Рішення

від 26.11.2024 по справі 903/695/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 листопада 2024 року Справа № 903/695/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Войтовича Віталія Михайловича

про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу

у справі №903/695/24

за позовом Державного комунального підприємства Луцьктепло

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Войтовича Віталія Михайловича

про стягнення 51850грн. 50коп.

за відсутності учасників справи

встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 29.10.2024 у справі №903/695/24 за позовом ДКП Луцьктепло до ФОП Войтовича Віталія Михайловича про стягнення 51850,50грн у позові відмовлено повністю. Повне рішення складено 07.11.2024.

13.11.2024 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі №903/695/24, яким стягнути з ДКП Луцьктепло на користь ФОП Войтовича В.М. витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у сумі 7000грн.

Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу Діловодство спеціалізованого суду, суддя Слободян О.Г., якою було ухвалено судове рішення у даній справі, з 11.11.24 по 15.11.24 перебувала на навчанні у Національній школі суддів України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №903/695/24 розподілено судді Шуму М.С.

Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу Діловодство спеціалізованого суду, 18.11.2024 суддя Шум М.С. перебував у відпустці, а тому не зміг призначити до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення у встановлений строк.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №903/695/24 передано судді Слободян О.Г.

Ухвалою суду від 20.11.2024 заяву представника ФОП Войтовича Віталія Михайловича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у справі №903/695/24 прийнято до розгляду, судове засідання призначено 26 листопада 2024 року. Явку учасників справи у судове засідання визнано на їх розсуд.

Ухвала суду надіслана та доставлена сторонам до їх електронного кабінету 21.11.2024, що підтверджується відповідними довідками.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

26.11.2024 позивач у судове засідання не з`явився; на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення заперечень щодо поданої представником відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу суду не надійшло.

26.11.2024 у зв`язку із неприбуттям у судове засідання представників позивача та відсутністю на час проведення судового засідання заперечень щодо поданої представником відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача (заявником) через відділ документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області наручно подано заяву, в якій він просив судовий розгляд, призначений на 26.11.2024 об 11год 00хв проводити без його участі та задовольнити стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у повному обсязі на суму 7000грн.

Також, 26.11.2024 о 15год 59хв на адресу суду через систему «Електронний суд» (документ сформований засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 26.11.2024 о 14:08) від ДКП «Луцьктепло» надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу (зареєстровано судом в програмному комплексі Діловодство спеціалізованого суду 26.11.2024 о 15год 59хв.), яке залишене судом без розгляду, оскільки дане заперечення надіслано до суду та іншим учасникам справи через три години після встановленого судом в ухвалі від 20.11.2024 часу розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відпровідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зауважує, що заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення через систему «Електронний суд» доставлено позивачу ще 12.11.2024, що підтверджується квитанцією №2049740 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, а тому позивач мав достатньо часу вчасно подати до суду заперенння на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Неподане вчасно заперечення щодо ухвалення додаткового рішення обмежує право іншої сторони щодо надання своїх пояснень та спростувань щодо поданого заперечення.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши подану заяву та наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

31.07.2024 позивач ДКП Луцьктепло звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Войтовича Віталія Михайловича (відповідача) 51850грн. 50коп., з яких: 45774грн. 41коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 4536грн. 94коп. інфляційних втрат, 1539грн. 15коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09.09.2024 у звязку із складністю справи постановлено перейти до розгляду справи №903/695/24 за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву (вх..№01-75/6009/24 від 09.09.2024), який надійшов на адресу суду, відповідач заперечив проти позову та зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 7000 грн. У відзиві відповідач просив відмовити у позові та стягнути з позивача судові витрати. Також зазначено, що відзив підготував Кшиш Сергій, адвокат.

До відзиву додано копії договору №02/09-24 про надання професійної правничої допомоги від 02.09.2024, укладений між ОСОБА_1 та ФОП Войтовичем В.М; ордеру серії АС №1108529 на надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю Книша С.В.

У поясненні по справі (вх..№01-75/6206/24 від 17.09.2024) представник позивача щодо заявленого стягнення витрат на правову допомогу зазначив наступне.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт) та їх вартості, що сплачена чи підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивач вважав, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000 грн є необгрунтованою.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.10.2024 у справі №903/695/24 за позовом ДКП Луцьктепло до ФОП Войтовича Віталія Михайловича про стягнення 51850грн. 50коп у позові відмовлено повністю. Повне рішення складено 07.11.2024. У судовому засіданні 29.10.2024, що відбулося за відсутності представника відповідача (суд відмовив у клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення надіслано сторонам в електронному вигляді та доставлено до їх електронних кабінетів 08.11.2024 о 16:36 год.

13.11.2024 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі №903/695/24, яким стягнути з ДКП Луцьктепло на користь ФОП Войтовича В.М. витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у сумі 7000грн.

Обгрунтовуючи подану заяву, представник відповідача зазначив, що 02.09.2024 між адвокатом Книшем С.В. та ФОП Войтовичем В.М. було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №02/09-24, предметом якого є надання правової допомоги (юридичних послуг) клієнту адвокатом у справі № 903/695/24 за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ФОП Войтовича В.М. про стягнення 51850 грн. 50 коп.

Згідно Акту наданих послуг від 07.11.2024 виконання Договору про надання правової допомоги №02/09-24 від 02 вересня 2024 р., адвокатом було надано клієнту правничу допомогу на суму 7000грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 та 5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (N 5076-VI) видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

В частині 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву (вх.№01-75/6009/24 від 09.09.2024) відповідач повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 7000 грн. Відповідач просив стягнути з позивача усі судові витрати. Тобто, у прохальній частині відзиву відповідач заявив про стягнення з позивача судових витрат.

На підтвердження понесення відповідачем судових витрат на професійну (правничу) допомогу у справі відповідачем під час розгляду справи надано суду копії договору №02/09-24 про надання професійної правничої допомоги від 02.09.2024; ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 02.09.2024; свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю. Також до заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача надано копію акту №1 від 07.11.2024 прийому-передачі наданих послуг до договору №02/09-24 від 02.09.2024 про надання професійної правничої допомоги; платіжної інструкції №1231 від 12.11.2024 про оплату професійної правничої допомоги згідно договору на суму 7000грн.

Судом встановлено, що 02.09.2024 між ФОП Войтовичем Віталієм Михайловичем (Клієнт) та адвокатом Книшем Сергієм Володимировичем (Адвокат) укладено договір №02/09-24 про професійної надання правничої допомоги.

Згідно п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору предметом цього Договору є домовленість сторін про захист прав та представництво інтересів Клієнта Адвокатом, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги по справі № 903/695/24 за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ФОП Войтовича В.М. про стягнення 51850 грн. 50 коп, що перебуває у провадженні Господарського суду Волинської області.

Винагорода (гонорар) за цим Договором становить 7000 (сім тисяч) гривень.

Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення запитів, заяв, скарг, відзивів, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта в усіх державних та недержавних органах, органах місцевого самоврядування, установах, підприємствах і організаціях України, перед іншими фізичними та юридичними особами, у тому числі в Господарському суді Волинської області та за необхідності Північно-західному апеляційному господарського суді з усіма процесуальними правами, що стосуватимуться Клієнта, як учасника спору у справі № 903/695/24, без обмежень, в тому числі підпису, подання та отримання будь-яких при цьому документів.

Відповідно до п.3.2.3 Договору Клієнт зобов`язується в 3-х денний термін з моменту отримання Акту прийому-здачі виконаних робіт, підписати його або дати мотивовану відмову в письмовій формі.

Договір підписаний сторонами без зауважень.

07.11.2024 за результатами наданих послуг адвокатом до договору №02/09-24 від 02.09.2024 про надання професійної правничої допомоги сторонами складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг Адвокатом було надано Клієнту наступну правничу допомогу:

- переговори з Клієнтом для надання консультацій, попередній перегляд наданих ним документів;

- опрацювання документів представлених Клієнтом, позовної заяви з додатками ДКП «Луцьктепло»;

- опрацювання законодавства та судової практики щодо спірного питання та можливість його застосування до Клієнта;

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву, оформлення додатків до нього;

- підготовка інших процесуальних документів (клопотань) у справі № 903/695/24.

12 листопада 2024 року ФОП Войтович В.М здійснив оплату за надання професійної правничої допомоги згідно договору №02/09-24 від 02.09.2024 на суму 7000грн.

Згідно ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 даного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону N 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами від ДКП «Луцьктепло» на призначений судом час для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не подано.

Суд відмічає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із загальних засад судочинства, враховуючи обсяг, вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу відповідача, зважаючи на результат розгляду спору, складність справи, враховуючи умови договору про надання правничої допомоги, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача у сумі 7000грн є обгрунтованим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. У зв`язку з чим, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника фізичної особи-підприємця Войтовича Віталія Михайловича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства Луцьктепло (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул..Гулака-Артемовського, буд.20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь Фізичної особи-підприємця Войтовича Віталія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 7000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складено 26.11.2024.

Суддя Слободян О. Г.