Рішення

від 08.11.2024 по справі 924/594/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2024 р. Справа № 924/594/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Мельницької Н.О., розглянувши справу

за позовом фермерського господарства "Дар Землі", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

до Розсошанської сільської ради, с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

про визнання незаконним рішення тридцятої сесії Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 8 скликання "Про надання дозволу на закладку смородини та будівництво водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001 ФГ "Дар Землі"" №23-30/2024 від 05.04.2024 року,

визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 09.11.2005 року,

представники сторін:

позивача: Кравчук С.А.

відповідача: Гадзіна М.Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконним рішення тридцятої сесії Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 8 скликання "Про надання дозволу на закладку смородини та будівництво водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001 ФГ "Дар Землі"" №23-30/2024 від 05.04.2024 року, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 09.11.2005 року в редакції, запропонованій позивачем.

В обґрунтування позову посилається на те, що з метою зайняття господарською діяльністю - фермерським господарством, та створення юридичної особи - фермерського господарства, громадянину України ОСОБА_1 , на підставі розпорядження Ярмолинецької районної державної адміністрації «Про передачу в оренду» гр. ОСОБА_1 земельної ділянки на території Скаржинецької сільської ради за межами с.Перегінка» №613/2005 від 01.11.2005 року, була передана в оренду земельна ділянка площею 25 га для створення фермерського господарства, за рахунок земель запасу на території Скаржинецької сільської ради за межами населеного пункту с.Перегінка.

На підставі вказаного розпорядження, 09.11.2005 року між Ярмолинецькою райдержадміністрацією та гр. України ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, який зареєстрований в Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії центру ДЗК за №04057600004, від 09.11.2005 року.

В подальшому, ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "ДАР ЗЕМЛІ" (код ЄДРПОУ 33924281), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений запис за № 1 671 102 0000 000240, від 05.11.2005 року.

Зазначає, що за час існування орендних правовідносин ФГ «Дар Землі» вчасно та в повному обсязі виконувало взяті на себе зобов`язання та жодного разу зауважень зі сторони орендодавця не було.

30.01.2024 року ФГ "ДАР ЗЕМЛІ" звернулось до відповідача з клопотанням щодо надання ФГ «ДАР ЗЕМЛІ» дозволу на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці за кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, площею 25,0000 гектарів, в частині земельної ділянки, що фактично обробляється Фермерським господарством, укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі №б/н від 09.11.2005 року, що зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК за №040576500004, від 09.11.2005 року, та зміни сторони в Договорі оренди землі.

Проте, у визначені Законом України «Про місцеве самоврядування» строки відповідне клопотання позивача розглянуто не було, у зв`язку з чим позивач подав до відповідача Повідомлення від 05.03.2024 року про застосування принципу мовчазної згоди.

Так, позивач зауважує, що з огляду на застосування принципу мовчазної згоди, починаючи з 05.03.2024 року вважається, що відповідач надав згоду ФГ «ДАР ЗЕМЛІ» на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці за кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, площею 25,0000 гектарів, в частині земельної ділянки, що фактично обробляється Фермерським господарством, уклав Додаткову угоду до Договору оренди землі №б/н від 09.11.2005 року, що зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК за №040576500004 від 09.11.2005 року, що стосується реалізації пункту 1 прохальної частини Клопотання, та зміни сторони за Договором оренди землі.

Натомість відповідач, через місяць після реєстрації позивачем Повідомлення про застосування мовчазної згоди, а саме 05.04.2024 року, рішенням тридцятої сесії Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 8 скликання "Про надання згоди на закладку смородини та будівництво водонакопичувального басейну на земельній ділянці за кадастровим номером 6825886400:04:040:0001 ФГ "ДАР ЗЕМЛІ" №23-30/2024 відмовила у задоволенні Клопотання позивача від 30.01.2024 року повністю.

Як на підставу відмови в погодженні Клопотання від 30.01.2024 року, головою земельної комісії ОСОБА_2 було також озвучено, що в оренду була передана земельна ділянка - рілля, що громада проти виведення з сільськогосподарського товарообороту особливо цінні землі, оскільки у випадку закладки садка цінність ґрунтів впаде.

Проте позивач не погоджується з таким твердженням, вказуючи, що за умовами пункту 8 Договору оренди землі, він укладений на 49 років, тобто, оренда діє до 2054 року. За умовами пункт 21 Договору оренди землі, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Виходячи з цього ФГ «Дар Землі» зазначає, що у 2024 році даний договір не закінчується, Договір діє ще 30 років, питання повернення землі з оренди та визначення якісного стану ще не на часі.

Підсумовує, що оскаржуване рішення тридцятої сесії Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 8 скликання "Про надання згоди на закладку смородини та будівництво водонакопичувального басейну на земельній ділянці за кадастровим номером 6825886400:04:040:0001 ФГ "ДАР ЗЕМЛІ" №23-30/2024 від 05.04.2024 року є втручанням в господарську діяльність суб`єкта господарювання, грубо порушує вимоги Договору оренди землі, а саме пунктів 15-16, 29-30 Договору, зриває грантову програму, передбачену Наказом Мінагрополітики України № 77 від 12.01.2024 року, суперечить вимогам чинного законодавства України, позбавляє орендаря прибутків, отриманих з вирощення та реалізації ягід смородини на орендованій землі, а тому підлягає скасуванню.

Додатково з огляду на те, що в Клопотанні від 30.01.2024 року позивач просив укласти Додаткову угоду від 30.01.2024 року до Договору оренди землі №б/н від 09.11.2005 року, що зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК за №040576500004, від 09.11.2005 року, яку оскаржуваним рішенням сесії відповідач відмовився укладати, ФГ «Дар Землі» просити суд визнати укладеною таку додаткову угоду, оскільки нею вирішуються питання надання дозволу на закладку багаторічних насаджень та створення зрошувальної системи, що мають бути обов`язково погоджені відповідачем через пряму вказівку про це в Договорі оренди землі, в пункті 30.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачем не наведено, які дії сільської ради чи її посадових осіб, що не передбачені обсягом наділених на законодавчому рівні повноважень, спричинили втручання в господарську діяльність фермерського господарства; не аргументує, в чому безпосередньо полягає втручання в господарську діяльність та не підкріплює такі твердження відповідними доказами. Також позивач, наголошуючи на "грубому порушенні" сільською радою умов договору (п.п. 15-16, 29-30 Договору), не встановив (розкрив) його, а лише голослівно стверджує про це. Окрім цього, позивач не бере до уваги, що зобов`язання про визнання додаткової угоди на закладку багаторічних насаджень та будівництво водонакопичувального басейну - укладеною, порушує права Орендодавця (п. 28 Договору), що кореспондуються із обов`язками Орендаря (п. 31 Договору).

З приводу твердження позивача про те, що відповідач "зриває" грантову програму для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства у сумі 3 088 400, 00 грн., зауважує, що перед тим, як розробляти проєкти та звертатися до Міністерства аграрної політики та продовольства України про надання гранту, фермерське господарство, за умовами чинного договору, повинне було отримати згоду Орендодавця на будівництво водонакопичувального басейну та закладки багаторічних насаджень.

Окрім того, як зауважує відповідач, позивач не наводить, які саме норми законодавства були порушені сільською радою.

Вважає, що позивач не в праві запевняти, що відповідач позбавляє орендаря прибутків, отриманих з вирощення та реалізації ягід смородини, адже він користується земельною ділянкою зі складом угідь - рілля з 2005 року, яка передбачає можливість вирощування однорічних трав`янистих рослин, в тому числі вирощуванням зернових культур, чим і займався позивач та отримував доходи від їх реалізації. Що стосується можливості вирощування ним багаторічних насаджень та отримань прибутків, відповідач зазначає, що господарство не позбавлене права отримати в оренду на умовах аукціону інші земельні ділянки (на території нашої громади чи суміжних), які були б більш сприятливі для зайняття та розвитку садівництва.

Повідомляє, що питання надання дозволу відповідачу на здійснення садівництва не було розглянуто 15.02.2024 року, оскільки на час надходження клопотання від позивача порядок денний сесії було сформовано, про що повідомлено позивача листом від 09.02.2024 року. Відповідач зазначає, що, не зважаючи на лист-повідомлення від сільської ради, 05.03.2024 р. фермерське господарство звернулося із повідомленням про застосування принципу мовчазної згоди, що міститься у матеріалах справи, щодо погодження на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, укладення відповідної додаткової угоди за мовчазною згодою.

Водночас, як зауважує відповідач, Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджено перелік документів дозвільного характеру, серед яких відсутнє погодження органу місцевого самоврядування на закладення багаторічних насаджень (смородини) та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці комунальної власності.

Відтак сільська рада робить висновок, що в даній ситуації ФГ "Дар Землі" не можете застосовувати принцип мовчазної згоди.

З посиланням на ч. 5 ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування" стверджує, що винесення спірного питання на розгляд чергової сесії, що відбулася 05 квітня 2024 року, жодним чином не порушує вимоги чинного законодавства та жодним чином не порушує/обмежує права фермерського господарства.

Звертає увагу, що оскаржуване рішення ради мотивоване, в першу чергу, збереженням сільськогосподарських угідь - ріллі (особливо цінних земель) та заборони її виведення із сільськогосподарського обороту, існуванням накладки на 9 суміжних земельних ділянок (орієнтовною площею 4,00 га), а також наявність правомочностей власника на розпорядження земельною ділянкою в інтересах територіальної громади, що підтверджується доданим позивачем Витягом із протоколу пленарного засідання 30-ої сесії від 05.04.2024 року.

Вважає, що у позивача наявний в даному випадку лише приватний інтерес, тобто задоволення особистих інтересів членів фермерського господарства в частині отримання прибутку від реалізації смородини, яка буде закладена за кошти отриманого гранту, що суперечить інтересам суспільства (в т.ч. жителів територіальної громади). Так, реалізація приватного інтересу суперечить встановленим вимогам законодавства: гарантії права власності; забезпечення рівності права власності на землю територіальних громад; невтручання держави в здійснення територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею; забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Підсумовує, що депутати Розсошанської сільської ради на пленарному засіданні 30-ої сесії, прийнявши спірне рішення про відмову у наданні згоди на будівництво водонакопичувального басейну та закладки багаторічних насаджень (смородини) на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, розпорядилися не надавати згоду на зміну складу угідь із ріллі на багаторічні насадження, а також на виведення частини землі із сільськогосподарського обороту, шляхом облаштування водонакопичувального басейну. Отже, орган місцевого самоврядування діяв в межах чинних норм законодавства, передбачених ст. 41 Конституції України, ст. 12 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Додатково наголошує, що орендована земельна ділянка має в складі 15,7501 га особливо цінних ґрунтів загальнодержавного рівня, що відзначаються найвищою родючістю в межах України, а тому одним із головних обов`язків землекористувача є їх раціональне використання (ефективна експлуатація) та охорона. Натомість будівництво позивачем басейну для штучного поливу саду (смородини), який також передбачений проектом та є об`єктом водного фонду, без зміни цільового призначення частини земельної ділянки, є суттєвим порушенням Орендарем умов договору оренди. Адже в цьому випадку наявне використання спірної земельної ділянки в межах різних категорій цільового призначення, зокрема землі сільськогосподарського призначення перейдуть в землі водного фонду. Внаслідок цього матиме місце недотримання власником земельної ділянки обов`язків, передбачених ст. 91 ЗК України, а саме: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, що є аналогічними обов`язкам землекористувача (ст. 96 ЗК України) та суперечитиме принципам земельного законодавства.

Відповідач, з аналізу вчинених позивачем дій з отримання гранту та закупівлі смородини, робить висновок, що фермерське господарство «на свій страх і ризик» взяло на себе відповідальність розпочати процедуру закладки багаторічних насаджень без отриманої у встановленому порядку згоди Орендодавця та не зважаючи на наявність листів та безпосередньо рішення сільської ради. Таким чином, звинувачення сільської ради у зриві позивачем строків виконання грантової програми та можливої відповідальності перед державою, партнерами за порушення взятих на себе зобов`язань, є незаконними та голослівними, оскільки всі дії вчинялися без відома власника земельної ділянки, та чинять тиск на орган місцевого самоврядування.

Зазначає, що такий спосіб захисту як визнання укладеною додаткової угоди, беручи до уваги фактичні обставини справи, є ніщо іншим як втручання в дискреційні повноваження сільської ради щодо розпорядження землею комунальної форми власності із порушенням принципів рівності учасників земельних відносин, рівності та гарантії права власності на землю тощо.

Позивач у відповіді на відзив звертає увагу, що здійснення с/г товаровиробництва у формі закладки багаторічних насаджень (в даному випадку) на земельній ділянці з цільовим призначенням 01.02. «Для ведення фермерського господарства» чинним законодавством України не заборонене. Просить також врахувати правові висновки, викладені у справі №924/403/22, які, на переконання позивача, доводять відсутність необхідності позивачу звертатись до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації щодо зміни виду використання землі, в межах цільового призначення земельної ділянки. З вказаного ФГ «Дар Землі» виснує, що позиція відповідача щодо відмови на 30 сесії сільської ради в наданні дозволу на зміну цільового призначення є не тільки необґрунтованою, безпідставною (позивач не просив надати такий дозвіл), а й такою, що не відповідає чинному законодавству, оскільки останнім, згідно судової практики, це не передбачено.

Заперечує також проти твердження відповідача, що зрошувальний басейн є об`єктом водного фонду.

Стверджує, що він не отримував лист від 09.02.2024 року про перенесення розгляду клопотання та наголошує, що необхідність отримання дозволу, окресленого ФГ "ДАР ЗЕМЛІ" в Клопотанні від 30.01.2024 року, охоплюється дією закону України № 2806-IV, від 06.09.2005 року.

З приводу розгляду його клопотання від 30.01.2024 року додатково посилається на положення Закону України «Про звернення громадян» та наполягає на правомірності застосування принципу «мовчазної згоди». В даному контексті вважає безпідставним твердження відповідача, що рішення органів місцевого самоврядування не відносяться до документів дозвільного характеру.

Підсумовує, що оскаржувані в даній справі дії відповідача порушують право ФГ "ДАР ЗЕМЛІ" як орендаря, закріплене в пункті 30 Договору оренди землі, а саме, право використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд згідно з метою даного Договору та самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди договору оренди землі.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2024 року відкрито провадження у справі №924/594/24, призначено підготовче засідання на 30.07.2024 року. Ухвалою суду від 30.07.2024 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.08.2024 року. Ухвалою від 20.08.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/594/24 на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.09.2024 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Музики М.В. підготовче засідання, призначене на 09.09.2024 року, не відбулося, про що відповідно до п. 4.3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області сформовано довідку про неможливість проведення судового засідання, яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.10.2024 року призначено підготовче засідання на 16.10.2024 року.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024 року. Ухвалою суду від 04.11.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні до 08.11.2024 року.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

22.02.2006 року між Ярмолинецькою райдержадміністрацією Ярмолинецького району Хмельницької області та Фермерським господарством "Дар Землі" укладено договір оренди землі (далі - договір). Згідно договору Фермерському господарству "Дар Землі" в особі керівника ОСОБА_1 надано земельну ділянку кадастровий номер 6825886400:04:046:0002 площею 9,3100 га, у тому числі: сіножаті - 3,2631га, пасовище - 5,5534га, пасовище з чагарником - 0,4935 га, в строкове платне користування на 49 (сорок дев`ять) років для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами с. Перегінка Скаржинецької сільської ради.

Згідно п.15, п.16 договору, земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - ведення фермерського господарства.

У відповідності до п.28 договору, орендодавець вправі здійснювати контроль за відповідністю використання орендарем наданої в оренду земельної ділянки її цільовому призначенню; вимагати від орендаря забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних стандартів і правил щодо використання землі; вимагати додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних слуг, зон санітарної охорони територій, які особливо охороняються; своєчасно отримувати орендну плату та вільний доступ до переданої в оренду земельної ділянки для здійснення контролю за додержанням орендарем цього договору.

Орендар, згідно п.30 договору, набув право отримати в користування земельну ділянку згідно з умовами цього договору; використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд згідно з метою цього договору та самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; власності на вироблену с/г продукцію і доходи від її реалізації; за згодою орендодавця, визначеною у окремій угоді, у встановленому законом порядку зводити виробничі будівлі і споруди. Здійснювати осушувальні, меліоративні роботи, будувати ставки та закладати багаторічні насадження.

Орендар зобов`язався використовувати землю відповідно до її цільового призначення та умов цього договору; ефективно використовувати землю, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності; своєчасно сплачувати орендну плату; відшкодовувати орендодавцеві заподіяну орендарем шкоду стану земельної ділянки; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі; зберігати геодезичні знаки, межі осушувальних систем, дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються (п.31 договору).

Сторонами погоджено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.38 договору).

Згідно Акту про передачу та прийом земельної ділянки від 22.02.2006 відповідачу передано в користування земельну ділянку площею 9,3100 га.

Відповідно до статуту ФГ «Дар Землі», затвердженого 17.08.2022 року, метою діяльності господарства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація для отримання прибутку, забезпечення добробуту власника та працівників.

У відповідності до пункту 3.2. Статуту господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку у встановленому порядку та реалізацію, за власним розсудом обирає партнерів з економічних зв`язків у всіх сферах діяльності, в тому числі іноземних.

Предметом діяльності товариства є також вирощування, заготівля, переробка та реалізація усіх видів с/г продукції, продукції тваринного та рослинного походження, в т.ч. фруктів, овочів, лісових плодів, лікувальних рослин тощо (п. 3.4.3. статуту)

12.01.2024 року Міністерством аграрної політики та продовольства України видано наказ №77, яким надано ФГ «Дар Землі» грант для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства в сумі 3088400,00 грн. відповідно до заяви від 05.01.2024 року.

Позивачем подано відповідачу 30.01.2024 року клопотанням, у якому повідомляє про намір та наявність можливості закласти на орендованій у Розсошанської сільської ради земельній ділянці площею 25,00 га ягідник - смородину. Відтак, просить надати погодження на закладку кущів смородини та будівництво водонакопичувального басейну, необхідного для зрошення насаджень, шляхом укладення відповідної угоди, як це передбачено договором оренди землі.

Окрім того, зазначає про необхідність зміни сторони в договорі оренди та пропонує укласти у зв`язку з викладеним додаткову угоду.

Таким чином, зазначає про необхідність розгляду на найближчій сесії сільської ради питання надання дозволу ФГ «Дар Землі» на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, площею 25 га, в частині земельної ділянки, що фактично обробляється фермерським господарством; укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 09.11.2005 року, що зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК, що стосується реалізації п. 1 прохальної частини клопотання, та зміни сторони за договором оренди землі.

До клопотання позивачем додано проект додаткової угоди до договору оренди землі від 09.11.2005 року щодо зміни орендодавця на Росошанську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області та надання дозволу орендареві на закладку багаторічних насаджень - кущів смородини, в частині земельної ділянки, що фактично обробляється фермерським господарством, та не охоплена накладкою, та будівництво водонакопичувального басейну, необхідного для здійснення зрошення смородини. Згідно п. 6 проекту угоди, вона вступає в силу з моменту прийняття сесією відповідного рішення про надання дозволу на закладку багаторічних насаджень - кущів смородини, в частині ділянки, що фактично обробляється ФГ, та не охоплена накладкою, та будівництво водонакопичувального басейну, необхідного для здійснення зрошення смородини, або з настанням юридичного факту, з яким пов`язує отримання згоди від органу місцевого самоврядування.

ФГ «Дар Землі» звернулось із листом від 31.01.2023 року до голови Розсошанської об`єднаної територіальної громади з проханням долучити до клопотання від 30.01.2024 року оцифровані копії проектів «Система краплинного зрошення ягідних насаджень на площі 25,00 га», та «Створення ягідних насаджень на площі 25,00 га в ФГ «Дар Землі» Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідач у листі від 09.02.2024 року повідомив позивача про те, що його питання буде розглянуто на наступній черговій сесії у зв`язку з сформуванням порядку денного сесії ради, яка має відбутись 15.02.2024 року.

Позивачем надано відповідачу 05.03.2024 року повідомлення про застосування принципу мовчазної згоди від 05.03.2024 року, у якому з посиланням на ст. 1, ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», з огляду на відсутність отримання від ради в установлений строк згоди на окреслені у клопотанні від 30.01.2024 року питання, а також відсутність відмови в погодженні даних питань, повідомляє про отримання такого погодження за мовчазною згодою.

У відповідь рада проінформувала, що ФГ «Дар Землі» повідомлено листом від 09.02.2024 року та представника в телефонному режимі про розгляд клопотання від 30.01.2024 року на наступній сесії. Додатково зазначає про неможливість застосування принципу мовчазної згоди в даному випадку.

Розсошанська сільська рада рішенням від 05.04.2024 року №23-30/2024 «Про надання дозволу на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001 ФГ «Дар Землі», розглянувши клопотання ФГ «ДАР ЗЕМЛІ» про надання дозволу на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці кадастровий номер 6825886400:04:040:0001, загальною площею 25,00 га, що фактично обробляється фермерським господарством, та додані до клопотання проекти "Система краплинного зрошення ягідних насаджень на площі 25,00 га", "Створення ягідних насаджень на площі 25,00 га в ФГ "Дар Землі", керуючись ст. ст. 12, 19, 20, 31, 22, 79, 79-1, 83, 93, 96, 162, 164, 168, 186, 202 Земельного кодексу України; ст. ст. 25, 30, 31, 50 Закону України «Про землеустрій»; ст. ст. 5, 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство»; ст. ст. 3, 5, 6, 15, 27, 30 Закону України «Про оренду землі», п. п. 2, 30, 36 Договору оренди землі № б/н від 09.11.2005, зареєстрованого в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК за № 040576500004; ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», беручи до уваги актуальні відомості, що містяться у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9932035452023 від 17.11.2023, а саме: вид цільового призначення - код КВЦПЗ 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", відомості про орендаря - гр. ОСОБА_1 , експлікація земельних угідь - рілля 25,0002 га, враховуючи висновки та рекомендації комісії з питань земельних відносин, будівництва, архітектури та просторового планування та з метою забезпечення збереження сільськогосподарських угідь (рілля), сільська рада відмовила ФГ «ДАР ЗЕМЛІ» у наданні дозволу на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, площею 25,00 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Перегінка Хмельницького району Хмельницької області.

Вказаним рішенням рада також відмовила в укладанні Додаткової угоди до Договору оренди землі №б/н від 09.11.2005 року, укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та гр. ОСОБА_1 , що зареєстрований в Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК за № 040576500004 від 09.11.2005 року, що стосується надання ФГ "ДАР ЗЕМЛІ" дозволу на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці кадастровий номер 6825886400:04:040:0001, та заміни сторони за договором оренди землі.

Відповідно до витягу з протоколу пленарного засідання сесії Розсошанської сільської ради від 05.04.2024 року, на сесії ради виступив юрист ФГ «Дар Землі», який відмітив, що у ФГ «ДАР ЗЕМЛІ» на умовах оренди знаходиться земельна ділянка площею 25,0 гектарів за межами с. Перегінка Хмельницького району, Хмельницької області. Господарство має намір закласти на вказаній земельній ділянці ягідник - смородину. Для даних цілей розроблено проекти: «Система краплинного зрошення ягідних насаджень на площі 25,00 га», що-передбачає створення водонакопичувального басейну на вказаній ділянці для здійснення зрошення ягідника» та «Створення ягідних насаджень на площі 25,00 га в ФГ «ДАР ЗЕМЛІ» Хмельницького району, Хмельницької області» і передбачає закладку кущів смородини на вказаній земельній ділянці. Фермерське господарство за наслідками розгляду та експертизи вище вказаних проєктів отримало від держави, вособі Міністерства аграрної політики та продовольства України, державну фінансову допомогу на розвиток садівництва в Україні. Мета даної допомоги від держави - додаткова фінансова підтримка, спрямована на розвиток ягідника в Україні, створення додаткових робочих місць. Господарство вже займається ягідником і має великий досвід. Також бере на себе зобов`язання створити додаткові робочі місця, справно здійснювати відрахування до місцевого бюджету з прибутку, отриманого від ведення даної діяльності. Тому, представник позивача звернувся за погодженням на закладку кущів смородини та не заперечення щодо будівництва водонакопичувального басейну необхідного для зрошення насаджень, шляхом укладення відповідної угоди, як того вимагає Договір оренди землі, правонаступником Орендодавця, по якому є Розсошанська сільська рада.

Також представником позивача на сесії повідомлено, що господарство планує створити дев`ять постійних робочих місць та сім сезонних. На запитання депутатів ради зазначив, що господарством отримано 3088400,00 грн. грантових коштів.

В свою чергу, сільським головою на сесії ради зауважено, що господарство сплачує надто низьку орендну плату, що у розрахунку становить орієнтовно 1500 гривень за один гектар, тоді як всі інші аграрії сплачують 4-5 тис. гривень за один гектар. Окрім цього, земельна ділянка кадастровий номер 6825886400:04:040:0001, площею 25,00 га, накладається на 9 суміжних із нею земельних ділянок (пайові землі), площа накладки становить близько 4,00 га.

Інші присутні депутати ради наголосили, що жителі старостинського округу взагалі проти висаджування смородини на родючих орних землях, тим більше виведення частини земельної ділянки із с/г обороту, шляхом облаштування водонакопичувального басейну. Родючі землі є недоторканими, найціннішим національним багатством країни, запорукою процвітання майбутніх поколінь наших людей. Тим не менше, відповідно до договору оренди була передана земельна ділянка зі складом угідь - рілля (25,00 га), а серед обов`язків користувача: ефективно використовувати землю, не допускати погіршення екологічної обстановки в результаті своєї господарської діяльності, здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів. Зауважили, що після припинення дії договору орендар повинен повернути земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до виписки з банківського рахунку, 25.04.2024 року ФГ «Дар Землі» отримано 3088400,00 грн. гранту згідно постанови КМУ №738 від 21.06.2022 року, тоді ж ФГ «Дар Землі» сплачено 1323800,00 грн. першого внеску в розмірі 30% згідно наказу Міністерства аграрної політики №77 від 12.01.2024 року для створення або розвитку садівництва.

Позивачем закуплено згідно рахунку на оплату №23 від 16.04.2024 року саджанці смородини на суму 2045323,50 грн.

Відповідачем надано в матеріали справи робочий проект створення ягідних саджанців на площі 25,00 га в ФГ "Дар Землі" Хмельницького району Хмельницької області, та робочий проект системи краплинного зрошення ягідних насаджень на площі 25,00 га в ФГ "Дар Землі" Хмельницького району Хмельницької області.

З викладеного, у зв`язку з відмовою відповідача у наданні дозволу позивачу на закладення багаторічних насаджень та будівництво зрошувального басейну, позивач звернувся з даним позовом до суду.

4. Позиція суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України, завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Крім того, п. «г» ч. 1 ст. 5 Земельного кодексу України встановлено, що земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 6,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Право комунальної власності територіальної громади гарантується Конституцією України і захищається цим та іншими законами на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів права власності.

Частиною 1 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Крім того, п. «а» ч. 2 цієї ж статті визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

З матеріалів справи стверджується, що 09.11.2005 року між Ярмолинецькою райдержадмінстрацією Ярмолинецького району Хмельницької області (орендодавець) та ФГ "Дар Землі" (орендар, з врахуванням договору про внесення змін), укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавцем надано позивачу 25,00 га ріллі для ведення фермерського господарства.

Так, Законом України від 28.04.2021 року №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" доповнено Перехідні Положення Земельного кодексу України п.24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, крім випадків передбачених даним пунктом.

Тобто, земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність, згідно із вимогами вищевказаного пункту, не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Відповідно до вимог ч.2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються зокрема нормами Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

За положеннями ст.1481 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки. Внесення змін до договорів оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Розсошанська сільська рада є власником переданої ФГ "Дар Землі" згідно договору від 09.11.2005 року земельної ділянки та, відповідно, орендодавцем за вказаним договором.

Приписами статті 25 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Аналогічно п. 30 укладеного 09.11.2005 року договору відносить до прав орендаря використання земельної ділянки на власний розсуд та самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за згодою орендодавця, визначної в окремій угоді, у встановленому законом порядку зводити виробничі будівлі і споруди, здійснювати осушувальні, меліоративні роботи, будувати ставки та закладати багаторічні насадження.

Як передбачено частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторонами договору оренди від 09.11.2005 року на власний розсуд погоджено, що здійснення господарської діяльності орендаря, яка передбачає закладення багаторічних насаджень, здійснення осушувальних, меліоративних робіт, побудова ставків, потребує згоди орендодавця (Розсошанської сільської ради), викладеної у додатковій угоді.

На виконання п. 30 договору позивач звернувся до Розсошанської сільської ради із клопотанням від 30.01.2024 року про розгляд на найближчій сесії ради питання щодо надання дозволу ФГ "Дар Землі" на закладку смородини та будівництва водонакопичувального басейну на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:040:0001, площею 25,00 га, в частині ділянки, що фактично обробляється ФГ "Дар Землі", та укладення додаткової угоди, що стосується реалізації вказаного вище прохання, та також зміни сторони за договором на Розсошанську сільську раду.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, дозвіл органу місцевого самоврядування на закладення багаторічних насаджень, здійснення осушувальних, меліоративних робіт, побудову ставків, чи про відмову в наданні дозволу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, є змістом відповідного індивідуального правового акту, формою якого згідно статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є рішення.

Згідно ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

За результатами розгляду клопотання ФГ "Дар Землі" від 30.01.2024 року, рішенням Розсошанської сільської ради від 05.04.2024 року, враховуючи висновки та рекомендації комісії з питань земельних відносин, будівництва, архітектури та просторового планування, відмовлено в наданні дозволу ФГ "Дар Землі" у наданні дозволу на закладку смородини та будівництво водонакопичувального басейну. Рішення мотивоване, зокрема, необхідністю збереження сільськогосподарських угідь (рілля).

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

За приписами частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

В силу частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз вищевказаних положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що необхідними умовами для визнання незаконним у судовому порядку правового акту індивідуальної дії органу місцевого самоврядування є: 1) позивач є власником або титульним володільцем певного майна; 2) права власника (титульного володільця) порушено і підставою цього порушення є видання правового акту; 3) такий акт не відповідає закону, тобто має місце невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Позивач стверджує, що Розсошанською сільською радою не скликано у строки, визначені ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування", сесію ради для вирішення питання дозвільного характеру, що, на переконання ФГ "Дар Землі", свідчить про підставність застосування принципу "мовчазної згоди", який передбачений ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Проте, суд не погоджується із такими твердженнями позивача в врахуванням наступного.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначає Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

За положеннями ст. 1 вказаного Закону дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі - Перелік) затверджено Законом України від 19.05.2011 року № 3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Законом № 3392-VI забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

З аналізу переліку Дозволів судом встановлено, що згода органу місцевого самоврядування як орендодавця за договором оренди землі комунальної власності на закладення багаторічних насаджень та будівництво ставків орендарем не відноситься до дозвільних документів в сфері господарської діяльності, з чого посилання позивача на норми Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та місячний термін розгляду клопотання позивача від 30.01.2024 року є безпідставним.

Стаття 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовує, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Як вбачається із витягу із протоколу Розсошанської сільської ради від 05.04.2024 року, депутатами ради за результатами обговорення, в тому числі, за участю представника позивача, прийнято рішення про відмову у наданні ФГ "Дар Землі" дозволу на закладення багаторічних насаджень та будівництво водонакопичувального басейну.

Процедурних порушень при прийнятті вказаного рішення позивачем не доведено та судом не встановлено, позаяк клопотання позивача вирішено на сесії, яка скликана у ту ж декаду, обговорення ініційованих ФГ "Дар Землі" питань відбулось на пленарній сесії за участі представника позивача. Окрім того, таке рішення містить мотивацію, якою керувалась рада при його ухваленні, а саме, необхідність забезпечення збереження сільськогосподарських угідь (рілля).

З приводу тверджень позивача про те, що відповідач втручається у господарську діяльність орендаря, суд зауважує, що як норми Закону України "Про оренду землі", так і положення договору оренди від 09.11.2005 року надають право орендарю самостійно господарювати та використовувати на власний розсуд земельну ділянку, проте, з дотриманням умов договору.

ФГ "Дар Землі", підписуючи договір оренди землі 09.11.2005 року, погодився із його умовою про те, що здійснення господарювання, яке передбачає закладення багаторічних насаджень та будівництво ставків, можливе лише за згодою орендодавця.

Відтак ненадання такої згоди не може вважатись втручанням у здійснення ФГ "Дар Землі" своєї господарської діяльності, позаяк сторонами договору обумовлено необхідність згоди саме для вчинення відповідного виду господарювання.

При цьому, надання згоди орендодавцем на здійснення такої господарської діяльності не ставиться в залежність від отримання орендарем грантів чи іншого виду допомоги на здійснення відповідного виду господарювання, яка потребує згоди орендодавця.

Таким чином, доводи позивача про отримання ним гранту для закладення багаторічних насаджень, створення робочих місць тощо, не можуть підтверджувати неправомірність ненадання згоди відповідачем. Окрім того, такі аргументи були предметом обговорення на сесії Розсошанської сільської ради та оцінені компетентним органом.

Додатково суд приймає до уваги, згідно із ч. 2 ст. 22, ст. 19 ЗКУ багаторічні насадження - це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

У відповідності до ст. 79 ЗКУ та ст. 373 ЦКУ право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї земельної ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Тобто, з моменту закладення багаторічних насаджень вони стають власністю територіальної громади.

В даному випадку відсутня згода власника земельної ділянки на закладення багаторічних насаджень на його земельній ділянці, розгляд питання надання відповідної згоди здійснено відповідно до чинного законодавства, рада діяла в межах компетенції та не здійснила втручання в господарювання ФГ "Дар Землі".

Факт отримання ФГ "Дар Землі" грантових коштів на здійснення господарської діяльності, яка потребує згоди орендодавця, без наявності такої згоди, не може свідчити про порушення відповідачем права позивача.

Таким чином, судом не встановлено обставин незаконності оскаржуваного рішення Розсошанської сільської ради. Оскільки визнання укладеною додаткової угоди є похідним від оскаржуваного рішення, підстав для задоволення відповідної позовної вимоги також не доведено.

Окрім того, як зазначалось вище, внесення змін до договорів оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки в силу дії ст. 148-1 Земельного кодексу України не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору, тобто, не може вчинятись в судовому порядку.

З всього вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.11.2024 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети