Рішення

від 05.11.2024 по справі 737/246/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/497/24

Єдиний унікальний № 737/246/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Майбороди С.М.,

за участю секретаря Пасько К.П.,

з участю представника позивача - адвоката Сулиги С.О. ( в режимі відеоконференції),

представника відповідача - адвоката Висіцької І.В. ( в режимі відеоконференції),

представника третьої особи - адвоката Ковалюха В.М. ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування і збитків, завданих внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

08 березня 2024 року, згідно поштового відправлення, адвокат Конюшко Д.Б. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просив стягнути з АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» невиплачене страхове відшкодування у розмірі 73364,45 грн, з ПАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» майнову шкоду в розмірі 86260,69 грн та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн, вирішити питання розподілу судових витрат. Вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2022 року о 07 год 35 хв на автодорозі Р-67 (45 км) між с. Вересоч та с. Дрімайлівка водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Богдан 211010», р.н. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «FAW BESTURN В50», р.н. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. В результаті ДТП автомобіль «FAW BESTURN В50», р.н. НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження, а позивачу були завдані матеріальні збитки. Згідно зі Звітом № 179/22 від 26.10.2022 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «FAW BESTURN В50», р.н. НОМЕР_2 , становить 75 964,45 грн, у той час як без зносу складає 159 625,14 грн. Згідно умов полісу ОСЦПВВНТЗ №208761847, розмір франшизи становить 2 600,00 грн. Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 14.10.2022 року у справі № 737/310/22 винною особою в скоєнні правопорушення, що мало наслідком настання вказаної ДТП, був визнаний ОСОБА_2 . 14.12.2022 року позивач звернулася до Куликівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою в якому просив стягнути із ОСОБА_3 , якого згодом замінили на належного відповідача ПрАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО», 162125,14 грн в рахунок відшкодування завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди, з яких: 159625,14 грн вартість ремонту легкового автомобіля «FAW BESTURN В50», р.н. НОМЕР_2 , та 2500 грн вартість авто-товарознавчого дослідження транспортного засобу. 22.05.2023 року суд своїм рішенням у справі № 740/4859/22 позовну заяву задовольнив повністю, однак, Чернігівський апеляційний суд своєю постановою від 01.08.2023 року скасував рішення суду першої інстанції. Проте, позивач вважає, що з АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» невиплачене страхове відшкодування у розмірі 73364,45 грн, з ПАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» майнову шкоду в розмірі 86260,69 грн та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою від 03 квітня 2024 року справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Представник ПАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів звернення до АТ «СТ «МЕГА-ГАРАНТ» із повідомленням про ДТП чи подання заяви про страхове відшкодування. Надані копії заяв не містять відмітки про отримання їх відповідачем. Розмір збитків, не перевищує розміру страхового ліміту за полісом, тому АТ «СТ «МЕГА-ГАРАНТ» має відшкодовувати шкоду внаслідок ДТП. Вимогу про відшкодування майнової шкоди до страхувальника можна пред`явити лише після сплати страховиком суми страхового відшкодування або у разі відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, тому звернення позивача є передчасним. Також вказує, що у суб`єкта оціночної діяльності відсутнє право на проведення автотоварознавчого експертного дослідження чи автотоварознавчої експертизи, тому звіт про оцінку № 179/22 від 26.10.2022 не є належним та допустими доказом. Також позивачем не надано доказів на підтвердження розміру моральної шкоди.

Представник третьої особи ОСОБА_4 надав письмові пояснення до суду, в яких вказує, що підтримує відзив на позов відповідача, оскільки позивачем не надано доказів звернення до АТ «СТ «МЕГА-ГАРАНТ» із повідомленням про ДТП чи подання заяви про страхове відшкодування, позивачем пропущено річний строк для вжиття заходів для отримання відшкодування. Обов`язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов`язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - АТ «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» не забезпечили явку свого представника в судове засідання. Про день та час розгляду справи повідомлялись за адресою реєстрації юридичної особи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Представник відповідача ПАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, вказані у відзиві на позов. Також вказала, що будуть надані додатково документи на підтвердження понесених витрат на правовову допомогу.

Представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, вказані у поясненні.

Заслухавши учасників справи, дослідиши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2022 року о 07 год 35 хв на автодорозі Р-67 (45 км) між с. Вересоч та с. Дрімайлівка водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Богдан 211010», р.н. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «FAW BESTURN В50», р.н. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 14.10.2022 року у справі № 737/310/22 винною особою в скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП був визнаний ОСОБА_2 та на нього накладено стягнення у виді штрафу (а.с. 7-8).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

ОСОБА_2 є працівником ПАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» згідно наказу про прийом на роботу № 70 від 25.11.2013 та за ним закріплений автомобіль Богдан -2110, НОМЕР_3 (а.с. 32, 34).

Згідно зі Звітом № 179/22 від 26.10.2022 року матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу «FAW BESTURN В50», р.н. НОМЕР_2 , становить 75 964,45 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 159 625,14 грн. (а.с.13-17).

Станом на дату ДТП року цивільно-правова відповідальність відповідача ПАТ «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» була застрахована у АТ «СК «МЕГА -ГАРАНТ» (а.с.9).

Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ №208761847, розмір франшизи становить 2 600,00 грн.

Позивачем надано копію повідомлення до АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» про дорожньо-транспортну пригоду від 30.09.2022 та копію заяви про страхове відшкодування від 29.09.2022 (а.с.11,12).

З 05.10.2022 року АТ «СК «Мега-Гарант» втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ та відповідно до п. 52.1 ст. 52 Закону припинило членство в МТСБУ. Крім того, згідно з п.п. 52.4, 52.5 ст. 52 Закону страховик, членство якого в МТСБУ припинено або ліцензія якого анульована, позбавляється права на провадження обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак не звільняється від обов`язкового виконання укладених договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України .

Статтею 3 Закону, в чинній на час настання страхового випадку редакції, передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 28 Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 35.1. статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до Постанови ВП ВС від 11.12.2019 в справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) у Законі № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

Позивач надав до суду заяву про звернення до страховика, також, з урахуванням постанови Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року ( а.п.84-86) позивач протягом року, а саме у грудні 2022 року, звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, вважаючи, що АТ СК «МЕГА - ГАРАНТ» втратило членство в МТСБУ. В подальшому, після скасування рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2023 року з підстав незалучення відповідача АТ СК «МЕГА - ГАРАНТ» позивач звернувся до суду 08 березня 2024 року. Суд вважає, що в даному випадку позивач не пропустив річний строк на звернення до суду щодо стягнення майнової шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України".

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №522/1597/15-ц (провадження № 61-12079ск18) дійшов висновку, що «Визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець - оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець - судовий автотоварознавець) відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках. Таким чином, аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для стягнення з винуватця ДТП вартості збитків є наявність вини такої особи у скоєнні ДТП та оцінка розміру завданої шкоди у відповідності до Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні»

Суд вважає, що звіт про оцінку № 179/22 є належним та допустимим доказом щодо визначення вартості завданого позивачу збитку. Заперечуючи проти вказаного звіту сторона відповідача не заявила клопотання про призначення у справі експертизи.

З урахуванням того, що страховик сплачує витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, які відповідно до наданого звіту складають 75 964 грн 45 коп., то з відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» підлягає стягненню сума з урахуванням франшизи в розмірі 73 364 грн 45 коп.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 2 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі статті 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Так, ОСОБА_2 , що є винним у ДТП, перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО». Розмір відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, відповідно до наданого звіту № 179/22 від 26.10.2022, що є належним та допустимим доказом у справі, як зазначено вище, складає 159 625 грн 14 коп.

З урахуванням наведеного з відповідача Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданого збитку на суму відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування, а також франшиза в розмірі 2600 грн. Таким чином сума до стягнення становить 86 260 грн 69 коп. ( 159 625,14 грн - 75 964,45 грн + 2600 грн)

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно п. 3. ч. 2. ст. 23 ЦК України - моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Під моральною шкодою, відповідно до чинного законодавства, зокрема п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З матеріалів справи слідує, що внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим позивач отримав певні незручності у користуванні своїм транспортним засобом, вимушений був докладати зусиль для його ремонту та відшукування коштів для цього, також позивач поніс хвилювання, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями його сином внаслідок ДТП.

Отже, враховуючи ступінь вини винуватця ДТП, завдані пошкодження транспортному засобу, хвилювання, які поніс позивач, суд вважає розумним, виваженим, справедливим та достатнім відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

У зв`язку з чим вимоги в частині стягнення моральної шкоди в іншій частині задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог в частині майнової шкоди, яка оплачена судовим збором в розмірі 1596 грн 25 коп., з відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 733 грн 67 коп., з відповідача Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 862 грн 63 коп.

Судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди сплачено в сумі 1211 грн 20 коп. та підлягає стягненню Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в цій частині. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 20000 грн. Судом стягнуто 10000 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 50% ( 10000 х 100 : 20000). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн 60 коп. (1211,20 х 50% : 100).

Загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» на користь ОСОБА_1 становить 1468 грн 23 коп ( 862,63+605,60)

Керуючись ст. 23, 1166, 1187 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування і збитків, завданих внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 невиплачене страхове відшкодування в розмірі 73 364 грн 45 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» на користь ОСОБА_1 завдану шкоду внаслідок ДТП в розмірі 86 260 грн 69 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 733 грн 67 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО» на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1468 грн 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса : АДРЕСА_1 .

Відповідач : Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», ЄДРПОУ 30035289, адреса : вул. Донець-Захаржевського, 6/8, м. Харків.

Відповідач : Приватне акціонерне товариство «КУЛИКІВСЬКЕ МОЛОКО», ЄДРПОУ 05388983, адреса : вул. 8-го Березня, 18-А, смт Куликівка Чернігівського району Чернігівської області.

Третя особа : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_2 .

Суддя С. М. Майборода