Рішення

від 04.11.2024 по справі 903/662/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2024 року Справа № 903/662/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Нововолинської міської ради Волинської області, м. Нововолинськ, Волинська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський завод спеціального технічного обладнання м. Луцьк

до відповідача 1: Державного реєстратора Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, м. Дубно, Рівненська область,

відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, м. Рівне,

відповідача 3: Акціонерного товариства Оснастка, м. Нововолинськ, Волинська область,

третя особа на стороні відповідача 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Рівненської сільської ради Волинської області Синіцька Надія Павлівна, с. Рівне Ковельський р-н, Волинська обл.

про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, припинення права користування такою земельною ділянкою

В засіданні приймали участь:

від позивача: Дицьо І.Ю. (в режимі відеоконференції)

від відповідача 1: Кондратюк К.І. (в режимі відеоконференції)

від відповідача 2: Шилан О.С. (в режимі відеоконференції)

від відповідача 3: Волочай Л.В. (в режимі відеоконференції)

від третіх осіб: н/з

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

16.07.2024 Нововолинська міська рада Волинської області звернулася до Господарського суду Волинської області із позовною заявою до Державного реєстратора Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (відповідач 2), Акціонерного товариства Оснастка, м. Нововолинськ, Волинська область (відповідач 3), в якій просить:

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054;

- скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 7,6806 га (кадастровий номер 0710700000:01:006:0054) за АТ Оснастка, номер запису 51253052, зареєстровану 02.08.2023 державним реєстратором Рівненської сільської ради Волинської області Синіцькою Надією Павлівною, припинивши право користування на таку земельну ділянку.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

1) Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Нововолинської міської Ради народних депутатів від 18.03.1997 № 23/7 орендному підприємству виробничого об`єднання «Оснастка» було надано у постійне користування 30,83 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується державним актом від 17.04.1997. Згідно плану зовнішніх меж землекористування земельна ділянка площею 30,83 га складалась із земельних ділянок площами: 1,66 га, 1,05 га, 28 га та 0,12 га.

Вказує, що рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 24.12.2004 № 18/2 та від 18.01.2008 № 18/2 були вилучені земельні ділянки площами 1,66 га та 1,05 га відповідно, які входили до загальної площі земельної ділянки, визначеної державним актом від 17.04.1997. Таким чином, в користуванні орендного підприємства виробничого об`єднання «Оснастка» (з 09.04.2020 перейменовано в акціонерне товариство «Оснастка»), в межах державного акту залишились в користуванні земельні ділянки площею 28,0 га та 0,12 га.

Зазначає, що Нововолинською міською радою Волинської області було встановлено, що Державним реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 7,6806 га (кадастровий номер 0710700000:01:006:0054) на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.06.2023, розробленої ФОП Лавровим В.В. Надалі, 02.08.2023 державним реєстратором Рівненської сільської ради Волинської області Синіцькою Надією Павлівною було здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 7,6806 га (кадастровий номер 0710700000:01:006:0054), номер запису 51253052.

Позивач стверджує, що Нововолинська міська рада Волинської області як власник відповідної земельної ділянки вважає, що земельна ділянка площею 7,6806 га сформована неналежним чином, на підставі необ`єктивної документації із землеустрою та без врахування усіх фактів вилучення інших земельних ділянок, які входили до складу земельної ділянки площею 28,0 га та фактів відчуження об`єктів нерухомого майна, що були розміщені на земельній ділянці площею 28,0 га. Відповідна технічна документація із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.06.2023 свідчить про те, що розміри (межі) земельної ділянки площею 28,0 га суттєво зменшились та змінилась конфігурація земельної ділянки. Ця технічна документація не надає об`єктивної можливості встановити місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, тому не може бути підставою для формування та державної реєстрації земельної ділянки площею 7,6806 га в Державному земельному кадастрі у даній ситуації. Також вказує, що до технічній документації протиправно включено земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності іншої особи, а саме ТзОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання».

Крім того, зазначає, що відновлення меж спірної земельної ділянки повинно бути здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, а не на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вважає, що державна реєстрація вказаної земельної ділянки та подальша реєстрація на неї речових прав здійснені за відсутності правових підстав. Посилаючись на ст. 79-1, п. «е» ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст.ст. 35, 55 ЗУ «Про землеустрій» просить позов задовольнити.

У відповіді на відзив, позивач вказує, що основною вимогою є скасування державної реєстрації земельної ділянки з похідною вимогою про припинення речових прав. Вимога про скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинивши право користування такою земельною ділянкою залежить від задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Також зазначає, що спір, який ініційований Нововолинською міською радою Волинської області, фактично виник, серед іншого, між позивачем і державним кадастровим реєстратором Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, як із суб`єктом, до повноважень якого належать, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації. Разом з тим, державний кадастровий реєстратор, який вчинив спірну реєстраційну дію, перебуває у відносинах публічної служби із Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області в складі Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг. Відтак, виходячи із предмета позовної заяви, змісту заявлених позовних вимог, обставин справи і правового регулювання спірних правовідносин, вважає, що відповідачами по справі повинні бути державний кадастровий реєстратор Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.

У додаткових письмових поясненнях позивач стверджує, що 19.07.2024 на адресу міської ради від АТ «Оснастка» надійшла заява про надання згоди на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054, у зв`язку з набуттям іншими особами (ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання» та ПП «Даві Буд») права власності на будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2022 для подальшої передачі в оренду. Вважає, що цієї заявою АТ «Оснастка» підтверджує, що на момент розроблення технічної документації із землеустрою їй було достеменно відомо про наявність на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що перебуває у власності іншої особи, що унеможливлює формування такої земельної ділянки площею 7,6806 га у відповідних розмірах та координатах за даних обставин.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2) Позиція відповідача 1.

Відповідач 1 - Державний реєстратор Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кондратюк К.І. не надала суду відзиву на позовну заяву. У судовому засіданні, заперечуючи щодо задоволення позову, ОСОБА_1 вказала, що на підставі документації із землеустрою, яка надійшла в електронній формі, нею, як Державним кадастровим реєстратором, була зареєстрована Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 7,6806 га та присвоєно кадастровий номер. Зазначила, що підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, які визначені у ч.6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», у даному випадку відсутні, а відтак, державну реєстрацію спірної земельної ділянки проведено законно.

3) Позиція відповідача 2.

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області у відзиві на позовну заяву, зазначило, що підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації спірної земельної ділянки були відсутні, Державним кадастровим реєстратором Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на підставі норм чинного законодавства проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054.

Вказує, що саме до повноважень державного кадастрового реєстратора, який є самостійним суб`єктом згідно ч.1 ст. 39 ЗУ «Про державний земельний кадастр», а не Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, належить, зокрема, прийняття рішень щодо здійснення реєстрації земельної ділянки, внесення відомостей (змін до них) про земельні ділянки.

Зазначає, що позивачем не вказано та не доведено, які порушення були допущені Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та Державним кадастровим реєстратором Відділу №4 під час здійснення реєстраційних дій, та які права чи інтереси позивача були порушені, не визнані чи оспорені, а відтак Головне управління та Державний кадастровий реєстратор не можуть бути відповідачами у даній справі.

У додаткових поясненнях відповідач 2 вказує, що позивач не надав жодних доказів, на підставі яких можна було встановити факт знаходження нерухомого майна ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання», а саме виробничого приміщення № 3 площею 20147,9 кв.м. в межах спірної земельної ділянки площею 7,6806 га. Оскільки за твердженням позивача фактичним володільцем споруд на спірній земельній ділянці є ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання», то Нововолинська міська рада не має права порушувати питання щодо користування такою земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно іншої особи.

У судовому засіданні представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях.

4) Позиція відповідача 3.

У відзиві на позовну заяву АТ «Оснастка» зазначило, що АТ є правонаступником всіх прав та обов`язків орендного підприємства виробничого об`єднання «Оснастка». Площа земельної ділянки зменшилася з 28,0000 га до 7,6806 га, у зв`язку з вилученням частин земельної ділянки іншим особам. На цій земельній ділянці розташовані будівлі АТ «Оснастка», які обліковуються на балансі.

Зазначає, що у власності АТ «Оснастка» продовжує перебувати частина будівель та споруд, що розташовані на цій земельній ділянці, тому аргументи позивача, що набуття іншою особою права власності на частину будівель та споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці є правовою підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою для попереднього землекористувача, ґрунтується на помилковому тлумаченні пункту «е» частини 1 статті 141 ЗК України.

Вважає, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки є похідною від вимоги про припинення речових прав на такі земельні ділянки, а основною є вимога про припинення речових прав на спірні земельні ділянки. Оскільки позивачем не було заявлено вимогу про припинення речового права на спірну земельну ділянку, тому обраний позивачем спосіб захисту порушених прав є неналежним.

У письмових додаткових поясненнях відповідач 3 зазначив, що 29.07.2021 АТ «Оснастка» було відчужено частину будівлі виробничої ПП «Даві Буд». 10.06.2022 між АТ «Оснастка» та ТОВ Нововолинський завод спеціального технічного обладнання було укладено договір купівлі-продажу будівлі виробничої. 28.06.2022 ці два товариства звернулися до Нововолинської міської ради про надання дозволу на розробку детального плану для обслуговування будівлі виробничої, яка розташована на вул. Луцькій, 25 м. Нововолинськ з метою передачі в оренду. Оскільки відповіді в передбачений законом термін не було отримано, земельна ділянка була зареєстрована за АТ «Оснастка».

У судовому засіданні представник відповідача 3 заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях. Підтвердила, що на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, який належить ТОВ Нововолинський завод спеціального технічного обладнання.

Аргументи інших учасників справи.

У поясненнях третя особа на стороні відповідача 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Рівненської сільської ради Волинської області Синіцька Надія Павлівна зазначила, що із заявою про на проведення реєстраційних дій звернувся керівник АТ «Оснастка», до якої були долучено Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ №35 від 17.04.1997 та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5600482892023 від 21.07.2023, що передбачено ч.4 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Нею, як державним реєстратором, було перевірено правовстановлюючі документи, що підтверджують набуття права постійного користування земельною ділянкою, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до державних реєстрів, підстав для винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у державного реєстратора не було.

Відтак, вважає, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зареєстровано за АТ «Оснастка» правомірно, просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський завод спеціального технічного обладнання у письмових поясненнях проти позову заперечило. В обґрунтування заперечень вказує, що 19.07.2024 АТ «Оснастка» звернулося до міської ради із заявою про надання згоди на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки, у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на будівлю. Рішення з даного питання позивачем не прийнято.

Вказує, що заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою позивач не заявляє, які права та інтереси позивача або інших осіб були порушені та не підтверджує вказане доказами.

Треті особи в судові засідання своїх представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.07.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду впродовж 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали: доказів відправлення відповідачу 1 копії позовної заяви та доданих до неї документів; пояснення щодо змісту позовних вимог до відповідача 1 та відповідача 2; пояснення із обґрунтуванням необхідності залучення як третьої особи Державного реєстратора Рівненської сільської ради Волинської області Синіцької Надії Павлівни.

Ухвалу суду позивач отримав 19.07.2024. Строк для усунення недоліків по 29.07.2024.

26.07.2024 надійшла заява Нововолинської міської ради Волинської області про усунення, визначених ухвалою суду недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третьою особою на стороні відповідача 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державного реєстратора Рівненської сільської ради Волинської області Синіцьку Надію Павлівну. Призначено підготовче засідання у справі на 29.08.2024 на 11:00 год.

Відповідачі ухвалу суду отримали 30.07.2024. Строк для подання відзивів по 14.08.2024.

31.07.2024 надійшла заява позивача про долучення доказів надіслання позовної заяви з додатками третій особі.

09.08.2024 надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Рівненській області на позовну заяву.

12.08.2024 надійшли пояснення третьої особи.

14.08.2024 надійшов відзив АТ Оснастка на позовну заяву.

На адресу суду від позивача надійшли відповідь від 19.08.2024 на відзив ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, додаткові пояснення від 20.08.2024.

26.08.2024 надійшли додаткові пояснення ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.

Ухвалою суду від 29.08.2024 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський завод спеціального технічного обладнання. Підготовче засідання відкладено на 16 вересня 2024 року о 14:30 год. Зобов`язано: позивача надіслати позовну заяву з додатками третій особі, докази чого до 04.09.2024 подати суду; учасників справи надіслати заяви по суті спору третій особі, докази чого до 04.09.2024 подати суду. Встановлено третій особі строк не пізніше ніж протягом 5-ти календарних днів з дня отримання позовної заяви подати суду пояснення по суті спору, з доказами надіслання іншим учасникам справи.

04.09.2024 надійшла заява позивача про долучення доказів надіслання позовної заяви з додатками ТОВ Нововолинський завод спеціального технічного обладнання.

09.09.2024 надійшов відзив ТОВ Нововолинський завод спеціального технічного обладнання на позовну заяву, які за своїм змістом є поясненнями третьої особи.

Ураховуючи вищевикладене, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, заперечень учасників справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 16.09.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 03.10.2024 об 11 год 00 хв.

30.09.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача 2 - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про відкладення судового засідання, оскільки представник Шилан О.С. перебуває у відпустці, інші працівники, які мають право на представництво інтересів ГУ Держгеокадастру у Рівненській області зайняті в інших судових процесах та перебувають також у відпустці. До клопотання надав накази про відпустку та судові повістки про виклик до суду на 03.10.2024.

Ураховуючи вищевикладене, з метою надання можливості реалізувати відповідачем 2 - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області їх права на участь у судовому розгляді справи по суті, суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи на 11.10.2024 о 14.00.

11.10.2024, суд заслухавши пояснення учасників справи, відклав розгляд справи по суті на 21.10.2024 о 15.30 год.

18.10.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення АТ «Оснастка».

У судовому засіданні представники позивача, ГУ Держгеокадастру у Волинській області долучення додаткових пояснень до матеріалів справи не заперечили.

Враховуючи відсутність заперечень учасників справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 21.10.2024 долучив письмові пояснення АТ «Оснастка» до матеріалів справи, розгляд справи по суті відклав на 04.11.2024 о 14 год 30 хв.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до рішення Нововолинської міської Ради народних депутатів від 18.03.1997 № 23/7 орендному підприємству виробничого об`єднання «Оснастка» було надано у постійне користування 30,83 гектарів землі для виробничих цілей та сільськогосподарського використання в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ВЛ 35від 17.04.1997. Згідно плану зовнішніх меж землекористування земельна ділянка площею 30,83 га складалась із земельних ділянок площами: 1,66 га, 1,05 га, 28 га та 0,12 га (а.с. 14-16).

З 05.09.1996 орендне підприємство виробничого об`єднання «Оснастка» перетворено у відкрите акціонерне товариство «Оснастка». На підставі наказу №36 від 06.02.2018 відкрите акціонерне товариство «Оснастка» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Оснастка».

З 09.04.2020 Публічне акціонерне товариство «Оснастка» перейменовано в Акціонерне товариство «Оснастка».

На підставі рішень Нововолинської міської ради Волинської області вилучено у ВАТ «Оснастка», зокрема, земельні ділянки, які входили до загальної площі земельної ділянки, визначеної державним актом від 17.04.1997:

1) від 24.12.2004 № 18/2 земельну ділянку площею 1,66 га по вул. Луцькій (а.с. 21);

2) від 20.07.2005 № 22/10 земельну ділянку площею 1,3104 по вул. Луцькій, 25 (а.с. 23)

3) від 27.10.2005 № 24/6 земельні ділянки площею 0,0474 га та 0,0491 га по вул. Луцькій (а.с. 33-34);

4) від 22.08.2006 № 6/8 земельну ділянку площею 2,4096 га по вул. Луцькій, 25 (а.с. 24);

5) від 20.06.2007 №12/7 земельну ділянку площею 0,5553 по вул. Луцькій, 25 (а.с.18);

6) від 21.09.2007 № 14/7 земельну ділянку площею 0,0510 га по вул. Галана, 3-А, земельну ділянку площею 0,0894 га по вул. Галана, 5-А, земельну ділянку площею 0,0093 по вул. Луцькій, 26 га та 0,0959 га по вул. Луцькій, 19-Б (а.с. 25);

7) від 18.01.2008 № 18/2 земельну ділянку площею 1,05 га по вул. Луцькій, 9 (а.с.12);

8) від 11.02.2010 №36/5 земельну ділянку площею 12,20 га по вул. Луцькій, 27 (а.с. 13);

9) від 20.02.2013 №23/9 земельну ділянку площею 0,1984 га по вул. Луцька, 25 (а.с. 17);

10)від 24.05.2017 № 17/24 земельну ділянку площею 0,3936 га по вул. Луцька, 25 (а.с. 22);

Рішенням Нововолинської міської ради від 03.11.2022 № 16/21 припинено АТ «Оснастка» право користування сформованими земельними ділянками комунальної власності площею 0,1400 га (кадастровий номер 0710700000:01:006:0048) по вул. Луцька, 25-F м. Нововолинськ та площею 0,0705 га (кадастровий номер 0710700000:01:006:0050) по вул. Луцька, 19Б м. Нововолинськ (а.с. 19-20).

10.06.2022 між АТ «Оснастка» (Продавець) та ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу виробничого приміщення №3, загальною площею 20 147,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, згідно п. 1 якого вбачається, що на земельні ділянки під об`єктами нерухомого майна АТ «Оснастка» видано Державний акт ВЛ35 від 17.04.1997, земельні ділянки є сформованими. Разом з тим, відомості про земельні ділянки, згідно зазначеного Державного акта, не внесено до Державного земельного кадастру та кадастровий номер не присвоєно (а.с. 35-37).

У подальшому АТ «Оснастка» замовило у ФОП Лаврова Володимира Васильовича розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) АТ «Остнастка» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 (а.с. 38-60).

Як слідує із п. 15 Пояснювальної записки до вказаної вище технічної документації, що згідно державного акту серії ВЛ35 від 17.04.1997 в орендного підприємства виробничого об`єднання «Оснастка» знаходиться в користуванні земельна ділянка площею 28,0000 га та 1,05 га для виробничих цілей та сільськогосподарського виробництва в м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25. Площа земельної ділянки 28,0000 га зменшилася до 7,6806 га, у зв`язку із вилученням частин земельної ділянки на користь іншим юридичним та фізичним особам (а.с. 40 на звороті).

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.06.2023, розробленої ФОП Лавровим В.В. Державним реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кондратюк К.І. 21.07.2023 здійснено державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 (а.с. 26-32).

02.08.2023 державним реєстратором Рівненської сільської ради Волинської області Синіцькою Надією Павлівною здійснено державну реєстрацію права постійного користування АТ «Оснастка» земельною ділянкою площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054, номер відомостей про речове право: 51253052 (а.с. 10).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, АТ «Оснастка» є власником об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 2094664207107, 2683506407020 та 2683546007020 за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 (а.с. 8, а.с. 46-47).

При цьому, як слідує із п. 9 Пояснювальної записки до зазначеної вище Технічної документації, що належне АТ «Оснастка» нерухоме майно за реєстраційним номером 2094664207107 та 2683506407020 знаходиться в межах об`єкта землеустрою площею 7,6806 га та 1,05 га, а також інші будівлі та споруди речові права на які відсутні (а.с. 40).

Крім того, об`єктами нерухомості за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 володіє на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2022 третя особа: ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання» ( а.с. 38-60).

19.07.2024 АТ «Оснастка» звернулося до Нововолинської міської ради із заявою №10/56 про надання згоди на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054, у зв`язку з набуттям іншими особами (ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання» та ПП «Даві Буд») права власності на будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2022 для подальшої передачі в оренду (а.с. 211).

Оцінка суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно із частиною першою, четвертою, п`ятою, дев`ятою, одинадцятою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 та частини 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 1 та абзацом 5 частини 3 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою замовника документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки державної, комунальної власності, у випадках, коли розроблення такої документації відбувається без дозволу органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера . У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території.

Отже, земельні ділянки, право користування якими в АТ «Оснастка» виникло до 2004 року на підставі Державного акта від 17.04.1997, вважаються сформованими. Оскільки відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, то їх державна реєстрація земельної ділянки може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відтак, доводи позивача про те, що відновлення меж спірної земельної ділянки повинно бути здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, а не на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є необґрунтованими.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. №476 об`єктами державної інвентаризації земель та земельних ділянок є несформовані земельні ділянки та земельні ділянки, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі. У даному випадку, спірна земельна ділянка є сформованою, право постійного користування якою належить відповідачу 3.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Частиною 6 статті 24 зазначеного Закону, визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом встановлено, що державна реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, здійснена 21.07.2023 Державним реєстратором Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кондратюк К.І. на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП Лавровим В.В. від 16.06.2023.

Як стверджує позивач, що державна реєстрація проведена на підставі необ`єктивної технічної документації із землеустрою, без врахування усіх фактів вилучення інших земельних ділянок та фактів відчуження об`єктів нерухомого майна, що стало передумовою для звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

За приписами ст. 26 ЗУ «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою, зокрема є фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом (ст. 28 ЗУ «Про землеустрій»).

Положеннями статті 55 ЗУ «Про землеустрій» передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Державний кадастровий реєстратор перед внесенням відомостей до Державного земельного кадастру зобов`язаний, зокрема, перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства й за результатами перевірки здійснити державну реєстрацію земельної ділянки або надати заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Однією з підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Згідно із п. 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) АТ «Остнастка» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 розроблена ФОП Лавровим Володимиром Васильовичем на підставі договору № 48-2023-06 від 16.06.2023 на проведення землеустрою, укладеним із АТ «Оснастка».

Вказана технічна документація виконана ФОП Лавровим Володимиром Васильовичем, який є сертифікованим інженером-землевпорядником, що стверджується Кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 003386, виданим відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 17.04.2013 №154.

Зазначена вище Технічна документація із землеустрою включає: 1. Пояснювальну записку; 2. Згоду на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки; 3. Технічне завдання встановлення (відновлення) меж земельної ділянки; 4. Копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 5. Копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку; 6. Копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна; 7. Матеріали польових топографо-геодезичних робіт; 8. Каталог координат зовнішньої межі земельної ділянки; 9. Кадастровий план земельної ділянки; 10. Перелік обмежень щодо використання земель та земельних ділянок; 11. Відомості про встановленні межові знаки; 12. Затвердження технічної документації; 13. Копію кваліфікаційного сертифіката.

Дослідивши зазначену технічну документацію, суд доходить висновку, що вона складена відповідно до зазначених вимог законодавства, адже виконана сертифікованим інженером-землевпорядником та містить всі необхідні відомості, визначені статтею 55 ЗУ «Про землеустрій».

Суд звертає увагу, що Пояснювальна записка до зазначеної технічної документації із землеустрою містить основні відомості про об`єкт землеустрою, у тому числі інформацію про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них, зокрема, які належать АТ «Оснастка».

Позивач стверджує, що до технічної документації не включено відомості про об`єкти нерухомості, які належать ТОВ «Нововолинський завод спеціального технічного обладнання», що свідчить про її необ`єктивність.

Суд звертає увагу, що коли обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У той же час, належні докази на підтвердження існування об`єктів нерухомості та/або їх частини, що належать третім особам, саме в межах земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої Державний кадастровий реєстратор здійснив державну реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, не відповідає вимогам закону, зокрема, статті 79-1 ЗК України, статті 55 Закону України "Про землеустрій".

Доводи позивача про те, що із технічної документації слідує, що змінилася форма та конфігурація земельної ділянки, ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 проведені Державним кадастровим реєстратором Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Кондратюк К.І. у відповідності до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Щодо твердження відповідача 2, про те, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області є неналежним відповідачем у цій справі, то суд погоджується із такими доводами, з огляду на таке.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 ГПК України).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина перша статті 45 ГПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої статті 162 ГПК України).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачами по справі за позовними вимогами про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 повинні бути державний кадастровий реєстратор Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області. Вказав, що спір, який ініційований Нововолинською міською радою Волинської області, фактично виник, серед іншого, між позивачем і Державним кадастровим реєстратором Відділу №4, як із суб`єктом, до повноважень якого належать, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації. Разом з тим, державний кадастровий реєстратор, який вчинив спірну реєстраційну дію, перебуває у відносинах публічної служби із Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області в складі Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг.

Суд вважає, що зміст і характер відносин між учасниками справи, а також установлені судом обставини справи свідчать, що спір щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі виник саме між позивачем, Державним кадастровим реєстратором Відділу №4 Кондратюк К.І., як посадовою особою, яка, на думку позивача, незаконно вчинила спірну реєстраційну дію, та АТ «Оснастка», яке на переконання позивача, розробило технічну документацію з порушенням діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом.

За приписами статті 39 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені.

Ураховуючи зміст та характер спірних правовідносин, які є предметом судового розгляду у цій справі, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області (відповідач 2) не було порушено права позивача, що підлягають судовому захисту. Більше того, розглядуваний позов не містить позовних вимог до відповідача 2, тобто позивачем не зазначено та не доведено, яким чином Головне управління може задовольнити його позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18).

З огляду на зазначене вище суд відмовляє у позові до Головного управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, яке у цій справі, є неналежним відповідачем.

Крім цього, відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У позові Нововолинська міська рада також просить скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 7,6806 га (кадастровий номер 0710700000:01:006:0054) за АТ Оснастка, номер запису 51253052, зареєстровану 02.08.2023 державним реєстратором Рівненської сільської ради Волинської області Синіцькою Надією Павлівною, припинивши право користування на таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 (провадження №12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справ №916/675/15.

Таким чином, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином державна реєстрація визначає лише момент , після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 914/2006/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 зазначено, що державна реєстрація речових прав виконує важливу функцію інформування третіх осіб про права та обтяження на майно, а у випадках, встановлених законом, з такою реєстрацією пов`язується виникнення прав на нерухоме майно (абзац третій частини другої статті 331 ЦК України). Хоча державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Отже, виданий АТ «Оснастка» Державний акт на право користування серії Державний акт ВЛ35 від 17.04.1997, є належним документом в розумінні пункту 8 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із ч. 2 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Частина 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державний реєстратор одночасно з проведенням державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою проводить також державну реєстрацію права власності за сільською, селищною, міською радою на таку земельну ділянку без подання відповідної заяви сільською, селищною, міською радою.

Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року визначено у ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав (ч. 2 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів (ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (надалі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127).

Відповідно до п. 81-1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 р., проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як слідує із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на дату ухвалення рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про державну реєстрацію права власності Нововолинської міської ради на земельну ділянку площею 7,6806 га з кадастровим номером: 0710700000:01:006:0054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2776178007107, номер відомостей про речове право: 51252922, дата реєстрації 02.08.2023. За АТ «Оснастка» зареєстровано 02.08.2023 вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою площею 7,6806 га з кадастровим номером: 0710700000:01:006:0054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2776178007107, номер запису про інше речове право: 51253052 (а.с. 10).

Отже, судом встановлено, державна реєстрація речового права здійснена державним реєстратором Рівненської сільської ради Волинської області Синіцькою Н.П. відповідно до вимог зазначеного законодавства.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав у результаті державної реєстрації земельної ділянки площею 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 у Державному земельному кадастрі, а також державною реєстрацією права постійного користування за АТ «Оснастка» на земельну ділянку 7,6806 га з кадастровим номером 0710700000:01:006:0054 (номер запису в державному реєстрі речових прав 51253052 від 02.08.2023).

Суд звертає увагу, що право Нововолинської міської ради, як власника спірної земельної ділянки, внаслідок внесення державним кадастровим реєстратором оспорюваної реєстраційної дії не порушено, позаяк обсяг прав позивача стосовно спірної земельної ділянки жодним чином не змінився, міська рада як була власником цієї земельної ділянки, так ним і залишається, жодну з правомочностей власника рішенням державного кадастрового реєстратора не обмежено.

Оскільки позовна вимога про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права користування на спірну земельну ділянку та припинення права постійного користування нею, є похідною від позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, то вона не підлягає задоволенню з огляду на недоведеність позивачем підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 86 ГПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, провадження № 14-709цс19, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, провадження № 14-740цс19, постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 263/11779/16-ц, провадження № 61-10819св20).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав належних доказів на підтвердження заявлених у позові вимог, не довів порушення свого права з боку відповідачів, виходячи з наведених ним підстав позову.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Нововолинської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Нововолинський завод спеціального технічного обладнання до Державного реєстратора Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Акціонерного товариства Оснастка, третя особа на стороні відповідача 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Рівненської сільської ради Волинської області Синіцька Надія Павлівна, про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, припинення права користування такою земельною ділянкою.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складений 08.11.2024.

СуддяС. В. Бідюк