ "АЗС-Будсервіс" чи ТОВ "Атлант"? Чи необхідно отримувати дозвіл органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання підготовчих та будівельних робіт зі знесення автозаправної станції? Які саме ідентифікуючі ознаки тимчасових споруд, які підлягають демонтажу - мостіння, стела, металевий паркан та некапітальна металева будівля, а саме: на якій саме земельній ділянці знаходяться такі тимчасові споруди, яка їхня площа та інші ознаки?

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, за результатами розгляду поданої Відповідачем заяви про роз`яснення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, що не відповідає умовам роз`яснення судового рішення. Отже, поставлені питання не можуть бути предметом роз`яснення в розумінні частини 1 ст. 245 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та статей 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень, здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Однак, до повноважень судів України не належить роз`яснення наслідків прийняття певного судового рішення.

Заява про роз`яснення судового рішення відповідно до ст. 245 ГПК України не підлягає задоволенню, якщо заявник фактично порушує питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення ( висновки щодо застосування норм права викладені у Постановах Верховного Суду від 28.02.2018 р. у справі № 910/12754/14, від 24.04.2018 р. у справі № 910/19810/17 ).

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Скаржника про те, що у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 є невизначеність, розуміння якої викликає труднощі, оскільки заявник фактично порушує питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних та про роз`яснення мотивів прийняття рішення суду, які не можуть бути предметом роз`яснення відповідно до приписів ст. 245 ГПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 р. у справі № 904/4338/21 в порядку частини 1 ст. 245 ГПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2024 р. у справі № 904/4463/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.11.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін