Рішення

від 11.11.2024 по справі 139/700/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/700/24

Провадження № 2/139/273/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 листопада 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Тучинської Н.В.

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про стягнення витрат на поліпшення земельної ділянки, у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за договоромкупівлі-продажу07жовтня 2020року натериторії Вендичанськоїселищної ради(раніше Немерченськоїсільської радиМурованокуриловецького району)Могилів-Подільськогорайону Вінницькоїобласті придбав земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300; для доведення земельної ділянки до стану, придатного до використання за цільовим призначенням, позивач вчинив корчування кущів та ліквідацію ярка; вартість таких землевпорядних робіт склала 49788 гривень; на підставі рішення Мурованокуриловецького районного суду від 10 квітня 2023 року земельна ділянка витребувана від ОСОБА_1 як добросовісного набувача у комунальну власність Вендичанської селищної ради.

16 вересня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування з власника земельної ділянки на підставі ч. 4 ст. 390 ЦК України витрат на поліпшення земельної ділянки в сумі 49788 гривень.

Підставою для такої позовної вимоги ОСОБА_1 назвав такі обставини:

1)вартість земельної ділянки станом на момент набуття її у його власність за договором купівлі-продажу від 07.10.2020 складала 40 тисяч гривень;

2)вартість земельної ділянки станом на момент звернення до суду, відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку, - 184600 гривень;

3)на поліпшення земельної ділянки для використання її за цільовим призначенням він провів очищення землі від рослинності та вирівнювання ярка, на що витратив 49788 гривень;

4)вважає, що саме такі його витрати призвели до збільшення ринкової вартості землі, а тому на підставі ч. 4 ст. 390 ЦК України просить стягнути їх з відповідача як власника земельної ділянки на його користь як колишнього добросовісного набувача цієї земельної ділянки;

5)вважає, що Звіт про експертну грошову оцінку є належним доказом майнової вимоги у цій справі, і що призначення експертизи в такому випадку не потрібне, і що така його позиція ґрунтується на висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 127/20330/20.

Ухвалою судувід 16вересня 2024року (а.с.97) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена і доставлена позивачу на його електронну пошту, яку він вказав у позові як контактні дані (а.с. 99).

Копія ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками до неї були вручені відповідачу 20 вересня 2024 року (а.с. 101).

27 вересня 2024 року від відповідача на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 103-104). Аргументами відповідача є такі обставини:

1)позивач не надав доказів, які б підтверджували, що вчинені ним очищення земельної ділянки від рослинності та переміщення ґрунту з одного місця в інше, по перше, були необхідними, а по-друге, призвели до збільшення вартості земельної ділянки;

2)відповідно до нормативно-грошової оцінки, вчиненої для укладення договору оренди землі 31.12.2022, а також для реєстрації права власності на земельну ділянку за селищною радою, її вартість значно менша, ніж станом на момент придбання її ОСОБА_1 07.10.2020;

3)вважає, що позивач мав би заявити цю вимогу до особи, яка відчужила йому земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 07.10.2020, про що сторони такого договору погодили у п. 8.

30 вересня 2024 року від позивача на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 108-110). Аргументи позивача зводяться до того, що він надав до суду належні та достатні докази про виконані ним роботи з поліпшення земельної ділянки, про її стан до та після такого поліпшення, про вартість робіт з поліпшення земельної ділянки; експертно-грошова та нормативно грошова оцінка земельної ділянки не є тотожними величинами; до продавця земельної ділянки він може заявити вимогу лише на підставі ст. 661 ЦК України, а не на підставі ч. 4 ст. 390 ЦК України.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України). За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає, з врахуванням такого:

Судом встановлено, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 жовтня 2020 року (а.с. 78-79) ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 за ціною 40 тисяч гривень. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 227248323 від 07.10.2020 (а.с. 80), право власності ОСОБА_1 на вказану вище земельну ділянку було зареєстровано.

Для використання земельної ділянки за цільовим призначенням ОСОБА_1 організував проведення робіт з освоєння земельної ділянки. Зокрема, як слідує із договору про надання послуг екскаватора від 24.05.2021 (а.с. 6-7) та акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по договору від 24.05.2024 (а.с. 8), на земельній ділянці з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 було здійснено її очищення від рослинності (кущів і дерев), а для безперешкодного проїзду сільськогосподарської техніки під час обробітку ділянки, - переміщено ґрунт із найвищих місць у яр. На проведення таких робіт, спрямованих на освоєння земельної ділянки, ОСОБА_1 витратив 49788 гривень, що стверджується копіями платіжних доручень (а.с. 9, 10, 11, 12, 13), про перерахування коштів виконавцю з надання послуг екскаватора.

Щодо видів господарської діяльності, під якими слід розуміти поліпшення земельних ділянок, у законодавстві відсутня чітка конкретизація. В той же час, у постанові Кабінету Міністрів України "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок" від 11.10.2002 № 1531, у постанові Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 «Про затвердження Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна"», у підпункті 14.1.75. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дані визначення земельного поліпшення. До таких поліпшень, зокрема, належать результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо).

З врахуванням таких норм законодавства, роботи, які ОСОБА_1 з 24 травня до 05 червня 2021 року провів на земельній ділянці з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300, можна вважати поліпшенням земельної ділянки.

31 грудня 2022 року на підставі договору оренди землі (копія на а.с. 81-83) ОСОБА_1 передав, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 в оренду Приватному підприємству «Влад».

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2023 року, яке набрало законної сили 31 серпня 2023 року (а.с. 84-92), від ОСОБА_1 як добросовісного набувача та від Приватного підприємства «Влад» як користувача, земельну ділянку з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 витребувано в комунальну власність Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 367049045 від 23.02.2024 (а.с. 5) 29 вересня 2023 року на підставі рішення Мурованокуриловецького районного суду у справі № 139/123/23 від 10.04.2023 право власності на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 зареєстровано за Вендичанською селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області.

Відповідно до ч. 4 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

ОСОБА_1 довів, що він вчинив поліпшення земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300, на що витратив 49788 гривень.

Для вирішення питання про обґрунтованість позовної вимоги, суду слід надати відповідь на запитання, чи має ОСОБА_1 право на відшкодування здійснених витрат у сумі 49788 гривень від власника земельної ділянки відповідача у справі на підставі ч. 4 ст. 390 ЦК України.

Щодо питання визначення розміру компенсації, яка може підлягати відшкодуванню кінцевому набувачу, у випадку повернення у власність держави належної йому земельної ділянки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) з посиланням на частину третю статті 22 ЦК України вказано, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц зазначено, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків.

За положеннями ч. 4 ст. 390 ЦК України добросовісному набувачу або володільцю належить право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень.

Отже,у данійсправі,оскільки вчинені ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 поліпшення не можуть бути відокремленими, суду слід вияснити, чи забезпечили проведені на земельній ділянці роботи приріст ринкової вартості земельної ділянки, та установити суму, на яку збільшилась вартість земельної ділянки, порівняно із її вартістю до такого поліпшення.

Такі самі завдання визначив перед судом апеляційної інстанції Верховний Суд України у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 742/762/15-ц.

Як на підставу для заявлення цієї позовної вимоги позивач посилається на Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 (а.с. 19-69), отриманий ним від Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт ІН», на підставі Договору № VR240731-002 на проведення оцінки майна від (а.с. 14-15).

Так, за результатами визначення вартості земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300, її ринкова вартість станом на 01 серпня 2024 року становить 184600 гривень (а.с. 20).

В тойже час,відповідно доумов Договорукупівлі-продажу(а.с.78-79),на моментпридбання ОСОБА_1 цієї земельноїділянки 07жовтня 2020року їїринкова вартість(визначенана підставіЗвіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого 05.10.2020 ТОВ «ВІТ-ОКС») становила 39600 гривень.

Як слідує зі змісту Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 ТОВ «Експерт ІН» (а.с. 22-44):

-метою оцінки земельної ділянки було визначення її ринкової вартості «для прийняття управлінських рішень та подачі до суду»;

-з аналізу ринку землі встановлено, що «у 2024 році вартість гектара землі може зрости на 50-70%. Загалом з моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель вартість зросла в 4 рази» (а.с. 32);

-для визначення ринкової вартості земельної ділянки було застосовано метод зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок;

-методичний підхід, що ґрунтується на врахуванні витрат на земельні поліпшення, при грошовій оцінці земельної ділянки з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300 не застосовувався (а.с. 33).

Таким чином, суд робить висновок, що доказів того, чи забезпечили проведені на земельній ділянці роботи (поліпшення) приріст її ринкової вартості, позивач не надав.

Адже ізподаного позивачемЗвіту проекспертну грошовуоцінку (а.с.19-69)слідує,що питанняприросту ринковоївартості земельноїділянки зкадастровим номером0522884600:10:003:0300за рахунок поліпшення,оцінювачем нездійснювалося.У цьомуж Звітізазначено,що збільшення ринкової вартості землі є наслідком об`єктивних причин загальнодержавна тенденція до зростання вартості землі, а також «через війну вартість землі змінюється залежно від географії».

Відповідно до частини першої - другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги або заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані підтверджуються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У цій справі ОСОБА_1 свідомо розпорядився своїми процесуальними правами та не заявив вимоги про призначення у справі відповідної експертизи. При цьому позивач свою позицію обґрунтовує позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 127/20330/20, де зазначено: «Апеляційний суд оцінив надані позивачем звіт та висновок як письмові докази, процесуальним законом не передбачається, що розмір поліпшень доводиться тільки таким засобом доказування як висновок експерта».

Суд вважає, що в даному випадку, згадана вище позиція Верховного Суду не підлягає врахуванню у справі за позовом ОСОБА_1 , адже у справі № 127/20330/20 постановою Вінницького апеляційного суду від 21 лютого 2023 року було встановлено, що «на підтвердження суми, на яку збільшилася вартість майна після його поліпшення, ОСОБА_2 надав до позовної заяви висновок по загальному стану будівлі, стану об`єкту оцінки та визначенню вартості невід`ємних поліпшень здійснених в об`єкті оцінки, а також звіт про незалежну оцінку житлової квартири, що є предметом спору. Відповідно наданих доказів сума поліпшень, які вплинули на вартість спірної квартири, склала 584 208,51 грн».

У справі, що розглядається судом, позивачем не надано доказів, що вчинені ним поліпшення земельної ділянки у вигляді корчування дерев і кущів та засипання ярка, вплинули на вартість земельної ділянки, яка була витребувана у нього за судовим рішенням на користь держави в особі Вендичанської селищної ради.

Надані позивачемна підтвердженняпозовних вимогдоговір пронадання послугекскаватора від24травня 2020року (а.с.6-7),акти прийому-передачівиконаних робіт(а.с.8),платіжні дорученняна суму49788гривень (а.с.9,10,11,12,13)є лишедоказом понесенихвитрат. В той же час, за положенням ч. 4 ст. 390 ЦК України, до відшкодування підлягають не витрати на поліпшення майна, а сума, на яку збільшилася вартість майна після його поліпшення.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 203/6836/14-ц, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цій же справі у постанові від 29 квітня 2020 року, де зазначено: «висновок судової будівельно-технічної експертизи є належним та допустимим доказом у справі, з якого вбачається, на яку саме суму зросла ринкова вартість частки домоволодіння після проведення позивачем в ньому відповідних поліпшень, які не можуть бути відокремлені».

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

За наведених вище обставин справи, норм матеріального та процесуального права, судової практики, суд не вбачає підстав для судового захисту прав позивача та стягнення з відповідача коштів, які ОСОБА_1 витратив на поліпшення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 0522884600:10:003:0300, у сумі 49788 гривень, оскільки позивач не довів, що саме проведені ним поліпшення земельної ділянки призвели до збільшення її ринкової вартості.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а п. 2 ч. 2 цієї норми, - що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ч. 4 ст. 390 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про стягнення витрат на поліпшення земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: