Постанова

від 04.11.2024 по справі 450/2733/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2733/24 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/2407/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Ковальчука Ю.П.;

адвоката Луки Т.М. - представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 (в подальшому - «спірна квартира»).

25 червня 2024 року позивач подав до суду Заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини щодо майнових прав на спірну квартиру, а також заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї квартири.

Заява мотивована тим, що відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,4167 га кадастровий номер 4623683300:01:001:0120. На вказаній земельній ділянці побудований, однак ще не введений в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок, в якому позивач придбав майнові права на спірну квартиру у відповідності до договору купівлі-продажу майнових прав від 21 листопада 2023 року, укладеного між ним та ОСОБА_5 . Вказав, що позивач повністю виконав умови договору, сплатив за умовами такого грошові кошти в сумі 1 836 712 грн. 50 коп., однак житловий будинок на даний час не здано в експлуатацію і спірну квартиру, в тому числі - майнові права на неї, не передано у приватну власність позивачу. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки та має чинний дозвіл на виконання будівельних робіт, останній матиме реальну можливість відчужити спірну квартиру, в тому числі - і майнові права на неї, яка знаходиться на об`єкті незавершеного будівництва. Додатково зазначив, що відповідач ОСОБА_5 , як уповноважений представник простого товариства, створеного між відповідачами, також має право вчиняти будь-які правочини та укладати договори від імені такого, зокрема - і відносно спірної квартири. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення по даній справі (а.с. 11-14).

Оскаржуваною ухвалою заяву представника позивача про забезпечення позову частково задоволено.

Заборонено відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у будь-який спосіб розпоряджатись, обтяжувати, укладати будь-які правочини з іншими особами щодо майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 17-18).

Вищезгадану ухвалу оскаржив представник відповідача ОСОБА_3 .

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, покликаючись на її незаконність та порушення норм процесуального права.

Вважає, що:

-позивач не надав суду доказів будівництва квартири з відповідним номером та проектною площею за адресою АДРЕСА_3 , а також доказів існування реальних ризиків вчинення ОСОБА_3 дій, які у разі задоволення позову можуть призвести у майбутньому до утруднення або неможливості виконання судового рішення;

-висновки суду щодо наявності підстав для забезпечення позову в частині, що стосується ОСОБА_3 не грунтуються на матеріалах справи, оскільки до ОСОБА_3 не пред`явлено позовних вимог і останній не є учасником правовідносин з яких виник спір та у нього відсутні будь - які зобов`язання перед позивачем з огляду на те, що попередній договір купівлі - продажу квартири укладений саме з ОСОБА_5 , який при його укладенні діяв від свого імені та в своїх особистих інтересах;

-вжиті відносно ОСОБА_3 заходи забезпечення не відповідають принципу співмірності та адекватності заходів із заявленими позовними вимогами та виходять за їх межі.

Звертає увагу на те, що укладений 13 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договір простого товариства (відповідно до якого його сторони зобов`язатися шляхом об`єднання своїх вкладів і зусиль спільно діяти у формі простого товариства без створення юридичної особи з метою будівництва і прийняття в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці площею 0, 4167 га, кадастровий номер 4623683300:01:001:0120, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 в порядку, передбаченому законодавством) був припинений 12 жовтня 2022 року в зв`язку з недосягненням мети, передбаченої п.1.1 цього Договору.

Стверджує, що ОСОБА_5 уклав близько 50 цивільно-правових угод щодо квартир та майнових прав на квартири в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 (в тому числі - і з позивачем), в результаті чого в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться близько 50 судових справ, предметом позову у яких є визнання майнових прав на квартири в згаданому багатоквартирному будинку.

Також стверджує, що відносно ОСОБА_5 відкрите кримінальне провадження за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене у великих розмірах), а самого ОСОБА_3 визнано потерпілим по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12023140000001202 від 28 листопада 2023 року, і на даний час ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження оголошено підозру у вчинені кримінальних правопорушень та оголошено його в розшук (а.с. 24-31).

Відповідачі, будучи своєчасно належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 72-80), в судове засідання не з`явилися і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до частини 2 статті 372 ЦПК України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (пункт 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо майнових прав на майно, за яке позивачем частково сплачено кошти. Зважаючи на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд прийшов до переконання, що необхідно вжити заходи забезпечення позову для охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів, зокрема, у разі задоволення позовних вимог, з метою забезпечення позивачу реального та ефективного виконання можливого судового рішення про задоволення позову, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, встановивши відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апелянтом вищенаведених обставин та доказів не спростовано.

При цьому, колегія суддів враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не вплинуть на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.

Крім цього, у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

Відтак, колегія суддів доводи позивача щодо необхідності вжиття по справі відповідних заходів забезпечення позову визнає обгрунтованими, а заходи забезпечення позову, застосовані судом першої інстанції шляхом постановлення оскаржуваної ухвали, - співмірними позовним вимогам.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків оскаржуваної ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , залишити без задоволення, а ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 11 листопада 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.