Постанова

від 07.11.2024 по справі 916/956/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. ОдесаСправа № 916/956/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Морський торговельний порт ,,Південний"

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 (повний текст складено та підписано 03.06.2024, суддя Лічман Л.В.)

у справі №916/956/24

за позовом Державного підприємства ,,Морський торговельний порт ,,Південний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будівельна компанія Будперспектива"

про стягнення 139 200,00 грн

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство ,,Морський торговельний порт ,,Південний" (далі - ДП ,,МТП ,,Південний") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Будівельна компанія Будперспектива" (далі - ТОВ ,,БК Будперспектива") 139200,00 грн збитків у сумі втраченого податкового кредиту.

В обґрунтування позовних вимог ДП ,,МТП ,,Південний" посилається на втрату ним права на віднесення суми ПДВ в розмірі ціни позову до податкового кредиту, оскільки ТОВ ,,БК Будперспектива", яке на виконання умов договору поставки від 17.12.2018 р. № Т/СН-255/18 поставило позивачу товар та отримало від нього кошти, не зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленому порядку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 по цій справі позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 62640 грн 00 коп. збитків у сумі втраченого податкового кредиту, 1362 грн 60 коп. судового збору, у решті позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач на виконання умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства склав та зареєстрував податкові накладні на загальну суму 76560,00 грн, у зв`язку з чим заявлення до стягнення цих коштів як збитків у господарському спорі являється безпідставним.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ДП ,,МТП ,,Південний" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині зменшення суми заявлених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову є таким, що прийняте без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, без належного надання оцінки всім аргументам учасників справи, а тому таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, апелянт зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував наступного:

- зареєстрована відповідачем податкова накладна та розрахунок коригування до неї є такими, що складені з порушенням норм ПК України і не відповідають первинним документам, а тому не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту;

- у даному випадку на дату виявлення помилки постачальником мав бути складений розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на частину повної вартості товару, для виведення в нуль показників такої податкової накладної, та на дату виникнення податкових зобов`язань має бути складена нова податкова накладна на всю суму здійсненої операції (наданих послуг);

- відповідачем не було належним чином виконано взятого на себе за договором обов`язку щодо складання належним чином, оформлення та реєстрації податкових накладних, що позбавило позивача права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту;

- таке порушення з боку відповідача призвело до понесення позивачем збитків у сумі неотриманого податкового кредиту, в свою чергу відповідачем не доведено відсутність його вини у спричинені збитків.

Ухвалою суду відкрито апеляційне провадження у цій справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вже було вказано вище, апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі втраченого податкового кредиту у розмірі 76560 грн, а тому з урахуванням приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Наявні матеріли справи свідчать про те, що 17.12.2018 між ДП ,,МТП ,,Південний" (Покупець) та ТОВ ,,БК Будперспектива" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № Т/СН-255/18 (Договір), згідно п.п.1.1 якого Постачальник зобов`язується протягом 2018-2019 рр. поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, що є додатком № 1, відповідно до цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити товар.

Покупець оплачує конкретну партію товару прямим банківським переводом коштів на рахунок Постачальника, протягом 10 банківських днів з дати поставки конкретної партії товару, згідно з виставленим Постачальником рахунком, оформленим відповідно до рознарядки Покупця на поставку конкретної партії товару (п.3.1 Договору).

Постачальник, протягом 10 календарних днів з дати отримання від Покупця письмової рознарядки на поставку конкретної партії товару, поставляє Покупцеві конкретну партію товару відповідно до наданої рознарядки (п.4.1 Договору).

Моментом поставки товару вважається момент одержання товару Покупцем з оформленням прибуткових документів на складі Покупця. Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем за якістю та комплектністю після підписання видаткової та товарно-транспортної накладної (п.4.4 Договору).

Під час поставки товару Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, 3 примірники видаткової накладної, а також завірені копії документів, які підтверджують якість товару (сертифікати відповідності) (п.4.5 Договору).

Постачальник зобов`язаний надати Покупцю податкову накладну, складену належим чином, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений законодавством України строк. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення ,,M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електронну адреcу: medoc@port-yuzhny.com.ua виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН (п.6.3.3 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 01.03.2019 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 Договору).

На виконання зазначеного Договору Постачальником передано Покупцю товар (акумуляторні батареї) на суму:

- 417600,00 грн, з яких 69600,00 грн ПДВ, доказом чого є датовані 31.01.2019 р. видаткова накладна № 1, товарно-транспортна накладна № Р1, приймальний акт № 1107 та додаток до нього;

- 417600,00 грн, з яких 69600,00 грн ПДВ, доказом чого є датовані 31.01.2019 р. видаткова накладна № 2, товаро-транспортна накладна № Р2, приймальний акт № 1108 та додаток до нього.

Поставлений товар Покупцем оплачено, про що свідчить платіжне доручення від 07.02.2019 р. № 895 на суму 835200,00 грн.

Звертаючись із даним позовом ДП ,,МТП ,,Південний" послалось на те, що внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного податкового законодавства, ним було втрачено право на віднесення суми ПДВ в розмірі ціни позову до податкового кредиту, оскільки ТОВ ,,БК Будперспектива" не зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленому порядку.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема через те, що відповідачем було часткового виконано свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2 статті 180 Господарського кодексу України).

Аналогічна норма закріплена у статті 638 Цивільного кодексу України, за якою договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Згідно з приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, між сторонами укладено договір від 17.12.2018 про закупівлю товарів за умовами п.6.3.3 якого постачальник зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену належим чином, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений законодавством України строк. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення ,,M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електронну адреcу: medoc@port-yuzhny.com.ua виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на дату проведення господарських операцій між сторонами, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на дату проведення господарських операцій між сторонами, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Відтак, обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача.

Як вже було вказано вище, на виконання умов договору відповідачем було передано позивачеві товар (акумуляторні батареї) на суму:

- 417600,00 грн, з яких 69600,00 грн ПДВ, доказом чого є датовані 31.01.2019 р. видаткова накладна № 1, товарно-транспортна накладна № Р1, приймальний акт № 1107 та додаток до нього;

- 417600,00 грн, з яких 69600,00 грн ПДВ, доказом чого є датовані 31.01.2019 р. видаткова накладна № 2, товаро-транспортна накладна № Р2, приймальний акт № 1108 та додаток до нього.

Поставлений товар Покупцем оплачено, про що свідчить платіжне доручення від 07.02.2019 р. № 895 на суму 835200,00 грн.

В свою чергу, наявні матеріали справи свідчать про те, що 31.01.2019 ТОВ ,,БК Будперспектива" складено податкову накладну № 1 на суму 41760,00 грн, з яких 6960,00 грн ПДВ, та податкову накладну № 2 на суму 41760,00 грн, з яких 6960,00 грн ПДВ.

Крім того, ТОВ ,,БК Будперспектива" оформлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної № 1, згідно якого скориговано суму податкового зобов`язання та податкового кредиту за основною ставкою на 62640,00 грн, а також обсяги постачання без урахування податку на додану вартість на 313200,00 грн.

Обидві податкові накладні та розрахунок коригування до податкової накладної № 1 зареєстровано органом ДПС, що не заперечується сторонами та підтверджується відомостями з електронного кабінету платника податків, листів органом ДПС на запит ДП ,,МТП ,,Південний".

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що реєстрація органом ДПС податкової накладної № 1 та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 до неї на загальну суму 69600,00 грн ПДВ, а також податкової накладної № 2 на суму 6960,00 грн ПДВ свідчать про виконання відповідачем передбаченого законодавством та п.6.3.3 Договору обов`язку скласти та зареєструвати податкові накладні на загальну суму 76560,00 грн.

З огляду на що, така сума не може бути віднесена до збитків позивача у сумі втраченого податкового кредиту, оскільки відповідач виконав визначений договором та приписами чинного законодавства обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до податкової накладної.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що відповідачем порушено передбачені податковим законодавством вимоги щодо складання, реєстрації та коригування кількісних показників податкових накладних, згідно з якими дані, зазначені у податковій накладній, повинні відповідати первинним документам, оформленим за операцією, а у випадку допущення помилок має оформлюватись нова податкова накладна на повну (правильну) суму операції, з огляду на таке.

Факт вчинення податкового правопорушення у справі про стягнення збитків з платника податків, зокрема, за обставин, коли цей платник податків (відповідач, продавець товарів) вніс коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).

У даному випадку позивачем не надано, а наявні матеріли справи не містять доказів у вигляді рішень контролюючого органу, який би в межах наявних повноважень, здійснив перевірку дотримання податкового законодавства, та відповідно встановив порушення законодавства в діях ТОВ ,,БК Будперспектива", зокрема через здійснення відповідачем коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Слід також відзначити, що за приписами ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, приписи ст. 192 ПК України не встановлюють обов`язку постачальника щодо складення нових податкових накладних.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 у справі №916/956/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою складання та підписання даної постанови є 07.11.2024.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Таран С.В.

Суддя Філінюк І.Г.