Рішення

від 01.11.2024 по справі 691/898/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 691/898/24

Провадження № 2/691/497/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року м. Городище

Городищенський районнийсуд Черкаськоїобласті підголовуванням суддіСиниці Л.П.,за участісекретаря судовогозасідання ХарукЛ.Ю.,розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду м.Городище Черкаськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Городищенської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Городищенської міської ради про визначення додаткового строку тривалістю в три місяці для подання до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . На початку 2024 року брат ОСОБА_2 повідомив про те, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла у віці 84 роки, існує заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про його існування відомо не було. На випадок своєї смерті мати заповіла своїй дочці ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,3880 га кадастровий номер: 7120382800602:001:0348, яка розташована в с. Дирдин, Городищенського району Черкаської області. Мати на день смерті проживала одиноко. У квітні 2024 року, дізнавшись від брата про наявність заповіту, звернулася до державного нотаріуса Городищенької держнотконтори ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини та видачу Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Нотаріусом було відкрито спадкову справу № 100/2024, оскільки ніхто зі спадкоємців не звертався із заявою на прийняття спадшини. Постановою державного нотаріуса від 16.04.2024 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як не прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, до 07.11.2020 року. Причини пропуску строку є поважними. В інший спосіб, ніж поновлення строку для прийняття спадщини, позбавлена можливості успадкувати майно покійної матері ОСОБА_3 .

09.08.2024 в справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

01.10.2024 доцивільної справиза вказанимпозовом,згідно ухвалисуду залученоспіввідповідача ОСОБА_2 ,та в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 01 листопада 2024 року.

В підготовче судове засідання сторони не зявилися, повідомлені належно.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білінкіна Т. В. подала заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги відтримують в повному обсязі.

Городищенська міська рада, як відповідач у справі, через Електронний суд, подали заяву про розгляд справи № 691/898/24 без їх участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про проведення розгляду справи в суді без нього, копію позову з додатками до нього отримав, не заперечує проти задоволення позову сестри, та повідомляє, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався.

Частина 3 статті 211 ЦПК України передбачає, що учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з частиною 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оскільки відповідачі позовні вимоги визнали, не заперечили щодо визначення ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачами позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод чи законних інтересів, то суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом, за нормами частини 1 статті 1233 ЦК України, є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Відповідно до частин 1, 2 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Із матеріалів позову встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дирдин Городищенського району Черкаської області померла ОСОБА_3 .

Спадщина відкрилась в день її смерті відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 18 липня 2019 року приватним нотаріусом Бакуменко А. С. за № 126, згідно з яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: спадкоємцем земельної ділянки площею 1,3880 га, кадастровий номер: 7120382800:02:001:0348, яка розташована с. Дирдин, Городищенського району Черкаської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Городищенською районною державною адміністрацією 27.12.2007 року, призначає дочку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_1 стверджує (не заперечується сторонами), що про вказаний заповіт дізналася на початку 2024 року від брата ОСОБА_2 , та звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 на земельну ділянку в с. Дирдин Черкаського району Черкаської області.

16.04.2024 постановою державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідною М. О. відмовлено у видачі свідоцта про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкоємцем ОСОБА_1 (позивач у справі) пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України.

На даний час позивач позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший спосіб.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач та її мама були зареєстровані за різними адресами. Після відкриття спадщини позивач у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець повязує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує предявлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.

Ураховуючи наведене, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12. Також вищевказаними правовими висновками розяснено, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Встановлено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті розпорядилася належним їй майном, склавши заповіт, за яким спадкоємцем майна, а саме земельної ділянки площею 1,3880 га, визначила позивача ОСОБА_1 .

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 26 червня 2019 року № 61-38298св18, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, повязані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що вона не проживала зі спадкодавцем на час її смерті, та не була обізнана про наявність заповіту.

Відповідачі позов визнали.

Згідно з частиною 1 статті 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути розцінені як поважні.

З огляду на викладене, враховуючи поважність причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю три місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 82, 200, 206, 211, 247, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання нею у нотаріальні органи заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в три місяці з часу набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л. П. Синиця