Ухвала

від 08.11.2024 по справі 398/5079/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 398/5079/24

Провадження № 2-о/390/96/24

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

"08" листопада 2024 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Катеринівська територіальна громада Кропивницького району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт належності ОСОБА_1 державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 002546. Підставою звернення із даною заявою стало виявлення заявницею розбіжності написання її прізвища у зазначеному правовстановлюючому документі - « ОСОБА_2 » з правильним написанням її прізвища за паспортом громадянина України - « ОСОБА_3 ». Інші вимоги заява не містить.

Перевіривши матеріали поданої заяви, суддя дійшов висновку про передачу справи за підсудністю з огляду на наступне.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Згідно із ст. 125 Основного Закону України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ч. 1ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч. 1ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного, а також компетенцію судів однієї ланки і виду судочинства за територіальністю.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

До переліку справ, що розглядаються в порядку окремого провадження, згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, віднесено розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом норм параграфу 3Глави 2 ЦПК Україниправила територіальної юрисдикції розмежовують підсудність справ між судам цивільного судочинства однієї ланки за територіальною ознакою.

За правилом, сформульованим у ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Заявник зазначила, що адресою її проживання є адреса: АДРЕСА_1 . Адреса проживання заявниці є зареєстрованим місцем її проживання, згідно паспорта громадянина України, виданому на її ім`я.

Метою подання даної заяви є встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: належності заявниці правовстановлюючого документу, оскільки нею виявлено відмінність у написанні свого прізвища в паспорті та помилковому зазначені її прізвища в правовстановлюючому документі.

Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу не містить відомостей того, що встановлення зазначеного факту обумовлено наявністю спору з приводу нерухомого майна. Так само заява не містить відомостей, що встановлення зазначеного факту впливатиме на права й обов`язки інших осіб, які оспорюють право заявниці. Відомості стосовно того, що встановлення зазначеного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право заява також не містить.

Отже підстави вважати про поширення правил виключної підсудності щодо розгляду даної заяви відсутні, оскільки подання заяви не обумовлено наявністю спору щодо нерухомого майна.

Згідно приписів ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справах «Ezgeta v. Croatia», «Pasquini v. San Marino» Європейський суд з прав людини зазначив, що встановлений законом охоплює не лише правову основу існування «суду», а й дотримання судом конкретних правил, які регулюють його діяльність, і склад суду.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ЦПК України).

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що фактичним та зареєстрованим місцем проживання заявниці є адреса: АДРЕСА_1 , розгляд даної заяви Кіровоградським районним судом Кіровоградської області буде суперечити вимогам цивільного процесуального закону, тому справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції суду, до якого вона відноситься - Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, що забезпечує заявнику достатній рівень доступу до суду без заподіяння шкоди самій суті цього права.

Керуючись ст.ст. 31, 260, 316 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Катеринівська територіальна громада Кропивницького району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - передати на розгляд до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Копію ухвали направити заявнику для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко