Постанова

від 30.09.2024 по справі 758/2614/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024року м. Київ

Справа № 758/2614/22-ц

Провадження: № 22-ц/824/2749/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Соколової В.В.,Нежури В. А.,

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гери Роксоляни Юріївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс»

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Головчака М. М.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс» до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання права власності на майно,

у с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ТОВ «Смарт Інвестментс» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що Деснянським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 було оголошено торги з продажу лота №448978 - ліфт пасажирський серії ЕF0621, в/п 630 кг на 6 зупинок, які тричі не відбулися. У вказаному виконавчому провадженні, державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) 12 квітня 2021 року винесено постанову про передачу вказаного ліфта ОСОБА_1 , як стягувачу. Також, 12 квітня 2021 року видано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Копії зазначених постанови та акту начебто існує у ОСОБА_1 , однак, ТОВ «Смарт Інвестмент»не надавались. Разом з тим, ОСОБА_1 повідомив, що змістом постанови та акту від 12 квітня 2021 року встановлено вартість спірного майна у розмірі 165 220,50 грн. Позивач вважає, що такі постанова та акт є протиправними та підлягають скасуванню, а право власності на вказаний об`єкт рухомого майна - поверненню до товариства.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «Смарт Інвестмент» відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Гера Р. Ю. в інтересах ТОВ «Смарт Інвестментс» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у клопотанні позивача про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення у справі №758/12707/20 за позовом ТОВ «Смарт Інвестмент» до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та скасування арешту, не обґрунтувавши таку відмову. Окрім того, відмічає про невідповідність висновків суду щодо неналежності спірного пасажирського ліфта позивачу, оскільки, звертаючись до суду із позовом, позивач вказував на те, що йому належить на праві приватної власності садовий будинок літера В, загальною площею 1707,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0618 га, кадастровий номер 8000000000:91:442:0001. У вказаному будинку встановлено та використовується ліфт пасажирський, серії НОМЕР_1 , в/п 630 кг на 5 зупинок. Як убачається із оголошення, яке розміщено на сайті за посиланням https://setam.net.ua/auction/448840, Деснянським РВДВС у м. Київ ЦМУ МЮ (м. Київ) оголошено торги з продажу лота №448978 - ліфт пасажирський серії EF0621, в/п 630 кг на 6 зупинок, по ВП № НОМЕР_2, при цьому зазначено, що місцезнаходженням майна є АДРЕСА_2 .Проте, за такою адресою взагалі відсутнє будь-яке нерухоме майно, проте судом даної інформації не враховано. Також відмічає, що з Єдиного реєстру боржників убачається, що боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_2 . Проте, ОСОБА_2 не є учасником позивача та ніколи ним не був, а також на його користь не відчужувалось майно позивача, чи його частина, що також не взято до уваги судом першої інстанції. Окрім того, звертає увагу, що судом не спростовано доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови та акту державного виконавця, а також не було враховано особливості статусу ліфта, як приналежної речі.

Ухвалами суду від 02 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМ УМЮ (м. Київ) старший державний виконавець Олеся Савенкова доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважала необґрунтованими, зазначила, що станом на момент проведення опису підтверджуючих документів на право власності на ліфт пасажирський позивачем надано не було. Окрім того, відмітила, що відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» відділом неодноразово на адресу стягувача направлявся лист з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно, що виключає протиправність дій виконавця.

В судовому засіданні адвокат Король Д. В. в інтересах ТОВ «Смарт Інвестмент» апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, у Деснянському відділі Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження 58322761 щодо виконання виконавчих листів Дарницького районного суду міста Києва (справи №№ 753/13705/13, 753/6763/19) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму боргу 2 224 158,94 грн.

28.10.2019 року до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він повідомив, що йому належить ліфт пасажирський в/п 630 кг на 6 зупинок, що розташований у готелі «AmbassadorPlaza» за адресою: АДРЕСА_3 (теперішня назва вул. Виговського).

26.03.2020 року державним виконавцем проведено опис майна боржника, а саме ліфту, а копії відповідної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

21.09.2020 року описане майно передано на реалізацію через систему електронних торгів «Сетам».

30.11.2020 року після третіх електронних торгів ліфт реалізовано не було.

Державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) 12.04.2021 року винесено постанову про передачу вказаного ліфта ОСОБА_1 як стягувачу. Того ж дня, видано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Смарт Інвестментс» також зазначило про те, що ОСОБА_2 не є учасником товариства та ніколи ним не був, в той же час, вказує, що спірний ліфт встановлено за адресою: АДРЕСА_4 , та використовується за призначенням.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем, не надано будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ліфт пасажирський серії EF0621, в/п 630 кг на 6 зупинок, встановлений та розташований в садовому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а відтак, вимога про визнання права власності на майно за позивачем задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що державним виконавцем у виконавчому провадженні було дотримано усіх приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, встановлений та введений в експлуатацію ліфт є комплексною піднімальною установою,тобто, єдиним комплексом устаткування і споруд. А отже, ліфт пасажирський призначений для обслуговування будівлі та становить одне ціле з ним, а відтак згідно положень статті 186 ЦК України є приналежністю основної речі, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об`єкт права власності.

Право власності гарантовано ст. 41 Конституції України, суть якої зводиться до того, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, набутою в порядку, визначеному законом.

Більш розширене визначення права власності закріплено у Цивільному кодексі України (див. ст. 316, 317, 328 ЦК України), а обов`язок забезпечувати захист права власності покладено на державу (ст. 13 Конституції України).

Існування правових гарантій права власності на рівні національного законодавства є логічним та обґрунтованим з огляду на положення правових актів найвищої юридичної сили країн Європейського Союзу.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття «майно» у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції є автономним поняттям, яке охоплює як «існуюче майно», так і активи, зокрема позови, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні «законне очікування». «Майно» містить права «in rem» та «in personam». Термін охоплює нерухоме і рухоме майно та інші майнові інтереси.

Цією статтею Конвенції визначено певні гарантії прав приватних осіб у разі втручання держави у їхні права. При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У контексті вищенаведеного також варто зазначити про положення ч.1 ст. 11 ЦКУ відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, приписами п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - «Закон 1952-IV») передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Ст. 12 Закону 1952-IV передбачено, що відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності, пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

З аналізу вищенаведених правових норм убачається, що право власності виникає на підставі відповідного правовстановлювального документу, а відомості з реєстру є їх офіційним визнанням та являються нічим іншим, як одним із інструментів держави, спрямованим на забезпечення гарантій такого права.

Подібні правові висновки викладено у постановах КГС ВС від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 03.04.2018 у справі № 922/1645/18, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Окрім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду із позовом ТОВ «Смарт Інвестментс» зазначає про те, що спірний ліфт, встановлений та розташований в судовому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві приватної власності товариству та підтверджується відповідним паспортом ліфту.

Проте, із вищезазначеногопаспорту ліфта убачається, що спірний ліфт встановлений за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 59).

Окрім того, в матеріалах справи містится копія видаткової накладної від 27.02.2012 року, в якій вказано як постачальника ТОВ «Завод Євроформат» та ОСОБА_2 як одержувача й платника товару, а саме ліфта пасажирського серії EF0621, в/п 630 кг на 6 зупинок (т. 2 а. с. 14).

З копії товарно-транспортної накладної від 10.02.2021 року також убачається, що ОСОБА_2 як вантажоодержувачу розвантажено товар (спірний ліфт), за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а. с. 15).

Слід також відмітити й про те, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває інша справа, а саме 758/12707/20 за позовом ТОВ «Смарт Інвестментс» до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський районний відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності та скасування арешту, яка до теперішнього часу є не вирішеною.

Колегія суддів відмічає, що у спірних правовідносинах, першочерговим є вирішення питання щодо права власності на рухоме майно (ліфт).

Поряд з цим, ТОВ «Смарт Інвестментс» не доведено обставин, підтверджуючих, що товариство є власником рухомого майна, яке було передано на реалізацію, беручи до уваги той факт, що згідно паспорта ліфта, його встановлення проводилось за адресою: АДРЕСА_3 , у той час, коли позивач заявляє, що садовий будинок, який облаштований спірним ліфтом, знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

За вищевикладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога про визнання права власності на майно задоволенню не підлягає, у зв`язку з її недоведеністю.

В той же час, правильно відмовивши у задоволенні позову за недоведеністю, суд першої інстанції помилково увійшов в обговорення питання щодо правомірності дій виконавця та застосовував передчасно до спірних правовідносин положення Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на те, що на даний час не доведено факту порушеного права позивача, відтак відсутні законні підстави досліджувати питання правомірності дій виконавця.

Доводи скаржника щодо необґрунтованої відмови суду в клопотанні про зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази подання такого клопотання, як і відсутнє відповідне судове рішення про відмову в зупиненні провадження. Доказів на підтвердження своїх тверджень, скаржником до апеляційної скарги також не надано, відтак, колегія суддів оцінює їх критично.

Інші доводи апеляційної скарги за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві, аргументи якої знайшли належну оцінку в рішенні суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 рокупо суті позовних вимог про визнання права власності на майно підлягає залишенню без змін, а в частині вимог про визнання протиправними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу зміні, з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а відтак апеляційна скарга адвоката Гери Р. Ю. підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що оскаржуване рішення суду по суті позовних вимог залишається без змін, підстави для розподілу судового збору, з урахуванням сплаченого відповідачем в суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 , 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Гери Роксоляни Юріївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс» задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В решті рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 08.11.2024 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

В. В. Соколова