Постанова

від 06.11.2024 по справі 286/3593/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №286/3593/21 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В

Категорія 16 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

за участю секретаря судового засідання Журавської Д.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Житомирі цивільну справу №286/3593/21 за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Хаус» про визнання відмови незаконною та вчинення дій, за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Хаус», Овруцької міської ради Житомирської області на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кулініча Я.В. в м. Овручі,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати неправомірними дії Овруцької міської ради у відмові припинити договір оренди земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Овруцьку міську раду розглянути питання про надання йому земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131 в оренду.

В обґрунтування позову зазначив, що йому на праві власності належить нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що рішенням Овруцької міської ради №104 від 25.03.2021 було змінено адресу нежитлового приміщення прохідної №2 та присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вказане нежитлове приміщення розміщене на земельній ділянці площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113, що належить Овруцькій міській раді. Стверджує, що спірна земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «Еко Енерджі Хаус». Зазначає, що він звертався до відповідача із заявою про припинення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване приміщення шляхом його розірвання та вирішення питання надання йому в оренду землі, проте відповідачем йому було відмовлено. Вказує, що підстави відмови відповідачем у наданні йому земельної ділянки у користування не були обґрунтовані в листі. Крім того, всупереч діючого законодавства відповідачем спірна земельна ділянка була залишена в оренді за ТОВ «Еко Енерджі Хаус», хоча останнє ніколи не було власником приміщення та фактично земельною ділянкою не користувалося. Зазначає, що відповідач своєю відмовою у припинені договору оренди та неукладенні договору оренди з ним чинить йому перешкоди у правомірній реалізації права власності на придбане майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до суду уточнюючу позовну заяву, у якій просив:

- визнати недійсним договір оренди землі укладений між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірними дії Овруцької міської ради у відмові припинити договір оренди земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Овруцьку міську раду розглянути питання про надання йому земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131 в оренду.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що із наданих третьою стороною документів йому стало відомо, що на спірній земельній ділянці згідно договорів купівлі-продажу розташоване приміщення складу ПММ «К». Відповідно до технічної документації розмір приміщення складу ПММ під забудовою складає 61,2 кв.м. та розташоване на земельній ділянці біля гаражу, кадастровий номер 1824210100:01:008:0033. Тобто під час виготовлення технічної документації та її погодження було допущено технічну помилку. Оскільки приміщення складу ПММ ніколи не знаходилось на спірній земельній ділянці, що було підставою для укладення договору оренди землі є необхідність у визнанні договору оренди землі в частині передачі в оренду земельної ділянки 1824210100:01:006:0113, що розташована в АДРЕСА_1 недійсним.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Овруцької міської ради Житомирської області у відмові ОСОБА_1 припинити договір оренди від 01.12.2020 щодо земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113, що розташована в АДРЕСА_1 . Зобов`язано Овруцьку міську раду Житомирської області розглянути питання про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113 в оренду. В іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто із Овруцької міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1816,40 грн та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 10 382,40 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ТОВ «Еко Енерджі Хаус» та Овруцька міська рада Житомирської області подали апеляційні скарги, у яких просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Еко Енерджі Хаус» зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що 12 липня 2022 року позивачем була подана до суду позовна заява (уточнена), у якій змінено предмет позову та наводиться нова підстава позову, а саме ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України (недійсність правочину, укладеного особою внаслідок помилки відносно обставин, які мають істотне значення). Наголошує на тому, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Зазначає, що 14 грудня 2021 року суд першої інстанції ухвалою по справі №286/3593/21 закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті, а відтак подана позивачем позовна заява (уточнена) від 12.07.2022 не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України, оскільки подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, тобто після закриття підготовчого провадження, та містить одночасно заміну як предмета, так і підстав позову. Вказує, що суд першої інстанції приймаючі рішення на підставі зміненої позовної заяви діяв у спосіб, що протирічить правовому регулюванню процесуальних питань стосовно зміни заявником предмету або підстави позову. Також звертає увагу на те, що судом першої інстанції розглянуто справу у спрощеному позовному провадженні.

Зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що належний йому об`єкт нерухомості «Прохідна №2» знаходиться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113. Вказує, що ані в оскаржуваному рішенні, ані в документах, що були підставою для прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не вказується у якому саме місті знаходиться вказаний об`єкт нерухомості. Стверджує, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться велика кількість об`єктів нерухомості та відповідних земельних ділянок, а тому встановити з наданих позивачем письмових доказів конкретне місцезнаходження належного йому об`єкту нерухомості неможливо. Звертає увагу на те, що призначення експертизи по справі відбулось на стадії розгляду справи по суті після закінчення підготовчого провадження, що протирічить меті підготовчого провадження. Подаючи клопотання про призначення експертизи, позивач не обґрунтував причину її розгляду поза підготовчим провадженням та не клопотав перед судом про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження. Вважає, висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30.03.2023 №536/03-2023 необґрунтованим та таким, що прийнятий судом першої інстанції як доказ у справі помилковим, оскільки проводячи дослідження судовий експерт порушив принципи судово-експертної діяльності, а саме: законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Зазначає, що підстави для припинення договору оренди землі наводяться в ст. 31 Закону №161-XIV серед яких немає такої підстави, як відчуження об`єкту нерухомості, що розташований на земельній ділянці. Вказує, що підстави для примусового (одностороннього) припинення прав на земельну ділянку передбачені іншими нормами Земельного кодексу України, а саме ст. 143, проте позивачем не наводиться підстав для таких дій відповідача відносно договору оренди землі, укладеного з третьою особою, відтак вважає, що позивачем обрано спосіб захисту свого права, який не ґрунтується на нормах земельного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Враховуючи вищевикладене просило скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги Овруцька міська рада Житомирської області зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що рішенням Овруцької міської ради №2694 від 20.11.2020 було припинено право оренди ТОВ «Ареал Юс» на земельну ділянку з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113, та вказану земельну ділянку передано в оренду строком на 49 років TOB «Еко Енерджі Хаус». Вказане рішення прийнято на підставі звернення нового власника, право власності якого, а також розташування на земельній ділянці належного суб`єкту нерухомого майна підтверджено договорами купівлі-продажу нерухомого майна. Тому Овруцька міська рада на момент звернення ОСОБА_1 не мала достатніх підстав вважати, що належне йому приміщення прохідної за адресою: АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113. Зазначає, що Овруцька міська рада не мала законних підстав для ініціювання одностороннього припинення договору оренди з таких дій відповідача відносно договору оренди землі, укладеного з третьою особою TOB «Еко Енерджі Хаус». У зв`язку з цим, Овруцька міська рада за відсутності згоди орендаря не мала законних підстав припинити договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1824210100:01:006:0113, укладений з TOB «Еко Енерджі Хаус», а тому правомірно відмовила ОСОБА_1 в припиненні вказаного договору оренди.

Звертає увагу на те, що 12 липня 2022 року, тобто після завершення підготовчого провадження та на стадії розгляду справи по суті позивачем подано до суду позовну заяву (уточнену), всупереч вимогам ч. 2 ст. 49 ЦПК України, у якій одночасно змінено і підстави і предмет позову. Вказані порушення залишились поза увагою суду першої інстанції, який розглянув позовні вимоги в редакції уточненої позовної заяви, поданої з порушенням визначених ст. 49 ЦПК України порядку та термінів. Крім того зазначає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув зазначену справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної критичної оцінки висновку призначеної по справі судової земельно-технічної експертизи від 30.03.2023 №536/03-2023, не звернув увагу на неповноту та суперечливість матеріалів, на підставі яких експерт прийшов до своїх висновків зокрема, технічний паспорт на приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення суду, на підставі якого набуте право власності, також не містить літери «Д». Враховуючи вищевикладене просило скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Щодо порядку розгляду справи.

Позивач у листопаді 2021 року звернувся до суду з позовом до Овруцької міської ради про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинення дій.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 04 листопада 2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 27 вересня 2023 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Овруцької міської ради Житомирської області у відмові ОСОБА_1 припинити договір оренди від 01.12.2020 щодо земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113, що розташована в АДРЕСА_1 . Зобов`язано Овруцьку міську раду Житомирської області розглянути питання про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113 в оренду. В іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто із Овруцької міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1816,40 грн та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 10 382,40 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, №43330/09, § 24, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №761/47244/19 (провадження №61-5178св21), від 18 серпня 2021 року у справі №199/7148/20 (провадження №61-7998св21), 24 травня 2021 року у справі №391/35/19 (провадження №61-7814св20).

Суд першої інстанції визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Проте, предметом заявленого позову є немайнові вимоги, а саме: визнання неправомірними дій Овруцької міської ради у відмові припинити договір оренди земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 та зобов`язання Овруцької міської ради розглянути питання про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131 в оренду.

Отже, розгляд цієї справи судом першої інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.

Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З огляду на викладене зазначені процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи в суді першої інстанції стосовно сторін порушені через не повідомлення останніх про дату і час розгляду справи судом першої інстанції внаслідок її розгляду без повідомлення учасників справи.

Зазначене позбавило сторін права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасників справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило сторонам належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Таким чином, доводи апеляційних скарг у вказаній частині є обґрунтованими.

Щодо уточненої заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Встановлено, що позивач у листопаді 2021 року звернувся до суду з позовом до Овруцької міської ради про визнання відмови незаконною та вчинення дій.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 04 листопада 2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року залучено до розгляду справи в якості третьої особи ТОВ «Еко Енерджі Хаус».

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до суду уточнюючу позовну заяву, у якій просив:

- визнати недійсним договір оренди землі укладений між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірними дії Овруцької міської ради у відмові припинити договір оренди земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Овруцьку міську раду розглянути питання про надання йому земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131 в оренду.

Тобто, у поданій уточненій позовній заяві позивачем змінено предмет позову, шляхом доповнення позовним вимог новою вимогою.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше, ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 липня 2021 року у справі №910/18389/20).

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання, або не пізніше, ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21 зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

У справі, що переглядається встановлено, що позивачем уточнену позовну заяву, якою змінено предмет позову було подано після закриття підготовчого засідання. Клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмета позову позивачем подано не було.

Таким чином, перевіривши наявні матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції було помилково розглянуто по суті позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору оренди землі укладеного між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 , в той час як уточнююча позовна заява, яка свідчить про зміну предмета позову підлягала залишенню без розгляду, оскільки позивачем було пропущено строк для подачі заяви про зміну предмету спору, передбаченого ЦПК України для вчинення вказаної процесуальної дії, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що суд першої інстанції повернувся на стадію підготовчого провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних відомостей щодо постановлення судом першої інстанції відповідної ухвали про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , якою змінено предмет позову, як це передбачено нормами ЦПК України.

За таких обставин, вирішення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору оренди землі укладеного між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Разом з тим, апеляційний суд не наділений повноваженнями вирішувати процесуальні питання прийняття чи залишення без розгляду заяв про зміну предмета позову, зокрема уточненої позовної заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову, а тому колегія суддів розглядає лише первісні позовні вимоги останнього, щодо яких було відкрито провадження у справі. За наведених вище обставин, доводи апеляційних скарг у вказаній частині є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Щодо суті спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 29 грудня 2020 року за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна було змінено адресу нежитловому приміщенню прохідної №2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - з номера «17» по АДРЕСА_1 на номер «17-д», що підтверджується копією витягу із рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради №104 від 25.03.2021.

01.04.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №251467043 від 07.04.2021.

За адресою: АДРЕСА_2 рахується земельна ділянка площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113, яка є комунальною власністю Овруцької міської ради.

Згідно договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 26.05.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. за реєстровим №602, TOB «Еко Енерджі Хаус» придбало у ТОВ «Ареал Юс» 41/100 частину нежитлових будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_3 , до складу яких входять: адмін. приміщення, літ A3, загальною площею 1286,3 кв.м.; їдальня, літ Б-2, загальною площею 633,40 кв.м.; прохідна №1, літ. Г1, загальною площею 17,42 кв.м.; медпункт з котельнею, літ. ЛІ, загальною площею 358,1 кв.м.; гараж, літ. К, загальною площею 2981,9 кв.м.; склад ПММ, літ. М, загальною площею 61,2 кв.м.; склад цементу з підвалом, літ. Р1, загальною площею 695,2 кв.м.; вагова, літ. У, загальною площею 110,29 кв.м.; побутові приміщення, літ. Д, загальною площею 749,0 кв.м.; центральний склад запчастин, літ. Ж, загальною площею 535,4 кв.м.; диспетчерська авто гаражу, літ. А-1, загальною площею 214,98 кв.м.; туалет, літ. Б-1, загальною площею 71,84 кв.м..

Зазначене нерухоме майно розташоване на земельних ділянках, які надані продавцю у строкове платне користування на підставі договору оренди землі б/н від 04.07.2013, укладеного з Овруцькою міською радою, а саме: адмін. приміщення, літ A3, загальною площею 1286,3 кв.м. розташоване на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0107 ; їдальня, літ Б-2, загальною площею 633,40 кв.м. розташована на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0105 ; прохідна №1, літ. Г1, загальною площею 17,42 кв.м. розташована на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0106; медпункт з котельнею, літ. ЛІ, загальною площею 358,1 кв.м. розташований на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0112; гараж, літ. К, загальною площею 2981,9 кв.м., розташований на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:008:0033; склад ПММ, літ. М, загальною площею 61,2 кв.м. розташований на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113; склад цементу з підвалом, літ. Р1, загальною площею 695,2 кв.м., розташований на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0114; вагова, літ. У, загальною площею 110,29 кв.м., розташована на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0110; побутові приміщення, літ. Д, загальною площею 749,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0108; центральний склад запчастин, літ. Ж, загальною площею 535,4 кв.м., розташований на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0109; диспетчерська авто гаражу, літ. А-1, загальною площею 214,98 кв.м., розташована на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:008:0032; туалет, літ. Б-1, загальною площею 71,84 кв.м., розташований на земельній ділянці, з кадастровим номером 1824210100:01:006:0111.

В подальшому Овруцькою міською радою припинено ТОВ «Ареал Юс» право оренди на земельні ділянки, загальною площею 4,0026 га, які розташовані по АДРЕСА_1 та 01.12.2020 передано їх в оренду ТОВ «Еко Енерджі Хаус», в тому числі і спірну земельну ділянку, строком на 49 років.

20.08.2021 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до голови Овруцької міської ради Коруда І.Я., в якій просив вирішити питання припинення дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113, укладеного між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» для можливості здати вказану земельну ділянку йому в оренду.

Листом №Х-1752/02-13 від 07.09.2021 Овруцька міська рада надала відповідь ОСОБА_1 , згідно якої повідомлено, що між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хауc» укладено договір оренди на земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_4 , загальною площею 4,0026 га. У свою чергу, ОСОБА_1 є власником приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_4 . Відмічено, що ОСОБА_1 не є стороною договору, а тому Овруцька міська рада не може задовольнити його клопотання. Також роз`яснено, що він має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права на землю.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №536/03-2023, нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2330164718242) за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_1 розташоване всією плямою забудови в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113 площею 0,0805 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в оренді ТОВ «Еко Енерджі Хаус».

Для ОСОБА_1 з технічної точки зору обмежень в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113 площею 0,0805 га за адресою: АДРЕСА_1 , на дату проведення дослідження не виявлено. При цьому встановлення права такого користування в рамках даного дослідження не проводиться, оскільки дане питання має правовий характер та виходить за межі компетенції судового експерта та галузі спеціальних знань із проведення земельно - технічної експертизи.

За результатами візуально-інструментального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113 площею 0,0805 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в оренді ТОВ «Еко Енерджі Хаус», встановлено, що в межах даної земельної ділянки відсутні об`єкти нерухомого майна, а саме: - склад ПММ (літ. «К»); - склад ПММ (літ «М») площею забудови 61,2 кв.м.; - гараж (літ. «К») загальною площею 2981,9 кв.м.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи позивачу у припиненні дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113, укладеного між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» для можливості здати її в оренду позивачу, порушив право останнього на реалізацію свого майна, що знаходиться на вказаній земельній ділянці та яке підлягає відновленню в порядку встановленому законом.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі №607/20787/19 (провадження №61-11625сво22)).

Земельні правовідносини, зокрема ті, які пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі тощо регулюються нормами ЦК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Статті 377 ЦК України, 120 ЗК України регулюють питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

Так, за статтею 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, здійснюючи тлумачення вказаних вище норм матеріального права, а саме ст. 7 Закону України «Про оренду землі», у постанові від 29 серпня 2018 року у справі №920/675/17, серед іншого, дійшов висновку, що у розумінні наведених положень при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки; відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що у нормах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, а також і в інших положеннях законодавства фактично закріплений принцип «superficies solo cedit» - збудоване на поверхні слідує за нею, який є одним із основоположних принципів земельного, а також цивільного законодавства (узгоджується із постановами від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, від 03.04.2019 у справі №921/158/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 20.07.2022 у справі №923/196/20).

У справі, що переглядається встановлено, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 29 грудня 2020 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

01.04.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №251467043 від 07.04.2021.

Вказане нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113, площею 0,0805 га.

Дана земельна ділянка з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113, площею 0,0805 га перебуває в оренді ТОВ «Еко Енерджі Хаус» на підставі договору оренди землі від 01.12.2020 укладеного між Овруцькою міською радою Житомирської області та ТОВ «Еко Енерджі Хаус».

Відтак, після набуття ОСОБА_1 права власності на приміщення прохідної №2, договір оренди земельної ділянки від 01.12.2020, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо ТОВ «Еко Енерджі Хаус» в силу прямої вказівки закону.

Колегія суддів звертає увагу на те, що законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Перехід права на земельну ділянку до нового набувача жилого будинку, будівлі або споруди відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

В даному випадку перехід права користування на земельну ділянку до нового набувача частини нерухомого майна позивача по справі, з одночасним припиненням права користування землею ТОВ «Еко Енерджі Хаус» стосується лише тієї частини земельної ділянки, на якій розташована належна позивачу частина нерухомого майна, та яка необхідна для його обслуговування в силу прямого припису закону, та відповідно у позивача виникло право на оформлення користування відповідною частиною земельної ділянки.

За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

З огляду на те, що у постійному користуванні позивача продовжує перебувати спірна земельна ділянка, на якій розташоване належне йому нерухоме майно і яка є необхідною для його обслуговування, колегія суддів доходить висновку, що набуття ним права власності на частину нерухомого майна, яке розташована на цій ділянці, є підставою для набуття права на користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей об`єкт.

Окрім того колегія суддів звертає увагу на те, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №536/03-2023, нежитлове приміщення прохідної №2 загальною площею 14,1 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2330164718242) за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_1 розташоване всією плямою забудови в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113 площею 0,0805 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в оренді ТОВ «Еко Енерджі Хаус».

Висновком експерта також підтверджено, що приміщення складу ПММ (літ. «К»), склад ПММ (літ «М») площею забудови 61,2 кв.м.; гараж (літ. «К») загальною площею 2981,9 кв.м., які належать третій особі та були підставою для передачі землі в оренду, не знаходяться на спірній земельній ділянці, а на ній розташоване нежитлове приміщення прохідної №2, що належить позивачу.

Таким чином, Овруцька міська рада Житомирської області відмовляючи ОСОБА_1 у припиненні дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824210100:01:006:0113, укладеного між Овруцькою міською радою та ТОВ «Еко Енерджі Хаус» для можливості здати її в оренду позивачу, порушила право останнього на реалізацію свого майна, що знаходиться на вказаній земельній ділянці та яке підлягає відновленню в порядку встановленому законом.

Положеннями ч. 1 ст. 124 ЗК України регламентовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Також вказаними нормами передбачено, що за результатами розгляду питання про надання земельної ділянки в користування, у тому числі в оренду, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування приймає рішення.

Положеннями п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

З аналізу норм законодавства, наведених вище, слід зробити висновок про те, що розгляд клопотань про надання в оренду земельних ділянок здійснюється на пленарних засіданнях ради.

Колегія суддів зауважує, що не прийняття рішення Овруцькою міською радою Житомирської області про надання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права.

Отже позовні вимоги про визнання неправомірними дій Овруцької міської ради у відмові припинити договір оренди земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131, що розташована в АДРЕСА_1 та зобов`язання розглянути питання про надання йому земельної ділянки площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:01131 в оренду є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для його скасування з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем понесено наступні судові витрати: оплата судового збору у розмірі 908,00 грн згідно квитанції №0.0.2310633078.1 від 20.10.2021 (а. с. 17 том 1) та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 10 382, 40 грн., згідно квитанції №44 від 23.11.2022 (а. с. 146 том 1), а всього 11290,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Судові витрати за подання апеляційних скарг необхідно залишити за сторонами, оскільки судом апеляційної інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, тому питання перерозподілу судових витрат не вирішується апеляційним судом.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енерджі Хаус», Овруцької міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 26 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Визнати неправомірними дії Овруцької міської ради Житомирської області у відмові ОСОБА_1 припинити договір оренди від 01 грудня 2020 року щодо земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113, що розташована в АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Овруцьку міську раду Житомирської області розглянути питання про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 1824210100:01:006:0113 в оренду.

Стягнути з Овруцької міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 908,00 грн та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 10 382,40 грн., а всього 11 290,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 11 листопада 2024 року.

Головуючий

Судді