Рішення

від 08.11.2024 по справі 904/3295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024р. Справа № 904/3295/24

За позовом: Керавника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро (позивач-1) та Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро (позивач-2)

До: Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові», м. Дніпро (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», м. Київ (відповідач-2)

Про: визнання недійсним договору та стягнення 420 000,00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

Керівник Центральної окружної прокуратури м. Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради (позивач-1) та Східного офісу Держаудитслужби (позивач-2) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» (відповідач-1) та ТОВ «Твій Газзбут» (відповідач-2) про визнання недійсним договору на закупівлю електричної енергії від 13.12.22р. № 60АВ200-102449-22 (укладеного між відповідачами) та стягнення з ТОВ «Твій Газзбут» на користь КП «Дніпропетровська станція переливання крові» 420 000,00грн. та з КП «Дніпропетровська станція переливання крові» - в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби України.

Позовні вимоги обґрунтовані посилання на наступні обставини: договір від 13.12.22р. №60АВ200-102449-22 між КП «Дніпропетровська станція переливання крові» та ТОВ «Твій Газзбут» укладено з порушенням чинного законодавства України. Він укладався за результатами проведення процедури-закупівлі UA-2022-11-22-010427-а згідно норм законодавства про публічні закупівлі. Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.21р. введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», додатком 1 якого передбачено застосування відповідних санкцій до фізичної особи Фірташа Д.В., який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Твій Газзбут». Оскільки відповідач-2 умисно вказав недостовірну інформацію у тендерній пропозиції, а відповідачем-1 в порушення п.п. 1 п. 44 та п.п. 11 п. 47 Постанови «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників», передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Твій Газзбут»,цей договір слід визнати недійним.

Ухвалою суду від 01.08.24р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі , яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в ній матеріалами.

Дніпропетровська обласна рада (позивач-1) у поясненнях по справі вказала на те, що КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, а отже, наділена правом звернення до суду за захистом свого порушеного права. Обласна рада як орган управління майном КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» не несе відповідальності за його зобов`язаннями, не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склались на підставі договору № 60АВ200-102449-22 від 13.12.22р. безпосередньо між підприємством та ТОВ «Твій Газзбут». Законодавством визначено органи, наділені функцією контролю щодо здійснення публічних закупівель та використання бюджетних коштів, однак обласна рада не належить до таких органів та не наділена відповідними повноваженнями. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду та замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може в бажає захищати інтереси держави.

КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» (відповідач 1) проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на те, що ТОВ «Твій Газзбут» є юридичною особою та на момент проведення торгів не підпадало під дію п.41 Постанови «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників» Враховуючи викладене на момент проведення торгів до учасника ТОВ «Твій Газзбут» не було застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення юридичною особою публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із ЗУ «Про санкції». Обов`язок відхилення тендерної пропозиції учасника виникає коли застосовується санкція у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції» передбачено з 17.02.23.

ТОВ «Твій Газзбут» (відповідач - 2) проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними , оскільки ТОВ «Твій Газзбут» відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 рішення РНБО від 18.06.21р. Тому, під час проведення процедури закупівлі учасником процедури закупівлі було надано лист-гарантію щодо неперебування ТОВ «Твій Газзбут» під санкціями та дотримання у своїй діяльності норм чинного законодавства. В той же час, ТОВ «Твій Газзбут» не є юридичною особою, на яку накладалась санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг. Будь-які документи, які б підтверджували накладення вищезазначеної санкції безпосередньо на відповідача 2, відсутні, тому немає підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі». Є безпідставним і посилання прокурора на норми п.п.11 п.44 щодо особливостей здійснення публічних закупівель, робіт і послуг для замовників, визначених ЗУ «Про публічні закупівлі», які викладені в новій редакції з наступних підстав .Торги було проведено в грудні 2022р., а сам договір укладено 13.12.22р., тому застосування норми права, яка була прийнята пізніше ніж укладено договір (в лютому 2023р.) є фактичним застосуванням зворотної дії в часі нормативно-правового акта. Згідно з відповіддю Дніпропетровської обласної ради на запит прокуратури від 07.06.24р. було зазначено, що жодних порушень чинного законодавства при укладанні договору учасниками закупівлі вчинено не було, жодних прав Дніпропетровської обласної ради не порушено, тому прокурором не зазначено , які саме права Дніпропетровської обласної ради порушені та не обґрунтовано вимоги з посиланням на норми бюджетного законодавства. Прокурором не додано до матеріалів справи доказів того, що Дніпропетровська обласна рада є головним розпорядником коштів КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові». Крім того, відповідач вказує на те, що відсутні підстави для звернення з позовом в інтересах Східного офісу Держаудитслужби про визнання у судовому порядку недійсним договорів та додаткових угод за результатами проведеної закупівлі, оскільки ним не здійснювались заходи державного фінансового контролю. Таким чином, сторонами укладено спірний договір в порядку, який не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі», а отже підстави для визнання цього договору недійсним відсутні.

Ухвалою суду від 26.08.24 зупинено провадження у справі №904/3295/24 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 у подібних правовідносинах. Ухвалою суду від 16.10.24 поновлено провадження у справі №904/3295/24.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.22р. в електронній системі закупівель «ProZorro» КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» розпочато процедуру відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії (код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) за рахунок коштів місцевого (обласного) бюджету (ідентифікатор закупівлі UА-2022-11-22-010427-а). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 422 450,00 гривень. Згідно з річним планом закупівель КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» джерелом фінансування вищевказаної закупівлі є кошти місцевого (обласного) бюджету.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаних відкритих торгах з особливостями прийняли два суб`єкта господарювання: ТОВ «Твій Газзбут» з пропозицією 420 000,00 грн та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» з пропозицією 396 480,00 грн. Критерієм вибору переможця була ціна.

Так, 02.12.22р. КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» прийнято рішення, яке оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визначення переможця у процедурі відкритих торгів з особливостями, щодо визначення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» переможцем відкритих торгів, про намір укласти з ним договір про закупівлю електричної енергії з переможцем ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» в електронній системі закупівель.

06.12.22р. замовником отримано листа від переможця закупівлі - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про відмову від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

06.12.22р. КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» прийнято рішення щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» у процедурі відкритих торгів з особливостями UА-2022-11-22-010427-а згідно з предметом закупівлі Електрична енергія (код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) на підставі того, що переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладання договору про закупівлю.

За результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» встановлено її відповідність вимогам тендерної документації. 07.12.22р. КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» прийнято рішення, оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визначення переможця у процедурі відкритих торгів з особливостями про визначення ТОВ «Твій Газзбут» переможцем відкритих торгів , намір укласти з ним договір про закупівлю та оприлюднення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем ТОВ «Твій Газзбут» в електронній системі закупівель.

31.12.22р. між ТОВ «Твій Газзбут» (постачальник) та КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» (споживач) укладено договір про закупівлю електричної енергії №60АВ200-102449-22. За умовами цього договору постачальник зобов`язується до 31.12.22р. передати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії, а споживач зобов`язується сплатити вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2022 становить 70 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи (п.п. 1.1., 1.2, 1.3). Ціна цього договору становить 420 000,00грн. з ПДВ (п.4.1)

На виконання умов договору КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» перерахувало на користь ТОВ «Твій Газзбут» бюджетні кошти у розмірі 420 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1510 від 29.12.22р.

Звертаючись з позовною заявою, прокурор вказує на те, що договір №60АВ200-102449-22 на закупівлю електричної енергії від 13.12.22р. має бути визнано недійсним, а сплачені за ним кошти в розмірі 420 000,00грн. стягнуті до державного бюджету на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів влади, підприємств установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критерії, підставам, установленим частиною 1 статті 17цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про санкції» визначено види санкцій згідно з цим Законом, якими є: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 6-1) заборона поширення медіа на території України; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона користування радіочастотним спектром України; 9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж; 10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом, тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.22р. затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

Відповідно до абз. 4 п. 44 Особливостей на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, передбачено, що замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону (крім пункту 13 частини першої статті 17 Закону), зокрема, коли учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».

Таким чином, на момент розміщення оголошення про проведення процедури відкритих торгів UА-2022-11-22-010427-а, подачі учасниками своїх тендерних пропозицій, а також розкриття тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» діяла постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.22р.

Відповідно до абз. 3 п. 44 Особливостей учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.

З матеріалів справи вбачається , що учасник закупівлі - ТОВ «Твій Газзбут» у складі тендерної пропозиції надав довідку № 200-Сл-79105-1122/109 від 29.11.22р. про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Твій Газзбут», якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі є гр. ОСОБА_1 .

Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.21р. введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.21р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно осіб, згідно додатків. У позиції 538 додатку № 1 цього рішення РНБО значиться прізвище кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій Газзбут», щодо якого терміном на три роки прийнято рішення про блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».

Таким чином, суд вважає правомірним твердження прокурора про те, що ТОВ «Твій Газзбут» у своїй пропозиції до Тендерної документації вказав про недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів та не відхилена у порядку, встановленому ЗУ «Про публічні закупівлі».

Доводи відповідачів стосовно того, що юридична особа - ТОВ «Твій Газзбут» відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.21р. та не перебуває під санкціями, судом оцінюється критично .

Суд звертає увагу на те, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ «Твій Газзбут» є громадянин України ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради НБО України від 18.06.21р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.

Вищевказані обставини свідчать про недотримання відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при обранні переможцем процедури закупівлі учасника - ТОВ «Твій Газзбут», оскільки зі сторони останнього мало місце надання недостовірної інформації, що була суттєвою при визначенні результатів самої процедури закупівлі.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019р. № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Як констатує Верховний Суд у постанові від 10.04.2019р. у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України «Про публічні закупівлі», як зазначено в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 указаного Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

У постанові від 10.06.2021р. у справі № 910/114/19 Верховний Суд виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 стаття 216 Цивільного кодексу України).

Отже, договір, укладений відповідачами за результатами закупівлі, що проведена із порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», підлягає визнанню недійсним з тієї підстави, що його зміст суперечить вимогам Закону.

Суд звертає увагу, що порушення відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні процедури закупівлі створює загрозу порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди відповідному бюджету у вигляді незаконних витрат коштів, що також не відповідає принципам, за якими мають здійснюватись публічні закупівлі, що закріплені в статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, договір № 60АВ200-102449-22 на закупівлю електричної енергії від 13.12.22р. укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про визнання № 60АВ200-102449-22 на закупівлю електричної енергії від 13.12.22р. недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023р. у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

ТОВ «Твій Газзбут», маючи намір на укладення договору з метою незаконного одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції, внаслідок чого отримало кошти обласного бюджету в сумі 420 000,00грн. Такі дії відповідача - 2 свідчать про наявність умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою незаконного отримання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, за наявність умислу у ТОВ «Твій Газзбут», як сторони оспорюваного договору, одержані ним грошові кошти у розмірі 420 000,00грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Щодо обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абз.1 і 2 ч.3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, aлe яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор зазначає, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Дотримання спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції) є невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні та захисту національних інтересів, національної безпеки та територіальної цілісності України.

Таким чином, порушення законодавства про санкції призводять до порушення конституційних засад, ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Пред`явлення позову прокурором у даному випадку зумовлено порушенням інтересів держави, оскільки ТОВ «Твій Газзбут» вчинено порушення законодавства про санкції та здійснено, попри заборону, участь у публічних закупівлях та отримано бюджетні кошти.

Наслідком цього стало нівелювання мети застосування санкцій - захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та Східного офісу Держаудитслужби обґрунтовував наступним.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Верховний Суд неодноразово у своїх правових висновках стверджував, що органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Згідно ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

Джерелом фінансування оскаржуваної закупівлі є кошти місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування суб`єктами незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Орган місцевого самоврядування зобов`язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Також Верховний Суд у постановах від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтримав вищевказану правову позицію щодо необхідності стягнення коштів у вказаних правових відносинах в дохід місцевого бюджету на користь органу місцевого самоврядування, як уповноваженого органу на вжиття заходів реагування до поновлення інтересів держави.

Таким чином, Дніпропетровська обласна ради є розпорядником бюджетних коштів та уповноваженим органом на захист державних інтересів у спірних правовідносинах у будь-який спосіб, передбачений ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом У країни «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З врахуванням вищевикладеного, Держаудитслужба наділена контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави до позовної заяви подано листи № 54-3875ВИХ24 від 10.05.2024 до Дніпропетровську обласну раду, №54-3877ВИХ24 від 10.05.2024 до КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові, №54-4649ВИХ24 від 04.06.2024 до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, №54-4652ВИХ24 від 04.06.2024 до Східного Офісу Державної аудиторської служби України про існування порушення інтересів держави у зв`язку з укладанням між КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» та ТОВ «Твій Газзбут» договору на постачання електричної енергії від 13.12.2022 № 60АВ200-102449-22 з порушенням ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», п. 39, п.п. 1 п. 41 та пп. 11 п. 44 Особливостей та необхідність вжиття заходів реагування задля їх поновлення, проте отримано відповіді про неможливість звернення до суду за відсутності повноважень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді. В той же час, суд вважає помилковими висновки прокурора стосовно порушення спірним договором інтересів Східного офісу Держаудитслужби, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір № 60АВ200-102449-22 про закупівлю електричної енергії від 13.12.22р., укладений між Комунальним підприємством «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут».

3. Стягнути з відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код ЄДРПОУ 43965848) на користь відповідача 1: Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» (49069, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, буд. 17, код ЄДРПОУ 01985434): 420 000 ,00 грн., а з відповідача 1: Комунального підприємства «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» (49069, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, буд. 17, код ЄДРПОУ 01985434) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 420 000,00грн. - стягнути в дохід держави.

4. Стягнути з відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Острозьких, 32/2; код ЄДРПОУ 43965848) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800): 7 462,40грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити .

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 08.11.24р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.