УХВАЛА
06 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3190/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Одеського квартирно-експлуатаційного управління
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024
у складі колегії суддів: Принцевська Н.М. - головуючий, Діброва Г.І., Ярош А.І.
та на рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2022
суддя: Петровс В. С.
у справі № 916/3190/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
до Одеського квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення заборгованості в загальній сумі 705 570,45 грн,
ВСТАНОВИВ:
Одеське квартирно-експлуатаційне управління звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та на рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2022 у справі № 916/3190/21.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2021 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 705 570,45 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення. Одеське КЕУ є органом військового управління з організаційно-правовою формою неприбуткової державної установи та входить до складу Збройних Сил України, яке фінансується за рахунок коштів державного бюджету та відповідно виконує покладені державою функції з забезпечення обороноздатності України. З метою сплати простроченої заборгованості скаржник неодноразово направляв запити до Командування Сил логістики Збройних Сил України з вимогою виділити кошти за загальним фондом для оплати рішення суду. Одеське КЕУ зазначає, що вживало усіх належних заходів для вчасного виконання зобов`язань, тому прострочення виконання зобов`язання сталося не з його вини. Одеське КЕУ є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів третього рівня. Оскільки саме Міністерства є розпорядниками коштів першого рівня, а Одеське КЕУ вказані кошти доводяться у встановленому законом порядку, відповідно від кількості бюджетних асигнувань та дати їх надходження на рахунки відповідача формується пряма залежність та платоспроможність виконання Одеським КЕУ своїх зобов`язань за договором з ТОВ "Укр Газ Ресурс". Таким чином, здійснення оплати за послуги з електропостачання залежить виключно від наявності бюджетних асигнувань, строків та повноти їх надходження. Скаржник стверджує, що він є стратегічно важливим та соціально значущим об`єктом, неприбутковою організацією і стягнення з Одеського КЕУ пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Також, стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління додаткових коштів у вигляді штрафних санкцій призведе до додаткових витрат державного бюджету, що є неприпустимим під час дії воєнного стану.
Разом з тим, скаржник зазначає, що відповідно до п. 1.2. Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 року № 744, з метою забезпечення належної організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів у судах та інших державних органах, виконання рішень судів керівники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командири (начальники, керівники) військових частин (установ, організацій), підприємств зобов`язані забезпечувати належний захист інтересів структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, військових частин (установ, організацій), підприємств під час розгляду судових справ, оскарження в апеляційному та касаційному порядку всіх рішень (за винятком випадків, передбачених цією Інструкцією), прийнятих не на користь Міністерства оборони України (далі - Міноборони) та Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), за необхідності вживати належних заходів щодо поновлення строків на апеляційне та касаційне оскарження. Тому подача касаційної скарги та оскарження рішень є обов`язковим для структурного підрозділу ЗСУ в тому числі Одеського КЕУ.
Посилання скаржника на те, що справа № 916/3190/21 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до заперечення встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеського квартирно-експлуатаційного управління на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та на рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2022 у справі № 916/3190/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та на рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2022 у справі № 916/3190/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122897783 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мамалуй О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні