Ухвала

від 05.11.2024 по справі 487/922/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12024152030000098 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнена 10.08.2023 з ДУ «Надержинщинська ВК № 65», у зв`язку із відбуттям покарання;

- вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України,

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2024 року ОСОБА_6 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.01.2024 до покарання за даним вироком, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.

Ухвалено початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Вигідна покупка» 665 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинувачена ОСОБА_6 просить вирок змінити в частині призначеного покарання, шляхом пом`якшення покарання з урахуванням ст. 69 КК України, та звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на ней обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обвинувачена ОСОБА_6 , не оспорюючи кваліфікації її дій, доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що вирок підлягає зміні у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

1. 06.12.2023, в період часу з 15:37 год по 15:40 год, ОСОБА_6 знаходилася у приміщенні ТОВ «Вигідна покупка», яке здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині «Аврора», що розташований за адресою: м. Миколаїв, просп. Центральний, 25-А., діючи повторно, умисно, таємно, скориставшись відсутністю уваги з боку працівників магазину та інших осіб, шляхом вільного доступу зі стелажів, які розташовані у торгівельному залі вищевказаного супермаркету, викрала майно на загальну суму 665 грн, завдавши потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» магазину «Аврора» майнову шкоду на вказану суму.

2. Крім того, 31.01.2024, в період часу з 14:48 год по 14:55 год, ОСОБА_6 знаходилася у приміщенні торгівельної зали магазину «Таврія В», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, умисно, таємно, скориставшись відсутністю уваги з боку працівників магазину та інших осіб, викрала майно на загальну суму 952 грн 81 к, спричинивши ПП «Таврія Плюс» магазину «Таврія В» майнову шкоду на вказану суму.

Судом першої інстанції ОСОБА_6 визнана винною у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану, та її дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачена ОСОБА_6 звернулась до апеляційного суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Клопотання під час апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 частково підтримав апеляційну скаргу та просив про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за ч.4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі та в клопотанні обвинуваченої ОСОБА_6 доводи, колегія суддів встановила таке.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, встановлених судом, є обґрунтованим. Її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході апеляційного розгляду обвинувачена ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Колегія суддів дійшла таких висновків.

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст. 51 КУпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Так, згідно нової редакції ч.1 ст. 51 КУпАП України, відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 757 грн.

Відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 575 грн. до 3028 грн.

Таким чином, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становить 3028 грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

При цьому, суд бере до уваги приписи ч. 1 ст. 5 КК України, якими визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тому наведені зміни в законодавстві, які пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.

На підставі зворотної дії закону суд також повинен виходити з розміру неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.

Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої у постанові від 07.10.2024 (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, вчинених упродовж 2023 та 2024 років.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1340 грн.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028, а 50 відсотків від його розміру становили 1514 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн та 3028 грн відповідно.

Згідно обвинуваченню, визнаного доведеним, сума викраденого ОСОБА_6 майна за епізодом від 06.12.2023 складає 665 грн; за епізодом від 31.01.2024 складає 952,81 грн.

Тому, вказані дії обвинуваченої ОСОБА_6 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність.

Положення п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

За таких обставин, оскаржуваний вирок підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Колегія суддів також наголошує, що обвинуваченій ОСОБА_6 у рамках цього кримінального провадження запобіжний захід не обирався, тому питання про звільнення її з-під варти, у зв`язку із закриттям кримінального провадження, у даному випадку не вирішується.

Керуючись ст. ст. 284, 376, 404, 405, 407, 409, 417, 419, 424 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України скасувати.

Кримінальне провадження №12024152030000098 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3