Ухвала

від 06.11.2024 по справі 991/11627/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/11627/24

Провадження 1-кс/991/12204/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 ,

установив:

22 жовтня 2024 року у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детектива, яка полягає у нерозгляді клопотання від 26.09.2024 про вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024050000000574, ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

06 листопада 2024 року у судовому засіданні ОСОБА_3 заяву про відвід обґрунтував тим, що (1) вислови слідчого судді ОСОБА_4 у судовому засіданні 22.10.2024 суперечать положенням ст. 124, 127 Конституції України, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 2, 18 ч. 1 ст. 3 КПК України та є такими, що можуть свідчити про правовий нігілізм; (2) незважаючи на те, що він ( ОСОБА_3 ), попередньо авторизувавшись за допомогою кваліфікованого підпису, вже брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, слідчий суддя вчиняв дії для встановлення його особи за паспортом, що не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством та, зокрема, суперечить ч. 5 ст. 336 КПК України; (3) слідчий суддя ОСОБА_4 робив ОСОБА_3 зауваження у судовому засіданні та зазначав щодо можливості накладення на нього штрафу за неповагу до суду, водночас ОСОБА_3 не порушував порядок у судовому засіданні та не сперечався зі слідчим суддею, а навпаки, відповідно до вимог ст. 22 КПК України доводив свою позицію; (4) подаючи клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_3 посилався на п. 4-1 ч. 1 ст. 336 КПК України, також зазначав про те, що він не проживає у місті Києві та його мати хворіє, а отже його клопотання підлягало задоволенню. З`ясування слідчим суддею ОСОБА_4 будь-яких інших обставин, зокрема щодо стану здоров`я його матері, суперечить кримінальному процесуальному законодавству України. Просив, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 42024050000000574.

Детектив у судове засідання не прибув, про дату та час розгляду заяви повідомлений належним чином.

Слідчий суддя ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, правом надання пояснень щодо заявленого відводу не скористався. 06.11.2024 надійшов лист за підписом помічника судді ОСОБА_5 , яким повідомлено, що суддя ОСОБА_4 перебуває у щорічній додатковій відпустці тривалістю чотири календарних дні з 05 по 08.11.2024, відповідно до наказу Голови Вищого антикорупційного суду № 814/в від 03.10.2024.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

У статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Пунктом 4 цієї статті передбачено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про наявність обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні та бути підтверджені відповідними доказами.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що у провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність детектива, яка полягає у нерозгляді клопотання від 26.09.2024 про вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42024050000000574.

Судове засідання з розгляду цієї скарги відбулось 22.10.2024. ОСОБА_3 як особа, яка звернулась зі скаргою, був підключений до судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Слідчим суддею ОСОБА_4 відкрито судове засідання, вчинено дії для встановлення особи ОСОБА_3 та розпочато розгляд клопотання останнього про надання дозволу на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а саме: слідчим суддею оголошений зміст, поставлене уточнене питання для зясування наявності підстав, які можуть бути визначені достатніми у розумінні ч. 1 ст. 336 КПК України для задоволення клопотання, у зв`язку з заявленням відводу слідчому судді розгляд клопотання не завершено, що підтверджується журналом та технічним записом судового засідання.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, проте заявник таких доказів не наводить.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Разом з тим, наведені ОСОБА_3 доводи про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу, зокрема, щодо порядку встановлення особи, вирішення клопотання щодо його участі у судовому засіданні.

Так, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (детектива) розглядаються в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого.

Тобто, з урахуванням положень глави 26 КПК України слідчий суддя після оголошення скарги, яка буде розглядатись, встановлює особу, яка з нею звернулась.

Статтею 350 КПК України визначений порядок розгляду судом клопотань до початку судового розгляду по суті.

У даному випадку, до початку розгляду скарги по суті слідчий суддя розпочав розгляд клопотання про участь ОСОБА_3 у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, лише визнавши наведені особою у клопотанні підстави для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції достатніми, суд може постановити ухвалу про здійснення дистанційного судового провадження.

Тому звернення слідчого судді з уточнюючими запитаннями до учасника кримінального провадження для з`ясування зазначених у клопотанні підстав та їх вплив на неможливість безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні, не може свідчити про упередженість судді, як і зроблені зауваження чи попередження.

Вказане, зокрема, узгоджується з положеннями ст. 321 КПК України, відповідно до якої головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Слід зазначити, що учасник кримінального провадження вправі не погоджуватись із порядком ведення слідчим суддею процесу, проте така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості слідчого судді під час досудового розслідування.

Жодних фактів, які можуть ставити під сумнів безсторонність слідчого судді ОСОБА_4 як з точки зору об`єктивного критерію, так і суб`єктивного ОСОБА_3 не навів. Тобто, його побоювання щодо упередженості слідчого судді не можна вважати об`єктивно виправданими.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1