Номер провадження: 22-ц/813/1070/24
Справа № 502/583/16-ц
Головуючий у першій інстанції Маслеников О. А.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Назарової М.В.,
суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: заявник - Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Довіра та гарантія», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товариство зобмеженою відповідальністю «Компанія Дасті»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 30 липня 2021 року, постановлену Кілійським районним судом Одеської області у складі: судді Масленикова О.А. в приміщенні того ж суду,
у цивільнійсправі зазаявою Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Довіра та гарантія», заінтересовані особи Товариство зобмеженою відповідальністю «Компанія Дасті», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження ,
в с т а н о в и в:
У квітні 2021 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»(далі ТОВ «ФК«Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявоюпро заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що 06 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (далі ПАТ «Імексбанк») та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання кредиту №4309670/N-8, на підставі якого банк надав овердрафт за допомогою платіжної карткиVISAз максимальною сумою боргу 20 000 грн.
21 листопада 2014 рокуміжПАТ «Імексбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрегат» (далі ТОВ «Фрегат») було укладено Договірпро відступлення права вимоги, відповідно до якого товариствонабуло права вимоги, належні первісному кредитору за кредитними договорами, у тому числі і за Договором про надання кредиту №4309670/N-8 від06 травня2014 року.
26 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» таТовариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» (далі ТОВ «Компанія Дасті») укладеноДоговір про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до якого усі права та обов`язки за вищевказаним Договором про надання кредиту перейшли до нового кредитора ТОВ «Компанія Дасті».
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від07 ересня 2016 року у справі № 502/583/16-ц з ОСОБА_2 на користьТОВ «Компанія Дасті»стягнуто заборгованість за Договором про надання кредиту № 4309670/N-8від 06 травня 2014 рокув розмірі 37 742,29 грн.
Однак, рішенням Господарського суду Одеської області від 15 серпня2018 року у справі № 916/1253/15 Договір про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року, на підставі якого відбулась заміна кредитора, визнано недійсним та зобов`язаноТОВ «Компанія Дасті»повернутиПАТ «Імексбанк»за актом приймання передачі отримані за нікчемними правочинами оригінали кредитних договорів та всі підтверджуючі право вимоги документи. Рішення набрало законної сили 11 березня 2019 року.
17 січня 2020 року між ПАТ «Імексбанк» таТОВ «ФК«Довіра та Гарантія» на підставіпротоколу про проведення електронних торгів №UA-ЕА-2019-12-12-000014-bвід 18 грудня 2019 року булоукладено Договір № 115, відповідно до умов якоговідбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 4309670/N-8 від 06 травня 2014 року.
Посилаючись на викладене, а також на те, що рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом на даний час боржником не виконано, заявник просив замінитистягувача на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»у виконавчому провадженні.
У письмових запереченнях ОСОБА_1 просила суд заяву про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення, зазначивши, що підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні, оскільки рішення Кілійського районного суду Одеської області у справі № 502/583/16-ц нею виконано, заборгованість за кредитним договором від 06.05.2014 погашена у повному обсязі ТОВ «Компанія Дасті».
УхвалоюКілійського районного судуОдеської області від 30 липня 2021 рокузаявузадоволено.
Замінено стягувача ТОВ «Компанія Дасті» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області у справі № 502/583/16-ц за позовом ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, щозаява про заміну сторони у виконавчому провадженні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 30 липня 2021 року.
Доводами апеляційної скарги є те, що 17 січня 2020 року укладено договір № 115 між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 4309670/N-8 від 06 травня 2014 року. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 серпня2018 року у справі № 916/1253/15, яке набрало законної сили, Договір про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року, на підставі якого відбулась заміна кредитора, визнано недійсним та зобов`язаноТОВ «Компанія Дасті»повернутиПАТ «Імексбанк»за актом приймання передачі отримані за нікчемними правочинами оригінали кредитних договорів та всі підтверджуючі право вимоги документи. Відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11.05.2017 № 1592, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання послуг з факторингу. Станом на день подачі апеляційної скарги та постановлення оскаржуваної ухвали суду кредитор ПАТ «ІМЕКСБАНК» до заявниці не заявляв вимог щодо заборгованості за кредитним договором, позов пред`явлений ТОВ «Компанія Дасті».
Натомість, договір між ТОВ «Компанія Дасті» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про відступлення права вимоги за кредитним договором, в тому разі і за кредитним договором № 4309670/N-8 від 06 травня 2014 року, в матеріалах справи відсутній.
Хоча заміна кредитора і може відбуватися поза межами виконавчого провадження, проте по справі у ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відсутнє право вимоги, тобто правоздатність пред`явити вимоги до відповідача за кредитним договором від 06 травня 2014 року, що є підставою для відмови у задоволенні його заяви.
Крім того зазначає, що сплинув строк на пред`явлення до заявниці вимог ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», оскільки дата остаточного повернення овердрафту за кредитним договором є 05 травня 2018 року, тому 05 травня 2021 року сплинув строк пред`явлення до неї вимог, про що вона заявляє, проте ні кредитор, ні ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» як правонаступник з вимогою про стягнення заборгованості у встановлений законом строк до суду не звернулися.
Вказує, що жоден із долучених заявником письмових доказів не вказує на правонаступництво заявника за кредитним договором.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» апеляційну скаргу не визнав, посилаючись на те, що 17.01.2020 укладено договір № 1145 між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підставі протоколу про проведення електронних торгів від 18.12.2019, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимога за кредитним договором, в тому числі і за кредитним договором № 4309670/N-8 від 06 травня 2014 року, що свідчить про заміну кредитора у зобов`язанні та є підставою для заміни стягувача. Натомість ТОВ «Компанія Дасті» не могла бути кредитором позивача за вказаним кредитним договором з огляду на наступне скасування рішенням господарського суду договір про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року. Оскільки ТОВ «Компанія Дасті» визнана неправомірним правонаступником, то лише ОСОБА_1 може повернути сплачені нею до вказаної компанії кошти та документи, що підтверджують про сплату коштів, а заявник не має законних підстав та документів для звернення до ТОВ «Компанія Дасті».
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, зокрема, представник ОСОБА_1 як користувач Електронного суду, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу 26.09.2024 10:19:21 (а.с. 230 т. 2), що згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України є належним повідомленням і самої сторони; ТОВ «Фінансова компанія «довіра та гарантія» також повідомлена як користувач Електронного суду (довідка про доставку електронного документу 26.09.2024 10:19:21 а.с. 230зв. т. 2); ТОВ «Компанія Дасті» повідомлена у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (проставлення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення про відсутність адресата за вказаною адресою, яка є його адресою згідно відомостей з ЄДРПОУ).
Вказане відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПКУкраїни).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено та ніким не оспорюється, що 06 травня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання кредиту №4309670/N-8, на підставі якого банк надав овердрафт за допомогою платіжної карткиVISAз максимальною сумою боргу 20 000 грн.
21 листопада 2014 рокуміжПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» було укладено Договірпро відступлення права вимоги, відповідно до якого товариствонабуло права вимоги, належні первісному кредитору за кредитними договорами, у тому числі і за Договором про надання кредиту№4309670/N-8 від06 травня 2014 року.
26 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» таТОВ «Компанія Дасті» укладеноДоговір про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до якого усі права та обов`язки за вищевказаним Договором про надання кредиту перейшли до нового кредитора ТОВ «Компанія Дасті».
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від07 вересня 2016 року у справі № 502/583/16-ц з ОСОБА_2 на користьТОВ «Компанія Дасті»стягнуто заборгованість за Договором про надання кредиту № 4309670/N-8від 06 травня 2014 рокув розмірі 37 742,29 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 серпня 2018 року у справі № 916/1253/15 Договір про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року, на підставі якого відбулась заміна кредитора, визнано недійсним та зобов`язаноТОВ «Компанія Дасті»повернутиПАТ «Імексбанк»за актом приймання передачі отримані за нікчемними правочинами оригінали кредитних договорів та всі підтверджуючі право вимоги документи. Рішення набрало законної сили 11 березня 2019 року.
17 січня 2020 року між ПАТ «Імексбанк» таТОВ «ФК«Довіра та Гарантія» на підставіпротоколу про проведення електронних торгів №UA-ЕА-2019-12-12-000014-bвід 18 грудня 2019 року булоукладено Договір № 115, відповідно до умов якоговідбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 4309670/N-8 від 06 травня 2014 року.
21 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 724 від 21 квітня 2017 року.
Задовольняючи заяву та замінюючи ТОВ «Компанія Дасті» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Кілійського районного суду Одеської області у цивільній справі № 502/583/16-ц за позовом ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд виходив з обгрунтованості такої заяви, оскільки у даній справі відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, і ТОВ «Довіра та Гарантія» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржниками, а тому новим стягувачем, і факт безпідставного отримання ТОВ «Фінансова компанія Дасті» не є для такої заміни перешкодою. За таких обставин суд керувався вимогами ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказана ухвала предметом перегляду Одеського апеляційного суду, який своєю постановою від 17 травня 2022 року залишив її без змін.
Скасовуючи вказану постанову апеляційного суду та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 30 листопада 2022 року, зокрема зазначив про те, що не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
Саме такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Ураховуючи наведене, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
Апеляційний суд не з`ясував, чипред`являвся виконавчий документз примусового виконання рішенняКілійського районного суду Одеської області від 07 вересня 2016 року у справі № 502/583/16-ц до виконання, чинаявне відкрите виконавче провадження, чи воно завершене, які настали наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання).
Від з`ясування зазначених обставин залежить правильне вирішення заяви про заміну стягувача саме у виконавчому провадженні.
Вказані вказівки Верховного Суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 417 ЦПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Тому, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції та виконуючи вказівки Верховного Суду, колегія суддів доходить наступного.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі№ 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 7475) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 7375) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
По справі встановлено, що на виконання рішенням Кілійського районного суду Одеської області від07 вересня 2016 року у справі № 502/583/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користьТОВ «Компанія Дасті» заборгованість за Договором про надання кредиту № 4309670/N-8від 06 травня 2014 рокув розмірі 37 742,29 грн виконавчий лист не видавався та до виконання не пред`являвся.
Вказане ніким не спростовано і матеріли справи такого не містять.
Тому, розглядаючи заяву ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про заміну сторони стягувача у справі № 502/583/16-ц, суд мав вирішувати питання про заміну вказаної особи у порядку процесуального правонаступництва за статтею 55 ЦПК України.
Верховний Суд послідовно притримується саме такої позиції, і вона знайшла своє чергове втілення у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, в якій зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.
Разом з тим особа може бути замінена судом у порядку процесуального правонаступництва за статтею 52 ГПК України (статтею 55 ЦПК України) на будь-якій стадії процесу, якщо здійснюється провадження у справі за участі її правопопередника щодо майна чи активів (немайнових прав), набутих цією особою в порядку матеріального правонаступництва.
Вирішуючи , таким чином, питання про зміну стягувача у справі, колегія суддів вважає відсутніми відповідні підстави для такої заміни.
З цього приводу слушними є доводи апеляційної скарги про те, що оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 15 серпня2018 року у справі № 916/1253/15, яке набрало законної сили, Договір про відступлення права вимоги від 21 листопада 2014 року, на підставі якого відбулась заміна кредитора, визнано недійсним та зобов`язаноТОВ «Компанія Дасті»повернутиПАТ «Імексбанк»за актом приймання передачі отримані за нікчемними правочинами оригінали кредитних договорів та всі підтверджуючі право вимоги документи, у тому разі і щодо укладеного з ОСОБА_5 кредитного договору, а ПАТ «ІМЕКСБАНК» до заявниці не заявляв вимог щодо заборгованості за кредитним договором, то у заявника відсутнє відповідне право до ОСОБА_5 .
Колегія суддів погоджує таке, оскільки дійсно ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Компанія Дасті» не пов`язані між собою жодними відносинами.
Кожна із них свого часу набувала право вимоги за придбаними кредитними зобов`язаннями до боржників первісного кредитора ПАТ «ІМЕКСБАНК», проте таке право у ТОВ «Компанія Дасті» відпало на підставі рішення господарського суду.
Отже, в такому випадку не може бути проведена заміна сторони у справі, оскільки відсутнє процесуальне правонаступництво, і не відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, не настали певні обставини, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки.
В цьому розрізі правильним є посилання ОСОБА_1 на те, що договір між ТОВ «Компанія Дасті» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про відступлення права вимоги за кредитним договором, в тому разі і за кредитним договором № 4309670/N-8 від 06 травня 2014 року, в матеріалах справи відсутній.
Вказане є визначальним для правильного вирішення процесуального питання щодо правонаступництва сторони стягувача у справі.
Що стосується вирішення питання щодо строку на пред`явлення до заявниці вимог ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», на що посилається ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, то таке дійсно має з`ясовуватися під час вирішення питання про заміну сторони стягувача у справі, проте за умови встановлення і доведення правонаступництва.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не доведено свого правонаступництва у виниклих правовідносинах щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дасті», то колегія суддів не дає оцінку вказаним обставинам.
При цьому, сам заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у відзиві на апеляційну скаргу опосередковано визнає відсутність будь-якого свого правового зв`язку із первісним позивачем та стягувачем по справі ТОВ «ФК Дасті», посилаючись з приводу сплачених боржником коштів на користь ТОВ «ФК «Дасті» на те, що оскільки ТОВ «Компанія Дасті» визнана неправомірним правонаступником, то лише ОСОБА_1 може повернути сплачені нею до вказаної компанії кошти та документи, що підтверджують про сплату коштів, а заявник не має законних підстав та документів для звернення до ТОВ «Компанія Дасті». Тим самим підтверджуючи відсутність між цими компаніями правового зв`язку.
Суд наведеного не врахував, не дав належної оцінки наявним у справі доказам, не застосував норми матеріального права, що підлягають застосуванню в даному випадку та порушив норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для заміни стягувача ТОВ «Компанія Дасті» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, за встановлених обставин оскаржуване судове рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню та ухваленню нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Довіра та гарантія», заінтересовані особи Товариство зобмеженою відповідальністю «Компанія Дасті», ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача у справі № 502/583/16-ц.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, то оскільки ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги сплачено 454,0 грн (а.с. 188 т. 1), за подання касаційної скарги - 946,20 грн (а.с. 14 т. 2), то таке підлягає поверненню з заявника Товаристваз обмеженоювідповідальністю ФК «Довіра та гарантія» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 30 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви Товаристваз обмеженоювідповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія», заінтересовані особи Товариство зобмеженою відповідальністю «Компанія Дасті», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
Стягнути з Товаристваз обмеженоювідповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 оф. 32) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1400,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови 05 листопада 2024 року.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122907426 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Назарова М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні