Рішення

від 06.11.2024 по справі 398/4466/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4466/24

провадження №: 2-о/398/277/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" листопада 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

за участі: секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

її представника адвоката Сібільової О.В.,

представника заінтересованої особи Самойленка Г.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв порядкуокремого провадженняцивільну справуза заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересовані особи: Центрально-південне міжрегіональне управління ДМС України, Комунальне некомерційне підприємство «Олександрійська психіатрична лікарня» Кіровоградської обласної ради,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення особи ОСОБА_2 в судовому порядку, встановлення факту постійного проживання останньої на території України на момент проголошення незалежності 24.08.1991 року. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Олександрія, Кіровоградської області, Україна, про що ВРАЦС у м. Олександрія, складено відповідний актовий запис №646. Її батьком є ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_4 (дівоче ОСОБА_5 ). З дитинства ОСОБА_2 визнана інвалідом І групи з приводу психичного захворювання та потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.04.2006 року останню було визнано недієздатною та встановлено опіку над нею. За поданням її матері, ОСОБА_4 , до Ради опіки та піклування Олександрійської міської ради, вона (матір) була призначена опікуном над недієздатною ОСОБА_2 . Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2006 року подання ради опіки та піклування при Олександрійській міській раді про призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 задоволено. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. З 2024 року опікуном ОСОБА_2 було призначено її двоюрідну сестру - ОСОБА_1 . На даний час ОСОБА_2 перебуває на постійному стаціонарному лікуванні в КНП «Олександрійська психіатрична лікарня КОР», потребує постійного стороннього догляду. У серпні 2024 року Заявниця звернулася в інтересах ОСОБА_2 до Центрально-південного МУ ДМС України з заявою щодо документування її паспортом громадянина України. Відповіддю від 07.08.2024 ЦПМУ ДМС повідомило, що підтвердити факт проживання ОСОБА_2 станом на 24.08.1991 року та 13.11.1991 року неможливо та рекомендовано звернутися до суду за підтвердженням юридичного факту. Також оскільки ОСОБА_2 не була документована паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року рекомендована також встановити її особу в судовому порядку. Оскільки ОСОБА_2 з дитинства перебувала під опікою матері, весь час проживала із матір`ю і ніде не навчалась, не працювала, жодних документів про себе з фотокарткою вона не отримувала, що б дало змогу ідентифікувати її особу. Таким чином, Заявниця вичерпала всі наявні можливості для отримання підтверджуючих відомостей про ОСОБА_2 у позасудовий спосіб та не має можливості оформити документи останній без відповідного встановлення у судовому порядку фактів, які мають значення для документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 .

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.09.2024 року у справі відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження (а.с.22).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Сібільова О.В. заяву підтримали, посилаючись на обставини викладені в ній просили задовольнити. Заявник ОСОБА_1 суду додатково пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрія Кіровоградської області та продовж свого життя за межі Кіровоградської області не виїжджала. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, в зв`язку з чим потребувала сторонньої допомоги та догляду. Вона жила з бабусею та дідусем в с. Червоний Яр, Кропивницького району Кіровоградської області. Після їх смерті ОСОБА_2 проживала з матір`ю ОСОБА_4 , в м. Олександрія. Жодного навчального закладу не відвідувала. Після смерті матері родичі почали перейматися питанням влаштування ОСОБА_2 до спеціалізованого закладу та з`ясували, що остання не має жодного документу окрім свідоцтва про народження та ідентифікаційного номеру. На теперішній час ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та лікування. Для отримання соціальної допомоги їй необхідно оформити паспортний документ в зв`язку з чим потребує встановлення юридичних фактів відображених в заяві.

Представники заінтересованої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні вважає заяву такою, що підлягає задоволенню оскільки викладені в ній факти знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_7 , суду пояснила, що є двоюрідною племінницею ОСОБА_2 . Вона з 3-4 річного віку приїздила на гостину в село до дідуся тому достеменно знає, що ОСОБА_2 постійно мешкала по АДРЕСА_1 , з матір`ю ОСОБА_8 та дідусем ОСОБА_9 . Близько 10 років тому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 переїхали мешкати до м. Олександрія. Минулого року ОСОБА_10 померла. Родичі почали вирішувати питання щодо влаштування ОСОБА_11 в спеціалізований заклад, бо вона є особою з інвалідністю І групи за психічним захворюванням та потребує постійного догляду. З`ясувалося, що ОСОБА_11 не має паспорта та ніколи його не отримувала.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що з 1979 року почала мешкати в будинку АДРЕСА_1 . Неподалік мешкала родина ОСОБА_2 . Остання мешкала з дідусем ОСОБА_9 та бабусею ОСОБА_13 які здійснювали постійний догляд за ОСОБА_11 з 1979 року та до своєї смерті. Мати ОСОБА_14 , мешкала в м. Олександрія. Після смерті бабусі і дідуся, близько п`яти років тому, ОСОБА_10 забрала ОСОБА_11 жити до м. Олександрія.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що в 1974 році вийшла заміж та переїхала на постійне мешкання до АДРЕСА_1 . З того часу знайома з ОСОБА_16 . Остання постійно проживала в с. Червоний Яр з дідусем ОСОБА_17 та бабусею ОСОБА_18 які її доглядали оскільки вона хвора. Близько п`яти років тому ОСОБА_11 з матір`ю ОСОБА_8 переїхали на постійне мешкання до м. Олександрія.

Суд, вислухавши заявника, його представника та представника заінтересованої особи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження в тому числі справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають значення, які розглядаються судом закріплений в ч.1 ст.315 ЦПК України, даний перелік не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України). Тобто, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З указаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону.

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою подальшого отримання останньою паспорту громадянина України.

Згідно з пунктами 1, 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст.293 ЦПК України та ст.3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до частини першої ст.8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Пунктом 3 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України» визначено, що безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Отже вказані в заяві ОСОБА_1 юридичні факти підлягають встановленню на підставі ст.293 ЦПК України та ст.3 Закону України «Про громадянство України».

Відповідно до підпункту «а» пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт «в» пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду).

Тобто у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Так, в судовому засіданні досліджено свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 31.07.1969 року, з якого вбачається що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Олександрія Кіровоградської області, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.8).

ОСОБА_3 та ОСОБА_19 зареєстрували шлюб 26.04.1968 року (а.с.11).

Батьками ОСОБА_19 є ОСОБА_9 та ОСОБА_20 (а.с.10).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 14.04.2006 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано недієздатною та встановлено над нею опіку (а.с.16).

З рішення суду вбачається, що ОСОБА_2 з 1971 року по теперішній час спостерігається в Олександрійській психіатричній лікарні по теперішній час з приводу глибокої розумової відсталості, визнана інвалідом І групи з дитинства (довічно).

Вказане також підтверджується відповідними довідками МСЕК від 22.05.1985 року (а.с.70, 71).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 31.05.2006 року опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с. Червоний Яр, Кіровоградського району (а.с.17).

Згідно посвідчення одержувача щомісячної допомоги від 02.11.1981 року ОСОБА_4 з 23.05.1979 року призначалася державна допомога в зв`язку з перебуванням на її утриманні дитини інваліда ОСОБА_2 , що також відображено в пенсійному посвідченні з 19.05.1998 року (а.с.72-74).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с.14).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області №398/6548/23 від 26.04.2024 року опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено ОСОБА_1 (а.с.45-46).

07.08.2024 року Центрально-південнимміжрегіональним управліннямДМС України Заворіну Т.А. повідомлено про необхідність подання разом із заявою про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України певного переліку документів, які у неї на час звернення до відділу відсутні, та роз`яснено необхідність встановлення її належності до громадянства України (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення особи ОСОБА_2 в судовому порядку, встановлення факту її постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, та вищевикладені приписи чинного законодавства, враховуючи диспозитивність процесу та вимоги заявника, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення юридичних фактів постійного проживання ОСОБА_2 на території України, встановлення особи в судовому порядку, оскільки дані факти є доведеними наявними в матеріалах справи доказами, від них залежить реалізація прав заявника, а саме отримання ним паспорту громадянина України.

Керуючись ст.ст.4, 11, 12, 76, 80, 81, 89, 90, 264-268, 293, 315, 317 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 є ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Олександрія Кіровоградської області, про що 31 липня 1969 року складено відповідний актовий запис №646 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 , видане м/б ЗАГС м. Олександрія Кіровоградської області, батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 ).

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11.11.2024 року.

Суддя: Л.І. Стручкова