Рішення

від 01.11.2024 по справі 565/1615/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1615/24

Провадження № 2/565/446/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2024 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Мороченця Я.І., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Русін Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Вараська міська військова адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, встановлення графіку спілкування з дитиною,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якій просить суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з онуком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити порядок участі у спілкуванні та вихованні онука, встановивши запропонований нею графік побачень.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що син позивача ОСОБА_4 та відповідач у липні 2020 року уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 . У березні 2023 року рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано. З моменту народження онука позивач постійно бачилася та спілкувалася з ним, брала участь у його вихованні, дитина часто бувала у квартирі за місцем її проживання. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув при виконанні бойового завдання. Після смерті сина відносин з відповачем погіршилася, ОСОБА_2 перешкоджає позивачу у спілкуванні з онуком та не дає змоги брати участь у його вихованні. Обставини, які б свідчили про те, що спілкування позивача з онуком буде перешкоджати його нормальному розвитку відсутні.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 05 вересня 2024 року.

26 серпня 2024 року відповідач подала суду відзив на позовну заяву у якому зазначено, що позов є безпідставним, необгрунтованим, не підкріплений належними доказами і грунтується виключно на припущеннях позивача. В позовній заяві не наведено жодного аргументу, не надано жодного доказу, які б свідчили, що ОСОБА_2 чинить будь-які перешкоди позивачу у спілкуванні з онуком. Позивач не цікавиться як відповідач живе з онуком, ніим не допомагає, не проявляє жодного інтересу до потреб та інтересів дитини. Оскільки ОСОБА_5 є малолітньою дитиною, прив`язаний до матері, має певний розпорядок дня, ходить до дитячого садочка, практично не пам`ятає свою бабусю, з урахуванням інтересів дитини та з метою збереження його емоційного стану та встановленого життєвого устрою відповідачем запропоновано графік спілкування бабусі з онуком тільки у присутності ОСОБА_2 . Відповідач просить у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з онуком відмовити та встановити графік участі бабусі у спілкуванні та вихованні онука, запропонований нею у відзиві.

26 вересня 2024 року орган опіки і піклування Вараська міська військова адміністрація надала суду висновок про визначення способу участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , затверджений наказом начальника Вараської міської військової адміністрації №236 від 24 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Заперечили проти графіку участі баби у вихованні онука визначеного у висновку органу опіки і піклування, просили щоб зустрічі відбувалися без присутності матері ОСОБА_2 . Позивач вказала, що відвовідач заблокувала її номер телефону, прохання про зустріч з онуком вона надсилає для відповідача у месенджер Вайбер. Повідомлення ОСОБА_2 залишає без відповіді.

Відповідач та її представник у судовому засіданні надали пояснення, що співпадають з позицією викладеною у відзиві, просили взяти суд до уваги висновок органу опіки та піклування, у задоволенні вимоги не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з онуком відмовити. Відповідач зазначила, що ставлення позивача до неї змінилося у гіршу сторону після звернення до суду із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні ОСОБА_4 станом на день його смерті, тому вона не довіряє повивачеві, заблокувала її номер у телефоні. Вказала, що не перешкоджала та не перешкоджає бабусі спілкуватися з онуком, дитина дуже прив`язана до мами тому відповідач наполягає на тому щоб зустрічі відбувалися у її присутності.

ОСОБА_2 підтвердила, що до червня 2024 року вона не заперечувала проти зустрічей ОСОБА_6 з бабусею, зустрічі відбувалися без її присутності.

Представник органу опіки та піклування у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка являється дочкою позивача, показала, що до червня 2024 року бабуся бачилася з ОСОБА_6 за бажанням, зазвичай два - три рази на тиждень, в залежності від зайнятості відповідача. Спілкування бабусі та ОСОБА_6 відбувалося без присутності мами ОСОБА_6 . До червня 2024 року жодних перешкод у спілкуванні з ОСОБА_6 не було. Після звернення відповідача у червні 2024 року до суду із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні ОСОБА_4 вона забороняє бачитися з ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_8 , який являється сином позивача, показав, що до червня 2024 року ОСОБА_5 бував у них два-три рази на тиждень, перешкод у спілкуванні ОСОБА_6 з бабусею не було. Спілкування бабусі та ОСОБА_6 відбувалося без присутності мами ОСОБА_6 . Наразі відносини з відповідачем погіршилися, вона чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, не відповідає та дзвінки.

Свідок ОСОБА_9 , зазначила що є подругою відповідача та її мами, обставини справи їй відомі лише зі слів відповідача та її мами.

Свідок ОСОБА_10 , яка являється матір`ю відповідача, показала, що стосунки відповідача з позивачем не склалися, ОСОБА_5 їй розповів, що не хоче спілкуватися з бабусею. До червня 2024 року позивач спілкувалася з ОСОБА_6 декілька раз на місяць, після червня 2024 року спілкування не було. Свідок зазначила, що спілкується з ОСОБА_6 кожного дня, як у присутності його матері так і без її присутності.

Свідок ОСОБА_11 , який являється вітчимом відповідача, показав, що завозив ОСОБА_6 додому до позивача, в тому числі і на прохання відповідача. Після загибелі батька ОСОБА_6 він його до позивача не возив. Свідок вказав, що не чув щоб ОСОБА_5 висловлював своє ставлення до позивача.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані ОСОБА_12 та ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 та син позивача ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2020 року.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 березня 2023 року у справі №565/262/23 розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до сповіщення сім`ї № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 25 грудня 2023 року, ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області при виконанні бойового завдання за призначенням.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 25 грудня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слідує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.

Сторонами визнається та не заперечується, що позивачка ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_4 колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а відтак рідною бабою малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом начальника Вараської міської військової адміністрації №236 від 24 вересня 2024 року, затверджено висновок про визначення способу участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , у якому, враховуючи конфліктні відносини, зважаючи на вразливість психіки дитини, відвідування нею дошкільного закладу та в подальшому навчальних, спортивних гуртків, орган опіки та піклування вважає за доцільне, визначити спосіб участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім внуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:

- кожна друга та четверта субота щомісяця з 11 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.;

- у день ОСОБА_13 з 14 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.;

- у Новорічні та Великодні свята з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за домовленістю;

- за два дні до зустрічі обмінюватися в телефонному режимі інформацією щодо фактичного місця проживання та перебування дитини;

- якщо визначена зустріч не відбулась з поважних причин, то вона переноситься на інший зручний день та час за домовленістю;

- зустрічі відбуваються у присутності матері ОСОБА_2 .

Статтею 51 Конституції України, ч.2, 3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст. 151 СК зазначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.2 ст.159 СК України).

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні ст.8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда стосовно до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

Саме по собі подання позову про визначення порядку спілкування з онуком та наявність заперечень сторони відповідача, свідчить про наявність таких перешкод.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 757/26787/22-ц.

Судом встановлено, що сторони у добровільному порядку не можуть дійти згоди щодо участі баби по лінії батька у спілкуванні з онуком.

З огляду на викладене, наявні правові підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з онуком.

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у п.8 ст.7 СК України та у ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ст.19 СК України).

Суд зазначає, що баба ОСОБА_1 має законне право на спілкування зі своїм онуком, ОСОБА_3 , та на участь у його вихованні, спілкування позивача із онуком буде сприяти його повноцінному вихованню, розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як батьків, так і бабусі, забезпечить його виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про негативний вплив позивача на виховання та розвиток онука, становили загрозу з боку позивача життю, здоров`ю, фізичному та психоемоційному розвитку дитини. Відповідачем таких доказів у відповідності до ст.77-81 ЦПК України суду не надано.

При визначенні способу участі баби у вихованні онука, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік дитини, розпорядок дня дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

Суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивача у вихованні малолітнього онука, що не суперечить інтересам дитини.

Відповідач не заперечує проти зустрічей позивача з онуком, однак не погоджується з графіком, вказаним позивачем в позові та просить щоб зустрічі відбувалися у її присутності. Вагомих аргументів, які б свідчили про те, що спілкування бабусі з дитиною було можливе та з її боку вчинялися якісь дії для того, щоб позивач мала змогу поспілкуватися з онуком, відповідач не надала.

Суд наголошує, що законодавством передбачено право бабусі на участь у вихованні онука.

Вимоги позивача про її участь у вихованні та спілкуванні з онуком суд вважає обґрунтованими, проте, бажаний нею спосіб такої участі не у повній мірі відповідає інтересам дитини та призведе до порушення балансу рівності прав всіх членів сім`ї на участь у вихованні дитини.

Встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабусею, та онуком, надаючи оцінку запропонованими позивачем та органом опіки і піклування графіками, суд дійшов висновку, що з урахуванням віку онука, його інтересів, відсутності протиправних дій бабусі стосовно свого онука, бажання бачитися, піклуватися про нього та виховувати його, вірним буде визначити порядок участі бабусі у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком відповідно до висновку про визначення способу участі баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , затвердженого наказом начальника Вараської міської військової адміністрації №236 від 24 вересня 2024 року, однак, без зазначення, що зустрічі відбуваються у присутності матері ОСОБА_2 .

Визначаючи часи спілкування бабусі із онуком без участі матері, суд враховує відсутність доказів негативного впливу бабусі на онука та вважає, що присутність обох сторін під час зустрічей позивача із дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, може негативно впливати на її психоемоційний стан, з огляду на стосунки, які склались між сторонами.

Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у вирішенні спірних питань, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.

Суд вважає, що визначений судом спосіб участі бабусі у вихованні онука та спілкуванні із ним у повній мірі відповідає інтересам як бабусі, так і онука, а також є достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі виховання онука.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що матері дитини та бабусі слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного контакту за для виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування матері, та бабусі із онуком.

Суд вважає, що зазначений вище порядок та спосіб участі бабусі у спілкуванні та вихованні дитини є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримку зв`язків між родичами. Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, як такі, що ґрунтуються на законі, підтвердженні встановленими обставинами та перевірені наданими доказами.

Суд звертає увагу на те, що визначений судом спосіб участі бабусі у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між бабусею і онуком у інших формах за погодженням матері або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом порядок спілкування бабусі з онуком, що буде відповідати інтересам дитини.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Вараська міська військова адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, встановлення графіку спілкування з дитиною задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний графік побачень ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3 :

- кожна друга та четверта субота щомісяця з 11 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.;

- у день ОСОБА_13 з 14 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.;

- у Новорічні та Великодні свята з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. за домовленістю.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за два дні до зустрічі обмінюватися в телефонному режимі інформацією щодо фактичного місця проживання та перебування ОСОБА_3 .

Якщо визначена зустріч не відбулась з поважних причин, то вона переноситься на інший зручний день та час за домовленістю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Роз`яснити сторонам можливість звернення до суду з позовом про зміну порядку спілкування бабусі ОСОБА_1 з онуком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскарженедо Рівненськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргипротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування Вараська міська військова адміністрація (м-н Незалежності, буд. 1, м. Вараш, Вараський район, Рівненська область, ЄДРПОУ 45356703)

Повне судове рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя Г.В. Бренчук