Рішення

від 29.10.2024 по справі 903/695/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2024 року Справа № 903/695/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представників позивача: Носенко О.С., Милайчука П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного комунального підприємства Луцьктепло

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Войтовича Віталія Михайловича

про стягнення 51850грн. 50коп.

встановив: позивач ДКП Луцьктепло звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Войтовича Віталія Михайловича (відповідача) 51850грн. 50коп., з яких: 45774грн. 41коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 4536грн. 94коп. інфляційних втрат, 1539грн. 15коп. - 3% річних. Також, просить стягнути з відповідача 3028грн. судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за поставлену теплову енергію. При цьому зазначає, що згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2017 №107622297 та №107619612 нежитлове приміщення площею 131,4кв.м, яке розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22 та площею 159,2 кв.м, яке розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, бульвар Дружби Народів, буд. 4, належать на праві приватної власності Войтовичу В.М.

Ці нежитлові приміщення облаштовані системою опалення, яка є невід`ємною частиною загальнобудинкової системи централізованого опалення житлових будинків, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже Войтович Віталій Михайлович є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді теплової енергії для обігрівання (централізованого опалення), які постачає ДКП "Луцьктепло" у вказані приміщення через транзитні стояки системи централізованого опалення, а також опалення місць загального користування.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов`язки сторін, оскільки позивач постачає теплову енергію, а відповідач нею користується.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.09.2024 відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-75/6009/24), в якому заперечив проти позову та зазначив, що жодних договорів між ДКП Луцьктепло та ОСОБА_1 з приводу купівлі-продажу теплової енергії від транзитних стояків укладено не було, а тому між сторонами відсутні будь-які взаємні права та обов`язки. Вказав, що ФОП Войтович В.М. не користується загальнобудинковою тепловою енергією, а має влаштоване індивідуальне опалення у обох приміщеннях за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; жодних батарей чи опалювальних пристроїв, які підключені до загальнобудинкових комунікацій (труб), у цих приміщеннях немає.

На розгляд суду, як на підставу своїх позовних вимог, позивачем було подано 33 (тридцять три) рахунки на оплату теплової енергії з посиланнями у кожному з них на Договір № 2-108 від 24.06.21, який не було укладено сторонами.

Значення споживання теплової енергії у зазначених рахунках є збільшеними у кілька разів, порівняно із розрахованими.

Позивач не надав належних доказів фактичної поставки теплоносія у нежитлові приміщення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а отже, не довів належними та допустимими засобами доказування наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в сумі 45774,41грн.

Технологічні (неминучі) втрати тепла транзитними трубопроводами закладені у тариф і оплачуються споживачами під час оплати послуги з централізованого опалення, а не окремо від неї.

ДКП Луцьктепло не доведено, що воно взагалі є власником чи користувачем транзитних труб у нежитлових приміщеннях ОСОБА_1 , чи має до них будь-яке інше відношення для можливості здійснення якогось нарахування після лічильників теплової енергії, що встановлені у підвалах будинків вул. Дружби Народів, 4 та вул, Кравчука, 22 у м, Луцьку.

Також відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 7000 грн.

У вказаному відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову та провести розгляд справи №903/695/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.09.2024 постановлено перейти до розгляду справи №903/695/24 за правилами загального позовного провадження.

17.09.2024р. представник позивача надіслав на адресу суду пояснення (вх.№01-75/6206/24), в якому зазначив, що ДКП Луцьктепло під час розрахунку тарифів керується вимогами "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869. В тариф закладаються витрати, що виникають у ліцензіатів протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для відповідної категорії споживачів, встановлення та їх оприлюднення органом місцевого самоврядування, а не втрати теплової енергії транзитними стояками системи централізованого опалення.

Таким чином, на думку позивача, висновок відповідача про те, що технологічні (неминучі) втрати тепла транзитними трубопроводами закладені у тариф та оплачуються споживачами під час оплати послуги з централізованого опалення, а не окремо від неї, є хибними.

Враховуючи зазначені вимоги закону, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника, здійснювати розподіл між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства зобов`язаний управитель багатоквартирного будинку тільки у разі укладення з виконавцями комунальних послуг договору про надання таких послуг. Оскільки, між ДКП "Луцьктепло" та ОСББ "Кравчука-22" чи ОСН "Будинковий, комітет "Шипшина" такі договори не укладались, розподіл спожитих комунальних послуг проводить надавач послуг.

Також позивач зазначив, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн є необгрунтованою.

У вказаних поясненнях представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 04.10.2024.

У судове засідання 04.10.2024 відповідач та його представник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

04.10.2024р. у судовому засіданні за згодою присутніх представників позивача судом оголошено перерву до 29.10.2024.

Ухвалою суду від 04.10.2024 повідомлено відповідача - фізичну особу-підприємця Войтовича Віталія Михайловича, що судове засідання буде продовжено 29.10.2024.

24.10.2024 від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№01-75/7064/24) про відкладення розгляду справи, в якому він просив суд відкласти розгляд справи на інший день та час, не раніше 08.11.2024, у зв`язку із перебуванням представника у щорічній відпустці.

Розглянувши у судовому засіданні 29.10.2024 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд постановив відмовити у задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. У даній справі 04.11.2024 спливає строк розгляду спору по суті.

Пунктом 2 частини 3 ст.202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому суд керувався положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом також враховано необов`язкову явку представників сторін у судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про долучення доказів.

Згідно ч.2 ст.207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи, що усне клопотання про долучення доказів заявлене під час розгляду справи по суті без зазначення поважних причин неподання такого клопотання у підготовчому провадженні, суд залишив усне клопотання представника позивача без розгляду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (відповідач) зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107622297 від 14.12.2017 нежитлове приміщення площею 131,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Також згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107619612 від 14.12.2017 нежитлове приміщення площею 159,2 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.09.2013р. № 577-1 ДКП "Луцьктепло" визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у м. Луцьку.

Позивач ДКП «Луцьктепло» зазначає, що вказані нежитлові приміщення облаштовані системою опалення, яка є невід`ємною частиною загальнобудинкової системи централізованого опалення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ФОП Войтович Віталій Михайлович є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді теплової енергії для обігрівання (централізованого опалення), які постачає ДКП "Луцьктепло" у вказані приміщення. Підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами є акти органів місцевого самоврядування. Визначені послуги надавались ДКП "Луцьктепло" відповідачу на об`єкт опалення - нежитлове приміщення площею 131,4кв.м, яке розташоване у багатоповерховому будинку по АДРЕСА_3 та нежитлове приміщення площею 159,2 кв.м, яке розташоване у багатоповерховому будинку по АДРЕСА_2 і на праві приватної власності належать ОСОБА_1 .

Позивач доводить, що у даних приміщеннях відбулася реконструкція системи централізованого опалення, а саме відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Однак, через приміщення проходять транзитні стояки. Отже ОСОБА_1 є споживачем послуг по теплопостачанню, що надаються державним комунальним підприємством "Луцьктепло" у вищевказані нежитлові приміщення.

Також позивач зазначає, що на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу супровідним листом від 24.06.2021 за вихідним № 2263/14 направлено проект договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, отриманої від транзитних стояків системи централізованого опалення від 24.06.2021 № 2-108 у двох примірниках для підписання. 07.07.2022 на адресу ОСОБА_1 підприємством рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення надіслано вимогу про сплату боргу, а також повторно копії рахунків на оплату теплової енергії, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.07.2022. Крім того, 28.03.2023, 01.05.2024 на адресу відповідача направлялись вимоги- повідомлення. Однак відповідач надіслані листи підприємства залишає без реагування.

Таким чином, ДКП «Луцьктепло» вважає, що нежитлові приміщення, що належать ФОП Войтовичу В.М. облаштовані системою опалення, яка є невід`ємною частиною загальнобудинкової системи централізованого опалення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , а тому ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання у вигляді теплової енергії для обігрівання (централізованого опалення), які постачає ДКП "Луцьктепло" у вказані приміщення.

У зв`язку із неоплатою відповідачем виставлених позивачем рахунків за отриману теплову енергію, яка поступає від транзитних стояків системи централізованого опалення за період з 01.06.2021 по 31.05.2024 ДКП «Луцьктепло» нарахував ФОП Войтовичу В.М. заборгованість у розмірі 45774,41грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. В свою чергу, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст.19 даного Закону зобов`язує споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, серед яких є - своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Враховуючи вимоги ст. 11, ст. 526 Цивільного кодексу України, договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено права та обов`язки споживача. Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті, споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; згідно з частиною 3 зазначеної статті споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону).

Згідно із ст.10 Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

При цьому статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" також передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що в обох нежитлових приміщеннях, які належать ФОП Войтовичу В.М. по АДРЕСА_5 відбулась реконструкція системи централізованого опалення, а саме відключення їх від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що також визнається ДКП «Луцьктепло». Реконструкція полягала у тому, що існуючі нагрівальні прилади системи централізованого опалення демонтувалися, трубопроводи, підводки до приладів опалення обрізані та заглушені, а стояки системи централізованого опалення ізолюються тепловою ізоляцією.

Жодних договорів між ФОП Войтовичем В.М. з приводу купівлі-продажу теплової енергії від транзитних стояків укладено не було, а тому між сторонами відсутні будь-які взаємні права та обов`язки. Про наявність проекту договору відповідачу відомо не було.

ФОП Войтович В.М. доводить, що він не користується загальнобудинковою тепловою енергією, а має влаштоване індивідуальне опалення у обох приміщеннях за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Жодних батарей чи опалювальних пристроїв, які підключені до загальнобудинкових кому ні калій (труб) у цих приміщеннях немає.

ДКП «Луцьктепло» не доведено, що воно взагалі є власником чи користувачем транзитних труб у нежитлових приміщеннях ОСОБА_1 , чи має до них будь-яке інше відношення для можливості здійснення якогось нарахування після лічильників теплової енергії, що встановлені у підвалах будинків вул. Дружби Народів, 4 та вул, Кравчука, 22 у м, Луцьку.

Тобто розмежування та відповідальність ДКП «Луцьктепло» обмежується лічильником тепла у відповідному будинку, а не інженерним обладнанням (транзитними трубами) у будинках, обслуговування і утримання яких є у компетенції ОСББ та відповідних співвласників будинків.

Згідно ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

ОСОБА_1 також зазначає, що обслуговування та утримання будинку по АДРЕСА_2 здійснює орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Шипшина» (код ЄДРПОУ 41944763), а по вул. Кравчука, 22 - ОСББ «Кравчука-22» (код ЄДРПОУ 40332049). Він як підприємець та співвласник нежитлового приміщення по вул. вул. Дружби Народів, 4 передав його в оренду ПП «Волиньтехресурс», яке на підставі договору від 01.06.21 здійснює на користь ОСН «Будинковий комітет «Шипшина» оплату витрат на утримання будинку та використані енергоносії (теплову та « електроенергію), що підтверджують відповідні акти та платіжні інструкції. Щодо нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 , то останнє фактично ніким не використовується і відповідач як його співвласник сплачує послуги ОСББ «Кравчука-22».

Відповідач вказує, що у плату за утримання будинків, яка повністю сплачується відповідачем на рахунки ОСББ «Кравчука-22» та органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Шипшина» входить і утримання усіх труб, комунікацій і теплової енергії у них, яка є послугою саме ОСББ.

Як зазначає позивач, підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами, у даному випадку, є акти органів місцевого самоврядування, однак позивач до позову додає проект договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, отриманої від транзитних стояків системи централізованого опалення від 24.06.2021 №2-108, сторонами якого є ДКП «Луцьктепло» (Теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 (Споживач). Згідно даного договору споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за теплову енергію, спожиту на опалення місць загального користування та за теплову енергію, отриману від транзитних стояків системи централізованого опалення офісного приміщення в будівлі гуртожитку №1 за адресою: був. Дружби Народів, 4, загальною площею 159,2 м.кв. та приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 131,4 м.кв.

Відповідно до пунктів 2, 3 наданого договору нарахування плати за теплову енергію проводиться згідно з чинними тарифами. Тариф на момент підписання Договору становить: вул. Дружби Народів, 4 - 1 Гкал теплової енергії - 1061,12 грн. (без. ПДВ); вул. Кравчука, 22 - 1 Гкал теплової енергії - 1072,50 гри. (без. ПДВ). Тарифи встановлюються уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства та є обов`язковими для Сторін з часу введення їх в дію. - Щомісячний розмір плати протягом опалювального періоду за тарифами, чинними на момент підписання Договору, складає: 0,13 Гкал/міс х 1061,12 х 1,2 = 165,53 грн.; 0,089 Гкал/міс х 1061,12 х 1,2 = 113,33 грн.; 0,099 Гкал/міс х 1072,50 грн. Х 1,2 = 127,42 грн. Всього 406,28 грн.

У пункті 8 даного договору вказано, що договір набирає чинності 01 листопада 2018 року з врахуванням ч.3 ст.631 ЦК України і діє безстроково.

Договір підписаний завірений печаткою ДКП «Луцьктепло». Водночас, договір не містить підпису споживача ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що відповідач отримав проект договору та ухилився від його укладення.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачу проекту договору №2-108 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, отриманої від транзитних стояків системи централізованого опалення від 24.06.2021, листів, рахунків на оплату та вимог щодо сплати заборгованості.

Посилання позивача на рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення як на доказ вручення відповідачу проекту договору не приймається судом до уваги, оскільки з нього не вбачається вручення ФОП Войтовичу В.М. саме проекту договору купівлі-продажу від 24.06.2021.

Інші докази отримання відповідачем проекту договору в матеріалах справи відсутні.

Надані позивачем рахунки на оплату за період з 01.06.2021 по 31.05.2024 містять посилання на договір №2-108 від 24.06.2021, який не підписаний споживачем - ОСОБА_1 .

В рахунках зазначено, що рахунки є актом прийому-передачі теплової енергії, послуги з постачання гарячої води за період. Рахунки підписані особою ДКП «Луцьктепло», яка зробила нарахування із зазначенням дати його отримання. Проте жоден рахунок не підписаний зі сторони відповідача, а тому такі рахунки не можуть вважатися належними доказами отримання відповідачем теплової енергії.

Також, списки згрупованих відправлень від 30.03.2023, від 02.05.2024, наданих позивачем не містять змісту відправлення, надісланого на адресу ФОП Войтовича В.М.

Отже докази вручення або надіслання рахунків на оплату у матеріалах справи відсутні.

Крім того, до позовної заяви додана копія робочого проекту влаштування автономного опалення в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2 , визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та транзитних стояків системи опалення, виготовлений АБ ФОРМАТ" ще у 2007 році. Дані про те, що замовником даного проекту був ФОП Войтович В.М відсутні. Право ж власності на дане приміщення ФОП Войтовичем В.М. було зареєстроване лише у 2017 році.

Крім того, позивачем також наданий Розрахунок додаткових витрат тепла ізольованими стояками, проведений Архітектурно-проектною фірмою "ЛОКО" щодо квартири АДРЕСА_6 у 2005 році. Водночас, згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2017 об`єктом нерухомого майна за даною адресою є приміщення стоматологічного кабінету, що не є житловою нерухомістю.

В Розрахунку зазначено, що через приміщення житлової квартири (площа приміщення відсутня) проходять 10 транзитних стояків, проте площа приміщення не вказана.

Актів обстеження ДКП «Луцьктепло» приміщень по АДРЕСА_5 , які належать ФОП Войтовичу В.М, у тому числі станом на 2021 рік, суду не надано.

Отже розрахунки щодо загальної кількості теплової енергії, яка витрачається транзитними стояками системи централізованого опалення, які проходять через приміщення, що належать відповідачу, не можуть вважатися належними доказами, оскільки такі розрахунки були складені у 2005 та 2007 роках, в той час коли дані приміщення ще не були офісним приміщенням та приміщенням стоматологічного кабінету.

Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі і має істотне значення для її правильного вирішення Відповідна правова позиція викладена в п. п. 27, 28 постанови Верховного Суду від 25.07.19 у справі № 916/2267/17.

Суд зазначає, що подані позивачем рахунки на оплату, виписані в односторонньому порядку працівниками позивача, не є належними та допустимими доказами факту надання послуг. Зазначені рахунки (акти прийому-передачі теплової енергії) лише відображають позицію сторони стосовно періоду надання послуг, їх величини (розміру) вартості, об`єкту надання тощо.

Помісячні рахунки не є належними та допустимими доказами факту надання послуг позивачем та їх отримання відповідачем, зокрема, з огляду на підготовку рахунків працівниками ДКП "Луцьктепло" в односторонньому порядку без їх направлення (вручення) відповідачу.

Будь-які інші належні докази на підтвердження факту надання послуг за договором позивачем суду не надані.

Таким чином, ДКП "Луцьктепло" не надав жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на підставність здійснення нарахувань оплати за тепловіддачу від транзитних трубопроводів, які проходять у приміщеннях відповідача.

Своєчасне ненаправлення відповідних рахунків ОСОБА_1 позбавляє відповідача можливості бути усвідомленим про можливе порушення своїми діями (бездіяльністю) прав ДКП "Луцьктепло", можливості своєчасного врегулювання спірних питань між сторонами, здійснення захисту своїх прав та інтересів, в тому числі, і в судовому порядку.

Отже, звертаючись із позовом до суду, позивач не надав належних доказів фактичної поставки теплоносія у нежитлові приміщення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а отже, не довів належними та допустимими засобами доказування наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в сумі 45774грн 41коп.

З огляду на зазначене, позов в частині стягнення з відповідача 45774грн 41коп заборгованості за теплову енергію, є безпідставним та необґрунтованим.

Водночас нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на заборгованість за теплову енергію є похідними, а тому, за недоведеності наявності основного боргу у зазначеному розмірі, є також безпідставним.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 07.11.2024.

СуддяО. Г. Слободян