Постанова

від 24.10.2024 по справі 501/2138/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/237/24

Справа № 501/2138/17

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5 - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» - не з`явились, юридичну особу припинено,

переглянувши справу №501/2138/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 листопада 2020 року у складі судді Смирнова В.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 06 жовтня 2017 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що з відповідачем ОСОБА_3 проживали сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 червня 2013 року, зареєстрували шлюб 22 вересня 2013 року, у шлюбі народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Майно, придбане у період проживання сім`єю без реєстрації шлюбу та у період шлюбу, є спільною сумісною власністю, підлягає поділу з відступом від засад рівності часток подружжя з урахуванням інтересів дитини.

Позивач ОСОБА_1 станом на 27 лютого 2020 року остаточно просила:

визнати за ОСОБА_1 :

право власності на 70% (7/10) машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 271780051101), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальна вартість частки визначена рівною 2100000,00 грн.);

право власності на 70% (7/10) житлового будинку загальною площею 114,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184921051237), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 2100000,00 грн.);

право власності на 70% (7/10) земельної ділянки площею 0,0338 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119397851237), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 2100000,00 грн.);

визнати за ОСОБА_3 :

право власності на 30% (3/10) машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 271780051101), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальна вартість частки визначена рівною 900000,00 грн.);

право власності на 30% (3/10) житлового будинку загальною площею 114,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184921051237), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 900000,00 грн.);

право власності на 30% (3/10) земельної ділянки площею 0,0338 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119397851237), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (загальна вартість частки визначена рівною 900000,00 грн.);

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки грошових коштів, сплачених за Договором про купівлі-продаж земельної ділянки від 01 березня 2015 року та Договору про повний розрахунок між сторонами від 29 березня 2016 року в розмірі 129708,34 грн.;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.3-5, 96-97, 104-107, т.2 а.с.199-204, т.3 а.с.86-94, т.4 а.с.1-3, т.5 а.с.103-117).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.25).

Ухвалою Іллічівського міського суду від 09 жовтня 2017 року за заявою ОСОБА_1 накладено арешт на частку кафе з офісними приміщеннями, загальною площею 828 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 ; на частку земельної ділянки площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 (т.1 а.с.27).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2018 року за заявою ОСОБА_1 накладено арешт на машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 271780051101), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.18).

Відповідач ОСОБА_3 відзив на позов не подав, у судових засіданнях в особі представника ОСОБА_8 позов не визнав, подав письмові пояснення, за змістом яких вказав, наступне. Судовим рішенням у справі №761/16861/18 встановлені преюдиційні обставини відсутності шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 01 червня 2013 року по 22 вересня 2013 року, з огляду на що придбана до реєстрації шлюбу земельна ділянка та збудований на ній до реєстрації шлюбу житловий будинок не є об`єктами права спільної сумісної власності сторін і не підлягають поділу; момент оформлення права власності на спірний будинок не є безумовною підставою для визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, розмір участі у будівництві будинку до шлюбу не доведено. У стягненні грошової компенсації вартості частки у коштах сплачених за земельну ділянку обрано неправильний спосіб захисту. Підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя відсутні, так як на утримання дитини стягнуто аліменти у достатньому для її утримання та розвитку розмірі (т.6 а.с.48-55).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 17 липня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.4 а.с.109).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 листопада 2020 року (описку виправлено ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 18 листопада 2020 року) позов задоволено частково; в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на частку машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; на частку житлового будинку та на частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_3 право власності на частку машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; на частку житлового будинку та на частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини грошових коштів в розмірі 129708,34 грн., сплачених за купівлю-продаж земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:028:0001; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 9514,80 грн; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 09 жовтня 2017 року в частині накладення арешту на частку кафе з офісними приміщеннями загальною площею 828 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 (т.6 а.с.134-139, 142).

Висновок суду мотивовано наступним.

Під час перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти було придбано майно, яке є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу. Реєстрація за ОСОБА_3 майна підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №82885098 від 20 березня 2017 року, №92675906 від 24 липня 2017 року, №219621218 від 10 серпня 2020 року. Діє презумпції права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, де тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує. Житловий будинок є спільною сумісною власністю ще й тому, що державна реєстрація на об`єкт нерухомості відбулася після укладення шлюбу. Земельна ділянка придбана до укладення шлюбу, проте на земельній ділянці розташований житловий будинок, частку в якому має кожен з подружжя, з огляду на що, право власності на земельну ділянку визнається за кожним на частку земельної ділянки. Співвласник має право на грошову компенсацію, якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, або є неможливим.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду (т.7 а.с.40).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.6 а.с.156-167).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Висновки суду про визнання спільною сумісною власністю земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є помилковим. Сам по собі факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Критеріями для визнання майна спільною сумісною власністю є час набуття майна; кошти, за які майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя. Суд дане не врахував та дійшов помилкового висновку про віднесення спірного майна до об`єктів права спільної сумісної власності та, відповідно, про можливість поділу в рівних частках між сторонами.

Земельну ділянку ОСОБА_3 набув на підставі договору купівлі-продажу укладеного 29 липня 2013 року з ОСОБА_9 , право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 29 липня 2013 року, тобто до моменту оформлення 22 вересня 2013 року шлюбних відносин з ОСОБА_1 . Позивачем не підтверджено наявність фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_3 у період придбання спірної земельної ділянки, з огляду на що земельна ділянка не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділу не підлягає.

Житловий будинок побудовано за земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 , станом на 22 вересня 2013 року (дату реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) будівництво на земельній ділянці спірного житлового будинку вже було завершено. В період з 22 вересня 2013 року (дата реєстрації шлюбу) та до 11 жовтня 2013 року (дата реєстрації права власності на будинок) ОСОБА_3 не здійснював будівництва, а лише отримував правовстановлюючі документи на індивідуальний житловий будинок та проводив реєстрацію права власності на нерухоме майно. Вказану обставину підтвердила також і ОСОБА_1 в іншій справі №761/16861/18 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зазначивши, що з липня 2013 року вона та ОСОБА_3 проживали як сім`я у вказаному будинку. Отже, до моменту реєстрації шлюбу будинок вже було збудовано, з огляду на що житловий будинок не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділу не підлягає. Крім того, суд не врахував, що для визнання майна спільною сумісною власністю необхідно встановити не тільки факт придбання майна у період шлюбу, а й факт придбання майна за спільні кошти. Будівництво житлового будинку здійснювалось повністю за особисті кошти ОСОБА_3 , доказом чого є задекларовані доходи за січень-вересень 2013 року в сумі 11792373,50 грн., при тому, що річний дохід ОСОБА_1 за 2013 рік склав 43246,00 грн. Оскільки будівництво спірного житлового будинку здійснювалося виключно за особисті грошові кошти ОСОБА_3 до моменту реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 та за відсутності встановленого факту перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах, такий об`єкт не може бути визнаний спільною сумісною власністю, тому суд дійшов помилкового висновку про поділ будинку, що є особистою приватною власністю ОСОБА_3 . Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 не є засобом доказування придбання спірного майна, є недопустимими доказами у розумінні статті 78 ЦПК України, з огляду на що не можуть бути підставою для встановлення наявності або відсутності будь-яких обставин даної справи.

Щодо грошової компенсації за частку земельної ділянки в м. Чорноморську, то позивач не зазначила підстави присудження грошової компенсації замість частки у спірному нерухомому майні; обставин, з якими пов`язується виплата грошової компенсації частки у спільному майні не встановлено.

Машиномісце інвестовано ОСОБА_3 за особисті кошти на підставі Інвестиційного договору від 18 березня 2011 року, укладеного між ТОВ «Олімпекс транс» та ОСОБА_3 . Факт оформлення права власності на машиномісце лише 21 січня 2014 року у період шлюбу не відносить його до об`єкту спільної сумісної власності подружжя, що підлягає поділу. Оскільки фінансування будівництва спірного машиномісця здійснювалося виключно за особисті кошти ОСОБА_3 до моменту реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 та за відсутності встановленого факту перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах, такий об`єкт не може бути визнаний судом спільною сумісною власністю, тому суд дійшов помилкового висновку про поділ машиномісця, що є особистою приватною власністю ОСОБА_3 .

У відзиві представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Діє презумпція спільності права власності подружжя на майно, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує. В суді першої інстанції ОСОБА_3 не надав жодного доказу на спростування презумпції спільного майна та підтвердження своєї позиції про належність спірного майна на праві особистої приватної власності. Право власності на житловий будинок зареєстровано під час перебування сторін у шлюбі 18 жовтня 2013 року, технічний паспорт на будинок складено 01 жовтня 2013 року. Доказів придбання будинку до шлюбу не надано. Питання встановлення факту спільного проживання сім`єю без реєстрації шлюбу не є предметом розгляду у даній справі. Кожний із подружжя має право на частку у спільно набутому будинку, тому у такій самій частці виникає й право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування будинку. Доказів інвестування у машиномісце до суду першої інстанції не надано, придбання машиномісця за особисті кошти ОСОБА_3 доказами не підтверджено, право власності на об`єкт зареєстровано під час шлюбу, що має наслідком поділ спірного об`єкта між подружжям. Земельна ділянка в м. Іллічівську набута ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу 04 березня 2015 року, повний розрахунок проведено 29 березня 2016 року, земельну ділянку набуто за спільні кошти подружжя без згоди ОСОБА_1 (з березня 2014 року по жовтень 2015 року перебувала за межами України), ОСОБА_3 сплатив за частку земельної ділянки 259416,68 грн. спільних коштів подружжя, тому при поділі майна подружжя дані грошові кошти підлягають врахуванню і половина сплачених спільних коштів обґрунтовано стягнута з ОСОБА_3 як грошова компенсація належної ОСОБА_1 частки у спільних коштах (т.7 а.с.104-112).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду (т.7 а.с.145).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині розміру часток при поділі майна і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині поділу машиномісця, житлового будинку, земельної ділянки відповідно до заявленого ОСОБА_1 розміру часток 7/10 щодо кожного з об`єктів; в частині грошової компенсації рішення залишити без змін (т.7 а.с.3-7).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Утримання ОСОБА_3 дитини є недостатнім для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування. Докази витрат на дитину надано до суду. Наявною є і заборгованість по сплаті аліментів. Дитина має захищене законом право користування майном своїх батьків. Відступ від засад рівності часток подружжя обумовлений необхідністю урахуванням інтересів дитини. При визначенні розміру частки при поділі майна подружжя суд не врахував положення частини 3 статті 70 СК України та безпідставно не відступив від засад рівності часток подружжя з огляду на обставини, що мають істотне значення, та з урахуванням інтересів дитини.

У відзиві представник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Доводи про недостатність розміру аліментів на утримання дитини безпідставні. Судовим рішенням аліменти стягуються у твердій грошовій сумі, рівній 40000,00 грн. щомісячно з індексацією, ОСОБА_1 не надано доказів недостатності цієї суми аліментів для утримання дитини та забезпечення дитині фізичного та духовного розвитку. Проживання дитини з матір`ю саме по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя при поділі спільного майна. Заборгованість зі сплати аліментів в сумі 18145,25 грн., що існувала станом на 06 лютого 2020 року, погашена 26 лютого 2020 року, надалі встановлені судовим наказом аліменти сплачувались регулярно. Після зміни способу стягнення аліментів аліменти сплачуються в сумі 40000,00 грн. щомісячно, що підтверджено квитанціями. Станом на 12 квітня 2021 року відомості про ОСОБА_3 як боржника не внесені до Єдиного реєстру боржників, щодо нього не вжито тимчасових обмежень, пов`язаних з невиконанням аліментних зобов`язань. Суд правомірно відмовив у зміні часток у спільному майні подружжя (т.7 а.с.188-193).

Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснень, заперечень не надали.

Третя особа публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) з 14 квітня 2021 року є припиненою юридичною особою (т.10 а.с.83).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду призначено до розгляду на 04 листопада 2021 року (т.7 а.с.166).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 травня 2021 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду призначено до розгляду на 04 листопада 2021 року (т.7 а.с.167).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року за клопотанням представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.7 а.с.230).

Судове засідання 04 листопада 2021 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_11 на лікарняному з 01 листопада 2021 року, судді Сєвєрової Є.С. на лікарняному з 25 жовтня 2021 року; розгляд справи відкладено на 24 березня 2022 року (т.8 а.с.14, 38).

18 березня 2022 року представником ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 , 21 березня 2022 року представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , 22 березня 2022 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення розгляду справи до закінчення воєнного стану (т.8 а.с.67-68, 69-90, 91-95).

Судове засідання 24 березня 2022 року не відбулося у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та з урахуванням клопотань учасників справи; розгляд справи відкладено на 09 лютого 2023 року (т.8 а.с.98).

Судове засідання 09 лютого 2023 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_11 у відпустці з 31 січня 2023 року по 17 лютого 2023 року; розгляд справи відкладено на 11 травня 2023 року (т.8 а.с.231, 232).

Судове засідання 11 травня 2023 року не відбулося у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_11 у відставку, перебуванням суддів постійно діючого складу колегії суддів Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В. з 01 травня 2023 року по 12 травня 2023 року та резервного судді Комлевої О.С. з 01 травня 2023 року по 12 травня 2023 року у відпустці: розгляд справи відкладено на 25 травня 2023 року (т.9 а.с.47-51).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2023 року визначено склад колегії суддів з підстав звільнення судді ОСОБА_11 у відставку (т.9 а.с.55, 56-57).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 від 23 грудня 2020 року №20919/20 про витребування доказів та клопотання від 23 грудня 2020 року №20919/20 про витребування доказів (т.9 а.с.83-84).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 09 лютого 2023 року №22-3131/23, від 09 лютого 2023 року №2892/23, від 10 лютого 2023 року №22-3181/23 про подання доказів (т.9 а.с.86-89).

Перерву в судовому засіданні оголошено на 27 липня 2023 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2023 року визначено склад колегії суддів з підстав звільнення судді Цюри Т.В. у відставку (т.9 а.с.101, 102).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 від 03 листопада 2021 року №ЕП-1704/21, від 03 листопада 2021 року №ЕП-17048/21, від 08 листопада 2021 року №22-23597/21, від 10 липня 2023 року №ЕП-13253/23 про подання доказів (т.9 а.с.111-112).

Перерву у судовому засіданні 27 липня 2023 року оголошено на 05 жовтня 2023 року (т.9 а.с.113).

Перерву у судовому засіданні 05 жовтня 2023 року оголошено на 16 листопада 2023 року (т.9 а.с.116).

Перерву у судовому засіданні 16 листопада 2023 року оголошено на 25 січня 2024 року (т.9 а.с.134-135).

Судове засідання 25 січня 2024 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Вадовської Л.М. у відпустці з 25 по 26 січня 2024 року; розгляд справи відкладено на 08 лютого 2024 року (т.9 а.с.152,153).

Судове засідання 08 лютого 2024 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Комлевої О.С. у відпустці з 05 по 09 лютого 2024 року; розгляд справи відкладено на 28 березня 2024 року (т.9 а.с.163,164).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року за клопотанням представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.9 а.с.169).

Судове засідання 28 березня 2024 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Комлевої О.С. на лікарняному; розгляд справи відкладено на 27 червня 2024 року (т.9 а.с.175,176).

27 червня 2024 року розгляд справи за клопотаннями ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відкладено на 10 жовтня 2024 року (т.9 а.с.189-190, 201-202, 203).

Перерву в судовому засіданні 10 жовтня 2024 року оголошено на 24 жовтня 2024 року (т.10 а.с.66-68).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 09 жовтня 2024 року №22-25546/24, від 09 жовтня 2024 року №22-25537/24 про подання доказів (т.10 а.с.85).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

ОСОБА_3 , 1980 року народження, ОСОБА_1 , 1987 року народження, зареєстрували шлюб 22 вересня 2013 року, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено актовий запис №1744 від 22 вересня 2013 року (т.1 а.с.9).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи №522/993/17, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Постановою апеляційного суду Одеської області від 03 квітня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року скасовано, справу направлено за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.5 а.с.30-34, 35-40).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3 а.с.95-97).

Судовим наказом судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2017 року у справі №760/23640/17 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття (т.3 а.с.98-99).

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року у справі №760/27143/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_7 у розмірі 12150,00 грн. (т.3 а.с.101-105).

Рішенням Солом`янського районного суду м. Одеси від 29 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі №760/27143/18, змінено спосіб стягнення аліментів на утримання дитини; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 40000,00 грн., щомісячно з послідуючою індексацією, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття (т.6 а.с.74-78).

Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. 29 липня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №1649, ОСОБА_3 набув у власність земельну ділянку площею 0,0338 га, цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У договорі вказано, що за домовленістю сторін продаж вчинено за ціною 64005,03 грн. (оціночна вартість 64005,03 грн.); продавець і покупець свідчать про відсутність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що підлягають технічній інвентаризації (т.4 а.с.146).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка площею 0,0338 га, цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована 29 липня 2013 року на праві власності (приватна) ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2013 року №1649; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119397851237 (т.4 а.с.147, т.5 а.с.21-28, т.6 а.с.22-29).

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 11102297, виданого 18 жовтня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Овідіопольського районного управляння юстиції Одеської області, ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) належить на праві приватної власності (розмір частки 1/1) житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 114,2 кв.м, житловою площею 50,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (т.4 а.с.142).

Технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , на замовлення ОСОБА_3 виготовлений ПП «Архстройдом» (код ЄДРПОУ 33279228) 01 жовтня 2013 року. Нерухоме майно складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 114,2 кв.м, житловою площею 50,0 кв.м, підсобною площею 64,2 кв.м (рік побудови 2013), ганку літ. «а», (рік побудови 2013), споруди №1-6, І; площа земельної ділянки 338,0 кв.м (т.4 а.с.143-145).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності житловий будинок житловий будинок загальною площею 114,2 кв.м, житловою площею 50,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 (опис об`єкта: житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, літ. «А» загальною площею 114,2 кв.м, житловою площею 50,0 кв.м; літ. «а» ганок загальною площею 5,4 кв.м, №1-6, І споруди), зареєстрований 11 жовтня 2013 року на праві власності (приватна) ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на підставі свідоцтва про право власності від 18 жовтня 2013 року №11102297; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184921051237; земельна ділянка кадастровий номер 5123755800:02:001:0128 (т.4 а.с.148, т.5 а.с.21-28, т.6 а.с.22-29).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 20 січня 2014 року на праві власності (приватна) ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21 січня 2014 року за №16442049 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 10103722 від 21 січня 2014 року); реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 271780051101 (т.5 а.с.21-28, т.6 а.с.22-29).

Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між дочірнім підприємством «Дженіг» компанії «Ю.Ей.Джи.Ко.Ллс» (код ЄДРПОУ 31886187) та ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Салаєвою Р.К. 23 грудня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №5681, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 купили кожний по частці кафе з офісними приміщеннями загальною площею 828,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.32-38).

Згідно Договору іпотеки будівлі №ZXR039523.214555.003, укладеного 15 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) та ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), для забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) Кредитним договором №MKIPF.214555.001 від 15 січня 2014 року в сумі 1307000,00 грн. передано в іпотеку кафе з офісними приміщеннями загальною площею 828,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.166-181).

Згідно Договору іпотеки будівлі №ZXR039523.199233.005, укладеного 15 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) та ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), для забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620) та ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), Кредитним договором №MKIPF.199233.004 від 15 січня 2014 року в сумі 1307000,00 грн. передано в іпотеку кафе з офісними приміщеннями загальною площею 828,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.182-187).

Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Іллічівською міською радою Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851) та ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л.Д. 04 березня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №72, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 купили в рівних частках кожний земельну ділянку площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, цільового призначення «для розташування кафе з офісними приміщеннями», за адресою: АДРЕСА_1 ; ціна продажу земельної ділянки 518883,26 грн. (грошова експертна оцінка 518883,26 грн.); оплата частинами (т.2 а.с.138-149).

Згідно Договору про повний розрахунок між сторонами за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л.Д. 04 березня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №72, укладеного між Іллічівською міською радою Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851) та ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л.Д. 29 березня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №187, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 провели повний розрахунок за земельну ділянку кадастровий номер 5110800000:02:028:0001 (т.4 а.с.9).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка площею 0,1597 кв.м, цільового призначення «для розташування будівлі кафе з офісними приміщеннями», кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована 29 березня 2016 року на праві власності (приватна, спільна часткова, розмір частки 1/2) ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на підставі договору про повний розрахунок між сторонами за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Кушнеровою Л.Д. 04 березня 2015 року за реєстровим №72, серія та номер 187, виданого 29 березня 2016 року приватним нотаріусом Кушнеровою Л.Д.; квитанцій під номерами 114, 115, 116, 117, 118, 119 АТ «Ощадбанк»; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5101716632015 від 26 січня 2015 року відділу Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області (т.5 а.с.21-28, т.6 а.с.22-29).

Спір виник про поділ майна подружжя.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хворобо тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.60 СК України).

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.63 СК України).

Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч.3 ст.70 СК України).

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, зокрема, набуте нею, ним до шлюбу (п.1 ч.1 ст.57 СК України), майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (п.3 ч.1 ст.57 СК України).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 2013 року, шлюб розірвано судовим рішенням від 19 жовтня 2018 року, що набрало законної сили 15 травня 2019 року; спір в суді про розірвання шлюбу виник у січні 2017 року.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після припинення батьків проживати сім`єю проживає з матір`ю ОСОБА_1 . На утримання дитини ОСОБА_7 з батька ОСОБА_3 стягувались аліменти на підставі судового наказу від 02 грудня 2017 року в частці від заробітку (доходу), починаючи з 02 листопада 2017 року. Після зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 з батька ОСОБА_3 стягуються на користь матері ОСОБА_1 на підставі судового рішення від 29 травня 2019 року, що набрало законної сили 10 червня 2020 року, аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 40000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.

На час вирішення судом першої інстанції спору про поділ майна подружжя заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, яка б мала наслідком внесення відомостей про боржника до Реєстру чи накладення обмежень, відсутня.

Спірним майном подружжя є машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 92,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 271780051101), за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване на праві власності ОСОБА_3 20 січня 2014 року на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21 січня 2014 року за №16442049 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

Дане майно є набутим у власність 20 січня 2014 року у період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Доказів набуття майна у власність ОСОБА_3 до шлюбу до суду першої та апеляційної інстанції не надано. Посилання на інвестування ОСОБА_3 у об`єкт у 2011 році не підтверджено договором інвестування та документами про сплату грошових коштів до шлюбу з ОСОБА_1 . Позовна вимога про визнання в порядку статті 57 СК України машиномісця як об`єкта нерухомого майна особистою приватною власністю ОСОБА_3 до суду не пред`явлена. Право спільної сумісної власності подружжя на вказаний об`єкт презюмується. За таких обставин, підстави для відмови у поділі спірного машиномісця як майна подружжя, відсутні.

Спірним майном подружжя є земельна ділянка кадастровий номер 5123755800:02:011:0128 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 119397851237) та збудований на ній житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 184921051237) за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка набута у власність ОСОБА_3 до шлюбу на підставі договору купівлі-продажу 29 липня 2013 року; у договорі вказано, що продавець і покупець свідчать про відсутність на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що підлягають технічній інвентаризації. Отже, за правовстановлюючими документами на час набуття ОСОБА_3 у власність земельної ділянки житловий будинок (чи не завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна) на земельній ділянці збудованим документально уповноваженими на те органами не обліковувався, проектно-дозвільна документація на збудовану на земельній ділянці нерухомість не надана. За таких обставин, слід виходити з того, що земельна ділянка на час набуття ОСОБА_3 у власність була вільна від забудови (показання сторін, свідків тощо не є належними та допустимими доказами того, що на земельній ділянці на час набуття у власність знаходився збудований, але не зданий в експлуатацію будинок, не приймаються).

Житловий будинок на праві власності ОСОБА_3 зареєстрований у період шлюбу з ОСОБА_1 11 жовтня 2013 року на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 18 жовтня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Овідіопольського районного управляння юстиції Одеської області. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлено 01 жовтня 2013 року, у технічному паспорті рік побудови житлового будинку і ганку зазначено 2013 (місяць не вказано). Проектно-дозвільна документація на нерухоме майно до суду першої та апеляційної інстанції не надана. Докази побудови житлового будинку ОСОБА_3 до шлюбу в справі відсутні. Позовна вимога про визнання в порядку статті 57 СК України житлового будинку як об`єкта нерухомого майна особистою приватною власністю ОСОБА_3 до суду не пред`явлена. Право спільної сумісної власності подружжя на вказаний об`єкт презюмується. За таких обставин, підстави для відмови у поділі спірного житлового будинку як майна подружжя, відсутні.

Житловий будинок як об`єкт права спільної сумісної власності подружжя є таким, що збудований на земельній ділянці, що набута у власність ОСОБА_3 до шлюбу, тому поділ будинку як майна подружжя має наслідком поділ земельної ділянки, на якій будинок збудований, при чому частки кожного з подружжя у поділі житлового будинку відповідають частками кожного з подружжя у поділі земельної ділянки. За таких обставин, підстави для відмови у поділі спірної земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомості, що підлягає поділу, відсутні.

Розмір часток майна ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при поділі машиномісця та житлового будинку, як об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, та земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, обґрунтовано встановлено рівним (1/2 частка за кожним), так як інше домовленістю між сторонами чи шлюбним договором не визначено, передбачених частиною 2 статті 70 СК України підстав відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна, рівно як і передбачених частиною 3 статті 70 СК України підстав збільшення за рішенням суду частки майна дружини не встановлено.

На утримання дитини сторін ОСОБА_7 судовим рішенням стягуються аліменти, доказів суттєвої заборгованості зі сплати аліментів не надано. Розмір аліментів на час вирішення судом спору визначний судом рівним 40000,00 грн. з індексацією. ОСОБА_1 не надано доказів, які у своїй сукупності були б достатні для висновку про те, що одержувані у такому розмірі аліменти недостатні для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини чи її лікування та, як наслідок, слугували б підставою для збільшення частки майна ОСОБА_1 при поділі майна подружжя з (5/10) до 7/10.

За наявності передбачених статтею 185 СК України додаткових витрат на дитину ОСОБА_1 не позбавлена права звернення до суду з позовом про стягнення окрім аліментів на утримання дитини й додаткових витрат на дитину.

За таких обставин, підстави для збільшення частки дружини при поділі майна відсутні.

Спірним майном подружжя є грошові кошти в сумі 259416,68 грн., сплачені ОСОБА_3 за набуття 04 березня 2015 року у період шлюбу у спільну часткову власність частки земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:028:0001 (повний розрахунок проведено 29 березня 2016 року). Частка ОСОБА_1 у спірному майні подружжя є рівною , що у грошовому виразі становить 129708,34 грн. Вказана земельна ділянка набута ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у спільну часткову власність, на земельній ділянці знаходиться будівля кафе з офісними приміщеннями, переданими в іпотеку для забезпечення кредитних зобов`язань. ОСОБА_1 не заявляє вимоги про визнання права власності на частку земельної ділянки, а згодна на присудження їй з ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя грошової компенсації в сумі 129708,34 грн. замість її частки у праві спільної сумісної власності подружжя на майно. Дана вимога відповідає положенням частини 4 статті 71 СК України, підстави для відмови у стягненні грошової компенсації відсутні.

В силу визначеного статтею 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За положеннями статті 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Норма статті 60 СК України закріплює презумпцію права власності подружжя на майно, набуте ними у період шлюбу. У сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та рівності частки дружини і чоловіка.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на набуте у період шлюбу майно може бути спростована; один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму сумісного майна на певний об`єкт у тому числі й у судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її оспорює.

У справі, що переглядається, право власності на спірні машиномісце, житловий будинок, земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер 5110800000:02:028:0001 тощо зареєстровано за ОСОБА_3 у період його перебування у шлюбу з ОСОБА_1 . Право спільної сумісної власності, зокрема, на машиномісце та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123755800:02:011:0128, ОСОБА_3 не визнає, проте вимог про визнання даних об`єктів особистою власністю не пред`явив, доказів, які були б достатніми для висновку про належність спірних об`єктів йому на праві особистої власності, не надав.

Рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, презумпція права спільної сумісної власності подружжя на спірні машиномісце та житловий будинок ОСОБА_3 не спростовані, що має наслідком поділ таких об`єктів як майна подружжя та, відповідно, й поділ земельної ділянки, на якій спільний житловий будинок збудований.

Чинне законодавство та відповідна йому судова практика у спорах про поділ майна подружжя, на застосування якої орієнтує касаційна інстанція, за встановлених у справі обставин та зібраних доказів не вказує на наявність підстав для відмови у позові.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 , підтриману представником ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 10 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» про поділ майна подружжя - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова