Рішення

від 31.10.2024 по справі 938/984/23

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №938/984/23

Провадження № 2/938/72/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Юрчук С.В.,

розглянувши у судовомузасіданні узалі судув порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Верховинський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уВерховинському районіІвано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції про визнаннябатьківства,внесення змінв актовийзапис пронародження тастягнення аліментівна утриманнянеповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Верховинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Південно Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення змін в актовий запис №5, складеного 25 лютого 2015 року виконавчим комітетом Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, а саме у графі «батько» змінити дані, вказавши батьком дитини відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона, тобто позивач з 2014 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . З ним вона проживала однією сім`єю, вони вели спільне сімейне господарство,мали взаємні права і обов`язки, однак шлюб між нами не реєструвався. За періодспільного проживання, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син - ОСОБА_3 .При реєстрації народження запис про батька сина зроблений з її слів, тобтовідповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Відповідач ставиться до ОСОБА_3 як до сина, вониспілкуються, проводять час разом, він купує деякі речі. Її син та відповідач заразназивають один одного татом та сином.Відповідач відмовляється добровільно, в позасудовому порядку, подавати заявупро реєстрацію його як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану,через що вона змушена звертатися до суду з позовом про визнання батьківства. На даний час сторони разом не проживають, син проживає разом із нею. Відповідачінколи приїздить до сина, матеріальної допомоги на його утримання не надає.Той факт, що ОСОБА_3 є сином відповідача підтверджуютьспільні фотокартки, покази свідків.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року продовжено строк підготовчого провадження. Прийнято до провадження заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 24.01.2024 року в даній цивільній справі в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти наутримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі1/4частини заробітку(доходу)платника аліментів,але неменше ніж50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговікута ухвалено в подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експерту(ам) судово-експертної установи «Івано-Франківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України», зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 з`явитися за викликом експертної установи за першою вимогою та представити експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року поновлено провадження у справі в зв`язку з поступленням від Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до суду повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/109-24/5348-БД від 03.06.2024 року за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» за матеріалами справи № 938/984/23, провадження № 2/938/72/24, оскільки 15.05.2024 року для відбору порівняльних зразків з`явилися ОСОБА_1 та малолітня дитина ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 не з`явився.

Ухвалою суду від 31.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що вона з відповідачем проживали спільно з 2014 року до 2016 року. Дід з бабою признають свого внука, а батько відмовляється платити аліменти. Дитина знає, хто його батько.

Представник позивача - адвокат Юрчук С.В. у судовому засіданні просила позов задоволити з підстав наведених у ньому.

Як вбачається з витягу Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.48), відповідач зареєстрований по АДРЕСА_1 . За цією адресою судом направлялися йому судові виклики та ухвали.

Зокрема, відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади України (а.с. 103, 114, 125), причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Судова повістка на 23.08.2024 року та 31.10.2024 року направлені відповідачу повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 109-111, 122-124).

Також позовна заява з додатками, копія ухвали від 20.12.2023 року, судові повістки 18.01.2024 року, 11.03.2024 року повернулися до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 22-25, 52-55), судові повістки на 15.02.2024 року, 31.07.2024 року повернулися без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36-40, 90-93).

Ухвала суду від 11.03.2024 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи направлялася відповідачу та повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.64-67). Також судом направлялося відповідачу клопотання експерта про його явку 15.05.2024 року до експертної установи для відбору експериментальних зразків, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.75-79).

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач неодноразово був повідомлений про розгляд судом цієї справи, про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та його явки до експертної установи для відбору експериментальних зразків.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Верховинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 121), від представника до суду поступила заява про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 57).

Згідно з ч.1ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У ч. 1ст. 280 ЦПК Українизакріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що позивач є її товаришкою, вони спілкуються з 2004 року по даний час. Зі слів ОСОБА_5 , а також вона особисто бачила, що ОСОБА_6 проживала разом із ОСОБА_7 з 2014 року по 2016 рік. Вона, тобто свідок, у квітні 2014 року впродовж місяця проживала в квартирі позивача в м.Івано-Франківську, в той час відповідач проживав у цій квартирі з ОСОБА_5 однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_8 суду вказала, що знає позивача ще зі школи, вона навіть нетривалий період навчала ОСОБА_5 в школі. Позивач проживала з чоловіком ОСОБА_7 з 2014 року, потім у них народився хлопчик. Позивач з чоловіком проживали в Івано-Франківську та ОСОБА_9 . Також позивач з ОСОБА_7 , як з своїм чоловіком, приїжджала до своїх батьків у с. Білоберізка Верховинського району, куди свідок приходила в гості та бачила як сім`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_10 . Тоді відповідач визнавав ОСОБА_11 своїм сином.

Враховуючи вищезазначене, вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.

У ст. 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 125 СК якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (частина перша статті 128 СК України).

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 25.02.2015 року виконавчим комітетом Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області складено актовий запис №5, його батьком записано ОСОБА_12 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно (а.с.9).

Відповідно до витягу № 00023358589 (а.с. 10) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про його батька ОСОБА_12 записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно зі довідкою виконавчого комітету Білоберізької сільської ради від 08.12.2023 року №455 (а.с.11), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом 2014-2015 років.

Із акта від 22.01.2024 року (а.с.35) обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 вбачається, що вона одна виховує дитину, син ОСОБА_11 зареєстрований та проживає з матір`ю в АДРЕСА_2 та знаходиться на її утриманні.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено таке запитання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 ? Проведення експертизи доручено експерту(ам) судово-експертної установи «Івано-Франківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України» (вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, 76005). Зобов`язано ОСОБА_13 з`явитися за викликом експертної установи за першою вимогою. Роз`яснено сторонам зміст ст. 109 ЦПК України, якою передбачено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як судом вже зазначалося, вищевказана ухвала від 11.03.2024 року та клопотання Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про явку ОСОБА_2 до цієї експертної установи для відбору експериментальних зразків 15.05.2024 року з 09.00 годин до 12.00 годин направлялися відповідачу, але повернулися відправнику з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 64-67, 75-79).

Відповідно до ч.ч.1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Калачова проти росії" від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Згідно зі ч.4 та п.п. 3-5 ч.5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У ч.1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Показання свідків, допитаних у судовому засіданні, а також факт ухилення ОСОБА_2 від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, дають підстави суду встановити факт, що батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є саме відповідач.

Тому, суд вважає, за допустиме визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини слід зазначити, щ згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних обов`язків, що закріплений у ч.2 ст.51 Конституції України та в ст.180 СК України.

У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до роз`яснень, що надані у п. 17 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №3від 15.05.2006р.«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправ щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

У ч. 3 ст.181СК України передбачено, що за рішенням судукошти наутримання дитини(аліменти)присуджуються участці віддоходу їїматері,батька абоу твердійгрошовій суміза виборомтого збатьків абоінших законнихпредставників дитини,разом зяким проживаєдитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Ч.1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, виходячи з закріплених ч. 9ст. 7 СК Українипринципів справедливості, добросовісності та розумності, визначений розмір аліментів в розмірі 1/5 частки від доходу сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, та платник аліментів. При цьому судом враховано, що аліменти в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно не можуть бути меншими ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір аліментів не є надмірним та є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дитини, оскільки аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до ст.191СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ст.123ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки позивач звернулася до суду з позовними вимогами про стягення аліментів 24.01.2024 року, то з 25.01.2024 року слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

У ст. 430 ЦПК України закріплено, що суд допускає негайне виконання рішень у справі про стягнення аліментів у межах суми платежів за 1 місяць.

Враховуючи вищевказані вимоги законодавства, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення у межах суми платежів за 1 місяць.

У ст. 265 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» за позовною вимогою про стягнеення аліментів, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір станом на дату подання позовної заяви про стягнення аліментів.

Також у зв`язку з задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1073,60 гривень за позовною вимогою про визнання його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючисьст. ст. 10,19,81,89,259,263-265ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни в актовий запис №5, складений 25.02.2015 року виконавчим комітетом Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, про народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, а саме у графі «батько» змінити дані, вказавши батьком дитини ОСОБА_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 25.01.2024 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць на утримання дитини у розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Найменування та ім`я сторін та інших учасників справи,їх місцезнаходженнята проживання:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Верховинський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уВерховинському районіІвано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції, код ЄДРПОУ 20556892, адреса місця знаходження: вул. Жаб`євська, 57 селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.11.2024 року.

Суддя Наталія ЧЕК