Ухвала

від 08.11.2024 по справі 947/30792/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/30792/24

Провадження № 2/947/5721/24

УХВАЛА

08.11.2024 року

Київський районний суд міста Одеси у складі

головуючого суддіЛуняченка В.О.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) про захист прав споживача, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства «Одесагаз» від 30.09.21 3211аб про донарахування не облікованого об`єму природного газу в обсязі 6559 куб.м за період часу з лютого 2021 по серпень 2021 у сумі 62379,95 гривень на підставі акту про порушення від 04.08.2021 №02290.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О. від 08.11.24 року відкрито провадження у справі.

Одночасно з позовом, позивач звернувся з заявою про застосування судом заходів забезпечення позову, шляхом заборони АТ «Одесагаз» вчиняти дії щодо припинення та/або обмеження надання послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . заява мотивована тим, що нею оскаржується нарахування заборгованості та її оплата у розмірі 62379,95 гривень, а відповідач не надіслав їй повідомлення про припинення / обмеження надання послуг з розподілу природного газу з 30.09.2024 року у зв`язку із нарахованою ним заборгованістю тому в його діях вбачається примус її, як побутового споживача до оплати заборгованості , яка позивачем не визнається.

Частиною 1ст. 44 ЦПК Українивстановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно зі вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно частини 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1ст. 150 ЦПК України, передбачає такі види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч.ч. 5, 6ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Впостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Проаналізувавши наведені позивачем доводи суд вважає, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Заявлені у позовній заяві вимоги є вимогами немайнового характеру. У разі задоволення позовних вимог суд у відповідному рішенні лише здійснить констатацію факту незаконності рішення комісії Ат «Одесагаз» від 30.09.2021 №211аб.

Відповідне рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.

Заборона відключення домоволодіння від газопостачання не впливає на вирішення питання про незаконність та скасування актів та рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, щовжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особиабо фізичної особи,яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.Вирішуючи питання про забезпечення позову,суд має братидо увагиінтересинетільки позивача, а й інших осіб,права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно ст.3 Господарського кодексу Українипідгосподарською діяльністюу цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Діяльність АТ «Одесагаз» є, зокрема, і господарською діяльністю.

Відповідно до пункту 12 розділу 5 глави XI Кодексу газорозподільних систем вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільних мереж, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Разом з тим, згідно п.п.6,9 п.1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ, наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ.

Тобто, про прострочену заборгованість не йдеться.

Як зазначалося вище вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Заборона відключення від газопостачання є втручанням у господарську діяльність відповідача за зустрічним позовом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст. ст. 149-153,154 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) про захист прав споживача, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луняченко В. О.