Справа № 708/694/24
Провадження № 2/708/288/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Попельнюха А.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Лисенко І.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Поліщука А.Ю.,
представниці третьої особи Телішевської І.А. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чигиринської міської ради, про позбавлення батьківських прав, та
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 через свого представника - адвоката Поліщука А.Ю. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування поданого позову зазначив, що позивач та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 січня 2015 року. Від даного шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23.11.2020 шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області від 14.01.2021 з відповідачки на користь позивача стягуються аліменти на утримання їх спільної доньки у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.11.2020 і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наданий час малолітня ОСОБА_5 проживає з позивачем, який постійно здійснює за нею догляд, займається її вихованням та утриманням. Відповідачка будь-якої матеріальної допомоги на утримання доньки у добровільному порядку не надає, аліменти на її утримання вона також не сплачує, у результаті чого утворилася значна заборгованість, яка станом на 31.05.2024 становить 138 127,42 грн.
Відповідно до актів обстеження умов проживання жителів населених пунктів Чигиринської міської територіальної громади від 10.04.2024 та від 10.06.2024, встановлено, що позивач самостійно виховує доньку вже тривалий час (4 роки). Дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного проживання та виховання.
Рішенням Виконавчого комітету Чигиринської міської ради від 27.10.2023 за № 872-48 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів як такій, що зазнала психологічного насильства, моральних та психологічних страждань, що не потребують доведення, які вона перенесла внаслідок її проживання в м. Краматорськ Донецької області, яке віднесено до переліку територій, на яких ведеться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідачка свідомо не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її вихованням не займається, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, вихованням та здоров`ям дитини не цікавиться, матеріально її не забезпечує та не підтримує.
Крім того, ОСОБА_3 добровільно та без будь-якого примусу надала заяву від 29.05.2024, якою повідомила про відсутність у неї заперечень проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона матеріальної допомоги не надає, вихованням дитини не займається, донька повністю перебуває на повному матеріальному забезпеченні свого батька.
Згідно акту обстеження умов проживання, складеного представниками Служби у справах дітей Чигиринської міської ради від 22.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 - проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - батько; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - дід; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - баба. Також зазначено що умови проживання у сім`ї добрі та створені для життя і розвитку дитини належні умови.
Наведені обставини слугували підставами для звернення до суду, тому просить суд позбавити відповідачку батьківських прав щодо їх спільної малолітньої дитини.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 03.07.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23.10.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Поліщук А.Ю. позов підтримали у повному обсязі та просили суд його задовольнити. Додатково позивач зазначив, що після прийняття рішення про розірвання шлюбу із ОСОБА_3 його родини придбала для неї квартиру, оскільки первісно вони домовились, що донька буде проживати із нею. Але через декілька місяців, коли вона почала залишати її саму вдома на ніч та кудись зникати, ОСОБА_3 повідомила, що їй немає часу займатися донькою, оскільки наявна потреба влаштувати власне особисте життя. Після цього донька почала проживати із позивачем. Згодом відповідачка переїхала у місто Київ. Після початку повномасштабного вторгнення росії позивач разом із родиною переїхали у м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, де отримали статус внутрішньо переміщених осіб. За час проживання тут відповідачка жодного разу не була у доньки, не спілкувалась із нею, навіть жодного разу не поцікавилась чи потрібна донці допомога, чи забезпечене вона харчуванням та одягом. Жодної участі у забезпеченні дитини ОСОБА_3 не приймає, мотивуючи свою поведінку відсутністю у неї такої можливості та необхідністю першочергово вирішити особисті питання та влаштувати своє життя.
Представник третьої особи - за довіреністю Телішевська І.А. під час судового розгляду позов підтримала та просила суд його задовольнити. Додатково пояснила, що під час розгляду питання про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав спеціалісти служби неодноразово намагались із нею поспілкуватися, але вона систематично їх ігнорувала. Одного разу у телефонному режимі відповідачка повідомила, що у неї немає часу займатися дитиною, тому вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.
Відповідачка ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Натомість на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, а також зазначила, що позовні вимоги визнає в повністю.
У зв`язку із неявкою відповідачки без поважних причин, ураховуючи згоду позивача та його представника, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він є дідусем малолітньої онуки ОСОБА_5 , та протягом тривалого часу допомагає синові у її вихованні та утриманні. З моменту, коли онучка почала проживати із ними, а саме з 2020 року, відповідачка із нею майже не спілкувалась, участі у її утриманні жодного разу не приймала. У 2024 році влітку він особисто виступив ініціатором зустрічі онучки із мамою, оскільки до останнього вірив у можливість зміни її ставлення до дівчинки. Він разом із онукою пробули у місті Києві разом із ОСОБА_3 декілька днів. Але за цей час відповідачка жодним чином не змінила своєї думки, повідомивши, що у неї немає часу і фінансової можливості займатися донькою. Наразі для неї пріоритетним є питання облаштування власного особистого життя. Вказане спілкування у черговий раз підтвердило відсутність у ОСОБА_8 будь-яких материнських інстинктів, вона із донькою спілкувалась наче зі сторонньою людиною, хоча до цього вони декілька років не бачились взагалі.
Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Спір, що виник між сторонами, стосується особистих немайнових прав і обов`язків батьків та дітей, тому до них застосовуються положення Глави 13 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 28.07.2015, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 978.
Судом також встановлено, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ), зареєстрований 16.01.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 37, розірвано.
Судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2021 стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 листопада 2020 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Листом від 14.06.2024 за вих. № 22/12-5065/43024 Краматорським ВДВС у Краматорському районі Донецької області підтверджено, що вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у вказаному відділі, станом на день надання відповіді на депозитний рахунок аліменти не надходили. У свою чергу розрахунком заборгованості ОСОБА_3 по аліментам підтверджено, що станом на 31.05.2024 заборгованість складає 138 127,42 грн, жодних платежів за період примусового виконання рішення суду здійснено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини регламентовані статтею 150 Сімейного кодексу України, до яких віднесено такі обов`язки, зокрема:
-батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
-батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
-батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
-батьки зобов`язані поважати дитину;
-передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї;
-забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
-забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Окремою нормою визначені підстави позбавлення батьківських прав, зокрема відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (ч. 3 ст. 164 СК України).
З наданого суду висновку Виконавчого комітету Чигиринської міської ради, затвердженого рішенням від 26.06.2024 за № 1109-57 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її доньки ОСОБА_5 встановлено, що за наслідками розгляду вказаного питання прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітньої доньки. Під час надання вказаного висновку спеціалістами Служби у справах дітей було враховано, що дитина з мамою давно не бачилась, дуже рідко переписується на планшеті із використанням застосунку «Viber», отримання від мами подарунків на свята, зокрема День народження, не може пригадати. Безпосередньо відповідачка під час спілкування зі спеціалістами служби не змогла повідомити про обставини, які їй об`єктивно перешкоджають у виконанні батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Вирішуючи даний спір, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, ратифікованою Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 Конвенції про права дитини, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною.
Відповідно до п.8 Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою КМУ № 866 від 24.09.2008 року протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем проживання дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.
Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_3 не цікавиться життям, вихованням та розвитком дитини, не виконує обов`язки по утриманню своєї дочки ОСОБА_5 та її матеріального забезпечення, не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на забезпечення фізичного і духовного розвитку неповнолітньої ОСОБА_5 , її навчання, підготовки до самостійного життя, не надає доступу до культурних та духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Сукупність наведених фактів та обставин дає суду підстави для висновку, що позов підлягає задоволенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує положення статті 141 ЦПК України, відповідно до яких понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн підлягають стягненню на його користь із відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 193 СК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Чигиринської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_3 );
Представник позивача: адвокат Поліщук Андрій Юрійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР № 000670, видане Радою адвокатів Кіровоградської області 28.07.2023, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_4 );
Відповідачка: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_5 ).
Третя особа: Служба у справах дітей Чигиринської міської ради (код ЄДРПОУ: 43914678, місцезнаходження: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19);
Представниця третьої особи: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_6 ).
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 07.11.2024, повне рішення складено та підписано 11.11.2024.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ
Суд | Чигиринський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 12.11.2024 |
Номер документу | 122919050 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Чигиринський районний суд Черкаської області
Попельнюх А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні