Рішення

від 06.11.2024 по справі 317/4120/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/4120/24

Провадження № 2/317/1133/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Герман В.В.

розглянувши у відкритомусудовому засіданніу загальномупозовному провадженніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 дотериторіальної громадив особіШироківської сільськоїради Запорізькогорайону Запорізькоїобластіпро визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат ЗаярнаМ.А., звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Ще при житті, а саме 17.02.1992, мати позивача склала заповіт, за змістом якого все належне їй на час смерті майно вона заповідала ОСОБА_1 . Позивач як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, звернувшись до Запорізької районної державної нотаріальної контори, в зв`язку з чим була відкрита спадкова справа №351/2010 рік. При оформленні прав на спадкове майно нотаріусом встановлено, що спадковий житловий будинок не був при житті зареєстрований на матір, у зв`язку з чим 01.08.2024 державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М. винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому позивачка вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась своєчасно та належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Заярна М.А. надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідачатериторіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Жодних заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі, неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з приписамист. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується наданою суду копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04.03.2010 Миколай-Пільською сільською радою Запорізького району Запорізької області (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, у тому числі, у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 351/2010, відкритої 17.08.2010 Запорізькою районною державною нотаріальною конторою вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповітом прийняла її донька позивачка ОСОБА_1 , про що нею складено заяву, зареєстровану 17.08.2010 за № 957 (а.с.57).

Окрім позивачки, спадкоємців за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , немає, що вибачається з тексту заповіту (а.с. 63).

Факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого Виконкомом Миколай-Пільської сільської ради депутатів трудящих Запорізького району Запорізької області від 11.11.1968, актовий запис №22. Батьками ОСОБА_3 є: батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_2 (а.с. 12).

18.02.1989 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Виконкомом Миколай-Пільської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 18.02.1989, актовий запис № 3. Після укладення шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 13).

Відповідно до відмітки у даному свідоцтві, 27.03.1990 даний шлюб було розірвано Запорізьким районним відділом РАЦС, актовий запис № 62.

30.04.1990 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим Виконкомом Миколай-Пільської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 30.04.1990, актовий запис № 12. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 14).

В матеріалах спадкової справи міститься заповіт від 17.02.1992, посвідчений секретарем виконавчого комітету Миколай-Пільської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області ОСОБА_10 , зареєстрований в реєстрі за № 20, відповідно до якого ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 63).

Згідно з положеннями ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На теперішній час заповіт від 17.02.1992, складений спадкодавцем ОСОБА_2 , є дійсним, ніким не оспорений.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла, але не оформила спадщину.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 р. 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат», у разі неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у її вчиненні, про що, на вимогу заінтересованої особи, виносить мотивовану постанову.

Відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. вих.№883/02-31 від 01.08.2024, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 (а.с.10).

Причиною для відмови у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії стало те, що документи, потрібні для вчинення нотаріальної дії, надані не були.

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як встановлено положеннями ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається: «При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок».

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящихся, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Тобто, записи у погосподарських книгах визначались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до виписки з погосподарського обліку вих. № 4079 від 15.08.2024, відповідно до запису № 47 погосподарського обліку Широківської сільської ради, житловий будинок, який обліковується за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , має наступну адресу: АДРЕСА_1 . За вище вказаною адресою обліковується земельна ділянка для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,04 га (а.с.43).

Згідно з інформацією наданою начальником відділу ЦНАП Широківської сільської ради Колісник І., ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вище вказаною адресою на час смерті був зареєстрований ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 44).

За змістом інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» № 4397 від 25.06.2024, в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи не містяться (а.с. 15).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №399615478 від 17.10.2024, відомості щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,у реєстрах відсутні (а.с.89 ).

Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка була чинною до 07.07.1994, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затв. заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, при набутті права власності на такі об`єкти.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до технічного паспорту, складеного 01.07.2024 року ТОВ «ЗМБТІ» будівлі та споруди, які АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» рік побудови 1955, загальною площею 97,0кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., житлова прибудова літ. «А1» ,прибудова літ. «а2», прибудова літ. «а3», літня кухня літ. «Б», погріб під літ. Б літ. «пг», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Е», гараж літ. «К», сарай літ. «Л», басейн № 2, паркан № 4, ворота № 5, паркан № 6, басейн № 7, водопровідний колодязь № 8, яма зливна № 9, замощення 1 збудовані в період з 1955 по 2023 роки, самовільних побудов немає (а.с. 16-22).

Таким чином, з урахуванням факту побудови будинку спадкодавцем у 1975-1991 роках, що підтверджується технічним паспортом на будинок, та відповідно до приписів листа ВССУ від 16.05.2013, суд вважає, що за позивачем може бути визнане право власності на цей будинок в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 25 , 30 , 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрації по справі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що об`єкти нерухомого майна підлягають спеціальній реєстрації відповідним органом.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено право позивачки на спадщину, відкриту після смерті матері та неможливість оформити це право у відповідності до чинного законодавства у нотаріальному порядку через відсутність у неї відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 182, 203, 1216-1218, 1220, 1222, 1233, 1268-1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 247, 258-259, 263-265, 273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до територіальноїгромади вособі Широківськоїсільської радиЗапорізького районуЗапорізької областіпро визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А», рік побудови 1955, загальною площе 97,0 кв.м., житловою площею 49,7 кв.м., житлову прибудову літ. «А1», прибудову літ. «а2», прибудову літ. «а3», літню кухню літ. «Б», погріб під літ. Б літ. «пг», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Е», гараж літ. «К», сарай літ.«Л», басейн № 2, паркан № °4, ворота № 5, паркан № 6, басейн № 7, водопровідний колодязь № 8, яма зливна № 9, замощення 1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Відповідач: територіальна громада Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, код у ЄДРПОУ 26013402, 70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул.Центральна, буд.1.

Суддя А.В. Качан