Постанова

від 04.11.2024 по справі 916/2065/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2065/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Поліщук Л.В., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ» м. Одеса- не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі, м. Одеса, суддя першої інстанції Шаратов Ю.А. повний тест складено 19.08.2024 року

у справі № 916/2065/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ» м. Одеса

про стягнення 680 349 грн. 16 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.

У травні Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ», м. Одеса про стягнення заборгованості за договором поставки від 14.06.2021 № 266 в розмірі 680 349 грн.16 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору щодо своєчасної оплати за поставлений товар позивачем.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 травня 2024 року було відкрито провадження у даній справі.

07.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження (вх. № 29515/24), в якому останній просив суд першої інстанції зупинити провадження по справі № 916/2065/24 до моменту розгляду колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

В обґрунтування клопотання про зупинення розгляду справи відповідач зазначає, що 19.04.2024 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, тому що судова колегія об`єднаної палати Касаційного господарського суду, вважає за необхідне відступити від правового висновку у справі №910/9680/23, бо, на їх думку, останній сформовано без достатніх правових підстав (справа № 908/1162/23).

Відповідач зазначає, що вирішення об`єднаною палатою питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади, має істотне значення для розгляду цієї справи, адже нормами вказаного Закону позивач обґрунтовує свої матеріально-правові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ», м. Одеса.

09.08.2024 на адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання про зупинення провадження по справі (вх. № 29727/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року зупинено провадження у справі № 916/2065/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 908/1162/23.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підставами позову у цій справі є, зокрема, обставини поставки товару відповідачу за видатковими накладними від 27.07.2022 № 1174, 1175, 1173, тобто у період тимчасової окупації міста Херсон, в якому на той час знаходилось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ» м. Одеса з своїм зареєстрованим місцезнаходженням, а тому дійшов висновку, що для правильного вирішення спору необхідним є висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, що є предметом розгляду у справі № 908/1162/23.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товаристоа з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі № 916/2065/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла до 24.02.2022 року та початку повномасштабного вторгнення, що підтверджується копіями наданих суду першої інстанції видаткових накладних, а тому вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що окупація м. Херсона нібито є обставиною, яка перешкоджала погасити боргові зобов`язання зі сплати поставленого товару до початку повномасштабного вторгнення, є безпідставним.

Також, скаржник зазначає, що після окупації м. Херсона і до його звільнення відповідач активно продовжував свою господарську діяльність на підконтрольній Україні території та звертає увагу на те, що суду першої інстанції були надані докази про те, що поставки товару згідно видаткових накладних № 1173 від 27.07.2022 року та № 1174 від 27.07.2022 року були в повному обсязі прийняті відповідачем та оплачені ним.

Підсумовуючи вказане, апелянт, вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що «вирішення Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади, має істотне значення для розгляду даної справи» є незаконним і необґрунтованим, оскільки поставки товару саме по цих накладних були відповідачем оплачені (чого звісно не було б зроблено, якщо б відповідач не отримав цього товару внаслідок перебування на окупованих територіях), а заборгованість, яка є предметом позову, виникла по поставках згідно інших видаткових накладних, до 24.02.2022 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі №916/2065/24, справу призначено до розгляду.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.

01.11.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків Терновського Олександра Анатолійовича надійшла заява про розгляд справи №916/2065/24 без його участі, яку прийнято та задоволено судом апеляційної інстанції.

Відповідач про причини своєї неявки апеляційному господарському суду не повідомив, будь-яких клопотань не надав.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду ухвали є скороченим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі № 916/2065/24 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ», м. Одеса про стягнення заборгованості за договором поставки від 14.06.2021 № 266 в розмірі 680 349 грн.16 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору щодо своєчасної оплати за поставлений товар позивачем.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14 травня 2024 року було відкрито провадження у даній справі.

07.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження (вх. № 29515/24), в якому останній просив суд першої інстанції зупинити провадження по справі № 916/2065/24 до моменту розгляду об`єднаною колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

В обґрунтування клопотання про зупинення розгляду справи відповідач зазначає, що 19.04.2024 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до розгляду справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, у який судова колегія об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від правового висновку у справі № 910/9680/23, адже вважає останній сформованим без достатніх правових підстав (справа № 908/1162/23).

Відповідач зазначає, що вирішення об`єднаною палатою питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади має істотне значення для розгляду цієї справи, адже нормами вказаного Закону позивач обґрунтовує свої матеріально-правові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ», м. Одеса.

09.08.2024 на адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання про зупинення провадження по справі (вх. № 29727/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року зупинено провадження у справі № 916/2065/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 908/1162/23.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підставами позову у цій справі є, зокрема, обставини поставки товару відповідачу за видатковими накладними від 27.07.2022 № 1174, 1175, 1173, тобто у період тимчасової окупації міста Херсон, в якому знаходилось на той час зареєстроване місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ» м. Одеса, а тому дійшов висновку, що для правильного вирішення спору необхідним є висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, що є предметом розгляду у справі № 908/1162/23.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зокрема, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

При цьому, судова колегія зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Згідно із абзацем 1 частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередачи та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Саме на цих положеннях ґрунтувалися висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23.

У пункті 47 ухвали Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 вказано на те, що: З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів вважала за необхідне передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахуванням частини першої цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України..

Як вбачається із наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" м. Херсон знаходився під тимчасовою окупацією у період, за який Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС», м. Харків просить стягнути заборгованість з відповідача.

Підставами позову у цій справі є, зокрема, обставини поставки товару відповідачу за видатковими накладними від 27.07.2022 № 1174, 1175, 1173, тобто у період тимчасової окупації міста Херсон, в якому знаходилось на той час Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ» за своїм зареєстрованим місцезнаходженням. А відтак, для правильного вирішення спору необхідним є висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, що є предметом розгляду у справі № 908/1162/23.

Отже, вирішення Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади має істотне значення для розгляду даної справи.

Тобто, цілком очевидним є той факт, що правовідносини у справах № 916/2065/24 та № 908/1162/23 є подібними, адже в обох справах досліджуються обставини щодо застосування норми статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII до правовідносин сторін у даній справі, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України.

Тому, з огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в силу приписів п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, на момент прийняття оскаржуваної ухвали, у суду першої інстанції були підстави для зупинення провадження у справі.

При цьому судовою колегією відхиляються доводи скаржника щодо того, що правовідносини сторін виникли в інший період, бо це питання підлягає з`ясуванню судом тільки при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог і не може бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції наразі при апеляційному перегляді ухвали суду першої інстанції.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у даній справі та справі № 908/1162/23 є подібними, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Одеської області було правильно застосовано норми процесуального права, у зв`язку із чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України та п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.

У зв`язку із вищевикладеним, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі № 916/2065/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС» м. Харків на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі № 916/2065/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 року про зупинення провадження у справі № 916/2065/24 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню.

Повний текс постанови складено та підписано 04.11.2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Л.В. Поліщук А.І. Ярош