Рішення

від 05.11.2024 по справі 401/2414/24

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.11.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 401/2414/24 Провадження № 2-а/401/60/24

05 листопада 2024 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря - Філоненко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постановиначальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 236/С/2024від 30липня 2024року посправі проадміністративне правопорушенняза ч.3ст.210КУпАП та поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що постановою про адміністративне правопорушення № 236/С/2024 від 30 липня 2024 року винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 17 000 грн., за те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 в особливий період порушив правила військового обліку, а саме 05 листопада 2007 року після рішення призивної комісії № 25 визнаний придатним до військової служби ст. 44 «б» наказ МОУ № 207-99. Згідно ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був знятий з військового обліку призовників та переданий на облік військовозобов`язаних ІІ категорії по досягненню 25-річного віку. При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210 КУпАП.

Позивач вказує, що 08 липня 2024 року ним було вчинено дії з оновлення військово-облікових даних у застосунку Резерв +, внаслідок чого, через неповну інформацію, яка потребувала уточнення, він особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було вручено направлення на проходження військово-лікарської комісії. За результатами проходження ВЛК 16 липня 2024 року позивача визнано придатним до військової служби і цього ж самого дня було складено відносно позивача протокол в якому в письмових поясненнях позивач вказав, що за релігійними переконаннями не має брати до рук зброю та складати присягу. З 19 травня 2024 року Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60 денний строк уточнити громадянами України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил. На виконання ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройшов ВЛК, проте на нього було складено протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що будучи придатним не став на облік військовозобов`язаних ще 05 листопада 2007 року, проте на той момент не існувало норми ч.3 ст. 210 КУпАП та строків виконання обов`язку. Позивач вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки закон який погіршує становище особи, не має зворотної дії, отже притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе.

Ухвалою від 27 серпня 2024 року позивачу поновлено строк на оскарження постанови у справі № 236/С/2024 від 30 липня 2024 року, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк для надання відзиву на позов.

23 вересня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник О.Балабуха подав до суду відзив, в якому просить закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та постанову № 236/С/202 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.3 ст. 210 КУпАП винесену 30 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити в силі. Обґрунтовує відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 тим, що позивач 05 листопада 2007 року рішенням призивної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно витягу з книги протоколів призивної комісії у відповідності до ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був переданий на облік військовозобов`язаних ІІ категорії по досягненню 25 років до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому на протязі тривалого часу, а саме з 2007 року по 2024 рік ОСОБА_1 ухилявся від постановки на військовий облік та отримання військово-облікового документа. Триваюче адміністративне правопорушення було продовжене позивачем і після оголошення в країні особливого періоду. Своїми умисними діями позивач намагаючись уникнути призову на військову службу під час часткової мобілізації 2014-2015 років, та загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69 24 лютого 2022 року, достовірно знаючи , що діє незаконно, порушуючи Конституцію України, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правила військового обліку вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Враховуючи те, що правопорушення вчинене позивачем носить характер триваючого, то на час винесення спірної постанови відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.

Позивач, своїм правом на подання відповіді на відзив, не скористався.

Суд, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до протоколу № 236/С/2024 про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАП, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , в особливий період порушив правила військового обліку, а саме 05 листопада 2007 року після рішення призивної комісії № 25 визнаний придатним до військової служби ст. 44 «б» наказ МОУ № 207-99. Згідно ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був знятий з військового обліку призовників та переданий на облік військовозобов`язаних ІІ категорії по досягненню 25-річного віку. При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. Згідно п. 1 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зняттю з військового обліку призовників підлягають громадяни, які взяті згідно з рішенням комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних.

Згідно витягуз книгипротоколів призивноїкомісії від 05листопада 2007року ОСОБА_1 подосягненню 25-річноговіку визнаний придатним до військової служби та переданий на облік військовозобов`язаних ІІ категорії.

Як убачається з постанови № 236/С/2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАПвід 30 липня 2024 року, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 полковник ОСОБА_5 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , установив, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Згідност. 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановленийКодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені упостановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 по справі № 607/7987/17.

Диспозиція ч. 3ст. 210 КУпАПвизначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідност. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суд зазначає, що особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Отже, станом на 30 липня 2024 року (дата розгляду справи про адміністративне правопорушення) діяв особливий період.

Статтею 235 КУпАПвизначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Законом України № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу»(в редакції від 20 червня 2007 року, яка діяла на день досягнення ОСОБА_1 25 років) було передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягали громадяни України, які досягли граничного (25-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Частиною десятою статті 1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції від 20 червня 2007 року) визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

З аналізу викладених норм убачається, що обов`язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки мав виконуватися виключно на підставі виклику, попередньо доведеного до відома військовозобов`язаного.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів вручення позивачу виклику (або викликів) до районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом листопада 2007 року липня 2024 року.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст.1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(в редакції від 20 червня 2007 року) виконання військового обов`язку, який включає також і дотримання правил військового обліку, громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

Аналогічні положення закріплені і в ч. 7 ст. 1 діючої редакціїстатті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де зазначено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Судом установлено, що належні та допустимі докази, що свідчать про ігнорування ОСОБА_1 викликів до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом листопада 2007 року-серпня 2024 року у матеріалах справи відсутні, та будь-яких посилань на них при винесенні оскаржуваної постанови не має, що виключає вказівку відповідача на триваюче правопорушення.

Крім того,Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу»до 19 травня 2024 року не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19 травня 2024 року вЗаконі № 2232-XIIчастина 10 статті 1 викладена в новій редакції та визначає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Також 19 травня 2024 року з набранням чинності Закону № 3696-IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 210 КУпАПбуло доповнено частиною 3, а саме встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто було посилено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Отже, до 19 травня 2024 року норми ч. 3 ст. 210КУпАПне існувало, а з 19 травня 2024 року встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно зіст. 8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 38 КУпАПадміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цьогоКодексупідвідомчі суду (судді).

Згідно ч. 7ст. 38 КУпАПадміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції Українизакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2статті 58 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Отже, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення, яке передбачене за ч.3ст.210 КУпАПз листопада 2007 року по 16 липня 2024 року, оскільки норма ч.3ст.210 КУпАПвведена в дію лише 19 травня 2024 року, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3ст.210 КУпАП, за яке на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. та зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210 КУпАПнеможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має зворотної дії у часі.

Крім того, згідно ст. 62Конституції Українивсі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210КУпАП не була доведена "поза розумним сумнівом".

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 1ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова № 236/С/2024 від 30 липня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210КУпАПнакладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., прийнята не у способи, що передбаченіКонституцієюта законами України, тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При цьому, інші заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, суд до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовуються установленими обставинами та висновками суду.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.7,9,38,210,251,256,268,280,283-284,287,288,293,294 КУпАП, ст. ст.2,4,8,9,11,71-79,194,241-244,246,250,255,268,269,271,272,286,292,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Олександра Балабухи № 236/С/2024 від 30 липня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення зач.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату судового збору в сумі 1211 грн.20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. Відмову у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 17 липня 2000 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1:Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 .

Відповідач 3: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Андріянова