Ухвала

від 06.11.2024 по справі 904/1970/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про задоволення скарги

06.11.2024м. ДніпроСправа № 904/1970/23 (904/5423/23)

Розглянувши скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" на бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріни Альбертівни по виконавчому провадженню №74789907

по справі №904/1970/23 (904/5423/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669)

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795)

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В. Г.

Представники:

від позивача (скаржника): Капустін М.Р., ордер серія СА №1100302 від 15.10.2024

від відповідача (боржника): не з`явився

від ВДВС: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 по справі №904/1970/23 (904/5423/23) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) суму 124 000,00грн. основного боргу, 2 147,20грн. витрат по сплаті судового збору; в решті вимог - відхилено. .

21.03.2024 господарським судом видано наказ на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024.

14.10.2024 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" Носань Н.С. звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріни Альбертівни по виконавчому провадженню №74789907, за змістом якої скаржник просить суд:

- поновити строк на оскарження бездіяльності заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріни Альбертівни по виконавчому провадженню № 74789907;

- прийняти до розгляду скаргу ТОВ "Термопрофільплюс" на бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріни Альбертівни по виконавчому провадженню №74789907;

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріни Альбертівни в межах виконавчого провадження №74789907, яка полягає у невчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо примусовоговиконання виконавчого документа у виконавчому провадженні №74789907;

- зобов`язати заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріну Альбертівну усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74789907 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 по справі № 904/1970/23 (904/5423/23), із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- стягнути з Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621, вул. Старокозацька, буд.56, м. Дніпро, 49101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (код ЄДРПОУ 38360669, вул. Бориса Кротова, буд. 35, м. Дніпро, 49000) 8 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 17.10.2024 поновлено строк на оскарження бездіяльності заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Наріни Альбертівни по виконавчому провадженню №74789907; скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" Носань Н.С. прийнято до розгляду; призначено судове засідання на 25.10.24; зобов`язано ТОВ "Полістар" та ВДВС подати до засідання письмові пояснення/заперечення на скаргу, які направити учасникам справи (докази направлення надати суду).

21.10.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ліквідатора Носань Н.С. про участь в судовому засіданні, призначеному на 25.10.2024 о 10:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 21.10.2024.

Ухвалою суду від 25.10.2024 судове засідання з розгляду скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" Носань Н.С. відкладено на 06.11.2024; зобов`язано, повторно, учасників справи виконати вимоги ухвали суду від 17.10.2024 року у строк до 06.11.2024 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд вважає за необхідне зазначити що ухвали суду від 17.10.2024 та 25.10.2024 були направлені до електронного кабінету представника ВДВС.

Згідно сформованих довідок про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету ВДВС 17.10.2024 та 25.10.2024 відповідно.

При цьому, згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі..

Відповідно до п/п 5.8. п.5 Розділу І Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

З огляду на те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" відсутній зареєстрований кабінет в підсистемі ЕСІТС, суд направляв ухвали суду від 17.10.2024 та 25.10.2024 на поштову адресу боржника рекомендованим листом, а також ухвалу суду від 17.10.2024 направлено на адресу електронної пошти відповідача (боржника).

Разом з тим, згідно інформації з офіційного веб-сайту УКРПОШТА, ухвали суду отримано особисто 06.11.2024.

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги скорочені строки розгляду скарги, встановлені ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд скарги.

Окрім викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами першою і другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття скарги до розгляду від 17.10.2024 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.10.2024, а ухвала про відкладення розгляду скарги від 25.10.2024 оприлюднена в реєстрі 28.10.2024 доступ до якого є відкритим.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

В судове засідання 06.11.2024 представники відповідача (боржника) та виконавчої служби не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка представників відповідача (боржника) та виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Представник скаржника у судовому засіданні 06.11.2024 підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши в судовому засіданні 06.11.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" на бездіяльність державного виконавця, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.

Заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорян Нарін Альбертівною 22.04.2024 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74789907 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 року в справі №904/1970/23.

З Інформації про виконавче провадження від 14.10.2024, долученої скаржником до матеріалів справи, вбачається, що у виконавчому провадженні №74789907 виконавцем вчинялись наступні дії:

- супровідний лист про арешт коштів (22.04.2024);

- запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю (22.04.2024, 10.05.2024, 28.06.2024 та 09.10.2024);

- запит ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців (22.04.2024 (тричі), 07.05.2024 (двічі), 23.05.2024 (двічі), 07.06.2024 (двічі), 22.06.2024 (двічі), 07.07.2024 (двічі), 24.07.2024 (двічі), 08.08.2024 (двічі), 27.08.2024 (двічі), 12.09.2024 (двічі), 27.09.2024 (двічі) та 13.10.2024 (двічі));

- запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів (28.06.2024 та 24.07.2024 (двічі)).

Згідно відомостей з АСВП, державним виконавцем було виявлено у боржника два транспортних засоби, зареєстрованих за товариством згідно бази даних МВС України шляхом отримання відповіді на запит № 212479958 від 28.06.2024:

1) NISSAN JUKE білого кольору, 2014 року виробництва, VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

2) MAZDA CX-5 білого кольору, 2015 року виробництва, VIN НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .

Вперше цю інформацію отримано державним виконавцем у відповідь на запит №212479958 від 28.06.2024.

В подальшому наявність транспортних засобів у боржника підтвердилася відповіддю за запит № 216589511 від 24.07.2024.

28.06.2024 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, відповідно до якої оголосила в розшук вищевказані транспортні засоби, копію постанови направлено до поліції для виконання.

Разом із тим, всупереч положенням ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на дані транспортні засоби накладено не було в строк, встановлений даною нормою, так само станом на сьогодні дані автомобілі не арештовані.

Відсутність арешту, накладеного на транспортні засоби може створити умови, за яких боржником будуть відчужені автомобілі на користь третіх осіб, що змусить стягувача або державного виконавця вживати додаткові дії для повернення їх до володіння боржника, що ускладнить примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що станом на час звернення до суду наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 у справі №904/1970/23 (904/5423/23) не виконаний та державний виконавець не здійснює виконавчі дії відповідно до положень статті 36, частини 8 статті 48, статей 52, 56, 75,76 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Згідно п. 2 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (надалі "Інструкція"), у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно з приписами ч.2 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Частиною 4 статті 53 Закону передбачено, що на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону (ч. 5 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 3 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (надалі "Інструкція"), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі. Контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, в тому числі з заявою стягувача шляхом перевірки правильності та своєчасності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт (п. 4 розділу Х Інструкції).

Частиною 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Разом із тим, згідно даних з АСВП, державним виконавцем не вживалися заходи для виявлення та звернення стягнення на дебіторську заборгованість боржника.

Окрім викладеного, скаржник зазначає, що умисне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Згідно ч. 1 розділу XIV Інструкції, порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону.

У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів виконавчого провадження, наявних в АСВП вбачається, що виклики на адресу боржника державним виконавцем не направлялися.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, дослідивши матеріали справи та надаючи оцінку доводам стягувача, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно із ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відтак, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню, зокрема, державним виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України №1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (висновки викладені у поставновах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 у справі №913/438/16).

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (правова позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14).

Станом на час звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця рішення Господарського суду Дніпропетровської області, на виконання якого видано зазначений наказ, не виконано.

Судом встановлено, що у період з 22.04.2024 по 13.10.2024 державним виконавцем в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" не вчинено всіх можливих заходів, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання рішення суду у цій справі, які полягають у своєчасній та здійсненій періодично перевірці майнового стану боржника.

Згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, докази в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про не систематичність вчинення виконавцем виконавчих дій та порушення ним положень частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, державним виконавцем у період з 22.04.2024 по 13.10.2024 періодично не було виконано наступних дій (заходів): в повному обсязі не здійснено перевірку та виявлення рахунків боржника та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; не здійснено перевірку та виявлення джерел доходів боржника; не направлено запити до реєстраційних органів (БТІ, Державної сільськогосподарської інспекції) щодо наявності у власності боржника належного йому майна: об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, які містяться в електронних базах даних державних реєстрів, створених після 01 січня 2012-2013 років, із врахуванням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", тощо, та котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років із врахуванням наказу Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не направлено запити до реєстраційних органів (Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів) щодо наявність у власності боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи в оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, з метою встановлення факту вирощування культур, їх опису та арешту; не витребувано від ДП "Держреєстри України" відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "Реєстр сільськогосподарської техніки" даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належних боржнику на праві власності, та при їх виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від ДП "Аграрні реєстри" даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від Регіонального сервісного центру МВС України відомостей щодо вжиття протягом 2019 - 2021 років боржником та/або іншими уповноваженими особами боржника дій по відчуженню/продажу, належних боржнику транспортних засобів: тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів; не направлено запити до ДП "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" щодо встановлення факту видання боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику; не витребувано від Фонду державного майна України відомостей про те, чи брав боржник відповідно до діючого законодавства участь у приватизації майна; не направлено запити до податкових органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника протягом 2017-2022 років серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею; не направлено запити до податкового органу з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника; з метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку; не направлено запити до фіскальних (податкових) органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави; не направлено запити Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання; не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) боржника; не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржника державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування боржника поза межами України; не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за "невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання", тощо.

Таким чином, державним виконавцем несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності державної виконавчої служби у визначений позивачем період під час примусового виконання рішення у даній справі.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною і для зобов`язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням наведеного вище, суд задовольняє скаргу ТОВ "Термопрофільплюс".

Окрім викладеного, в скарзі зазначена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що дана справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без призначення засідання.

В поданій скарзі заявник зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 8 000,00грн.

До матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 укладений між ТОВ "Термопрофільплюс", в особі ліквідатора Носань Н.С. (далі - Замовник) та адвокатом Капустіним Максимом Романовичем (далі - Виконавець), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати правову допомогу (юридичні послуги), у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1 цього договору, Виконавець надає Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) щодо представництва інтересів Замовника в: судах України, зокрема, але не виключно, в місцевих загальних судах, господарських судах, адміністративних судах, апеляційних загальних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду; органах примусового виконання рішень, зокрема, але не виключно районних, міських, міськрайонних, та районних в містах відділів державної виконавчої служби, управлінь забезпечення примусового виконання рішень відповідної області на території України, Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями та інших органах примусового виконання рішень; органах доходів та зборів; територіальних органів Національної поліції України; приватними та державними нотаріусами; іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; перед фізичними та юридичними особами, та подальшого наання послуг з юридичного супроводу Замовника під час розгляду судами будь-яких справ, виконання доручень Замовника в межах, укладення правочинів від імені Замовника, в тому числі договорів, попередніх договорів, додаткових угод до цих договорів, актів та інших додатків, в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством та відповідними правочинами, з усіма процесуальними правами позивача, відповідача, третьої особи, потерпілого, боржника, стягувача, заявника, замовника, продавця, покупця, виконавця тощо, з правом підпису та подання процесуальних документів до суду, зокрема заяв, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів, відповідей на відзив тощо, з правом підпису правочинів будь-якої форми, в тому числі додатків до них та інших документів від імені Замовника, пов`язаних із виконанням цього Договору.

Згідно з п.2.2 Договору Замовник надає Виконавцю право представляти інтереси Замовника перед фізичними та/або юридичними особами, а також, перед особами/установами/організаціями, а також, подавати та/або отримувати від імені Замовника будь-які документи (з правом отримання документів, копій документів), в тому числі, заяви, запити, позовні заяви, заперечення, пояснення, скарги, одержувати та надавати необхідні довідки; докази та інші документи, давати пояснення, розписуватися за Замовника, підписувати від імені Замовника правочини, в тому числі угоди, договори, попередні договори тощо, та будь-які додатки до них, які являються невід`ємними частинами основного правочину, здійснювати від імені Замовника платежі, а також виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з наданим повноваженням, в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, та в межах доручення Клієнта.

Сторони погодили в п.3.1 Договору, що вартість послуг (розмір гонорару) визначається за домовленістю Сторін у окремих додатках до цього Договору.

Вартість послуг (розмір гонорару) Виконавця не включає в себе його витрати понесені у зв`язку з виконанням обов`язків по цьому Договору тому Замовник повинен оплачувати витрати, необхідні для виконання обов`язків Виконавця (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання Сторонами за взаємною згодою або в односторонньому порядку у випадках передбачених цим Договором та законодавством України.

Разом з тим, до позовної заяви долучено Додаткову угоду №2 від 14.10.2024 до Договору №13 від 11.10.2023, відповідно до якої Сторони погодили види правової допомоги, які надаються Виконавцем, одиниці їх виміру та вартість роботи (послуги) адвоката.

Заявником долучено до матеріалів скарги Акт №2 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 із зазначенням, що відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023, Додаткової угоди від 14.10.2024 до Договору, Виконавцем надано, а Замовником прийнято, наступні послуги з надання правової допомоги:

- правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 2 000,00грн.);

- ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки скарги (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 3 000,00грн.);

- підготовка заяви для її подачі до суду (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 3 000,00грн.).

Відповідно до п.3 Акту загальний розмір наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 наданих в межах підготовки позовної заяви становить 8 000,00грн., які Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю протягом 5 (п`яти) днів з дня прийняття Господарським судом Дніпропетровської області остаточного рішення по справі.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані заявником до суду разом із скаргою, тобто в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані вище форми гонорару відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

Проаналізувавши наданий розрахунок заявника, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00грн. є обґрунтованою.

Керуючись ст.ст.232-236, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ТОВ "Термопрофільплюс" на бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріни Альбертівни по виконавчому провадженню №74789907 - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріни Альбертівни в межах виконавчого провадження №74789907, яка полягає у невчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо примусового виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні №74789907.

Зобов`язати заступника начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Наріну Альбертівну усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 74789907 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 по справі № 904/1970/23 (904/5423/23), із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

2. Стягнути з Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621, вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (код ЄДРПОУ 38360669, вул. Бориса Кротова, буд. 35, м. Дніпро, 49000) 8 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 06.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст.256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 08.11.2024.

Суддя А.В. Суховаров