Рішення

від 22.10.2024 по справі 948/450/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 948/450/24

номер провадження 2/531/681/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Попова М.С.,

за участю секретаря Клименко Т.М.,

представника позивачів адвоката Бульбах Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі представника позивачів адвоката Бульбах Наталії Миколаївни, до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «ЛАННА-АГРО», про виділення в натурі часток із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом та просили виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_1 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»; виділити ОСОБА_2 , в натурі 1/4 частину земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_1 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»; припинити право спільної часткової власності на 1/2 та 1/4 частки земельної ділянки загальною площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_1 , позначені як Ділянка №1 та Ділянка №2 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвернтаризатор».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 05.10.2016 державним нотаріусом Карлівської ДНК, ОСОБА_1 набула право власності на частку земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 . У свідоцтві про право на спадщину за законом зазначено, що спадкоємицею на частку цього спадкового майна є дочка спадкодавця ОСОБА_5 та на частку його син ОСОБА_3 . Отже, спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_4 набули права власності відповідно на та частини від загальної площі вказаної вище земельної ділянки, зареєстрували за собою набуте правом Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майко та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майнаN70148708від 10.10.2016року, відповідноякої за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напідставі зазначенихвище свідоцтвпро правона спадщинуза закономзареєстровано правовласності відповіднона 1/2та на частки земельноїділянки відплощі 3,6100гектарів,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,кадастровий номер:5321682500:00:003:0553,місце розташуванняякої:Полтавська область,Карлівський район,Ланнівська сільськарада (номеризаписів проправо власності:№16824565від 05.10.2016року,№16824564від 05.10.2016року).Із змістузазначеної Інформаційноїдовідки вбачається,що заномером записупро правовласності №2688922від 28.09.2013року напідставі державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіїЯМ №667378,виданого 16.11.2012року Карлівськоюрайдержадміністрацією Полтавськоїобласті,зареєстровано правовласності на1/4 частку вказаної земельної ділянки за ОСОБА_4 , тобто померлим спадкодавцем. Таким чином, викладене вказує на те, що спадкоємець за законом ОСОБА_3 , який доводився йому сином, вступивши в спадщину, прийняв її та набув права на успадкування частки зазначеної земельної ділянки, належної спадкодавцю, проте свідоцтва про право на спадщину не отримував та набутого права за собою ще не зареєстрував. Отже, на зазначену земельну ділянку зареєстровано право спільної часткової власності, співвласником якої на частину від загальної площі, являється ОСОБА_1 , співвласником частини - ОСОБА_2 , а решта 1/4 частини успадкована ОСОБА_3 , проте він до цього часу набутого права за собою не зареєстрував. Вказана земельна ділянка, згідно договору оренди землі від 25.10.2013 спадкодавцем ОСОБА_4 передана в оренду ПП «ЛаннаАгро», в користуванні якого вона перебуває до цього часу. Після набуття позивачами права спільної часткової власності на спірну земельну ділянку із спадкоємцем ОСОБА_3 , яким не було оформлено право власності на успадковану ним частку даної земельної ділянки, вони не дійшли взаємної згоди щодо подальшого використання даної земельної ділянки. Після звернення позивачів до нотаріуса по питанню посвідчення договору про виділ в натурі частки з нерухомого майна, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовська-Будігай В.В. 02 квітня 2024 року винесла дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №84/02-31, №85/02-31, відповідно яких в посвідченні договору про виділ частки з нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, а саме:земельної ділянкиплощею 3,6100га,кадастровий номерземельної ділянки:5321682500:00:003:0553,цільове призначеннядля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,місце розташування: Полтавська область, Полтавський (колишній - Карлівський) район, Ланнівська сільська рада (за межами населеного пункту), та припинення на неї спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено узв`язку звідсутністю домовленостіта реєстраціїправа власностіусіх співвласниківна нерухомемайно тазгоди землекористувача(орендаря)на укладеннявищевказаного договору. Відсутністьдомовленостей міжспіввласниками тавідсутність реєстраціїправа власностіза ОСОБА_3 ,а такожвідсутність згодиземлекористувача (орендаря)стали підставоюдля відмовинотаріусом увчиненні нотаріальноїдії,а саме-в посвідченнізгаданого вищедоговору провиділ унатурі часткиз нерухомогоспільного майна.Оскільки вказанавище земельнаділянка згідноукладеного орендодавцем ОСОБА_4 25.10.2013року договору,передана воренду орендарюПриватному підприємству«Ланна-Агро»та їїподіл можливийлише зазгодою землекористувачаза данимдоговором,справжність,підпису наякій маєбути засвідченанотаріально,адвокат БульбахН.М.,користуючись правамипредставника,звернулась доорендаря Приватногопідприємства «Ланна-Агро»із заявоющодо наданнявідповідної згоди.Розглянувши поданузаяву,24травня 2024року Приватнепідприємство «Ланна-Агро»в особідиректора ОСОБА_6 надало своюзгоду на поділземельної ділянкизагальною площею3,6100га,кадастровий номерземельної ділянки:5321682500:00:003:0553,між їїспіввласниками.Вказана згодапосвідчена нотаріальноприватним нотаріусомПолтавського районного нотаріального округуПолтавської областіПусан В.С.,зареєстрована вреєстрі за№1531.Отже,орендар Приватнепідприємство «Ланна-Агро»не заперечуєщодо поділу вказаноїділянки,що вказуєна можливістьвиділу належнихспіввласникам частокта реалізаціюними законногоправа навиділ унатурі частки ізмайна,що єу спільнійчастковій власності.Крім того,слід звернутиувагу,що поділземельної ділянкине припиняє праваоренди нанеї,якщо всяпередана воренду ділянкабула поділенаі увійшла удві сформованіземельні ділянки.Такий висновокзробила Великапалата ВерховногоСуду усправі №357/8277/19.Відповідно досхеми розподілуспірної земельноїділянки,вбачається технічнаможливість їїподілу на3земельні ділянки.Співвласники земельноїділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимушені звернутисьз позовомдо судузахистом свогоправа власностіна належнеїм нерухомемайно,оскільки нимивжито всіхзаходів щододосудового врегулюванняданого спору,проте,зважаючи нанеможливість наданий часнотаріального посвідченнядоговору провиділ майна,що єу спільнійчастковій власності,а саме:земельної ділянкиплощею 3.6100га,кадастровий номерземельної ділянки:5321682500:00:003:0553,та відмовунотаріуса увчинення вказаноїнотаріальної дії,вони маютьперешкоди дляреалізації свогоправа власникана виділу натуріналежної їмна правівласності частокземельної ділянки.Єдиною підставоюдля реалізаціїпозивачами прававласника навиділ унатурі належнихїм на праві власності часток земельної ділянки, яка на даний час перебуває у спільній частковій власності, є відповідне судове рішення.

Представник позивачів в судовому засіданні, в режимі ВКЗ, підтримала позовні вимоги, просила задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило, відзиву на позов не подав.

Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Представник третьої особи також до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку. Заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1статті 4 Цивільного процесуального кодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1статті 13 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексув межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно достатті 89 Цивільного процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане 05.10.2016 державним нотаріусом Карлівської ДНК, ОСОБА_1 набула право власності на частку земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 . У свідоцтві про право на спадщину за законом зазначено, що спадкоємицею на частку цього спадкового майна є дочка спадкодавця ОСОБА_5 та на частку його син ОСОБА_3 (а.с.18).

Отже, спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_4 набули права власності відповідно на та частини від загальної площі вказаної вище земельної ділянки, зареєстрували за собою набуте правом Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майко та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майнаN70148708від 10.10.2016року, відповідноякої за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 напідставі зазначенихвище свідоцтвпро правона спадщинуза закономзареєстровано правовласності відповіднона 1/2та на частки земельноїділянки відплощі 3,6100гектарів,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,кадастровий номер:5321682500:00:003:0553,місце розташуванняякої:Полтавська область,Карлівський район,Ланнівська сільськарада (номеризаписів проправо власності:№16824565від 05.10.2016року,№16824564від 05.10.2016року).Із змістузазначеної Інформаційноїдовідки вбачається,що заномером записупро правовласності №2688922від 28.09.2013року напідставі державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіїЯМ №667378,виданого 16.11.2012року Карлівськоюрайдержадміністрацією Полтавськоїобласті,зареєстровано правовласності на1/4 частку вказаної земельної ділянки за ОСОБА_4 , тобто померлим спадкодавцем (а.с.21-22).

Таким чином, викладене вказує на те, що спадкоємець за законом ОСОБА_3 , який доводився йому сином, вступивши в спадщину, прийняв її та набув права на успадкування частки зазначеної земельної ділянки, належної спадкодавцю, проте свідоцтва про право на спадщину не отримував та набутого права за собою ще не зареєстрував. Отже, на зазначену земельну ділянку зареєстровано право спільної часткової власності, співвласником якої на частину від загальної площі, являється ОСОБА_1 , співвласником частини - ОСОБА_2 , а решта 1/4 частини успадкована ОСОБА_3 , проте він до цього часу набутого права за собою не зареєстрував.

Спірна земельна ділянка, згідно договору оренди землі від 25.10.2013 спадкодавцем ОСОБА_4 передана в оренду ПП «ЛаннаАгро», в користуванні якого вона перебуває до цього часу (а.с.23-24).

Після набуття позивачами права спільної часткової власності на спірну земельну ділянку із спадкоємцем ОСОБА_3 , яким не було оформлено право власності на успадковану ним частку даної земельної ділянки, вони не дійшли взаємної згоди щодо подальшого використання даної земельної ділянки.

Після звернення позивачів до нотаріуса по питанню посвідчення договору про виділ в натурі частки з нерухомого майна, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Уразовська-Будігай В.В. 02 квітня 2024 року винесла дві постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №84/02-31, №85/02-31 (а.с.27-28, 28-30), відповідно яких в посвідченні договору про виділ частки з нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, а саме:земельної ділянкиплощею 3,6100га,кадастровий номерземельної ділянки:5321682500:00:003:0553,цільове призначеннядля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,місце розташування: Полтавська область, Полтавський (колишній - Карлівський) район, Ланнівська сільська рада (за межами населеного пункту), та припинення на неї спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено узв`язку звідсутністю домовленостіта реєстраціїправа власностіусіх співвласниківна нерухомемайно тазгоди землекористувача(орендаря)на укладеннявищевказаного договору.

Відсутність домовленостей між співвласниками та відсутність реєстрації права власності за ОСОБА_3 , а також відсутність згоди землекористувача (орендаря) стали підставою для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, а саме - в посвідченні згаданого вище договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна.

Оскільки вказана вище земельна ділянка згідно укладеного орендодавцем ОСОБА_4 25.10.2013 року договору, передана в оренду орендарю Приватному підприємству «Ланна-Агро» та її поділ можливий лише за згодою землекористувача за даним договором, справжність, підпису на якій має бути засвідчена нотаріально, адвокат Бульбах Н.М., користуючись правами представника, звернулась до орендаря Приватного підприємства «Ланна-Агро» із заявою щодо надання відповідної згоди (а.с.31).

Розглянувшиподану заяву,24травня 2024року Приватнепідприємство «Ланна-Агро»в особідиректора ОСОБА_6 надало своюзгоду на поділземельної ділянкизагальною площею3,6100га,кадастровий номерземельної ділянки:5321682500:00:003:0553,між їїспіввласниками.Вказана згодапосвідчена нотаріальноприватним нотаріусомПолтавського районного нотаріального округу Полтавської області Пусан В.С., зареєстрована в реєстрі за №1531(а.с.32).

Відповідно до схеми розподілу спірної земельної ділянки загальною площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, вбачається технічна можливість її поділу на 3 земельні ділянки. Ділянка №1 (гр. ОСОБА_1 ) 1,8050 га; ділянка № НОМЕР_1 (гр. ОСОБА_2 ) 0,9025 га, ділянка № НОМЕР_2 (гр. ОСОБА_3 ) 0,9025 га (а.с.34).

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. У відповідності до ч.1, ч.3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до статті 126 того ж кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 88 Земельного кодексу України встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник у спільній частковій власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому частка яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору, при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1127.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до пункту 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 від 15.05.05.2013 року висловив правову позицію, згідно з якою прийшов до висновку, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Також, у справі № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічних висновків дійшов і 15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи № 345/2723/17, провадження № 61-5032св18 (ЄДРСРУ № 72793666) досліджував питання щодо критеріїв припинення права на частку в спільному майні.

Суд вказав, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Окрім цього, право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників і при цьому суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням викладених вище обставин, враховуючи, що співвласники спірної земельної ділянки, яка перебуває у їхній спільній частковій власності, не дійшли взаємної згоди, щодо подальшого використання земельної ділянки і маються передбачені законом підстави для виділення в натурі належних їм часток, суд вважає за можливе, задовольнивши позов, виділити ОСОБА_1 , в натурі 1/2 частину земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_1 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», та виділити ОСОБА_2 , в натурі 1/4 частину зазначеної земельної ділянки, припинити право спільної часткової власності на 1/2 та 1/4 часткивказаної земельної ділянки.

Відповідно достатті 141 Цивільного процесуального кодексу України звідповідача на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1211,20 грн., а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивачка ОСОБА_2 було звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, як інвалід ІІ групи.

Керуючись статтями12,81,83,89,141,258,282,284,289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі представника позивачів адвоката Бульбах Наталії Миколаївни, до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «ЛАННА-АГРО», про виділення в натурі часток із земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в натурі 1/2 частину земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_1 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор».

Виділити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , в натурі 1/4 частину земельної ділянки площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_1 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор».

Припинити право спільної часткової власності на 1/2 та 1/4 частки земельної ділянки загальною площею 3,6100 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5321682500:00:003:0553, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування АДРЕСА_2 відповідно до Схеми розподілу земельної ділянки, складеної Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвернтаризатор».

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272ЦПК України.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач, у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 29.10.2024.

Суддя