Рішення

від 05.11.2024 по справі 390/2361/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/2361/23

Провадження №2/390/992/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Лазаренко А.С.,

розглянувши у судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ''Артур'' про розірвання договору емфітевзису,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП ''Артур'' та просила визнати недійсним договір №48 від 12.05.2017 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису).Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.10.2023 року державним нотаріусом Кропивницької державної нотаріальної контори Лебедченко А.Д. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3522583600:02:000:0301, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 З Державного реєстру речових прав від 04.10.2023 року позивачці стало відомо, що 24.06.2017 року державним реєстратором Шиловою Н.Ю. внесено номер запису про інше речове право на вищевказану земельну ділянку: 21089814 про реєстрацію договору №48 від 12.05.2017 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), землекористувач ПП ''Артур''. При цьому, встановлено плату за користування 1490 грн. на рік і строк користування 100 років. Позивач повідомляла відповідача про отримання нею спадщини, однак відповідачем було відмовлено у наданні копії договору та виплаті позивачу, як новому власнику, орендної плати за користування земельною ділянкою. Позивач зазначає, що договір емфітевзису №48 є недійсним, оскільки не відповідає вимогам ст.203 ЦК України. З витягу з Державного реєстру речових прав від 04.10.2023 року договір укладено на 100 років, однак данний пункт договору суперечить ст.19 Закону України ''Про оренду землі'', якою встановлено, що строк дії договору не може перевищувати 50 років. Крім того, позивач зазначає, що станом на день звернення до суду жодних повідомлень від орендаря про намір продовжити дію договору та внесення змін до договору, приведення його у відповідність до норм чинного законодавства не надходило, тому позивач звернулася до суду та просить визнати договір емфітевзису недійсним.

Позивач і її представник у судове засідання не з`явилися, повідомлялися неодноразово про дату, час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, а тому розгляд справи проведено за їх відсутності.

Від представника відповідача надійшло клопотання в якому останній просить провести судове засідання без його участі, просив відмовити в задоволенні позову. Крім того, надано відзив у якому він просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтуванні зазначив, що 12.05.2017 року між ОСОБА_2 та ПП ''Артур'' було укладено договір №48 від 12.05.2017 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису). Право, що виникло у позивача на підставі укладеного договору 24.06.2017 року зареєстроване у ДРРП на нерухоме майно. Договором визначено плату за користування земельною ділянкою в розмірі 1490 грн. і строк користування 100 років. Під час укладення оскаржуваного договору сторони керувалися законодавством, що було чинне станом на 12.05.2017 року, а саме Главою 16-1 ЗК України, Главою 33 ЦК України. Оскаржуваний договір відповідає вказаним нормам законодавства, які діяли на момент його укладення, договір було укладено з власником земельної ділянки ОСОБА_2 . 12.05.2017 року ОСОБА_2 подала до ПП ''Артур'' заяву, якою просила сплатити їй плату за користування земельною ділянкою завчасно за весь період дії договору. 15.05.2017 року ОСОБА_2 було нараховано плату за договором емфітевзису у сумі 149069 грн. за весь строк користування земельною ділянкою, що підтверджується видатковими касовими ордерами та не заперечується позивачем. Позивачка ствержує, що укладений договір не відповідає вимогам ст.203 ч.1 ЦК України, оскільки не відповідає положенням договору про оренду землі. Право оренди земельної ділянки є відмінним від емфітевзису та визначається спеціальними нормами законодавства. На відміну від договору оренди істотні умови емфітевзису законодавчо не визначені, земельні ділянки можуть передаватися в користування без встановлення максимального та мінімального строку. Крім того, відповідач зауважує що для виникнення речового права за договором емфітевзису потрібно не лише укласти договір, а й зареєструвати це право в ДРРП на нерухоме майно. Крім того, 12.05.2017 року між ОСОБА_2 та ПП ''Артур'' було укладено договір зберігання Державного акту на право приватної власності на землю КР №038834. Позивачка з власної ініціативи отримала вказаний вище державний акт із зберігання 04.10.2023 року та передала його нотаріусу для отримання свідоцтва про право власності за законом на земельну ділянку, а тому відповідно умов договору зберігання стало оплатним, зберігання здійснювалося протягом 2337 календарних днів, що складає 116850 грн. Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими, не підтвердженні належними та достатніми доказами, а відтак просили відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача документально підтверджені понесені витрати на правничу допомогу в сумі 47080 грн. (а.с.24-62).

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій він зазначає про те, що обставини, зазначені у відзиві безпідставні та не відповідають вимогам чинного законодавства, носять характер припущень. Представник позивача повторно зазначає, що договір емфітевзису №48 є недійсним, оскільки не відповідає вимогам ст.203 ЦК України. З витягу з Державного реєстру речових прав від 04.10.2023 року договір укладено на 100 років, однак данний пункт договору суперечить ст. 19 Закону України ''Про оренду землі'', якою встановлено, що строк дії договору не може перевищувати 50 років, що є підставою для визнання договору недійсним. Крім того, вказує на те, що нікчемним є договір зберігання державного акту. Позивачем був отриманий державний акт для реалізації свого конституційного права на отримання спадщини, а намагання відповідача ускладнити процедуру реалізації такого права є незаконними. Представник позивача зазначає, що розмір витрат відповідача на правову допомогу значно завищений та нічим не підтверджений, оскільки не містить жодного розрахунку таких витрат, актів приймання-передачі таких послуг із їх детальним розрахунком і підтвердженням їх розумності. Позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі (а.с.87-92).

Від представника відповідача надійшли заперечення в яких він зазначає, що позивачем не вказано, які саме обставини носять характер припущень, а також зазначено, що позивач застосовує до правовідносин щодо користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) норми Закону України ''Про оренду землі'', що є відмінними та до таких правовідносин застосовуються спеціальні норми законодавства. Позивач зазначає, що їй відмовлено у наданні копії договору оренди, але жодного договору оренди не укладалося, відтак не зрозуміло, яку копію мав надати відповідач. Посилання позивача щодо не надання виплат за договором також є хибним, оскільки 15.05.2017 року ОСОБА_2 було нараховано плату за договором емфітевзису у сумі 149069 грн. за весь строк користування земельною ділянкою, що підтверджується видатковими касовими ордерами та не заперечується позивачем. Щодо нічим не підтверджених витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що вони будуть надані у встановлений законом строк (а.с.101-105).

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно ст.102-1 ЗК України (в редакції від 16.04.2017 року, станом на день укладення договору) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку, на який було надано право користування; 3) відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 3-1) прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб; 4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років; 5) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства); Припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3-1 частини шостої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32-1 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ст.ст. 407, 408, 412 ЦК України (в редакції від 02.11.2016 року, станом на день укладення договору) право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років. Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку, на який було надано право користування; 3) викупу земельної ділянки у зв`язку із суспільною необхідністю. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає державній реєстрації.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що 04.10.2023 року державним нотаріусом Кропивницької державної нотаріальної контори Лебедченко А.Д. видано доньці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом №2-558 на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3522583600:02:000:0301, площею 5,608 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробницва, що розташована на території Калинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.8).

Витяги з Державного реєстру речових прав №349157027, №349158921 від 04.10.2023 року свідчать, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3522583600:02:000:0301, площею 5,608 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробницва, що розташована на території Калинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину №2-558, виданого 04.10.2023 року державним нотаріусом Кропивницької державної нотаріальної контори Лебедченко А.Д. 24.06.2017 року державним реєстратором Шиловою Н.Ю. внесено номер запису про інше речове право на вищевказану земельну ділянку: 21089814 про реєстрацію договору №48 від 12.05.2017 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), землекористувач ПП ''Артур''. За користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику 1490 грн. на рік, термін користування земельною ділянкою 100 років із дати державної реєстрації права емфітевзису (а.с.7, 9).

12.05.2017 року між ОСОБА_2 та ПП ''Артур'' було укладено договір №48 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису). Відповідно умов якого власник надає землекористувачу право використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 3522583600:02:000:0301, площею 5,608 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробницва, що розташована на території Калинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка перебуває у власності власника на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР №038834 від 29.07.2005 року, для сільськогосподарський потреб на праві емфітевзису. Термін користування земельною ділянкою 100 років із дати державної реєстрації права емфітевзису. За користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику 1490 грн. на рік. Землекористувач має право за письмовою заявою власника сплачувати власнику плату за користування правом емфітевзису завчасно, але не більше ніж за 100 років. Землекористувач бере на себе обов`язок сплачувати земельний податок. Землекористувач вираховує та сплачує за власника всі податкові платежі та обов`язкові збори (а.с.39-41)

Витяг з Державного реєстру речових прав №90480875 від 24.06.2017 року свідчить, що 24.06.2017 року державним реєстратором Шиловою Н.Ю. внесено номер запису про інше речове право на вищевказану земельну ділянку: 21089814 про реєстрацію договору №48 від 12.05.2017 року про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), землекористувач ПП ''Артур''. За користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику 1490 грн. на рік, термін користування земельною ділянкою 100 років із дати державної реєстрації права емфітевзису (а.с.42).

12.05.2017 року ОСОБА_2 звернулася до ПП ''Артур'' з заявою в якій просила на виконання п.3.3 договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб сплатити їй плату за користування земельною ділянкою завчасно за весь період дії договору (а.с.48).

Нарахування паїв №00000000014 від 15.05.2017 року свідчить, що ПП ''Артур'' нараховано ОСОБА_2 плату за користування земельною ділянкою в сумі 149069 грн., із яких утримано: ПДФО-28832,42 грн., ВЗ - 2236,04 грн., до видачі 120000,54 грн. (а.с.43).

Виписка по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 15.05.2017 року свідчить, що ПП ''Артур'' сплачено військовий збір у сумі 2236,04 грн. на рахунок ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, з призначенням платежу: *;315044926; код платежу: 11011000; військовий збір утрим з плати за користування зем ділянкою. Строк надання платежу 15.05.2017 р. (а.с.44).

Видаткові касові ордери від 16.05.2017 року, 17.05.2017 року, 18.05.2017 року, видані ПП ''Артур'' та підписані ОСОБА_2 , свідчать, що ОСОБА_2 на підставі договору №48 емфітевзису від 12.05.2017 року видано наступні суми коштів: 50000 грн., 50000 грн., 20000,54 грн (а.с.45-47).

Договір зберігання від 12.05.2017 року, який укладено ОСОБА_2 та ПП ''Артур'', свідчить, що зберігач зобов`язується зберігати та повернути у схоронності Державний акт на право приватної власності на землю КР №038834, переданий поклажодавцем. Строк зберігання з 12.05.2017 року по 12.05.2117 року. Зберігання здійснюється безоплатно, за умови, якщо договір зберігання діє до моменту закінчення зберігання. Якщо договір зберігання припиняється до моменту закінчення строку зберігання за рішенням суду або за ініціативою поклажодавця, то зберігання є оплатним, з розрахунку 50 грн. за кожен день зберігання (а.с.49-51).

Державний акт на право приватної власності на землю КР №038834 свідчить, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 22.05.2003 року №449-р належала земельна ділянка загальною площею площею 5,61 га., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробницва, що розташована на території Калинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.52).

Проаналізувавши у сукупності наведені вище докази суд вважає, що порушення норм ЦК України чи ЗК України та інших нормативно - правових актів у момент укладання правочину даного виду - не встановлено, а тому підстави для визнання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) недійсним - відсутні. Реальність договору підтверджується здійсненою оплатою та передачею об`єкту договірних правовідносин, що не спростовується та не заперечується позивачем. Державну реєстрацію іншого речового права здійснено. Будь - яких обмежень щодо строку дії правовідносин даного виду стосовно земельних ділянок приватної форми власності законодавець ані у ЦК України, ані у ЗК України, в редакції, що діяла на момент підписання договору, не встановлював, а тому підстави визнання договору недійсним відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.203, 407-412 ЦК України, ст.102-1 ЗК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП ''Артур'' про розірвання договору емфітевзису - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ПП ''Артур'', ЄДРПОУ 31504926, адреса: 27653, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Калинівка, вул. Степова, 1а.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул