Ухвала

від 04.11.2024 по справі 902/383/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 листопада 2024 р. Справа № 902/383/24

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайс Логистикс" (вул.Європейська, 2, офіс 209, м. Полтава, Полтавська обл., 36014, код ЄДРПОУ 42044752)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім.502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332)

про банкрутство

за участю :

арбітражний керуючий Демчан О.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 902/383/24 за заявою ТОВ "Санрайс Логистикс" до ТОВ "Мего ЛТД" про банкрутство.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демчана О.І.

24.06.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

16.09.2024 року до суду від Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла заява б/н від 13.09.2024 року (вх. № 01-36/905/24) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 277 312,41 грн у справі № 902/383/24.

Ухвалою від 18.09.2024 року вказану заяву призначено до розгляду на 04.11.2024 року.

29.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло повідомлення № 02-132/80 від 23.10.2024 року про результати розгляду грошових вимог у справі № 902/383/24, в якому повідомлено про часткове визнання вимог ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

На визначену дату в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився арбітражний керуючий/ Заявник, боржник та інші учасники справи повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили.

Натомість, 30.10.2024 року до суду від представника заявника надійшла заява б/н від 30.10.2024 року про розгляд справи без його участі, в зв`язку з перебуванням на лікарняному; також у заяві повідомлено, що заявник підтримує в повному обсязі заявлені кредиторські вимоги.

В ході розгляду справи, арбітражний керуючий надав пояснення по суті поданого повідомлення та частково визнав заявлені до боржника вимоги.

Суд, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

Так, за змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається наступне.

Між ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Мего ЛТД" укладено договір підряду №310803/01 від 01.01.2021 року, згідно якого Підрядник зобов`язався виконати роботи по ямковому ремонту автомобільної дороги місцевого значення в Закарпатської області, а Замовник прийняти та оплатити такі роботи.

ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" повністю виконало свої зобов`язання.

Натомість з боку боржника роботи частково і досі не сплачені. Сума заборгованості складає 89 334,45 грн.

Крім того, між ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Мего ЛТД" укладено договір №31/10-21 від 29.10.2021 року, згідно якого Постачальник зобов`язався передати товар (щебеневу продукцію) у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його. Згідно накладної №2107 від 26.11.2021 року Покупцю поставлено щебінь на суму 41500 грн., товар прийнято, про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ "Мего ЛТД", але зазначена сума і досі не сплачена.

На адресу ТОВ "Мего ЛТД" направлено претензійний лист №146/06-06 від 27.04.2023 року з вимогою сплати боргу, але борг в сумі 41 500 грн і досі не сплачений.

Таким чином, з урахуванням умов договору та вимог діючого законодавства, грошові вимоги кредитора до боржника розраховані наступним чином:

за договором підряду №310803/01 від 01.01.2021 року: 89 334,45 грн. - основний борг; 43 743,29 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань; 34 578,56 грн. - інфляційні витрати; 6 843,26 - 3% річних. Загальна сума заборгованості складає 174 499,56 грн.

за договором поставки товару №31/10-21 від 29.10.2021 року: 41 500,00 грн. - основний борг; 41 568,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань; 16 408,73 грн. - інфляційні витрати; 3 335,92 - 3% річних. Загальна сума заборгованості складає 102 812,85 грн.

Всього заборгованість за вказаними вище договорами становить 277 312,41 грн.

Посилаючись на наведені вище обставини, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 277 312,41 грн.

На підтвердження заявлених вимог до заяви додано відповідні докази, зокрема: копії договору № 31/10-21 від 29.10.2021, накладної № 2107 від 26.11.2021 на 41 500,00 грн. (за договором № 31/10-21 від 29.10.2021); договору підряду № 310803/01 від 01.01.2021, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відомостей ресурсів, акта за грудень 2021, договірної ціни № 04-001-001 б/н та б/д.

Відповідно до повідомлення арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-132/80 від 23.10.2024 року про розгляд заяви про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24:

- щодо суми основної заборгованості: заявлена сума основної заборгованості підтверджується поданими доказами та визнається розпорядником майна у повному обсязі;

- щодо суми нарахованої пені: за договором №31/10-21 від 29.10.2021 кредитором нараховано ТОВ "Мето ЛТД" 41,568,20 грн пені за період з 27.11.2021 по 31.07.2024.

Відповідно до п. 6.2. договору покупець за несвоєчасне виконання п. 2.7., 2.8. договору сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої в цей період, нараховану на суму прострочення платежу за кожен день прострочення.

За договором підряду № 310803/01 від 01.01.2021 кредитором нараховано ТОВ "Мето ЛТД" 43 743,49 грн пені за період з 12.01.2022 по 31.07.2024.

Відповідно до п. 8.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором замовник сплачує підряднику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день затримки, розраховану від вартості невиконаного зобов`язання.

Розрахунок пені за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 здійснено з 12.01.2022 по 31.07.2024 та за договором №31/10-21 від 29.10.2021 за період з 27.11.2021 по 31.07.2024.

Відповідно до вимог ст. 232 ГК України пеня за договором № 310803/01 від 01.01.2021 має розраховуватися за період з 12.01.2022 по 12.07.2022, у той час пеня за договором №31/10-21 від 29.10.2021 має розраховуватися з 27.11.2021 по 27.05.2022.

Розпорядником майна ТОВ "Мего ЛТД" здійснено перерахування суми пені договором №31/10-21 від 29.10.2021, відповідно до якого, сума заявлених вимог в частині нарахування пені визнаються ним частково у сумі 3 995,37 грн.

Розпорядником майна ТОВ "Мего ЛТД" здійснено перерахування суми пені договором підряду №310803/01 від 01.01.2021, відповідно до якого, сума заявлених вимог в частині нарахування пені визнаються ним частково у сумі 11 801,94 грн.

Враховуючи викладене, сума пені визнається розпорядником майна у наступному розмірі: 3 995,37 грн за договором №31/10-21 від 29.10.2021; 11 801,94 грн за договором № 310803/01 від 01.01.2021;

- щодо суми інфляційних втрат: суми інфляційних втрат за договором №31/10-21 від 29.10.2021 та договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 заявлені фактично за більший період, проте нараховані вірно, у зв`язку з чим визнаються розпорядником майна у повному обсязі, а саме: 34 578,56 грн - за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021; 16 408,73 грн - за договором №31/10-21 від 29.10.2021;

- щодо суми 3% річних: за договором №31/10-21 від 29.10.2021 кредитором нараховано ТОВ "Мето ЛТД" 3 335,92 грн 3% річних за період з 27.11.2021 по 31.07.2024.

За договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 кредитором нараховано 6 843,26 грн 3% річних за період з 12.01.2022 по 31.07.2024.

При цьому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 (п. 7 резолютивної частини) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час якого, зокрема, не застосовується нарахування трьох процентів річних від простроченої суми.

Таким чином, кредитор мав розрахувати 3% річних до 16.06.2024.

Розпорядником майна ТОВ "Мето ЛТД" здійснено перерахування суми 3% річних за договором №31/10-21 від 29.10.2021 за період з 27.11.2021 по 16.06.2024 та договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 з 12.01.2022 по 16.06.2024, відповідно до якого сума 3% річних визнається ним у наступному розмірі: 3 180,86 грн договором №31/10-21 від 29.10.2021; 6 509,48 грн за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021.

Надані кредитором документи, в сукупності свідчать про реальність господарських операцій здійснених між кредитором та боржником, у зв`язку з чим розпорядником майна заявлені грошові вимоги ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" визнаються частково та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів боржника, у наступному порядку:

6 056,00 грн, як вимоги, які включаються у першу чергу реєстру вимог кредиторів (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника);

191 512,08 грн, як вимоги, які включається у четвергу чергу реєстру вимог кредиторів, а саме: 130 834,45 грн основної заборгованості; 50 987,29 грн інфляційних втрат; 9 690,34 грн 3% річних;

15 797,31 грн - пеня, як вимоги, які включаються у шосту чергу реєстру вимог кредиторів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 24.06.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно матеріалів справи, заява ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" б/н від 13.09.2024 року (вх. № 01-36/905/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, надійшла до суду 16.09.2024 року (сформовано в системі "Електронний суд" 13.09.2024 року), тобто з пропуском визначеного КУзПБ строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, за змістом якої господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Мего ЛТД" укладено договір підряду №310803/01 від 01.01.2021 року, зобов`язання за яким боржником виконано частково, в зв`язку з чим останній заборгував перед кредитором 89 334,45 грн.

Також, між ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ТОВ "Мего ЛТД" укладено договір №31/10-21 від 29.10.2021 року, згідно якого кредитором було поставлено боржнику товар на загальну суму 41 500,00 грн., однак останнім не виконано зобов`язання за договором в частині здійснення оплати за отриманий товар.

Також, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо спростування чи погашення боржником заборгованості перед ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в загальному розмірі 130 834,45 грн., не надано.

Відтак, з огляду на наведені обставини та положення закону, суд дійшов висновку, що вимоги ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до ТОВ "Мего ЛТД" в частині визнання суми основного боргу підлягають задоволенню, в розмірі 130 834,45 грн., з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.

Щодо вимог до боржника в частині визнання пені, суд зауважує наступне.

Так, кредитором нараховано пеню в розмірі 41 568,20 грн за період з 27.11.2021 по 31.07.2024 (за договором №31/10-21 від 29.10.2021).

Відповідно до п. 6.2. договору покупець за несвоєчасне виконання п. 2.7., 2.8. договору сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої в цей період, нараховану на суму прострочення платежу за кожен день прострочення.

Також, кредитором нараховано пеню в розмірі 43 743,49 грн пені за період з 12.01.2022 по 31.07.2024 (за договором підряду № 310803/01 від 01.01.2021).

Відповідно до п. 8.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором замовник сплачує підряднику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день затримки, розраховану від вартості невиконаного зобов`язання.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, кредитором при здійснення обрахунку пред`явленої до визнання пені не було враховано наведені вище положення закону, в зв`язку з чим, вимоги ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до ТОВ "Мего ЛТД" в частині визнання суми пені підлягають частковому задоволенню, в розмірі 15 797,31 грн., з яких: 3 995,37 грн за договором №31/10-21 від 29.10.2021 (з 27.11.2021 по 27.05.2022) та 11 801,94 грн за договором № 310803/01 від 01.01.2021 (з 12.01.2022 по 12.07.2022), з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.

Щодо вимог до боржника в частині визнання інфляційних втрат, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пред"явлених до визнання вимог в частині інфляційних втрат в загальному розмірі 50 987,29 грн., з яких: 34 578,56 грн - за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 та 16 408,73 грн - за договором №31/10-21 від 29.10.2021, судом встановлено, що такий розрахунок здійснено відповідно до положень чинного законодавства, в зв`язку з чим вимоги ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до ТОВ "Мего ЛТД" в частині визнання суми інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, в розмірі 50 987,29 грн, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.

Щодо вимог до боржника в частині визнання 3% річних, суд зауважує наступне.

Так, кредитором нараховано до визнання 3% річних:

за договором №31/10-21 від 29.10.2021 - в розмірі 3 335,92 грн за період з 27.11.2021 по 31.07.2024;

за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 - в розмірі 6 843,26 грн за період з 12.01.2022 по 31.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що ухвалою від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі № 902/383/24 про банкрутство ТОВ "Мего ЛТД". Введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.ч. 1,2 абз. 4,6 ч. 3 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Згідно абз. 4, 5 ч. 1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури : у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2023 року у справі № 905/1224/17, "спеціальний закон - КУзПБ імперативно встановив обмеження, зокрема, застосування заходів відповідальності до боржника за невиконання грошових зобов`язань, серед яких і передбачені статтею 625 ЦК України, адже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов`язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.

Як убачається з установлених судами попередніх інстанцій обставин справи, кредитор заявив грошові вимоги у сумі нарахованих процентів на заборгованість позичальника і стверджує, що здійснив таке нарахування в порядку статті 625 ЦК України за період з 04.07.2017 по 07.05.2018, тобто за період після відкриття стосовно ТОВ "Хлібсервіс" провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.07.2017 у справі № 905/1224/17.

Отже, таке нарахування здійснено кредитором за період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Хлібсервіс", що виключає застосування до боржника заходів відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, зокрема передбачених статтею 625 ЦК України".

Судом встановлено, що кредитором нараховано до визнання 3% річних: за договором №31/10-21 від 29.10.2021 - в розмірі 3 335,92 грн за період з 27.11.2021 по 31.07.2024; за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 - в розмірі 6 843,26 грн за період з 12.01.2022 по 31.07.2024.

При цьому, заявником при заявлені вказаних вимог, не було враховано наведені вище положення закону та те, що з моменту відкриття провадження у даній справі (17.06.2024 року) вимоги щодо відсотків річних, починаючи з 17.06.2024 року (дати відкриття провадження у справі про банкрутство) за своєю природою є вимогами, щодо задоволення яких введено мораторій ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 року у цій справі.

Відтак, нарахування заявником 3% річних за період з 17.06.2024 року по 31.07.2024 року є неправомірним.

З огляду на наведені обставини та положення закону, суд дійшов висновку, що вимоги ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до боржника в частині визнання 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 9 690,34 грн., з яких: 3 180,86 грн договором №31/10-21 від 29.10.2021 (з 27.11.2021 по 16.06.2024); 6 509,48 грн за договором підряду 310803/01 від 01.01.2021 (з 12.01.2022 по 16.06.2024), з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.

Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Отже, з огляду на наведені обставини та положення закону у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" б/н від 13.09.2024 року (вх. № 01-36/905/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, та визнання заявлених грошових вимог у розмірі 207 309,39 грн., з яких: 130 834,45 грн основної заборгованості, 50 987,29 грн інфляційних втрат, 9 690,34 грн 3% річних, 15 797,31 грн пені, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.

Також, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

В решті вимог щодо визнання 488,84 грн 3% річних та 69 514,18 грн пені, слід відмовити, з підстав наведених вище.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73, 74, 76-79, 86, 234-236 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" б/н від 13.09.2024 року (вх. № 01-36/905/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, задоволити частково.

2. Визнати грошові вимоги Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Собранецька, 39, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 31179046) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, 13, кім. 502, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 34455332) в розмірі 191 512,08 грн (четверта черга задоволення), 15 797,31 грн. (шоста черга задоволення); а також 6 056,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/383/24 (перша черга задоволення).

3. Відмовити у задоволенні заяви ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" б/н від 13.09.2024 року (вх. № 01-36/905/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/383/24, в частині визнання грошових вимог до боржника в розмірі: 488,84 грн 3% річних та 69 514,18 грн пені.

4. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Демчану О.І. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Мего ЛТД" у справі № 902/383/24.

5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Санрайс Логистикс" - office@sunriselog.com.ua; представнику ТОВ "Санрайс Логистикс", адвокату Лазоренку І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Мего ЛТД" - mego999@ukr.net; арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ТОВ "Буг Поділля" - bugpodillia@gmail.com, представнику ТОВ "Буг Поділля", адвокату Упадову Д.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; ПП "Глорія-В" - sotan@ukr.net; представнику ПП "Глорія-В", ПП "Глорія-ВЛ", ТОВ "Глорія-В" - адвокату Путіліну Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ з іноземними інвестиціями "Юромаш" - euromash@euromash.com.ua; ТОВ "Кіппер-Транс" - kippertrans2017@gmail.com; ТОВ "Енкібуд" - enkіbud2016@gmail.com; представнику ТОВ "Енкібуд", адвокату Комару О.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; представникам ДП "Закарпатський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України": Горбачовій Г.М. - ІНФОРМАЦІЯ_6 , Данко І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.